Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Худóжня самоді яльність термін радянської фразеології на позначення офіційної музичної театральної хореографічної поетич

Художня самодіяльність

Художня самодіяльність

Худóжня самоді́яльність — термін радянської фразеології, на позначення офіційної музичної, театральної, хореографічної, поетичної та іншої творчості осіб, що розвивається за законами і принципами радянського суспільства і являє собою навчально-виховний творчий процес трудящих в соціалістичному суспільстві. Мистецтво в СРСР могло мислитись лише офіційно – як професійна "естрада" чи аматорська "художня самодіяльність". Мистецька діяльність поза естрадою чи закладами художньої самодіяльності існувати не могла, і тому це позначалося як «ідеологічна диверсія» або «тунеядство» (дармоїдство). Виступи самодіяльних артистів не могли бути джерелом доходу. Заклади художньої самодіяльності фінансово утримувались державою. Художня самодіяльність – невід'ємна частина естетичного виховання нової соціалістичної людини. Учасники художньої самодіяльності отримували можливість реалізувати свій творчий потенціал.

Республіканські фестивалі художньої самодіяльності були покликані демонструвати значне ідейно-художнє зростання самодіяльних колективів і виконавців, ідейну зрілість, високу художню майстерність, громадсько-патріотичну та інтернаціональну спрямованість репертуару – характерні риси творчості самодіяльних артистів. Низка колективів художньої самодіяльності перейшли на професійний рівень та виступали за межами СРСР.

Розквіт художньої самодіяльності свідчить про всебічний розвиток радянських людей. Особливе значення художня самодіяльність мала у військових закладах освіти. В.І. Ленін у першу чергу наголошував на новій соціальній природі цього мистецтва, на його відкритому зв'язку з класовою боротьбою пролетаріату, виявом чого є комуністична партійність як провідний принцип соціалістичного мистецтва. Художня самодіяльність з перших років існування Радянської держави зайняла важливе місце в житті країни і народу.

image Понад 1 1 млн. трудівників міста й села складають армію учасників художньої самодіяльності нашої країни, які разом з професійними митцями роблять вагомий внесок у справу формування художньої культури комунізму. image

— Питання наукового комунізму, Томи 4 – 6. Вид-во: Київського університету, 1969

Переважну більшість вихованців вузів в СРСР, для активізації ідейно-творчого зростання колективів художньої самодіяльності, як конкурс-огляд художньої самодіяльності охоплював КВН. Станом на 1950 р. у 296 вищих навчальних закладах Міністерством вищої освіти СРСР нараховувалося 3 тисячі гуртків художньої самодіяльності (драматичні гуртки, духові оркестри, оркестри народних інструментів, танцювальні колективи, хори тощо), учасниками яких були 62 тисячі студентів. Існувала навіть табірна художня самодіяльність. Польська дослідниця І. Массака на підставі польської, російської і німецької документальної літератури знайшла чимало паралелей при аналізі способів і цілей використання музики в радянських і німецьких концентраційних таборах.

image ЦК КП(б)У вважає ..., що серед письменників і композиторів поширене шкідливе уявлення, ніби твори для художньої самодіяльності не вимагають високих ідейних і художніх якостей. Це відбувається тому, що багато письменників і композитори, мало буваючи на підприємствах, в колгоспах, не знають культурних запитів населення, не цікавляться роботою гуртків художньої самодіяльності» image

— Радянська Україна. – 1946. – 6 жовт. (стор. 7)

Відомий фахівець у галузі семіотики культури визначав культуру в СРСР 1960–1970-х рр. як «двоповерхове відображення»: на верхньому поверсі проводилися заходи офіційної влади, на нижньому — народжувалося інакомислення, альтернативні форми мистецтва. (див.: Ленінградський рок-клуб)

За незаконно організовані концерти з клубу виключали і втрата членства переводила музикантів з розряду «самодіяльних артистів» в розряд «ідеологічних диверсантів», «дармоїдів». Вступ в клуб дозволяв грати на сцені Будинку самодіяльності і взагалі спілкуватися, а будь-які інші концерти в той час можна було уявити як підсудну діяльність.

