Уго́да про торгове́льні аспе́кти прав інтелектуа́льної вла́сності (англ. Agreement on Trade-Related Aspects of Intellectual Property Rights, скорочено TRIPS, звідки походить український варіант назви ТРІПС) — міжнародна угода, що адмініструється Світовою організацією торгівлі та встановлює мінімальні стандарти для визнання та захисту основних об'єктів інтелектуальної власності. Цю угоду було прийнято під час Уругвайського раунду Генеральної угоди по тарифам та торгівлі (ГАТТ) у 1994 році.
Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності | |
---|---|
Тип | міжнародний договір |
Підписано | 1 січня 1995 |
Інтелектуальна власність є безпосереднім об'єктом міжнародної торгівлі та становить близько 2% від усього світового товарообігу, більшість якого регулюється правом Світової організації торгівлі, членом якої є й Україна. Вступ до Світової організації торгівлі (далі — СОТ) зумовив необхідність ретельного вивчення права цієї організації та зокрема Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності.
Історичні передумови створення СОТ та підписання угоди ТРІПС були доволі складними оскільки, з одного боку, власники намагалися монополізувати права на свої винаходи, а з іншого — суспільство намагалося отримати дешеві товари з інтелектуальною складовою. Для досягнення балансу прав власників та інтересів суспільства 1994 року була прийнята Угода ТРІПС внаслідок чого права ІВ були включені в багатосторонню систему торгівлі як її об'єкти.
Базові стандарти ТРІПС
- Термін захисту майнових авторських прав має бути не менше 50 років після смерті автора, для фільмів та фотографій цей строк становить відповідно 50 та 25 років з моменту створення.
- Авторське право має надаватись автоматично й не може залежати від виконання жодних формальностей, таких як реєстрація.
- Комп'ютерні програми розглядаються як літературні твори з погляду авторського права й мають такі ж умови захисту.
- Національні обмеження авторського права, такі як добропорядне користування у Сполучених Штатах, мають бути чітко обмежені.
- Патенти мають надаватися в усіх галузях технології, однак дозволяються винятки з метою захисту суспільних інтересів. Термін захисту майнових прав, що надаються патентом, має становити не менше 20 років.
- Перелік об'єктів, що не можуть бути запатентовані, має бути обмежений так само, як і обмеження авторського права.
- Кожна держава має надавати громадянам інших країн, що приєднались до ТРІПС, такий рівень прав у галузі інтелектуальної власності, який вона надає своїм власним громадянам.
ТРІПС та доступ до лікарських препаратів
Спроба СОТ знайти баланс між інтересами виробників і споживачів товарів медичного призначення вбачається в Преамбулі до ТРІПС, де зазначається, що захист та контроль за дотриманням прав ІВ «повинні сприяти запровадженню технологічних нововведень та передачі й розповсюдженню технологій для обопільної вигоди виробників і користувачів» технологічних знань «у такий спосіб, що сприяє соціальному та економічному добробуту, а також балансу прав і обов'язків». Тобто, базовий принцип — використовувати результати інтелектуальної діяльності у спосіб, який не призводять до надмірної матеріальної шкоди законним інтересам її власника.
Однак, незважаючи на текст Преамбули, з моменту прийняття ТРІПС виникли побоювання, що більша цінова влада, яку отримали фармацевтичні компанії, позначиться на доступності ліків в особливо бідних державах-членах СОТ. Як свідчить історія, такі побоювання були обґрунтованими та виправдались коли епідемія СНІДу почала швидко поширюватись по територіях країн, що розвивалися, а вартість антиретровірусних препаратів робила їх недоступними для місцевого населення.
За умов стрімкого поширення епідемії, деякі члени СОТ, що розвиваються, зупинили процес патентування іноземних антиретровірусних препаратів, що дозволило їм копіювати та виробляти останні не сплачуючи ліцензійних виплат. Це призвело до появи так званих «дженериків». Фактично це копії запатентованих препаратів, вартість яких у декілька разів менша вартості оригіналів. Поняття «дженеричні» препарати означає препарати які мають подібні з оригінальними препаратами властивості, але дешевші в середньому на 40 відсотків, за рахунок виключення з їх собівартості ліцензійних виплат, зокрема, за їх інтелектуальну складову. Пізніше виробництвом дженеричних препаратів зайнялися й розвинені держави.
