Рома Прийма-Богачевська (англ. Roma Pryma-Bohachevsky, * 1927, м. Перемишль — 23 травня 2004) — українська танцюристка, хореограф і педагог, прима-балерина Львівської опери, згодом прима-балерина театрів Австрії, зокрема в Інсбруку (солістка балетної трупи Національного театру) і Зальцбурзі, у Королівському балеті у Вінніпезі. Своїм модерним драматичним танцем підкорила провідні мистецькі центри — Нью-Йорк, Париж, Мюнхен, Відень, Женеву, Лондон, Торонто, Афіни.
Рома Прийма-Богачевська | |
---|---|
| |
Основна інформація | |
Дата народження | 1927 |
Місце народження | Перемишль |
Дата смерті | 23 травня 2004 |
Місце смерті | |
Громадянство | ![]() |
Національність | українка |
Професія | танцівниця, хореограф |
Батько | |
Мати | (Прийма-Шмериковська Іванна) |
Життєпис
Народилась в музичній сім'ї у Перемишлі. Мати, (Іванна Шмериковська), була професійною піаністкою, віолончелісткою і співачкою й мала великий успіх у міжвоєнній Галичині. Батько-лікар теж був небайдужим до мистецтва, тож в їхньому домі завжди лунала музика або велися цікаві розмови про неї.
Виховувалась у Львові, де почалась її мистецька кар'єра. Вже в п'ятирічному віці маленька Ромця пішла до танцювальної зали. У восьмирічному віці вступила до школи ритмічного танцю за методикою Еміля Жак-Далькроза у Львові, згодом до балетної школи Львівської опери. Випускниця школи модерного танцю за М. Броневської.
Із 13-ти років Рома Прийма танцювала в Львівській опері — в операх «Аїда», «Кармен», «Фавст», балетах , та ін.
Виступала у Львівському театрі опери та балету впродовж 1939-1944 років.
1944 Рома та її мати переселилися до Австрії, де через 3 роки вона з відзнакою закінчила Академію музики і драматичного мистецтва у Відні (студії під керівництвом ). Згодом стала солісткою балетної трупи Національного театру в Інсбруку і Зальцбурзі.
Удосконалювала знання та техніку у хореографа Г. Кройцберга. Після зустрічі з Гаральдом Кройцбергом на своїй віллі в Альпах почала зосереджуватися на експресіоністській хореографії.
Після переїзду до Канади виступала як солістка в Королівському балеті у Вінніпезі, танцювала в театрі знаменитої балерини у Монреалі.
1951 стала громадянкою США і оселилася в Нью-Йорку, де танцювала із відомою танцювальною групою (Марти Ґрем).
Разом із мамою як акомпаніатором здійснила концертне турне з оригінальною програмою «Танці і характери України» культурними центрами Канади, Північної і Центральної Америки й упродовж п'яти років концертувала Європою і найбільшими містами США.
1963 у Римі одружилася з оперним співаком (бас-баритон) (Юрієм Богачевським), і невдовзі молоде подружжя вирушило у спільне турне Італією, згодом виступали в Австрії, Швейцарії, Німеччині.
Після повернення до США створила власну школу балету та українських народних танців у Нью-Йорку, Йонкерсі, Ньюарку. Балетна школа Прийми здобула популярність своїми великими балетними постановками — «Попелюшка», «Квіт папороті» (1970), «Пригоди Пер Ґінта» (1973). Як хореограф-постановник тяжіла до драматичного, експресивного мистецтва, в якому намагалася розкрити таємниці людської підсвідомості. Водночас надзвичайно вміло у своєму індивідуальному танці поєднувала класичний вишкіл і український фольклор.
Як педагог провадила для дітей літні курси-табори українських танців, які були дуже популярними серед української діаспори.
1978 створила ансамбль «Сизокрилі» і стала його мистецьким керівником.
1992 здійснилася заповітна мрія української танцівниці — вона разом із ансамблем «Сизокрилі» та своїми дітьми відвідала рідну землю і виступила у Львові, Києві, Харкові й Івано-Франківську.
Навіть на схилі літ Рома Прийма-Богачевська дивувала навколишніх своєю життєрадісністю і невтомною енергією. Легендарна прима-балерина все своє життя присвятила служінню Терпсихорі, пам'ятаючи при цьому про своє походження і популяризуючи на кожному кроці свою національну культуру.
Постановки
- повні балети: «Попелюшка» (1967, в головній ролі — Квітка Цісик), «Квіт папороті» (1970), «Пригоди Пер Ґінта» (1973);
- хореографічні креації: чайка, ікона, верховина, жах війни, відьма, мамона;
- танцювальні креації: «Ікона» (з нагоди 1000-ліття християнства в Україні), «Чорнобиль», «Боротьба за волю» та «Сюїта Івасюка».
Примітки
- Софія, Легін (9 квітня 2016). Львівська красуня, яка підкорила світову сцену. Фотографії старого Львова (укр.). Процитовано 4 травня 2016.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 квітня 2014. Процитовано 25 травня 2019.
- Perozak Smindak H. «New York to See Ukrainian Version of «Cinderella» // «The Ukrainian Weekly», № 30, 18 February 1967, p. 3 [ 29 грудня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Perozak Smindak H. «Capacity Audience Applauds Premiere of «Cinderella» // «The Ukrainian Weekly», № 39, 4 March 1967, p. 1, 3 [ 29 грудня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
«Балет «Попелюшка» — вже в цю неділю» // «Свобода», ч. 62, 7 квітня 1967, с. 1 [ 14 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Посилання
- Прийма-Богачевська Рома // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП». — С. 423
- Львівська красуня, яка підкорила світову сцену
- Танцювальний Ансамбль Сизокрилі
- (англ.)
- «Чи справді вже 25 років?» // «Свобода», ч. 68, 11 квітня 1990, с. 1, 7
- Вишотравка Л. І. «Розвиток творчого стилю Мері Вігман у хореографічних студіях українських танцюристок в Галичині (30–40 роки ХХ століття)» // «Мистецтвознавчі записки», 2011, вип. 19[недоступне посилання з липня 2019]
![]() | Це незавершена стаття про танцюриста чи танцюристку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет