Сербен

Сербен — давній ритуальний танок, гаївка, яку водять на Великдень виключно чоловіки. Обряд водіння сербена зафіксований у прикарпатському селі Чортовець Городенківського району Івано-Франківської області.

Сербен, село Чортовець

Етимологія

Імовірно, від нім. Serbien, тобто Сербія. За словами Івана Палагіцького, ватаги учасників великоднього дійства, сербенське коло «водять у селі здавна, а походить він із Сербії. Один панич його придумав там, щоб ним веселити і гуртувати народ».

Опис

Ритмічні рухи сербена складаються із трьох кроків вперед, кроку назад, змаху руками доверху, згодом донизу. За припущеннями етнографа Ярослава Левкуна, великодній танок схожий на сербський військовий чоловічий танець.

У давнину сербен танцювали на Великдень, а згодом, за словами пароха Теодора Оробця, танець виконували також у великодні понеділок, вівторок і на Провідну неділю.

Сербен танцюють лише чоловіки і хлопці, взявшись за руки. Жінки та дівчата можуть тільки співати і спостерігати за дійством. Танок розпочинає заводило, найпочесніший чоловік з металевим топірцем у руках, як своєрідним символом старшинства. Він після великоднього обіду закликає спершу співом: «Пішов сербен по зарінку, за ним за ним дівчє в вінку… Ой сербене сербеночку, не смуть мою головочку». Сербен вишикуваний строго за ієрархією: від найстаршого до наймолодшого учасника. Великодній танок супроводжував сопілкар.

Учасники у селі Чортовець тричі обходили спочатку навколо греко-католицької церкви Святої Трійці, а потім прямували через усе село до православного храму.

Слова

Пішов сербен по зарінку, За ним, за ним дівчє в вінку… Ой сербене, сербеночку, Не смуть мою головочку Ой сербене, сербеночку, Не смуть мою головочку, Бо вона вже засмучена, За нелюбом заручена. Ой у полі вівса много Половина зеленого. Ішли хлопці в поле жати, Та й забули серпи взяти. Серпи взяли, хліб забули, Отакі — то женці були. Вернулисі за серпами Та й забули хліб з торбами.

Далі хлопці, далі наші, Наварила мама каші, А якої — пшоняної, Далі, хлопці, далі мої… Накосивсі бусьок сіна, Заросивсі по коліна, Та най тая чапля косить, Що високо фартух носить. Ой, дівчино чорнобрива, Чим ти брови намастила. Капервасу купувала, Чорні брови малювала.

Зовнішні відеофайли Сербен, село Чортовець, 2015

Примітки

1. . Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 10 травня 2016.
2. . Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 10 травня 2016.
3. . Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 10 травня 2016.
4. Через село із «Сербеном». RISU. — 2016. — 9.05.
5. . Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 10 травня 2016.
6. . Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 10 травня 2016.
7. . Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 10 травня 2016.

Посилання

• Сербен, 1997 р.
• Сербен, 1997 р. Частина 11