Так, наприклад США у 2001 р. під час епідемії «сибірки» погодилися надати примусові ліцензії на запатентований препарат «Ципрофлоксацин», що призвело до стрімкого падіння цін на нього. Того ж року бразильська фармацевтична компанія «Рош» стала продавати антиретровіруси «Вірацепт» зі знижкою в 40 відсотків після того, як було оголошено про видачу примусових ліцензій на його виробництво місцевій лабораторії. Так, в період з 2003 по 2010 р. щонайменше десять різних держав надали примусові ліцензії на виробництво тих чи інших лікарських препаратів.
Прогнози на майбутнє
Існують дві протилежні точки зору. Перша вказує, що лібералізація торгівлі в рамках СОТ сприятиме зменшенню ціни на іноземні товари, зокрема, на лікарські препарати, а друга — що інтелектуальна власність на такі товари дозволяє монополізувати їх цінову градацію, ставлячи у небезпеку суспільне здоров'я.
На думку спеціаліста з ТРІПС, професора С.Фінка, який є автором спеціалізованих наукових публікацій з цього питання — ціна лікарських препаратів, технології виробництва яких захищені патентом, імовірно зросте, попри можливі зниження цін на деякі інші категорії товарів медичного призначення[].
На підтвердження своїх аргументів С. Фінк вказує, що 2001 р. в США оптова ціна на популярний препарат «Прозак» фірми Пфайзер впала з 240 дол. до 5 дол. за упаковку після закінчення терміну дії патенту. Логічно припустити, що реальна вартість препарату, без урахування вартості його інтелектуальної складової, однак з урахуванням мінімального прибутку, була майже в 50 разів менша ціни, за якою його продавали компанії-монополісти. Таким чином, ми[] вважаємо за доцільне солідаризуватися з другою точкою зору, однак із деякими уточненнями.
Так, по-перше, навіть за умов 0% ставки мита на іноземні лікарські препарати, захищені патентом, зниження їх ціни не обов'язково відбудеться, оскільки їх вартість залежить в першу чергу від ліцензійних виплат, а тому зниження ставки мита не призведе до пропорційного кореляційного ефекту на ціну ліків. Та, по-друге, зниження ставки мита може призвести до зниження вартості ліків для населення, якщо такі препарати не захищені патентом. Крім того, зниженню вартості лікарських препаратів сприятиме й реальна конкуренція, ефект від якої може перевищувати ефект від зниження ставок мита.
Див. також
Примітки
- Чибісов Д.М. (2011). Захист прав інтелектуальної власності в рамках Світової організації торгівлі: примусове ліцензування виробництва лікарських препаратів (PDF). Південноукраїнський правничий часопис (3).
