Олексій Павлович Щекотинский (* 1901 — † 1984) — радянський вчений-педагог.
Олексій Щекотинський народився в селі Лаврентіївка (зараз Павловський район Алтайського краю) в сім'ї писаря сільської управи, батько якого був висланий у Сибір за участь у польському визвольному русі. В 1919 Олексій з золотою медаллю закінчив Барнаульську семінарію.
Літом та осінню 1919 року Щекотинський брав участь в партизанському русі, вступив в комсомол, був делегатом III з'їзду Комсомолу. З 1920 року працював сільським вчителем і одночасно заочно навчався на педагогічному факультеті Томського університету. Очолював Барнаульський педагогічний технікум.
У 1930 році направлений на навчання до аспірантури , був вибраний секретарем товариства педагогів-марксистів, очолюваного Н. К. Крупською. За рекомендацією Крупської по закінченню аспірантури Щекотинський в 1933 році був направлений у Барнаул створювати вчительський інститут.
Провів велику діяльність по підготовці інфраструктури інституту, набору викладацького і студентського складу. 1 жовтня 1933 року інститут було відкрито, а Щекотинський став його першим директором і одним з викладачів педагогіки. На початку 1934 року почав працювати вечірній педінститут. В 1935 році Щекотинський був переведений на іншу роботу, а потім відозваний до Москви для роботи в системі Наркомпросу. Після закінчення ВПШ при ЦК ВКП(б) — лектор Дмитровського РК, Московського ГК, профгрупи ЦК ВКП(б). Викладав у і в вечірніх університетах марксизму-ленінізму Москви.
Після нього директором Барнаульського учительского інституту став Юферов Андрій Петрович.
Див. також
Джерела
- http://enc.uni-altai.ru [ 24 вересня 2012 у Wayback Machine.]
- http://enc.uni-altai.ru/photo.php?g=2 [ 20 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Щекотинский Алексей Павлович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайте Электронной энциклопедии
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksij Pavlovich Shekotinskij 1901 1901 1984 radyanskij vchenij pedagog Oleksij Shekotinskij narodivsya v seli Lavrentiyivka zaraz Pavlovskij rajon Altajskogo krayu v sim yi pisarya silskoyi upravi batko yakogo buv vislanij u Sibir za uchast u polskomu vizvolnomu rusi V 1919 Oleksij z zolotoyu medallyu zakinchiv Barnaulsku seminariyu Litom ta osinnyu 1919 roku Shekotinskij brav uchast v partizanskomu rusi vstupiv v komsomol buv delegatom III z yizdu Komsomolu Z 1920 roku pracyuvav silskim vchitelem i odnochasno zaochno navchavsya na pedagogichnomu fakulteti Tomskogo universitetu Ocholyuvav Barnaulskij pedagogichnij tehnikum U 1930 roci napravlenij na navchannya do aspiranturi buv vibranij sekretarem tovaristva pedagogiv marksistiv ocholyuvanogo N K Krupskoyu Za rekomendaciyeyu Krupskoyi po zakinchennyu aspiranturi Shekotinskij v 1933 roci buv napravlenij u Barnaul stvoryuvati vchitelskij institut Proviv veliku diyalnist po pidgotovci infrastrukturi institutu naboru vikladackogo i studentskogo skladu 1 zhovtnya 1933 roku institut bulo vidkrito a Shekotinskij stav jogo pershim direktorom i odnim z vikladachiv pedagogiki Na pochatku 1934 roku pochav pracyuvati vechirnij pedinstitut V 1935 roci Shekotinskij buv perevedenij na inshu robotu a potim vidozvanij do Moskvi dlya roboti v sistemi Narkomprosu Pislya zakinchennya VPSh pri CK VKP b lektor Dmitrovskogo RK Moskovskogo GK profgrupi CK VKP b Vikladav u i v vechirnih universitetah marksizmu leninizmu Moskvi Pislya nogo direktorom Barnaulskogo uchitelskogo institutu stav Yuferov Andrij Petrovich Div takozhBarnaulskij pedinstitut Kozir Fedosij SidorovichDzherelalink 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Shekotinskij Oleksij Pavlovich http enc uni altai ru 24 veresnya 2012 u Wayback Machine http enc uni altai ru photo php g 2 20 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Shekotinskij Aleksej Pavlovich 4 bereznya 2016 u Wayback Machine na sajte Elektronnoj enciklopedii