Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Оде́ська зато́ка — затока у північно-західній частині Чорного моря, в межах Одеського району Одеської області (Україна).
 | |
| Воронцовський маяк, Одеса | |
| 46°28′ пн. ш. 30°46′ сх. д. / 46.467° пн. ш. 30.767° сх. д.Координати: 46°28′ пн. ш. 30°46′ сх. д. / 46.467° пн. ш. 30.767° сх. д. | |
| Назва на честь | Одеса |
|---|---|
| Частина від | Північно-західна частина Чорного моря |
| Море | Чорне море |
| Прибережні країни |  Україна |
| Регіон | Одеська область |
| Ширина | 9 км |
| Середня глибина | 9 м |
| Максимальна глибина | 14 м |
| Солоність | 10—17‰ |
| Міста та поселення | Одеса |
| ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 698737 |
| У проєкті OpenStreetMap | r7933477 ·R |
  Одеська затока Одеська затока (Україна)  Одеська затока Одеська затока (Одеська область) | |
 Одеська затока у Вікісховищі | |
Розташування
Затока омиває північно-східну та центральну частини міста Одеси і (частково) південну частину Лиманського району. Простягається з північного сходу на південний захід. Географічно Одеська затока обмежена мисом Північний Одеський (мис Е) на півночі і мисом Великий Фонтан на півдні. Альтернативою до географічних кордонів є навігаційні межі затоки, згідно з якими затока простягається від мису Е на півночі до мису Ланжерон на півдні. У північно-західній частині від затоки відокремлені Куяльницько-Хаджибейським пересипом лимани Куяльницький і Хаджибейський.
У затоці розташований Одеський порт.
 |  |  |
Мис Північний Одеський — північна межа затоки | Мис Ланжерон — південна навігаційна межа затоки | Мис Великий Фонтан — південна географічна межа затоки |
Характеристика
Ширина затоки приблизно 9 км. Глибина у північно-східній частині до 5 м, у південно-західній — до 14 м. Береги біля входу в затоку високі, урвисті, абразійно-зсувні, далі береги низькі, піщано-черепашкові. Дно переважно піщане. Солоність води від 15,2 ‰ влітку до 15,6 ‰ взимку. Затока перебуває під впливом стоків Дніпра, Дністра і Дунаю, тому солоність поверхневих шарів в окремі періоди може коливатися від 10 ‰ до 17 ‰, при згінних вітрах до 18 ‰, а в окремі роки знижується до 5—7 ‰.
Природні обриси берегів зазнали значних змін у зв'язку зі спорудженням портових, гідротехнічних та берегозахисних споруд, створенням штучних пляжів тощо.
Клімат
Одеська затока, як і прилеглі ділянки моря, характеризуються помірним континентальним кліматом. Пересічна температура води влітку +19,9, взимку до +2,2. У морозні зими замерзають ділянки узбережжя навколо мисів. Період замерзання — з січня до середини березня. Максимальна товщина криги — 68 см, максимальна ширина припаю — 15 км. Число днів із льодом коливається від 0 до 95, у суворі зими до 66—96, зазвичай — 27—58, у м'які зими — 8—51.
Вітровий та гідрологічний режим
Напрямок вітрів у затоці може змінюватись залежно від сезону. Так навесні переважають південні вітри, влітку — північно-західні, взимку — вітри північного та північно-східного напрямку. Середньорічна швидкість вітру — 3,5—4,5 м/с, на узбережжі — до 4—6 м/с.
| Повторюваність вітрів в Одеській затоці по румбах, % | |||||||
| Північні | Північно-східні | Східні | Південно-східні | Південні | Південно-західні | Західні | Північно-західні |
| 16 | 12 | 10 | 10 | 12 | 12 | 11 | 17 |
Оскільки затока характеризується малими глибинами (глибина на відстані 100 м від берега рідко становить 3—4 м), то процес руйнування хвилі починається на досить великій відстані від берега. Максимальна висота хвилі в районі мису Малий Фонтан становить 2,6—3,7 м, а в районі мису Великий Фонтан — не більш за 2,2—3,2 м. Хвилі висотою 1,5 м спостерігаються щомісяця.
