Правова система Азербайджану базується на континентальній правовій традиції. Як країна, що до 1991 року входила до складу Радянського Союзу, її правова система також значною мірою зазнала впливу соціалістичного права.
Кримінальне право
Кримінальний кодекс Азербайджану набрав чинності у вересні 2000 року, замінивши собою старий Кримінальний кодекс 1960 року, який був заснований на принципах радянського права. Стаття 1 Кримінального кодексу говорить, що «Кримінальне законодавство Азербайджанської Республіки складається з цього Кодексу. Нові закони, що визначають кримінальну відповідальність, підлягають включенню до даного Кодексу.»; це характерно для романо-германська правової сім'ї, як у Франції і Італії.
Джерела права
На відміну від країн із системою загального права, таких як Сполучені Штати та Сполучене Королівство, азербайджанські суди значною мірою не покладаються на прецедентне право і судовий прецедент. За винятком рішень Конституційного суду Азербайджану, рішення судів, як правило, не розглядаються як джерело права. Джерелами права у цій правовій системі є:
- Конституція Азербайджану
- Акти, прийняті шляхом референдуму
- Закони, прийняті Національними зборами Азербайджану, законодавчим органом Азербайджану
- Укази
- Резолюції Кабінету Міністрів
- Міжнародні договори, учасником яких є Азербайджанська Республіка
Судова система
Верховний Суд Азербайджану є найвищим судовим органом у цивільних, кримінальних та інших справах, пов'язаних з функціонуванням судів загальної юрисдикції і спеціалізованих судів. Конституційний Суд Азербайджану є вищим органом конституційного правосуддя з питань, віднесених до його розгляду Конституцією, з правом на тлумачення і застосування Конституції Азербайджану.
Конституція 1995 року передбачає проведення відкритих судових процесів в більшості випадків, презумпцію невинуватості в кримінальних справах, а також право підсудного на адвоката. Як підсудний, так і прокурор мають право на апеляцію. На практиці, однак, суди політично орієнтовані та ігнорують порушення прав людини урядом. У липні 1993 року Гейдар Алієв витіснив головного суддю Верховного Суду через нібито політичну лояльність до опозиції. Безпосередньо президент призначає суддів нижчих рівнів. Глава держави також призначає суддів Конституційного Суду, Верховного Суду та прокурорів за підтвердженням законодавчого органу. Міністр юстиції призначає прокурорів на окружному, місцевому та республіканському рівнях. Конституція передбачає рівний статус для прокурорів та адвокатів у судах, але, на практиці, повноваження щодо арешту та проведення слідства з боку обвинувачення мають домінуючий вплив в судах. Суди частіше повертають справу для додаткового розслідування прокуратури, а не виносять вирок не винним. Слідство частіше спирається на отримання свідчень, а не на збиранні доказів.
Становище з правами людини в Азербайджані потребує покращення, хоча дозволені деякі публічні обговорення питань суспільно-політичного життя і функціонують правозахисні організації. Уряд обмежує свободу зібрань, релігії та об’єднань. Відомі численні випадки свавільних арештів, побиття (навіть зі смертельними наслідками в деяких випадках), необґрунтованих обшуків, а також інших порушень прав людини. Політичні опозиціонери переслідуються та арештовуються, також в Азербайджані налічуються десятки політичних в'язнів. Конфлікт між вірменами району Нагірний Карабах і азербайджанцями сприяв широкому поширенню порушень прав людини з обох сторін. Проте, деякі опозиційні газети мають право на існування. Етнічні лезгини і талиші скаржаться на порушення прав людини, такі як обмеження можливості здобуття освіти їхніми рідними мовами.
Див. також
Примітки
- Відповідна стаття в англійській Вікіпедії
- Azerbaijan [ 2016-07-09 у Wayback Machine.], CIA World Factbook (англ.)
- The Basic Structure of the Azerbaijan Legislative System (Основна структура Азербайджанської законодавчої системи) [ 2007-09-27 у Wayback Machine.] (англ.)
- Case Law in Azerbaijan (Прецедентне право в Азербайджані) [ 2007-09-27 у Wayback Machine.] (англ.)
- Sources of Azerbaijani law (Джерела законодавства Азербайджанської Республіки) [ 2007-09-27 у Wayback Machine.] (англ.)
Бібліографія
- . 1995. a. Архів оригіналу за 9 березня 2014. Процитовано 12 вересня 2016. (англ.)
- Ramil Iskandarli (Жовтня 2009). . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 12 вересня 2016. (англ.)