В УРСР

В УРСР художню самодіяльність очолювало й координувало міністерство культури. Завданням самодіяльності було дати можливість аматорам виявити свої художні здібності та заповнити їхній вільний від праці час. Для того створювали будинки, т. зв. палаци культури та клуби — державні культурно-освітні заклади, які займалися організацією та методичним керівництвом самодіяльності. Палаци культури діяли майже в усіх містах і селах УССР (26 000, з яких 80 % на селах; станом на 1982); вони належали проф. спілкам (зокрема, студентським), підприємствам, сільрадам та радгоспам з колгоспами. За офіційними даними на 1982, в УРСР діяло понад 20 000 аматорських хорів, ансамблів, капел бандуристів, майже 30 000 театральних гуртків. Найкращі самодіяльні колективи отримували звання «народних», а ті, що дорівнювали професійним, — «заслужених».

Установи самодіяльності займали велику кількість співробітників. Палаци культури організовували концерти, театральні й кіно-вистави, мистецькі виставки, конкурси мистецтв, фестивалі тощо. Будівля палаців культури не велася разом з вишколом фахового персоналу для їх обслуговування, і рівень аматорських гуртків був переважно низький. Тим не менш, самодіяльність дозволяла розвиток та початок навчання численних майбутніх зірок та колективів, зокрема, завдяки забезпеченню їх сучасною апаратурою та навичками сценічної та репетиційної культури. Саме під егідою самодіяльності майже кожне село тримало власну дискотеку (за браком палаців та клубів — просто неба будувалися «танцювальні майданчики»), а більшість заводів — ВІА, що сприяло поширенню сучасних «західних» впливів, та дозволяло напівлегальну діяльність рок- гуртів. Навіть по здобутті незалежності Україною, більшість сіл утримають клуби, а численні гурти мають досвід репетицій по «відомчих» майданчиках.

Діяльності ансамблів і гуртків самодіяльності, та їх теоретичним проблемам було присвячено тижневик «Культура і життя».

Подібну до самодіяльності УССР запроваджено серед українських меншостей в країнах «Східного блоку» під керівництвом місцевих українських культурно-громадських організацій: у Польщі (Українське Суспільно-Культурне Товариство), Чехо-Словаччині (Культурна Спілка Укр. Трудящих) та в Румунії і Югославії.

Загалом по Україні в сільській місцевості при клубах і будинках культури на початку 1950-х рр. діяло 67 тисяч гуртків, якими було охоплено 1 млн. 20 тис. учасників, з них 42,7 тис. гуртків художньої самодіяльності [5, арк. 15].

17 липня 1959 р. ЦК Компартії України прийняв постанову «Про підготовку масових кадрів художньої самодіяльності», згідно якої до 1965 р. планувалось підготувати близько 30-ти тис. керівників гуртків художньої самодіяльності..

Народну творчість (що є стихійною за визначенням) прагнули поставити під цілковитий ідеологічний контроль, і радянські керманичі сподівалися перетворити фольклор на знаряддя обробки масової свідомості; з іншого боку, використати «ідеологічно вивірені» зразки народної творчості для легітимізації своєї влади. Керуючись принципом «народності» в мистецтві (що був ієрархічно другим після «партійності» принципом соцреалізму), влада на словах сакралізувала все «витворене народними масами» і не втомлювалася проголошувати безмежну турботу про розвиток, зокрема, народної пісні. Водночас з'ясувалося, що далеко не всі твори, що є витвором народу, вкладаються в комуністичне русло, наслідком чого стала штучна фольклоризація: кроїлися тексти «неправильних» пісень; з них вилучалися пісень куплети, замінювалися окремі рядки та «одіозні» слова; замовчувалися справжні автори багатьох популярних українських пісень, вони тиражувалися як суто «народні», тобто анонімні (такими «безавторськими» стали «Ой, біда, біда чайці небозі» I. Мазепи, «Чуєш, брате мій» Б. Лепкого, «Човен хитається...» Р. Купчинського, «Їхав стрілець (козак) на війноньку» М. Гайворонського, адже гетьман І. Мазепа був «зрадником», а автори останніх трьох пісень були воїнами «буржуазно-націоналістичних» Січових Стрільців, отже, не мали права бути авторами таких чудових пісень).

