Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Павло Григорович Бунич 25 жовтня 1929 19291025 місто Москва тепер Російська Федерація 20 жовтня 2001 місто Москва Російс

Бунич Павло Григорович

Бунич Павло Григорович

Павло Григорович Бунич (25 жовтня 1929(19291025), місто Москва, тепер Російська Федерація — 20 жовтня 2001, місто Москва, Російська Федерація) — радянський і російський діяч, економіст. Кандидат економічних наук, доцент, доктор економічних наук (1961), професор (1962), член-кореспондент Академії наук СРСР (1970), академік Академії комерційних наук (1992). Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках. Народний депутат СРСР (1989—1991). Депутат Державної думи Російської Федерації (1993—1999).

Бунич Павло Григорович
image
Народився25 жовтня 1929(1929-10-25)[1]
Москва, РСФРР, СРСР[1]
Помер20 жовтня 2001(2001-10-20) (71 рік)
Москва, Росія
ПохованняНове Донське кладовище
Країнаimage СРСР
image Росія
Національністьросіянин
Діяльністьполітик, економіст, депутат Державної Думи РФ, викладач університету
Галузьекономіка[2] і політика[2]
Alma materd
Науковий ступіньдоктор економічних наук[d]
Знання мовросійська
Закладd
ЧленствоЦК КПРС, d і d
Посададепутат Державної Думи РФ[d]
ПартіяКПРС
Дітиd
Нагороди
image image image image
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бунич.

Життєпис

У 1952 році закінчив економічний факультет Московського державного університету імені Ломоносова (МДУ).

У 1952—1955 роках — аспірант економічного факультету Московського державного університету імені Ломоносова.

У 1955—1971 роках — старший науковий співробітник, завідувач відділення, заступник директора Науково-дослідного фінансового інституту Міністерства фінансів СРСР.

Член КПРС з 1956 по 1991 рік.

Одночасно з 1961 по 1964 рік очолював кафедру політекономії Московського автомобільно-дорожнього інституту. З 1965 по 1970 рік — завідувач лабораторії Центрального економіко-математичного інституту Академії наук СРСР.

У 1971—1975 роках — директор Хабаровського комплексного науково-дослідного інституту, директор-організатор Інституту економічних досліджень, член президії Далекосхідного наукового центру Академії наук СРСР.

З 1975 року працював професором Московського державного університету імені Ломоносова.

У 1976—1990 роках — завідувач кафедри господарського механізму управління економікою Московського інституту управління імені Серго Орджонікідзе.

У 1989 році був обраний народним депутатом СРСР від Академії наук СРСР, входив до Міжрегіональної депутатської групи, був заступником голови Комітету з питань економічної реформи, членом Конституційної комісії Верховної ради СРСР та членом Президії Міжпарламентського союзу, членом делегації СРСР у парламентській асамблеї.

З 1990 по 2001 рік — президент Союзу орендарів та підприємців СРСР (перетворений на Міжнародний союз орендарів та підприємців у 1993 році). Також обирався віцепрезидентом Російського союзу промисловців та підприємців. Був радником президента СРСР Михайла Горбачова та президента Російської Федерації Бориса Єльцина.

У 1990—1991 роках — проректор із наукової роботи Академії народного господарства при Раді міністрів СРСР.

У 1991—2001 роках — перший проректор Академії народного господарства при Уряді Російської Федерації.

1991 року увійшов до Політичної ради Руху демократичних реформ. З 1991 по 1993 рік — член Вищої консультаційно-координаційної ради при голові Верховної ради РРФСР, потім Президентської ради. У 1993 році став творцем та головою партії «Демократична ініціатива». У 1996 році увійшов до складу Ради громадсько-політичного руху «Наш дім — Росія». До Державної Думи першого скликання обраний 1993 року за списком блоку «Вибір Росії» (4 жовтня 1995 року вийшов із фракції), до Державної Думи другого скликання 1995 року обраний як незалежний кандидат; у Державній Думі Російської Федерації другого скликання був членом Ради фракції «Наш дім — Росія», головою Комітету з власності, приватизації та господарської діяльності.