| Середньорічна повторюваність хвиль різної висоти в районі мису Малий Фонтан | |
| Висота хвилі, м | Повторюваність, % |
| 0,5 | 51,6 |
| 0,5—1,0 | 19,5 |
| 1,0—1,5 | 6,5 |
| 1,5—2,0 | 2,5 |
| Штиль | 14,5 |
| Крижаний покрив | 3,5 |
| Повторюваність хвиль в Одеській затоці по румбах, % | ||||||
| Північні | Північно-східні | Східні | Південно-східні | Південні | Південно-західні | Північно-західні |
| 13,6 | 14,2 | 16,2 | 19,9 | 17,8 | 0,1 | 0,1 |
Біота затоки
Дослідження іхтіофауни Одеської затоки були розпочаті ще 100 років тому. Тоді тут нараховувалося 75 видів риб, з яких 13 — прісноводні. Найбільшу частину виловів рибалок складали такі важливі промислові об'єкти, як скумбрія атлантична, пеламіда, луфар. Чисельними були також бичкові, ставрида атлантична, шпрот європейський, тюлька звичайна, оселедець, катран звичайний, атерина піщана, морська лисиця, калкан чорноморський, кефалі та глоса.
Евтрофікація вод затоки у 1970-х роках призвела до зникнення великих пелагічних хижаків, а також у масовому розвиту короткоциклічних видів, як-от шпрот, хамса, атерина. Спостерігалося зниження чисельності бичків, що було пов'язано із донними задухами. Суттєву шкоду екосистемі завдала поява в затоці північноатлантичного реброплава Mnemiopsis leidyi, що призвело до зниження чисельності важливої промислової риби — хамси. За 100 років іхтіофауна затоки збідніла до 58 видів. Зовсім зникли такі види, як тригла, скумбрія, пеламіда, скоротилась чисельність осетрових, кефалей, катрана.
 |  |  |
Атерина піщана (Atherina boyeri) — масовий вид в затоці | Бичок жабоголовий (Mesogobius batrachocephalus) — найкрупніший бичок затоки |
З початку 1990-х років знизилося промислове навантаження на затоку, скоротився наплив туристів. Спостерігається зростання чисельності морського язика піщаного, калкана, глоси, кефалей. Найчисельнішими донними в затоці є бички: бичок-кругляк, бичок рудий, бичок кам'яний, бичок жабоголовий. Значну роль в фауні почав відігравати вселений до Чорного моря піленгас.
Населені пункти
На березі затоки: місто Одеса, а також село Крижанівка і селище Ліски.
Джерела
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
Примітки
- Зайцев Ю. П. Экологическое состояние шельфовой зоны Черного моря у побережья Украины (обзор) // Гидробиол. журн. — 1992. — 28, № 4. — С. 3-18.
- Гаркавая Г. П., Богатова Ю. И., Берлинский Н. А., Гончаров А. Ю. Районирование Украинского сектора северо-западной части Черного моря (по гидрофизическим и гидрохимическим характеристикам) // Экологическая безопасность прибрежной и шельфовой зон и комплексное использование ресурсов шельфа / В. А. Иванов и др. — Севастополь, 2000. — С. 9-24.
- Оползни северо-западного побережья Черного моря: их изучение и прогноз / И. П. Зелинский. — Киев: Наукова думка, 1993. — 227 с.