Система художньої самодіяльності ставала потужним каналом штучної фольклоризації, особливо у сільській місцевості, де клуб був чи не єдиним осередком культури. О. Різник наводить такий «неофольклорний» приклад пісні:

image ...Ми будуєм наше щастя власними руками,

...I гордиться наш район передовиками.
 ......Про доярку Погребняк будемо співати,
 ...Бо давно вже перегнала Сполучені Штати.

image

На тлі декларованої підтримки народної творчості спроби реального плекання української музики наштовхувалися на чималу протидію влади. Олесь Шевченко, згадуючи про київський, студентський період життя, говорить: «В університеті Тараса Шевченка все крім української мови і літератури викладали російською мовою. Виник перший самодіяльний студентський хор «Жайворонок», потім хор «Гомін». Співання пісень у хорі стало виявом протесту проти пригнічення української мови, української культури. КДБ саме так і розуміло учасників і симпатиків цих гуртів і брало всіх їх на облік».

Примітки

  1. XXV з'їзд КПРС і методологічні проблеми мистецтвознавства // Микола Васильович Гончаренко. Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Т. Рильського, 1979
  2. Відбудова сільських культурно-освітніх установ у 1943-1950 рр. (на матеріалах Центральної України) / Т.В. Терещенко // Історія України: маловідомі імена, події, факти. – 2004. – Вип. 26. – С. 353-366. – Бібліогр.: 36 назв. – укр.
  3. Джерело: Рыбин А.В. Кино с самого начала. – Смоленський. – 1992. – С. 63-86
  4. В. Цой: Нужна честность (Интервью Виктора Цоя И. Солдатенкову на Музыкальном ринге в 1987 году). / АиФ № 39, 1987 г.
  5. Вісник Київського університету: Історичні науки, Випуски 22 – 27. «Вища школа», 1980 (стор.: 37-39)
  6. Філософська думка, Випуски 1 – 6. Вид-во: "Наукова думка". 1982
  7. Колективне дозвілля як спосіб контролю за студентською повсякденністю: сборник научных трудов / Н. Хоменко // Історія повсякденності: теорія та практика: Матеріали Всеукр. наук. конф., Переяслав-Хмельницький, 14 - 15 травня 2010 р. / Упоряд.: О.М. Лукашевич, Т.Ю. Нагайко. – Переяслав-Хмельницький: Ін-т історії України НАН України, 2010. – С. 190-193
  8. радянський патріотизм — ознака готовності боротися за "соціалістичну вітчизну".
  9. Комуніст України: теоретичний і політичний журнал, випуски 1 – 6. Радянська Україна, 1983
  10. Армія і народ: 20-30-ті роки: участь трудящих України у зміцненні Червоної Армії // В.М. Волковинський, Либідь, 1990 (стор.: 125)
  11. Філософсько-соціологічні проблеми сучасної науково-технічної революції. – Владімір Ілларіонович Шинкарук, Інститут філософії (Академія наук Української РСР) Наукова думка, 1976
  12. Художественная самодеятельность: вопросы развития и руководства. НИИ культуры, 1980
  13. Питання наукового комунізму, Томи 4 – 6. Вид-во: Київського університету, 1969
  14. Александр Масляков. КВН - жив! Самая полная энциклопедия/ Издательство: АСТ,Времена 2.
  15. РДАСПІ. – Ф. М-1. – Оп. 46. – Спр. 116. – Арк. 47
  16. Павло Романюк. Масовий терор як засіб державного управління в СРСР [ 22 липня 2018 у Wayback Machine.]. Білокінь Сергій Іванович: персональний сайт
  17. Массака И. Музыка в сталинских и нацистских концентрационных лагерях / И. Массака // Вестник Омского университета. – 2006. – №4. – С. 89-95.
  18. Кнабе Г.С. Древо познания – древо жизни / Г.С. Кнабе. – М.: Рос. гос. гуманит. ун-т, 2006. – 751 c (стор.: 675)
  19. Джерело: Рыбин А. В. Кино с самого начала. — Смоленський. — 1992. — С. 63-86
  20. Евгений Коган, Катя Щербакова «Не время такого способа жизни» Рокеры 80-х — о своей эпохе и о том, куда уходит русский рок [ 2018-07-15 у Wayback Machine.] / Журнал «Руссий репортер», 11 мая 2011, № 18 (196)
  21. ЦДАВО України. – Ф.5116. – Оп.8. – Спр.260. – 338 арк. (арк. 264)
  22. Різник О. Пісня / О. Різник // Нариси української популярної культури / за ред. О. Гриценка. – К.: УЦКД, 1998. – 760 с.
  23. Інтерв’ю Ю. Каганова з О. Шевченком. 10.12.2012 р

