Юкчинський діалект

Юкчинський діалект (кор. 육진 방언) — один із найбільш своєрідних й архаїчних діалектів корейської мови. Сформувався в XV столітті на крайній півночі середньовікової корейської держави, у прикордонній смузі Юкчин на південному березі річки Туманган. Фортеці («чин») , Онсон, Кьонвон, Кьонхин, Пурьон, розташовувалися вздовж середньої та нижньої течії річки Туманган на землях, що були приєднані до території середньовічної Кореї в 1434 році, під час правління короля Седжона. Юкчин був освоєний з метою захисту від нападів із північного заходу кочівників-чжурчженів. Саме будівництво продовжувалося майже століття. У той час регіон заселяли в основному родини військових із Пхеньяну, а тому юкчинський діалект має центральнокорейську основу та несхожий на хамгьонський діалект. Поруч із корейцями тут селилися й чжурчжени.

На відміну від хамгьонського діалекту, юкчинський сильно архаїчний. До архаїзмів відносяться такі особливості, як використовування лише старого називного відмінка 이 (і) замість 가 (ка). Рівноважна вимова дифтонгів також є одною з особливостей юкчинського діалекту - щоправда, тут він не єдиний у своєму роді. До 1895 року цей діалект був практично єдиним діалектом корейських переселенців у Російській імперії. Після цієї дати в Російській імперії з'явилися носії мьончон-кільчжинської говірки хамгьонського діалекту, у результаті чого в багатьох поселеннях почався прочес їхнього змішання з паралельно посиленим впливом російської мови.

Примітки

1. www.telenir.net. Архів оригіналу за 7 листопада 2016. Процитовано 5 листопада 2021.
2. Ember, Melvin; Ember, Carol R.; Skoggard, Ian (30 листопада 2004). (англ.). Springer Science & Business Media. ISBN . Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
3. . koryo-saram.ru. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 5 листопада 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()