- Северо-западная часть Черного моря: биология, экология / Зайцев Ю. П. и др. — Киев: Наукова думка, 2006. — 701 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ode ska zato ka zatoka u pivnichno zahidnij chastini Chornogo morya v mezhah Odeskogo rajonu Odeskoyi oblasti Ukrayina Odeska zatokaVoroncovskij mayak Odesa46 28 pn sh 30 46 sh d 46 467 pn sh 30 767 sh d 46 467 30 767 Koordinati 46 28 pn sh 30 46 sh d 46 467 pn sh 30 767 sh d 46 467 30 767Nazva na chest OdesaChastina vid Pivnichno zahidna chastina Chornogo moryaMore Chorne morePriberezhni krayini UkrayinaRegion Odeska oblastShirina 9 kmSerednya glibina 9 mMaksimalna glibina 14 mSolonist 10 17 Mista ta poselennya Odesaidentifikatori i posilannyaGeoNames 698737U proyekti OpenStreetMap r7933477 ROdeska zatokaOdeska zatoka Ukrayina Pokazati na mapi UkrayinaOdeska zatokaOdeska zatoka Odeska oblast Pokazati na mapi Odeska oblast Odeska zatoka u VikishovishiRoztashuvannyaZatoka omivaye pivnichno shidnu ta centralnu chastini mista Odesi i chastkovo pivdennu chastinu Limanskogo rajonu Prostyagayetsya z pivnichnogo shodu na pivdennij zahid Geografichno Odeska zatoka obmezhena misom Pivnichnij Odeskij mis E na pivnochi i misom Velikij Fontan na pivdni Alternativoyu do geografichnih kordoniv ye navigacijni mezhi zatoki zgidno z yakimi zatoka prostyagayetsya vid misu E na pivnochi do misu Lanzheron na pivdni U pivnichno zahidnij chastini vid zatoki vidokremleni Kuyalnicko Hadzhibejskim peresipom limani Kuyalnickij i Hadzhibejskij U zatoci roztashovanij Odeskij port Mis Pivnichnij Odeskij pivnichna mezha zatoki Mis Lanzheron pivdenna navigacijna mezha zatoki Mis Velikij Fontan pivdenna geografichna mezha zatokiHarakteristikaShtuchnij namiv plyazhiv u rajoni misu Velikij Fontan Shirina zatoki priblizno 9 km Glibina u pivnichno shidnij chastini do 5 m u pivdenno zahidnij do 14 m Beregi bilya vhodu v zatoku visoki urvisti abrazijno zsuvni dali beregi nizki pishano cherepashkovi Dno perevazhno pishane Solonist vodi vid 15 2 vlitku do 15 6 vzimku Zatoka perebuvaye pid vplivom stokiv Dnipra Dnistra i Dunayu tomu solonist poverhnevih shariv v okremi periodi mozhe kolivatisya vid 10 do 17 pri zginnih vitrah do 18 a v okremi roki znizhuyetsya do 5 7 Prirodni obrisi beregiv zaznali znachnih zmin u zv yazku zi sporudzhennyam portovih gidrotehnichnih ta beregozahisnih sporud stvorennyam shtuchnih plyazhiv tosho KlimatZima v Odeskij zatoci Odeska zatoka yak i prilegli dilyanki morya harakterizuyutsya pomirnim kontinentalnim klimatom Peresichna temperatura vodi vlitku 19 9 vzimku do 2 2 U morozni zimi zamerzayut dilyanki uzberezhzhya navkolo misiv Period zamerzannya z sichnya do seredini bereznya Maksimalna tovshina krigi 68 sm maksimalna shirina pripayu 15 km Chislo dniv iz lodom kolivayetsya vid 0 do 95 u suvori zimi do 66 96 zazvichaj 27 58 u m yaki zimi 8 51 Vitrovij ta gidrologichnij rezhimNapryamok vitriv u zatoci mozhe zminyuvatis zalezhno vid sezonu Tak navesni perevazhayut pivdenni vitri vlitku pivnichno zahidni vzimku vitri pivnichnogo ta pivnichno shidnogo napryamku Serednorichna shvidkist vitru 3 5 4 5 m s na uzberezhzhi do 4 6 m s Povtoryuvanist vitriv v Odeskij zatoci po rumbah Pivnichni Pivnichno shidni Shidni Pivdenno shidni