Література

Посилання

Див. також

У Вікісловнику є сторінка художня самодіяльність.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Hudozhnya samodi yalnist termin radyanskoyi frazeologiyi na poznachennya oficijnoyi muzichnoyi teatralnoyi horeografichnoyi poetichnoyi ta inshoyi tvorchosti osib sho rozvivayetsya za zakonami i principami radyanskogo suspilstva i yavlyaye soboyu navchalno vihovnij tvorchij proces trudyashih v socialistichnomu suspilstvi Mistectvo v SRSR moglo mislitis lishe oficijno yak profesijna estrada chi amatorska hudozhnya samodiyalnist Mistecka diyalnist poza estradoyu chi zakladami hudozhnoyi samodiyalnosti isnuvati ne mogla i tomu ce poznachalosya yak ideologichna diversiya abo tuneyadstvo darmoyidstvo Vistupi samodiyalnih artistiv ne mogli buti dzherelom dohodu Zakladi hudozhnoyi samodiyalnosti finansovo utrimuvalis derzhavoyu Hudozhnya samodiyalnist nevid yemna chastina estetichnogo vihovannya novoyi socialistichnoyi lyudini Uchasniki hudozhnoyi samodiyalnosti otrimuvali mozhlivist realizuvati svij tvorchij potencial Respublikanski festivali hudozhnoyi samodiyalnosti buli poklikani demonstruvati znachne idejno hudozhnye zrostannya samodiyalnih kolektiviv i vikonavciv idejnu zrilist visoku hudozhnyu majsternist gromadsko patriotichnu ta internacionalnu spryamovanist repertuaru harakterni risi tvorchosti samodiyalnih artistiv Nizka kolektiviv hudozhnoyi samodiyalnosti perejshli na profesijnij riven ta vistupali za mezhami SRSR Rozkvit hudozhnoyi samodiyalnosti svidchit pro vsebichnij rozvitok radyanskih lyudej Osoblive znachennya hudozhnya samodiyalnist mala u vijskovih zakladah osviti V I Lenin u pershu chergu nagoloshuvav na novij socialnij prirodi cogo mistectva na jogo vidkritomu zv yazku z klasovoyu borotboyu proletariatu viyavom chogo ye komunistichna partijnist yak providnij princip socialistichnogo mistectva Hudozhnya samodiyalnist z pershih rokiv isnuvannya Radyanskoyi derzhavi zajnyala vazhlive misce v zhitti krayini i narodu Ponad 1 1 mln trudivnikiv mista j sela skladayut armiyu uchasnikiv hudozhnoyi samodiyalnosti nashoyi krayini yaki razom z profesijnimi mitcyami roblyat vagomij vnesok u spravu formuvannya hudozhnoyi kulturi komunizmu Pitannya naukovogo komunizmu Tomi 4 6 Vid vo Kiyivskogo universitetu 1969 Perevazhnu bilshist vihovanciv vuziv v SRSR dlya aktivizaciyi idejno tvorchogo zrostannya kolektiviv hudozhnoyi samodiyalnosti yak konkurs oglyad hudozhnoyi samodiyalnosti ohoplyuvav KVN Stanom na 1950 r u 296 vishih navchalnih zakladah Ministerstvom vishoyi osviti SRSR narahovuvalosya 3 tisyachi gurtkiv hudozhnoyi samodiyalnosti dramatichni gurtki duhovi orkestri orkestri narodnih instrumentiv tancyuvalni kolektivi hori tosho uchasnikami yakih buli 62 tisyachi studentiv Isnuvala navit tabirna hudozhnya samodiyalnist Polska doslidnicya I Massaka na pidstavi polskoyi rosijskoyi i nimeckoyi dokumentalnoyi literaturi znajshla chimalo paralelej pri analizi sposobiv i cilej