Арттерапія — це вид психотерапії та психологічної корекції, заснований на мистецтві та творчості. Вперше цей термін був використаний британським педагогом і митцем Андріаном Гіллом у 1938 р. при описі своєї роботи та незабаром отримав широке розповсюдження.
У вузькому сенсі слова під арттерапією зазвичай йдеться про терапію образотворчим мистецтвом з метою аналізу та позитивного впливу на психоемоційний стан людини.
Історія
Джерела арттерапії лежать у романтизмі та експресіонізмі з огляду на їхній інтерес до божевільного, емоційно-імпульсивного як вираження внутрішньої реальності людини.
Науково обґрунтована арттерапія зародилася як поєднання візуальних мистецтв і психології в 1940-і роки. «Матір'ю арттерапії» іноді називають американську психологиню, педагогиню , хоча сам термін з'явився в англійській мові в 1930-і та був популяризований британським педагогом і митцем у 1942 році.
Арттерапія оформилася в окрему практику завдяки увазі до аутсайдерського мистецтва. Німецький психіатр, історик мистецтва Ганс Прінцхорн зібрав понад 5 тис. таких творів і видав у 1922 році книгу «Мистецькість душевно хворих», де розглядав їх більше з мистецтвознавчої позиції, ніж як індикатори чи засоби діагностики й терапії психічних недуг. Прямим попередником арттерапевтичного руху став американський психолог , що вбачав у мистецтві дітей та психічно хворих вираження внутрішніх станів на противагу художникам, які прямо виражають у своїх творах емоції. В США арттерапія базувалася на вченні Карла Густава Юнга про колективне несвідоме, тоді як у Британії — на ідеях Адріана Гілла. Практикування арттерапії виникло з концепції «навчання через дію», в межах якого австрійський педагог і художник звернув увагу на спонтанну дитячу творчість. Австрійський мистецтвознавець відстоював думку, що інтелектуальний розвиток дитини корелює з творчим розвитком. Тоді як американська педагогиня Флоренс Кейн, сестра Маргарет Наумбург, звернулася до розвитку вільної дитячої креативності з залученням руху та звуку. В результаті в 1959 році Ірен Жакоб було засновано Інтернаціональне товариство психопатології експресії, а в 1964 — Американське товариство того ж спрямування.
Застосування
Арттерапія застосовується для лікування й корекції психічного стану за допомогою художніх засобів і творчості при розв'язанні внутрішньо- та міжособових конфліктів, кризових станів, вікових криз, психологічних травм тощо; як непряма діагностика через усвідомлення та адекватну оцінку почуттів, спогадів, переживань, самовираження, самоідентифікацію. Передбачає роботу в медицині (психіатрії, психосоматиці, неврології, геріатрії, реабілітації, роботі з адикціями, психотравматології), освіті (в роботі з комунікативними проблемами, девіантною поведінкою тощо), соціальній сфері (сімейній терапії, зі соціально незахищеними верствами населення, задля допомоги в умовах воєнних дій, конфліктів, з мігрантами, вимушеними переселенцями, правопорушниками).
Учасники та учасниці арттерапії використовують мистецтво, щоб висловити свій досвід, описати стан і підтримати свій добробут й будь-які соціальні, емоційні та психічні потреби. Зазвичай їх цікавить креативність і уява, але їм не потрібен попередній досвід створення мистецтва.
Така терапія передбачає сприймання витворів мистецтва та творче самовираження, як два окремих види роботи. Арттерапія передбачає недирективний характер ведення сесій, орієнтована на інсайт. Особливостями арттерапії є метафоричність, присутність, окрім арттерапевта і клієнта, творчого продукту в структурі арттерапевтичної сесії.
Ліцензування для арттерапевтів різниться залежно від держави/штату: деякі надають для арттерапії окрему ліцензію, інші ліцензують таких терапевтів у суміжній сфері, наприклад, професійному консультуванні чи консультуванні з психічного здоров'я.
Види арттерапії
Арттерапія класифікується за видами мистецтв:
- Терапія образотворчими мистецтвами (арттерапія у вузькому сенсі);
- Музикотерапія;
- Драматерапія;
- Танцювально-рухова терапія;
- Піскова терапія;
- Бібліотерапія (казкотерапія — як один з її методів).