Посилання
- Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ugo da pro torgove lni aspe kti prav intelektua lnoyi vla snosti angl Agreement on Trade Related Aspects of Intellectual Property Rights skorocheno TRIPS zvidki pohodit ukrayinskij variant nazvi TRIPS mizhnarodna ugoda sho administruyetsya Svitovoyu organizaciyeyu torgivli ta vstanovlyuye minimalni standarti dlya viznannya ta zahistu osnovnih ob yektiv intelektualnoyi vlasnosti Cyu ugodu bulo prijnyato pid chas Urugvajskogo raundu Generalnoyi ugodi po tarifam ta torgivli GATT u 1994 roci Ugoda pro torgovelni aspekti prav intelektualnoyi vlasnostiTip mizhnarodnij dogovirPidpisano 1 sichnya 1995 Intelektualna vlasnist ye bezposerednim ob yektom mizhnarodnoyi torgivli ta stanovit blizko 2 vid usogo svitovogo tovaroobigu bilshist yakogo regulyuyetsya pravom Svitovoyi organizaciyi torgivli chlenom yakoyi ye j Ukrayina Vstup do Svitovoyi organizaciyi torgivli dali SOT zumoviv neobhidnist retelnogo vivchennya prava ciyeyi organizaciyi ta zokrema Ugodi pro torgovelni aspekti prav intelektualnoyi vlasnosti Istorichni peredumovi stvorennya SOT ta pidpisannya ugodi TRIPS buli dovoli skladnimi oskilki z odnogo boku vlasniki namagalisya monopolizuvati prava na svoyi vinahodi a z inshogo suspilstvo namagalosya otrimati deshevi tovari z intelektualnoyu skladovoyu Dlya dosyagnennya balansu prav vlasnikiv ta interesiv suspilstva 1994 roku bula prijnyata Ugoda TRIPS vnaslidok chogo prava IV buli vklyucheni v bagatostoronnyu sistemu torgivli yak yiyi ob yekti Bazovi standarti TRIPSTermin zahistu majnovih avtorskih prav maye buti ne menshe 50 rokiv pislya smerti avtora dlya filmiv ta fotografij cej strok stanovit vidpovidno 50 ta 25 rokiv z momentu stvorennya Avtorske pravo maye nadavatis avtomatichno j ne mozhe zalezhati vid vikonannya zhodnih formalnostej takih yak reyestraciya Komp yuterni programi rozglyadayutsya yak literaturni tvori z poglyadu avtorskogo prava j mayut taki zh umovi zahistu Nacionalni obmezhennya avtorskogo prava taki yak dobroporyadne koristuvannya u Spoluchenih Shtatah mayut buti chitko obmezheni Patenti mayut nadavatisya v usih galuzyah tehnologiyi odnak dozvolyayutsya vinyatki z metoyu zahistu suspilnih interesiv Termin zahistu majnovih prav sho nadayutsya patentom maye stanoviti ne menshe 20 rokiv Perelik ob yektiv sho ne mozhut buti zapatentovani maye buti obmezhenij tak samo yak i obmezhennya avtorskogo prava Kozhna derzhava maye nadavati gromadyanam inshih krayin sho priyednalis do TRIPS takij riven prav u galuzi intelektualnoyi vlasnosti yakij vona nadaye svoyim vlasnim gromadyanam TRIPS ta dostup do likarskih preparativSproba SOT znajti balans mizh interesami virobnikiv i spozhivachiv tovariv medichnogo priznachennya vbachayetsya v Preambuli do TRIPS de zaznachayetsya sho zahist ta kontrol za dotrimannyam prav IV povinni spriyati zaprovadzhennyu tehnologichnih novovveden ta peredachi j rozpovsyudzhennyu tehnologij dlya obopilnoyi vigodi virobnikiv i koristuvachiv tehnologichnih znan u takij sposib sho spriyaye socialnomu ta ekonomichnomu dobrobutu a takozh balansu prav i obov yazkiv Tobto bazovij princip vikoristovuvati rezultati intelektualnoyi diyalnosti u sposib yakij ne prizvodyat do nadmirnoyi materialnoyi shkodi zakonnim interesam yiyi vlasnika Odnak nezvazhayuchi na tekst Preambuli z momentu prijnyattya TRIPS vinikli poboyuvannya sho bilsha cinova vlada yaku otrimali farmacevtichni kompaniyi poznachitsya na dostupnosti likiv v osoblivo bidnih derzhavah chlenah SOT Yak svidchit istoriya taki poboyuvannya buli obgruntovanimi ta vipravdalis koli epidemiya SNIDu pochala shvidko poshiryuvatis po teritoriyah