vikoristannya muziki v radyanskih i nimeckih koncentracijnih taborah CK KP b U vvazhaye sho sered pismennikiv i kompozitoriv poshirene shkidlive uyavlennya nibi tvori dlya hudozhnoyi samodiyalnosti ne vimagayut visokih idejnih i hudozhnih yakostej Ce vidbuvayetsya tomu sho bagato pismennikiv i kompozitori malo buvayuchi na pidpriyemstvah v kolgospah ne znayut kulturnih zapitiv naselennya ne cikavlyatsya robotoyu gurtkiv hudozhnoyi samodiyalnosti Radyanska Ukrayina 1946 6 zhovt stor 7 Vidomij fahivec u galuzi semiotiki kulturi viznachav kulturu v SRSR 1960 1970 h rr yak dvopoverhove vidobrazhennya na verhnomu poversi provodilisya zahodi oficijnoyi vladi na nizhnomu narodzhuvalosya inakomislennya alternativni formi mistectva div Leningradskij rok klub Za nezakonno organizovani koncerti z klubu viklyuchali i vtrata chlenstva perevodila muzikantiv z rozryadu samodiyalnih artistiv v rozryad ideologichnih diversantiv darmoyidiv Vstup v klub dozvolyav grati na sceni Budinku samodiyalnosti i vzagali spilkuvatisya a bud yaki inshi koncerti v toj chas mozhna bulo uyaviti yak pidsudnu diyalnist V URSRV URSR hudozhnyu samodiyalnist ocholyuvalo j koordinuvalo ministerstvo kulturi Zavdannyam samodiyalnosti bulo dati mozhlivist amatoram viyaviti svoyi hudozhni zdibnosti ta zapovniti yihnij vilnij vid praci chas Dlya togo stvoryuvali budinki t zv palaci kulturi ta klubi derzhavni kulturno osvitni zakladi yaki zajmalisya organizaciyeyu ta metodichnim kerivnictvom samodiyalnosti Palaci kulturi diyali majzhe v usih mistah i selah USSR 26 000 z yakih 80 na selah stanom na 1982 voni nalezhali prof spilkam zokrema studentskim pidpriyemstvam silradam ta radgospam z kolgospami Za oficijnimi danimi na 1982 v URSR diyalo ponad 20 000 amatorskih horiv ansambliv kapel banduristiv majzhe 30 000 teatralnih gurtkiv Najkrashi samodiyalni kolektivi otrimuvali zvannya narodnih a ti sho dorivnyuvali profesijnim zasluzhenih Ustanovi samodiyalnosti zajmali veliku kilkist spivrobitnikiv Palaci kulturi organizovuvali koncerti teatralni j kino vistavi mistecki vistavki konkursi mistectv festivali tosho Budivlya palaciv kulturi ne velasya razom z vishkolom fahovogo personalu dlya yih obslugovuvannya i riven amatorskih gurtkiv buv perevazhno nizkij Tim ne mensh samodiyalnist dozvolyala rozvitok ta pochatok navchannya chislennih majbutnih zirok ta kolektiviv zokrema zavdyaki zabezpechennyu yih suchasnoyu aparaturoyu ta navichkami scenichnoyi ta repeticijnoyi kulturi Same pid egidoyu samodiyalnosti majzhe kozhne selo trimalo vlasnu diskoteku za brakom palaciv ta klubiv prosto neba buduvalisya tancyuvalni majdanchiki a bilshist zavodiv VIA sho spriyalo poshirennyu suchasnih zahidnih vpliviv ta dozvolyalo napivlegalnu diyalnist rok gurtiv Navit po zdobutti nezalezhnosti Ukrayinoyu bilshist sil utrimayut klubi a chislenni gurti mayut dosvid repeticij po vidomchih majdanchikah Diyalnosti ansambliv i gurtkiv samodiyalnosti ta yih teoretichnim problemam bulo