Іноді до арттерапії відносять піскову терапію, кінотерапію як метод зцілення через створення екранного продукту. Розвивається інтегративний (мультимодальний) підхід — використання кількох видів мистецтва в межах однієї групи чи індивідуальної сесії.
Основи методу
Арттерапія використовує мистецтво як посередника в комунікації. Від арттерапевтів не вимагається бути майстерними в створенні мистецтва, як не вимагається цього і від пацієнтів. Виконуючи твір, людина робить свій досвід виразним і доступним для подальшої рефлексії. Часом таким чином вона впевненіше виражає те, що їй незручно висловити. Арттерапевти повинні витлумачити символи твору.
Головним посередником між терапевтом і пацієнтом є малюнок. Використання малюнків у арттерапії пояснюється тим, що в процесі малювання координується образне мислення, пов’язане в основному з роботою правої півкулі мозку, і абстрактно-логічне, за яке відповідає ліва півкуля. Малюючи, людина проєктує на зображенні почуття, бажання, мрії, перебудовує свої відносини в різних ситуаціях і безболісно стикається з неприємними та травматичними образами. Саме тому малювання широко використовують для зняття психічної напруги, стресових станів, при корекції неврозів та страхів. Керуючи й направляючи тематику малюнків, можна домогтися перемикання уваги клієнта, концентрації його на конкретних значущих проблемах.
Малюнки поділяють на спонтанні та малюнки-експромти. Спонтанні виконуються із власної ініціативи автора, а малюнки-експромти виконуються на прохання, але без підготовки, на вільну або задану тему. Виконання малюнків може відбуватися як індивідуально, так і в ході комунікації з іншими учасниками арттерапії. Іноді практикується спільне створення малюнка кількома людьми. Арттерапевт звертає увагу на зміст, способи вираження, колір, форму, композицію, розміри, на деталі та особливості, що повторюються в різних малюнках одного клієнта.
Психологія кольору
Арттерапія значною мірою спирається на кольори як індикатори станів пацієнтів. Однак, значення кольорів залежить від віку та культурного середовища людини. Так, діти більш схильні надавати кольорам суб'єктивного значення; поширене явище, коли в одній мові відтінки мають власні назви (наприклад, у слов'янських мовах розрізняються синій і блакитний), тоді як в інших різні кольори (наприклад, зелений і блакитний у японській) об'єднуються спільною назвою. В дослідженнях з арттерапії окремо розглядається також те, який колір переважає у творі пацієнта, яка реакція пацієнта на нього, та різниця в використанні кольору між пацієнтами та тестовими групами.
Типові значення кольорів:
- Червоний — кров, життя, що може переходити в значення жорстокості та конфлікту. В багатьох культурах червоний асоціюється з життєвою силою, відродженням і війною. Червоний також використовується для привернення уваги.
- Помаранчевий — за сучасності асоціюється зі щастям, задоволенням і родючістю. Водночас у дикій природі він може сигналізувати про отруйність. У буддизмі символізує відреченість.
- Жовтий — сонце, тепло, але також розклад, хвороба, обман.
- Зелений — життя, зростання, поновлення, а також незрілість, недосвідченість, хвороба. Зелений — священний колір в ісламі.
- Синій — мудрість, довіра, вірність, але також сум, депресія. В багатьох мовах синій і зелений позначається одним словом, що може пояснюватися важкістю отримання синього пігменту для давніх людей.
- Фіолетовий — як суміш червоного та синього, символізує єдність протилежностей. У християнстві також — духовне зростання.
- Чорний — надійність, сила, але також гниття, розпад, бруд. За сучасності чорний підкреслює силу, стильність, поміркованість.
- Білий — новий початок, досвід, а також немічність, попіл.
Примітки
- Edwards, David (1 січня 2014). Art Therapy (англ.). SAGE. с. 17—18. ISBN .
- Gussak, David E.; Rosal, Marcia L. (19 січня 2016). The Wiley Handbook of Art Therapy (англ.). John Wiley & Sons. с. 7. ISBN .
- Gussak, David E.; Rosal, Marcia L. (19 січня 2016). The Wiley Handbook of Art Therapy (англ.). John Wiley & Sons. с. 8. ISBN .