Був президентом Міжнародного конгресу «За регіональний ринок Східної Європи та Азії», головою Науково-економічної ради при уряді Москви, членом керуючої ради громадсько-державного фонду «Російський центр приватизації». Автор низки книг та монографій з проблем економіки та управління народним господарством.

Помер 20 жовтня 2001 року в Москві. Похований на Новому Донському цвинтарі Москви.

Основні праці

  • Шляхи покращення використання основних фондів. Москва: Держфінвидав, 1962.
  • Проблеми господарського розрахунку та фінансів в умовах реформи / За ред. академіка Рум'янцева. Москва: Фінанси, 1970.
  • Господарський механізм розвиненого соціалізму: Сутність, структура, проблеми та перспективи. Москва: Наука, 1980.
  • Головне — зацікавити: [Про стимулювання праці]. Москва: Економіка, 1986.
  • Держмеханізм: ідеї та реальності. Москва: Політвидав, 1988.
  • Самофінансування. 2-ге вид., перероблене та доповнене Москва: Фінанси та статистика, 1989.
  • Нові цінності. Москва: Наука, 1989.

Нагороди і звання

Примітки

  1. Бунич Павел Григорьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863

Джерела

  • Центральный комитет КПСС, ВКП(б), РКП(б), РСДРП(б). Историко-биографический справочник. Автор-составитель Горячев Ю. Москва: Граница, 2015. (рос.)
  • журнал «Известия ЦК КПСС» (Москва) № 10, 1990. (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pavlo Grigorovich Bunich 25 zhovtnya 1929 19291025 misto Moskva teper Rosijska Federaciya 20 zhovtnya 2001 misto Moskva Rosijska Federaciya radyanskij i rosijskij diyach ekonomist Kandidat ekonomichnih nauk docent doktor ekonomichnih nauk 1961 profesor 1962 chlen korespondent Akademiyi nauk SRSR 1970 akademik Akademiyi komercijnih nauk 1992 Chlen CK KPRS u 1990 1991 rokah Narodnij deputat SRSR 1989 1991 Deputat Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi Federaciyi 1993 1999 Bunich Pavlo GrigorovichNarodivsya25 zhovtnya 1929 1929 10 25 1 Moskva RSFRR SRSR 1 Pomer20 zhovtnya 2001 2001 10 20 71 rik Moskva RosiyaPohovannyaNove Donske kladovisheKrayina SRSR RosiyaNacionalnistrosiyaninDiyalnistpolitik ekonomist deputat Derzhavnoyi Dumi RF vikladach universitetuGaluzekonomika 2 i politika 2 Alma materdNaukovij stupindoktor ekonomichnih nauk d Znannya movrosijskaZakladdChlenstvoCK KPRS d i dPosadadeputat Derzhavnoyi Dumi RF d PartiyaKPRSDitidNagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bunich ZhittyepisU 1952 roci zakinchiv ekonomichnij fakultet Moskovskogo derzhavnogo universitetu imeni Lomonosova MDU U 1952 1955 rokah aspirant ekonomichnogo fakultetu Moskovskogo derzhavnogo universitetu imeni Lomonosova U 1955 1971 rokah starshij naukovij spivrobitnik zaviduvach viddilennya zastupnik direktora Naukovo doslidnogo finansovogo institutu Ministerstva finansiv SRSR Chlen KPRS z 1956 po 1991 rik Odnochasno z 1961 po 1964 rik ocholyuvav kafedru politekonomiyi Moskovskogo avtomobilno dorozhnogo institutu Z 1965 po 1970 rik zaviduvach laboratoriyi Centralnogo ekonomiko matematichnogo institutu Akademiyi nauk SRSR U 1971 1975 rokah direktor Habarovskogo kompleksnogo naukovo doslidnogo institutu direktor organizator Institutu ekonomichnih doslidzhen chlen prezidiyi Dalekoshidnogo naukovogo centru Akademiyi nauk SRSR Z 1975 roku pracyuvav profesorom Moskovskogo derzhavnogo