krayin sho rozvivalisya a vartist antiretrovirusnih preparativ robila yih nedostupnimi dlya miscevogo naselennya Za umov strimkogo poshirennya epidemiyi deyaki chleni SOT sho rozvivayutsya zupinili proces patentuvannya inozemnih antiretrovirusnih preparativ sho dozvolilo yim kopiyuvati ta viroblyati ostanni ne splachuyuchi licenzijnih viplat Ce prizvelo do poyavi tak zvanih dzhenerikiv Faktichno ce kopiyi zapatentovanih preparativ vartist yakih u dekilka raziv mensha vartosti originaliv Ponyattya dzhenerichni preparati oznachaye preparati yaki mayut podibni z originalnimi preparatami vlastivosti ale deshevshi v serednomu na 40 vidsotkiv za rahunok viklyuchennya z yih sobivartosti licenzijnih viplat zokrema za yih intelektualnu skladovu Piznishe virobnictvom dzhenerichnih preparativ zajnyalisya j rozvineni derzhavi Tak napriklad SShA u 2001 r pid chas epidemiyi sibirki pogodilisya nadati primusovi licenziyi na zapatentovanij preparat Ciprofloksacin sho prizvelo do strimkogo padinnya cin na nogo Togo zh roku brazilska farmacevtichna kompaniya Rosh stala prodavati antiretrovirusi Viracept zi znizhkoyu v 40 vidsotkiv pislya togo yak bulo ogolosheno pro vidachu primusovih licenzij na jogo virobnictvo miscevij laboratoriyi Tak v period z 2003 po 2010 r shonajmenshe desyat riznih derzhav nadali primusovi licenziyi na virobnictvo tih chi inshih likarskih preparativ Prognozi na majbutnyeIsnuyut dvi protilezhni tochki zoru Persha vkazuye sho liberalizaciya torgivli v ramkah SOT spriyatime zmenshennyu cini na inozemni tovari zokrema na likarski preparati a druga sho intelektualna vlasnist na taki tovari dozvolyaye monopolizuvati yih cinovu gradaciyu stavlyachi u nebezpeku suspilne zdorov ya Na dumku specialista z TRIPS profesora S Finka yakij ye avtorom specializovanih naukovih publikacij z cogo pitannya cina likarskih preparativ tehnologiyi virobnictva yakih zahisheni patentom imovirno zroste popri mozhlivi znizhennya cin na deyaki inshi kategoriyi tovariv medichnogo priznachennya dzherelo Na pidtverdzhennya svoyih argumentiv S Fink vkazuye sho 2001 r v SShA optova cina na populyarnij preparat Prozak firmi Pfajzer vpala z 240 dol do 5 dol za upakovku pislya zakinchennya terminu diyi patentu Logichno pripustiti sho realna vartist preparatu bez urahuvannya vartosti jogo intelektualnoyi skladovoyi odnak z urahuvannyam minimalnogo pributku bula majzhe v 50 raziv mensha cini za yakoyu jogo prodavali kompaniyi monopolisti Takim chinom mi hto vvazhayemo za docilne solidarizuvatisya z drugoyu tochkoyu zoru odnak iz deyakimi utochnennyami Tak po pershe navit za umov 0 stavki mita na inozemni likarski preparati zahisheni patentom znizhennya yih cini ne obov yazkovo vidbudetsya oskilki yih vartist zalezhit v pershu chergu vid licenzijnih viplat a tomu znizhennya stavki mita ne prizvede do proporcijnogo korelyacijnogo efektu na cinu likiv Ta po druge znizhennya stavki mita mozhe prizvesti do znizhennya vartosti likiv dlya naselennya yaksho taki preparati ne zahisheni patentom Krim togo znizhennyu vartosti likarskih preparativ spriyatime j realna konkurenciya efekt vid yakoyi mozhe perevishuvati efekt vid znizhennya stavok mita Div takozhSvitova organizaciya torgivli Spisok mizhnarodno pravovih dokumentiv u galuzi intelektualnoyi vlasnosti Digital Millennium Copyright ActPrimitkiChibisov D M 2011 Zahist prav intelektualnoyi vlasnosti v ramkah Svitovoyi organizaciyi torgivli primusove licenzuvannya virobnictva likarskih preparativ PDF Pivdennoukrayinskij pravnichij chasopis 3 PosilannyaUgoda pro torgovelni aspekti prav intelektualnoyi vlasnosti Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0