Посилання
- Верховний суд Республіки Азербайджан (азерб.) (англ.) (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pravova sistema Azerbajdzhanu bazuyetsya na kontinentalnij pravovij tradiciyi Yak krayina sho do 1991 roku vhodila do skladu Radyanskogo Soyuzu yiyi pravova sistema takozh znachnoyu miroyu zaznala vplivu socialistichnogo prava Kriminalne pravoKriminalnij kodeks Azerbajdzhanu nabrav chinnosti u veresni 2000 roku zaminivshi soboyu starij Kriminalnij kodeks 1960 roku yakij buv zasnovanij na principah radyanskogo prava Stattya 1 Kriminalnogo kodeksu govorit sho Kriminalne zakonodavstvo Azerbajdzhanskoyi Respubliki skladayetsya z cogo Kodeksu Novi zakoni sho viznachayut kriminalnu vidpovidalnist pidlyagayut vklyuchennyu do danogo Kodeksu ce harakterno dlya romano germanska pravovoyi sim yi yak u Franciyi i Italiyi Dzherela pravaNa vidminu vid krayin iz sistemoyu zagalnogo prava takih yak Spolucheni Shtati ta Spoluchene Korolivstvo azerbajdzhanski sudi znachnoyu miroyu ne pokladayutsya na precedentne pravo i sudovij precedent Za vinyatkom rishen Konstitucijnogo sudu Azerbajdzhanu rishennya sudiv yak pravilo ne rozglyadayutsya yak dzherelo prava Dzherelami prava u cij pravovij sistemi ye Konstituciya Azerbajdzhanu Akti prijnyati shlyahom referendumu Zakoni prijnyati Nacionalnimi zborami Azerbajdzhanu zakonodavchim organom Azerbajdzhanu Ukazi Rezolyuciyi Kabinetu Ministriv Mizhnarodni dogovori uchasnikom yakih ye Azerbajdzhanska RespublikaSudova sistemaVerhovnij Sud Azerbajdzhanu ye najvishim sudovim organom u civilnih kriminalnih ta inshih spravah pov yazanih z funkcionuvannyam sudiv zagalnoyi yurisdikciyi i specializovanih sudiv Konstitucijnij Sud Azerbajdzhanu ye vishim organom konstitucijnogo pravosuddya z pitan vidnesenih do jogo rozglyadu Konstituciyeyu z pravom na tlumachennya i zastosuvannya Konstituciyi Azerbajdzhanu Konstituciya 1995 roku peredbachaye provedennya vidkritih sudovih procesiv v bilshosti vipadkiv prezumpciyu nevinuvatosti v kriminalnih spravah a takozh pravo pidsudnogo na advokata Yak pidsudnij tak i prokuror mayut pravo na apelyaciyu Na praktici odnak sudi politichno oriyentovani ta ignoruyut porushennya prav lyudini uryadom U lipni 1993 roku Gejdar Aliyev vitisniv golovnogo suddyu Verhovnogo Sudu cherez nibito politichnu loyalnist do opoziciyi Bezposeredno prezident priznachaye suddiv nizhchih rivniv Glava derzhavi takozh priznachaye suddiv Konstitucijnogo Sudu Verhovnogo Sudu ta prokuroriv za pidtverdzhennyam zakonodavchogo organu Ministr yusticiyi priznachaye prokuroriv na okruzhnomu miscevomu ta respublikanskomu rivnyah Konstituciya peredbachaye rivnij status dlya prokuroriv ta advokativ u sudah ale na praktici povnovazhennya shodo areshtu ta provedennya slidstva z boku obvinuvachennya mayut dominuyuchij vpliv v sudah Sudi chastishe povertayut spravu dlya dodatkovogo rozsliduvannya prokuraturi a ne vinosyat virok ne vinnim Slidstvo chastishe spirayetsya na otrimannya svidchen a ne na zbiranni dokaziv Stanovishe z pravami lyudini v Azerbajdzhani potrebuye pokrashennya hocha dozvoleni deyaki publichni obgovorennya pitan suspilno politichnogo zhittya i funkcionuyut pravozahisni organizaciyi Uryad obmezhuye svobodu zibran religiyi ta ob yednan Vidomi chislenni vipadki svavilnih areshtiv pobittya navit zi smertelnimi naslidkami v deyakih vipadkah neobgruntovanih obshukiv a takozh inshih porushen prav lyudini Politichni opozicioneri peresliduyutsya ta areshtovuyutsya takozh v Azerbajdzhani nalichuyutsya desyatki politichnih v yazniv Konflikt mizh virmenami rajonu Nagirnij Karabah i azerbajdzhancyami spriyav shirokomu poshirennyu porushen prav lyudini z oboh storin Prote deyaki opozicijni gazeti mayut pravo na isnuvannya Etnichni lezgini i talishi skarzhatsya na porushennya prav lyudini taki yak obmezhennya mozhlivosti zdobuttya osviti yihnimi ridnimi movami Div takozhKonstituciya AzerbajdzhanuPrimitkiVidpovidna stattya v anglijskij Vikipediyi Azerbaijan 2016 07 09 u Wayback Machine CIA World Factbook angl The Basic Structure of the Azerbaijan Legislative System Osnovna struktura Azerbajdzhanskoyi zakonodavchoyi sistemi 2007 09 27 u Wayback Machine angl Case Law in Azerbaijan Precedentne pravo v Azerbajdzhani 2007 09 27 u Wayback Machine angl Sources of Azerbaijani law Dzherela zakonodavstva Azerbajdzhanskoyi Respubliki 2007 09 27 u Wayback Machine angl Bibliografiya 1995 a Arhiv originalu za 9 bereznya 2014 Procitovano 12 veresnya 2016 angl Ramil Iskandarli Zhovtnya 2009 Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 12 veresnya 2016 angl PosilannyaVerhovnij sud Respubliki Azerbajdzhan azerb angl ros