Pivdenni Pivdenno zahidni Zahidni Pivnichno zahidni 16 12 10 10 12 12 11 17 Oskilki zatoka harakterizuyetsya malimi glibinami glibina na vidstani 100 m vid berega ridko stanovit 3 4 m to proces rujnuvannya hvili pochinayetsya na dosit velikij vidstani vid berega Maksimalna visota hvili v rajoni misu Malij Fontan stanovit 2 6 3 7 m a v rajoni misu Velikij Fontan ne bilsh za 2 2 3 2 m Hvili visotoyu 1 5 m sposterigayutsya shomisyacya Serednorichna povtoryuvanist hvil riznoyi visoti v rajoni misu Malij Fontan Visota hvili m Povtoryuvanist 0 5 51 6 0 5 1 0 19 5 1 0 1 5 6 5 1 5 2 0 2 5 Shtil 14 5 Krizhanij pokriv 3 5 Povtoryuvanist hvil v Odeskij zatoci po rumbah Pivnichni Pivnichno shidni Shidni Pivdenno shidni Pivdenni Pivdenno zahidni Pivnichno zahidni 13 6 14 2 16 2 19 9 17 8 0 1 0 1Biota zatokiDoslidzhennya ihtiofauni Odeskoyi zatoki buli rozpochati she 100 rokiv tomu Todi tut narahovuvalosya 75 vidiv rib z yakih 13 prisnovodni Najbilshu chastinu viloviv ribalok skladali taki vazhlivi promislovi ob yekti yak skumbriya atlantichna pelamida lufar Chiselnimi buli takozh bichkovi stavrida atlantichna shprot yevropejskij tyulka zvichajna oseledec katran zvichajnij aterina pishana morska lisicya kalkan chornomorskij kefali ta glosa Evtrofikaciya vod zatoki u 1970 h rokah prizvela do zniknennya velikih pelagichnih hizhakiv a takozh u masovomu rozvitu korotkociklichnih vidiv yak ot shprot hamsa aterina Sposterigalosya znizhennya chiselnosti bichkiv sho bulo pov yazano iz donnimi zaduhami Suttyevu shkodu ekosistemi zavdala poyava v zatoci pivnichnoatlantichnogo rebroplava Mnemiopsis leidyi sho prizvelo do znizhennya chiselnosti vazhlivoyi promislovoyi ribi hamsi Za 100 rokiv ihtiofauna zatoki zbidnila do 58 vidiv Zovsim znikli taki vidi yak trigla skumbriya pelamida skorotilas chiselnist osetrovih kefalej katrana Aterina pishana Atherina boyeri masovij vid v zatoci Bichok zhabogolovij Mesogobius batrachocephalus najkrupnishij bichok zatoki Rebroplav Mnemiopsis leidyi odna z prichin znizhennya chiselnosti ribi Z pochatku 1990 h rokiv znizilosya promislove navantazhennya na zatoku skorotivsya napliv turistiv Sposterigayetsya zrostannya chiselnosti morskogo yazika pishanogo kalkana glosi kefalej Najchiselnishimi donnimi v zatoci ye bichki bichok kruglyak bichok rudij bichok kam yanij bichok zhabogolovij Znachnu rol v fauni pochav vidigravati vselenij do Chornogo morya pilengas Naseleni punktiNa berezi zatoki misto Odesa a takozh selo Krizhanivka i selishe Liski DzherelaGeografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 PrimitkiZajcev Yu P Ekologicheskoe sostoyanie shelfovoj zony Chernogo morya u poberezhya Ukrainy obzor Gidrobiol zhurn 1992 28 4 S 3 18 Garkavaya G P Bogatova Yu I Berlinskij N A Goncharov A Yu Rajonirovanie Ukrainskogo sektora severo zapadnoj chasti Chernogo morya po gidrofizicheskim i gidrohimicheskim harakteristikam Ekologicheskaya bezopasnost pribrezhnoj i shelfovoj zon i kompleksnoe ispolzovanie resursov shelfa V A Ivanov i dr Sevastopol 2000 S 9 24 Opolzni severo zapadnogo poberezhya Chernogo morya ih izuchenie i prognoz I P Zelinskij Kiev Naukova dumka 1993 227 s Severo zapadnaya chast Chernogo morya biologiya ekologiya Zajcev Yu P i dr Kiev Naukova dumka 2006 701 s