Іван Додов — болгарський офіцер, генерал-майор, учасник Першої Балканської (1912–1913) і Другої Балканської війни (1913), командувач 10-го відділення софійського важкого артилерійського полку і софійського важкого артилерійського полку в Першій світовій війні (1915–1918).
Іван Додов | |
---|---|
Народження | 5 грудня 1873 Сопот, Пловдивська область, Болгарія |
Смерть | 1945 Софія, Болгарія |
Країна | Болгарія |
Освіта | Національний військовий університет Васила Левскі |
Звання | генерал-майор |
Війни / битви | Перша Балканська війна, Друга Балканська війна і Перша світова війна |
Біографія
Іван Додов народився 5 грудня 1873 в Сопоті (Болгарське князівство). У 1895 закінчує в 16-й випуск військового училища Його Княжої Високості і отримав звання лейтенант. У 1899 удостоєний звання поручика, а в 1905 році — капітана. 22 вересня 1912 надано звання майор.
Майор Іван Додов брав участь у Балканській (1912–1913) та Другій балканській війні (1913). 1 жовтня 1915 року отримав звання підполковника.
Під час Першої світової війни (1915–1918) підполковник Додов знову був мобілізований і командував 10,5-сантиметровою гарматою Софійського важкого артилерійського полку, за що наказом № 679 від 1917 нагороджений Військовим орденом «За хоробрість» IV ступеня 2-го класу, а відповідно до наказу № 905 того ж року премія була змінена на військовий орден «За мужність», IV ступеня. Пізніше взяв на себе командування Софійського артилерійського полку, за що наказом № 464 від 1921 нагороджений Військовим орденом «За заслуги» III ступеня з військовою відзнакою. У 1918 зведений у звання полковника.
У 1923 призначений інспектором артилерії, а 26 березня 1925 призначений генерал-майором. У 1928 звільнений з посади.
Під час своєї військової кар'єри служив у 21-му артилерійському полку, 7-му артилерійському полку, 2-му артилерійського полку і Софійському арсеналі.
Помер у 1945. Похований на центральному кладовищі Софії.
Родина
Генерал-майор Іван Додов був одружений, мав 3 дітей — Симеона, Лалку та Богдану Додових.
Військові звання
- Підпоручик (1895)
- Поручик (1899)
- Капітан (1905)
- Майор (22 вересня 1912)
- Полковник (1 жовтня 1915)
- Полковник (1918)
- Генерал-майор (26 березня 1925)
Нагороди
- Військовий орден за мужність, IV ступеня, 2-й класу (1917 р.)
- Військовий орден «За хоробрість», IV ступеня, 1 класу (1917 р.)
- Народний орден «За заслуги», III ступеня, з військовою відзнакою (1921)
Освіта
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 21 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 21 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 17 травня 2022.
- . Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 21 квітня 2019.
Джерела
- Руменин, Румен (1996). Офицерският корпус в България 1878 – 1944 г. Т. 1 и 2. София: Издателство на Министерството на отбраната „Св. Георги Победоносец“. с. 278.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Dodov bolgarskij oficer general major uchasnik Pershoyi Balkanskoyi 1912 1913 i Drugoyi Balkanskoyi vijni 1913 komanduvach 10 go viddilennya sofijskogo vazhkogo artilerijskogo polku i sofijskogo vazhkogo artilerijskogo polku v Pershij svitovij vijni 1915 1918 Ivan DodovNarodzhennya5 grudnya 1873 1873 12 05 Sopot Plovdivska oblast BolgariyaSmert1945 Sofiya BolgariyaKrayina BolgariyaOsvitaNacionalnij vijskovij universitet Vasila LevskiZvannyageneral majorVijni bitviPersha Balkanska vijna Druga Balkanska vijna i Persha svitova vijnaBiografiyaIvan Dodov narodivsya 5 grudnya 1873 v Sopoti Bolgarske knyazivstvo U 1895 zakinchuye v 16 j vipusk vijskovogo uchilisha Jogo Knyazhoyi Visokosti i otrimav zvannya lejtenant U 1899 udostoyenij zvannya poruchika a v 1905 roci kapitana 22 veresnya 1912 nadano zvannya major Major Ivan Dodov brav uchast u Balkanskij 1912 1913 ta Drugij balkanskij vijni 1913 1 zhovtnya 1915 roku otrimav zvannya pidpolkovnika Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni 1915 1918 pidpolkovnik Dodov znovu buv mobilizovanij i komanduvav 10 5 santimetrovoyu garmatoyu Sofijskogo vazhkogo artilerijskogo polku za sho nakazom 679 vid 1917 nagorodzhenij Vijskovim ordenom Za horobrist IV stupenya 2 go klasu a vidpovidno do nakazu 905 togo zh roku premiya bula zminena na vijskovij orden Za muzhnist IV stupenya Piznishe vzyav na sebe komanduvannya Sofijskogo artilerijskogo polku za sho nakazom 464 vid 1921 nagorodzhenij Vijskovim ordenom Za zaslugi III stupenya z vijskovoyu vidznakoyu U 1918 zvedenij u zvannya polkovnika U 1923 priznachenij inspektorom artileriyi a 26 bereznya 1925 priznachenij general majorom U 1928 zvilnenij z posadi Pid chas svoyeyi vijskovoyi kar yeri sluzhiv u 21 mu artilerijskomu polku 7 mu artilerijskomu polku 2 mu artilerijskogo polku i Sofijskomu arsenali Pomer u 1945 Pohovanij na centralnomu kladovishi Sofiyi RodinaGeneral major Ivan Dodov buv odruzhenij mav 3 ditej Simeona Lalku ta Bogdanu Dodovih Vijskovi zvannyaPidporuchik 1895 Poruchik 1899 Kapitan 1905 Major 22 veresnya 1912 Polkovnik 1 zhovtnya 1915 Polkovnik 1918 General major 26 bereznya 1925 NagorodiVijskovij orden za muzhnist IV stupenya 2 j klasu 1917 r Vijskovij orden Za horobrist IV stupenya 1 klasu 1917 r Narodnij orden Za zaslugi III stupenya z vijskovoyu vidznakoyu 1921 OsvitaVijskove uchilishe Jogo Knyazhoyi Visokosti do 1895 Primitki Arhiv originalu za 21 kvitnya 2019 Procitovano 21 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 17 travnya 2018 Procitovano 21 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2019 Procitovano 17 travnya 2022 Arhiv originalu za 29 chervnya 2019 Procitovano 21 kvitnya 2019 DzherelaRumenin Rumen 1996 Oficerskiyat korpus v Blgariya 1878 1944 g T 1 i 2 Sofiya Izdatelstvo na Ministerstvoto na otbranata Sv Georgi Pobedonosec s 278