prisvyacheno tizhnevik Kultura i zhittya Podibnu do samodiyalnosti USSR zaprovadzheno sered ukrayinskih menshostej v krayinah Shidnogo bloku pid kerivnictvom miscevih ukrayinskih kulturno gromadskih organizacij u Polshi Ukrayinske Suspilno Kulturne Tovaristvo Cheho Slovachchini Kulturna Spilka Ukr Trudyashih ta v Rumuniyi i Yugoslaviyi Zagalom po Ukrayini v silskij miscevosti pri klubah i budinkah kulturi na pochatku 1950 h rr diyalo 67 tisyach gurtkiv yakimi bulo ohopleno 1 mln 20 tis uchasnikiv z nih 42 7 tis gurtkiv hudozhnoyi samodiyalnosti 5 ark 15 17 lipnya 1959 r CK Kompartiyi Ukrayini prijnyav postanovu Pro pidgotovku masovih kadriv hudozhnoyi samodiyalnosti zgidno yakoyi do 1965 r planuvalos pidgotuvati blizko 30 ti tis kerivnikiv gurtkiv hudozhnoyi samodiyalnosti Narodnu tvorchist sho ye stihijnoyu za viznachennyam pragnuli postaviti pid cilkovitij ideologichnij kontrol i radyanski kermanichi spodivalisya peretvoriti folklor na znaryaddya obrobki masovoyi svidomosti z inshogo boku vikoristati ideologichno vivireni zrazki narodnoyi tvorchosti dlya legitimizaciyi svoyeyi vladi Keruyuchis principom narodnosti v mistectvi sho buv iyerarhichno drugim pislya partijnosti principom socrealizmu vlada na slovah sakralizuvala vse vitvorene narodnimi masami i ne vtomlyuvalasya progoloshuvati bezmezhnu turbotu pro rozvitok zokrema narodnoyi pisni Vodnochas z yasuvalosya sho daleko ne vsi tvori sho ye vitvorom narodu vkladayutsya v komunistichne ruslo naslidkom chogo stala shtuchna folklorizaciya kroyilisya teksti nepravilnih pisen z nih viluchalisya pisen kupleti zaminyuvalisya okremi ryadki ta odiozni slova zamovchuvalisya spravzhni avtori bagatoh populyarnih ukrayinskih pisen voni tirazhuvalisya yak suto narodni tobto anonimni takimi bezavtorskimi stali Oj bida bida chajci nebozi I Mazepi Chuyesh brate mij B Lepkogo Choven hitayetsya R Kupchinskogo Yihav strilec kozak na vijnonku M Gajvoronskogo adzhe getman I Mazepa buv zradnikom a avtori ostannih troh pisen buli voyinami burzhuazno nacionalistichnih Sichovih Strilciv otzhe ne mali prava buti avtorami takih chudovih pisen Sistema hudozhnoyi samodiyalnosti stavala potuzhnim kanalom shtuchnoyi folklorizaciyi osoblivo u silskij miscevosti de klub buv chi ne yedinim oseredkom kulturi O Riznik navodit takij neofolklornij priklad pisni Mi buduyem nashe shastya vlasnimi rukami I gorditsya nash rajon peredovikami Pro doyarku Pogrebnyak budemo spivati Bo davno vzhe peregnala Spolucheni Shtati Na tli deklarovanoyi pidtrimki narodnoyi tvorchosti sprobi realnogo plekannya ukrayinskoyi muziki nashtovhuvalisya na chimalu protidiyu vladi Oles Shevchenko zgaduyuchi pro kiyivskij studentskij period zhittya govorit V universiteti Tarasa Shevchenka vse krim ukrayinskoyi movi i literaturi vikladali rosijskoyu movoyu Vinik pershij samodiyalnij studentskij hor Zhajvoronok potim hor Gomin Spivannya pisen u hori stalo viyavom protestu proti prignichennya ukrayinskoyi movi ukrayinskoyi kulturi