universitetu imeni Lomonosova U 1976 1990 rokah zaviduvach kafedri gospodarskogo mehanizmu upravlinnya ekonomikoyu Moskovskogo institutu upravlinnya imeni Sergo Ordzhonikidze U 1989 roci buv obranij narodnim deputatom SRSR vid Akademiyi nauk SRSR vhodiv do Mizhregionalnoyi deputatskoyi grupi buv zastupnikom golovi Komitetu z pitan ekonomichnoyi reformi chlenom Konstitucijnoyi komisiyi Verhovnoyi radi SRSR ta chlenom Prezidiyi Mizhparlamentskogo soyuzu chlenom delegaciyi SRSR u parlamentskij asambleyi Z 1990 po 2001 rik prezident Soyuzu orendariv ta pidpriyemciv SRSR peretvorenij na Mizhnarodnij soyuz orendariv ta pidpriyemciv u 1993 roci Takozh obiravsya viceprezidentom Rosijskogo soyuzu promislovciv ta pidpriyemciv Buv radnikom prezidenta SRSR Mihajla Gorbachova ta prezidenta Rosijskoyi Federaciyi Borisa Yelcina U 1990 1991 rokah prorektor iz naukovoyi roboti Akademiyi narodnogo gospodarstva pri Radi ministriv SRSR U 1991 2001 rokah pershij prorektor Akademiyi narodnogo gospodarstva pri Uryadi Rosijskoyi Federaciyi 1991 roku uvijshov do Politichnoyi radi Ruhu demokratichnih reform Z 1991 po 1993 rik chlen Vishoyi konsultacijno koordinacijnoyi radi pri golovi Verhovnoyi radi RRFSR potim Prezidentskoyi radi U 1993 roci stav tvorcem ta golovoyu partiyi Demokratichna iniciativa U 1996 roci uvijshov do skladu Radi gromadsko politichnogo ruhu Nash dim Rosiya Do Derzhavnoyi Dumi pershogo sklikannya obranij 1993 roku za spiskom bloku Vibir Rosiyi 4 zhovtnya 1995 roku vijshov iz frakciyi do Derzhavnoyi Dumi drugogo sklikannya 1995 roku obranij yak nezalezhnij kandidat u Derzhavnij Dumi Rosijskoyi Federaciyi drugogo sklikannya buv chlenom Radi frakciyi Nash dim Rosiya golovoyu Komitetu z vlasnosti privatizaciyi ta gospodarskoyi diyalnosti Buv prezidentom Mizhnarodnogo kongresu Za regionalnij rinok Shidnoyi Yevropi ta Aziyi golovoyu Naukovo ekonomichnoyi radi pri uryadi Moskvi chlenom keruyuchoyi radi gromadsko derzhavnogo fondu Rosijskij centr privatizaciyi Avtor nizki knig ta monografij z problem ekonomiki ta upravlinnya narodnim gospodarstvom Pomer 20 zhovtnya 2001 roku v Moskvi Pohovanij na Novomu Donskomu cvintari Moskvi Osnovni praciShlyahi pokrashennya vikoristannya osnovnih fondiv Moskva Derzhfinvidav 1962 Problemi gospodarskogo rozrahunku ta finansiv v umovah reformi Za red akademika Rum yanceva Moskva Finansi 1970 Gospodarskij mehanizm rozvinenogo socializmu Sutnist struktura problemi ta perspektivi Moskva Nauka 1980 Golovne zacikaviti Pro stimulyuvannya praci Moskva Ekonomika 1986 Derzhmehanizm ideyi ta realnosti Moskva Politvidav 1988 Samofinansuvannya 2 ge vid pereroblene ta dopovnene Moskva Finansi ta statistika 1989 Novi cinnosti Moskva Nauka 1989 Nagorodi i zvannyaorden Trudovogo Chervonogo Prapora 20 04 1990 orden Znak Poshani orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu III st Rosijska Federaciya 22 10 1999 orden Orla I st Mizhregionalnij komitet z nagorod ordenu Orla medaliPrimitkiBunich Pavel Grigorevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Czech National Authority Database d Track Q13550863DzherelaCentralnyj komitet KPSS VKP b RKP b RSDRP b Istoriko biograficheskij spravochnik Avtor sostavitel Goryachev Yu Moskva Granica 2015 ros zhurnal Izvestiya CK KPSS Moskva 10 1990 ros

Дата публікації:
Топ