У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гольшанський Юрій Іванович Гольшанський пом 1536 державний діяч Велико

В 1481 році у Вільно були страчені удільні князі-змовники Михайло Олелькович Слуцький і Іван Юрійович Гольшанський, які готували замах на життя свого родича і сюзерена, великого князя литовського Казимира Ягеллончика. Після смерті свого батька Юрій Іванович Гольшанський не успадкував батьківський уділ. Уділ страченого Івана Юрійовича Гольшанського розділили між собою його брати, князі Семен і Олександр.

В 1505 році помер князь степанський і дубровицький Семен Юрійович Гольшанський, залишивши після себе двох дочок: Анастасію і Тетяну. Молодша дочка, Тетяна Семенівна Гольшанська, була з 1509 року дружиною знаменитого полководця і великого гетьмана литовського Костянтина Острозького. Старша дочка, Анастасія (пом. 1511), після смерті свого батька успадкувала Степанське князівство. ЇЇ двоюрідний брат, князь Юрій Гольшанський, племінник Семена Юрійовича, отримав у володіння після смерті дядька Дубровицьке князівство.

В 1511 році після смерті княгині степанської Анастасії Семенівни Гольшанської на Степань стали претендувати її молодша сестра Тетяна (дружина великого гетьмана литовського Костянтина Острозького) і двоюрідний брат Юрій Іванович Гольшанський. Костянтин Острозький, чоловік Тетяни Гольшанської, заявив про свої претензії на Степанське князівство. Унаслідок довгих судових позовів Юрій Іванович Гольшанський втратив права на свою частку в Степані, права на Степанське князівство перейшли до Тетяни Гольшанської і її чоловіка Костянтина Острозького.

В тому ж 1511 році помер інший дядько Юрія — князь Олександр Юрійович Гольшанський. Після смерті Олександра Юрійовича, у якого було вісім дітей, Юрій Іванович Гольшанський успадкував Гольшанське князівство.

В 1536 році князь Юрій Іванович Гольшанський помер. Його старший син Януш (Іван) Гольшанський (пом. 1549) успадкував Дубровицьке князівство і Гольшани.

Сім'я

Юрій Іванович Гольшанський був двічі одружений. Його першою дружиною була Уляна Іванівна Боровська, дочка московського князя-перебіжчика (пом. 1508). Вдруге одружився з княгинею Марією Андріївною Сангушко, дочкою старости володимирського і маршалка Волинської землі князя Андрія Олександровича Санґушка (пом. 1534) і Марії Іванівни Острозької.

Діти:

Іван Юрійович Гольшанський-Дубровицький (пом. 1549), князь дубровицький і гольшанський (1536—1549), великий стольник литовський (1540), київський (1542—1544) і троцький (1544—1549) воєвода
Федір Юрійович Гольшанський (пом. бл. 1528)
Юліанія Юріївна Гольшанська (пом. бл. 1540 р.) — православна свята праведна діва (канонізована за Петра Могили)
Володимир Юрійович Гольшанський (пом. 1545), справця Київського воєводства (1543)
Богдана Юріївна Гольшанська (пом. до 1558), дружина князя Федора Вишневецького (пом. 1549)
Семен Юрійович Гольшанський (пом. 1556), князь дубровицький і гольшанський (1549—1556), великий стольник литовський (1555)
Анастасія Юріївна Гольшанська (пом. 1561), дружина князя Кузьми Івановича Заславського (пом. 1556)
Андрій Юрійович Гольшанський (пом. бл. 1547)
Марія Юріївна Гольшанська (пом. 1586), 1-й чоловік — Андрій Якубович Монтовт, 2-й чоловік — Михайло Тихнович Козинський і 3-й чоловік — князь Курбський Андрій Михайлович (1528—1583)
Софія Юріївна Гольшанська (пом. після 1594), дружина каштеляна новогрудського, князя (? — 1608).
Феодора Юріївна Гольшанська (пом. до 1576), дружина старости рогачовського і пінського, князя (пом. 1565)
Єлена Юріївна Гольшанська (пом. до 1557), дружина воєводи підляського і новогрудського Павла Івановича Сапіги (бл. 1490—1579)
Анна Юріївна Гольшанська (пом. 1583), дружина Єлизара Кірдея-Мильського.

Література

Wolff J. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku. — Warszawa, 1895. (пол.)

Посилання

(рос.)
Князья Гольшанские (Ольшанские) (рос.)