KDB same tak i rozumilo uchasnikiv i simpatikiv cih gurtiv i bralo vsih yih na oblik PrimitkiXXV z yizd KPRS i metodologichni problemi mistectvoznavstva Mikola Vasilovich Goncharenko Institut mistectvoznavstva folkloru ta etnografiyi im M T Rilskogo 1979 Vidbudova silskih kulturno osvitnih ustanov u 1943 1950 rr na materialah Centralnoyi Ukrayini T V Tereshenko Istoriya Ukrayini malovidomi imena podiyi fakti 2004 Vip 26 S 353 366 Bibliogr 36 nazv ukr Dzherelo Rybin A V Kino s samogo nachala Smolenskij 1992 S 63 86 V Coj Nuzhna chestnost Intervyu Viktora Coya I Soldatenkovu na Muzykalnom ringe v 1987 godu AiF 39 1987 g Visnik Kiyivskogo universitetu Istorichni nauki Vipuski 22 27 Visha shkola 1980 stor 37 39 Filosofska dumka Vipuski 1 6 Vid vo Naukova dumka 1982 Kolektivne dozvillya yak sposib kontrolyu za studentskoyu povsyakdennistyu sbornik nauchnyh trudov N Homenko Istoriya povsyakdennosti teoriya ta praktika Materiali Vseukr nauk konf Pereyaslav Hmelnickij 14 15 travnya 2010 r Uporyad O M Lukashevich T Yu Nagajko Pereyaslav Hmelnickij In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2010 S 190 193 radyanskij patriotizm oznaka gotovnosti borotisya za socialistichnu vitchiznu Komunist Ukrayini teoretichnij i politichnij zhurnal vipuski 1 6 Radyanska Ukrayina 1983 Armiya i narod 20 30 ti roki uchast trudyashih Ukrayini u zmicnenni Chervonoyi Armiyi V M Volkovinskij Libid 1990 stor 125 Filosofsko sociologichni problemi suchasnoyi naukovo tehnichnoyi revolyuciyi Vladimir Illarionovich Shinkaruk Institut filosofiyi Akademiya nauk Ukrayinskoyi RSR Naukova dumka 1976 Hudozhestvennaya samodeyatelnost voprosy razvitiya i rukovodstva NII kultury 1980 Pitannya naukovogo komunizmu Tomi 4 6 Vid vo Kiyivskogo universitetu 1969 Aleksandr Maslyakov KVN zhiv Samaya polnaya enciklopediya Izdatelstvo AST Vremena 2 ISBN 978 5 17 095770 5 RDASPI F M 1 Op 46 Spr 116 Ark 47 Pavlo Romanyuk Masovij teror yak zasib derzhavnogo upravlinnya v SRSR 22 lipnya 2018 u Wayback Machine Bilokin Sergij Ivanovich personalnij sajt Massaka I Muzyka v stalinskih i nacistskih koncentracionnyh lageryah I Massaka Vestnik Omskogo universiteta 2006 4 S 89 95 Knabe G S Drevo poznaniya drevo zhizni G S Knabe M Ros gos gumanit un t 2006 751 c stor 675 Dzherelo Rybin A V Kino s samogo nachala Smolenskij 1992 S 63 86 Evgenij Kogan Katya Sherbakova Ne vremya takogo sposoba zhizni Rokery 80 h o svoej epohe i o tom kuda uhodit russkij rok 2018 07 15 u Wayback Machine Zhurnal Russij reporter 11 maya 2011 18 196 CDAVO Ukrayini F 5116 Op 8 Spr 260 338 ark ark 264 Riznik O Pisnya O Riznik Narisi ukrayinskoyi populyarnoyi kulturi za red O Gricenka K UCKD 1998 760 s Interv yu Yu Kaganova z O Shevchenkom 10 12 2012 rLiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PosilannyaSamodiyalnist Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 365 Div takozhArtist Radyanska estrada Kvartirnik U Vikislovniku ye storinka hudozhnya samodiyalnist

Дата публікації:
Топ