Єжи Енґель

Єжи Енгель (пол. Jerzy Engel [vwaˈdɨswav ˈjɛʐɨ ˈɛŋɡɛl], нар. 6 жовтня 1952, Влоцлавек) — польський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Єжи Енгель
Особисті дані
Народження	6 жовтня 1952(1952-10-06) (71 рік)
	Влоцлавек, Польща
Громадянство	Республіка Польща
Позиція	нападник
Юнацькі клуби
1966-1969	«Юнак» (Влоцлавек)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1969-1971 «Куявяк» (Влоцлавек)  ? (?) 1971-1973 AZS-AWF (Варшава)  ? (?) 1973–1974 «Полонія»  ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1975–1976 «Полонія ІІ» (Варшава) 1976–1977 1977–1978 1978 «Полонія» (Варшава) 1979–1981 «Полонія» (Бидгощ) 1981 Польща (асист.) 1982–1984 1984–1985 «Легія» (асист.) 1985–1988 «Легія» 1988–1990 «Аполлон» 1990–1991 «Пафос» 1991–1996 «Неа Саламіна» 1996 «Полонія» 1996–1997 «Неа Саламіна» 1997 «Аріс» 2000–2002 Польща 2005–2006 «Вісла» (Краків) 2006 АПОЕЛ
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Рано завершивши ігрову кар'єру через травму, він став тренером і працював з низкою польських та кіпрських клубів, а також збірною Польщі, яку вивів вперше за 12 років на чемпіонат світу.

Ігрова кар'єра

Розпочав займатись футболом у командах «Юнак» та «Куявяк» з рідного міста Влоцлавек. Під час навчання в Варшавській академії фізичної культури грав за клуб AZS-AWF (Варшава), після чого потрапив в «Полонію», де і закінчив свою ігрову кар'єру в 1974 році у 22 роки через травму.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру у резервній команді «Полонія», що грала в регіональній лізі та (III ліга). Крім того, він працював у командах (III ліга), «Полонія» (II ліга) та «Полонія» (Бидгощ) (III ліга).

У травні 1981 року увійшов у тренерський штаб польської збірної, а сім місяців потому він повернувся до , з яким в 1983 році вперше в історії клубу вийшов у другий дивізіон.

Починаючи з 1984 року він був помічником у «Легії», а в червні 1985 року у віці 33 років він став головним тренером клубу. З ним став віце-чемпіоном країни в сезоні 1985/86. Через кілька місяців «Легія» була близька до того, щоб вибити грізний «Інтернаціонале» у другому раунді Кубка УЄФА (3:2, 0:1). Енгель подав у відставку після перших чотирьох турів сезону 1987/88, в яких команда зазнала три поразки.

З 1988 по 1995 рік він працював у кіпрських клубах «Аполлон», «Пафос» та «Неа Саламіна» без особливого успіху.

У другій половині 90-х років він сидів за столом спортивного директора частіше, ніж на тренувальній лаві. У сезоні 1995/96 він працював у «Легії», що грала тоді у Лізі чемпіонів, а потім протягом трьох років у «Полонії». Він створив ефективний дует з молодим тренером Даріушом Вдовчиком. Їх спільним успіхом були виграші чемпіонату Польщі, Кубка Ліги та Суперкубка Польщі у 2000 році.

У жовтні 1999 року був звільнений з посади головного тренера польської збірної. Новими кандидатами розглядалия двоє тренерів — Францішек Смуда та Генрик Касперчак. Утім перший не зміг розірвати контракт з «Легією», а Касперчак не мав контактів з польським футболом, оскільки він багато років працював за кордоном. Нарешті, вибір упав на Енгеля, який взяв на себе обов'язки тренера з 1 січня 2000 року. Незважаючи на слабкий старт (перші шість ігор без перемог, з них чотири без забитих м'ячів), у кваліфікації на ЧС-2002 поляки виграли групу, випередивши Україну, Білорусь та Норвегію. Участь у мундіалі забезпечив значною мірою найкращий польський гравець нігерійського походження Еммануель Олісадебе, який дебютував і став одним з відкриттів саме під керівництвом Енгеля. Єжи Енгель був першим тренером з 1986 року, який зумів вивести польську кадру на чемпіонат світу. Проте на самому турнірі збірна програла перші два матчі (0: 2 — з Південною Кореєю та 0:4 з Португалією)) і завчасно вилетіла з турніру. Преса звинувачувала тренера в тому, що він не може підтримувати дисципліну в команді, і був надто прив'язаний до гравців, які сформували кістяк в кваліфікації. Після чемпіонату Енгель покинув збірну.

Після річної перерви Енгель повернувся на роботу спортивного директора, спочатку в «Легію», потім у «Полонію».

З червня по жовтень 2005 року він був тренером «Вісли» (Краків), з якою був близький, щоб вперше в історії вивести її в груповий етап Ліги чемпіонів (здобувши в першому матчі кваліфікації вдома перемогу 3:1 над грецьким «Панатінаїкосом», на виїзді краківчани поступились 1:4 після додаткового часу). Він був звільнений після поразки від «Віторії» «Гімараєш» в Кубку УЄФА.

З грудня 2005 року по травень 2006 року працював в АПОЕЛі і виграв з ним Кубок Кіпру. Після чого повернувся на функціонерську роботу.

Титули і досягнення

• Володар Кубка Кіпру (1):

АПОЕЛ: 2005-06

Примітки

1. Engel blames his players. BBC. 12 червня 2002. оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 листопада 2023. (англ.)
2. . Архів оригіналу за 4 February 2010. Процитовано 14 лютого 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Посилання

• Офіційний сайт Єжи Енгеля [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]