- Gussak, David E.; Rosal, Marcia L. (19 січня 2016). The Wiley Handbook of Art Therapy (англ.). John Wiley & Sons. с. 9. ISBN .
- Gussak, David E.; Rosal, Marcia L. (19 січня 2016). The Wiley Handbook of Art Therapy (англ.). John Wiley & Sons. с. 10. ISBN .
- Черних, В. П. Арт-терапія / Енциклопедичний тлумачний словник фармацевтичних термінів : українсько-латинсько-російсько-англійський.: Навчальний посібник для ВМНЗ (укр.). Нова Книга. с. 82. ISBN .
- Арт-терапія. ВУЕ (укр.). Процитовано 10 жовтня 2022.
- What is art therapy?. The British Association Of Art Therapists (брит.). Процитовано 9 жовтня 2022.
- State Advocacy. American Art Therapy Association (амер.). Процитовано 9 жовтня 2022.
- Edwards, David (1 січня 2014). Art Therapy (англ.). SAGE. с. 3. ISBN .
- Edwards, David (1 січня 2014). Art Therapy (англ.). SAGE. с. 7—14. ISBN .
- Taras Shevchenko National University of Kyiv; Burkalo, Nataliia (30 вересня 2019). ART THERAPY IN MODERN PSYCHOLOGY. Psychological journal. Т. 5, № 9. с. 189—204. doi:10.31108/1.2019.5.9.13. Процитовано 10 жовтня 2022.
- Malchiodi, Cathy A. (1999). Medical Art Therapy with Children (англ.). Jessica Kingsley Publishers. с. 178. ISBN .
- Prasad, Sangeeta; Howie, Paula; Kristel, Jennie (28 серпня 2013). Using Art Therapy with Diverse Populations: Crossing Cultures and Abilities (англ.). Jessica Kingsley Publishers. с. 98. ISBN .
- Prasad, Sangeeta; Howie, Paula; Kristel, Jennie (28 серпня 2013). Using Art Therapy with Diverse Populations: Crossing Cultures and Abilities (англ.). Jessica Kingsley Publishers. с. 99—103. ISBN .
Джерела
- Енциклопедичний словник з арт-терапії / О.Л. Вознесенська, О.О. Деркач, О.М. Скнар, Ю.Д. Гундертайло та ін.; [за заг. ред. О.Л. Вознесенської, О.М. Скнар]. — К.: Золоті ворота, 2017. — 312 с.
Посилання
- Арттерапія — електронна версія «Великої української енциклопедії»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Artterapiya ce vid psihoterapiyi ta psihologichnoyi korekciyi zasnovanij na mistectvi ta tvorchosti Vpershe cej termin buv vikoristanij britanskim pedagogom i mitcem Andrianom Gillom u 1938 r pri opisi svoyeyi roboti ta nezabarom otrimav shiroke rozpovsyudzhennya Kolishnij vijskovij SShA stvoryuye artterapevtichnu skulpturu U vuzkomu sensi slova pid artterapiyeyu zazvichaj jdetsya pro terapiyu obrazotvorchim mistectvom z metoyu analizu ta pozitivnogo vplivu na psihoemocijnij stan lyudini IstoriyaDzherela artterapiyi lezhat u romantizmi ta ekspresionizmi z oglyadu na yihnij interes do bozhevilnogo emocijno impulsivnogo yak virazhennya vnutrishnoyi realnosti lyudini Naukovo obgruntovana artterapiya zarodilasya yak poyednannya vizualnih mistectv i psihologiyi v 1940 i roki Matir yu artterapiyi inodi nazivayut amerikansku psihologinyu pedagoginyu hocha sam termin z yavivsya v anglijskij movi v 1930 i ta buv populyarizovanij britanskim pedagogom i mitcem u 1942 roci Artterapiya oformilasya v okremu praktiku zavdyaki uvazi do autsajderskogo mistectva Nimeckij psihiatr istorik mistectva Gans Princhorn zibrav ponad 5 tis takih tvoriv i vidav u 1922 roci knigu Misteckist dushevno hvorih de rozglyadav yih bilshe z mistectvoznavchoyi poziciyi nizh yak indikatori chi zasobi diagnostiki j terapiyi psihichnih nedug Pryamim poperednikom artterapevtichnogo ruhu stav amerikanskij psiholog sho vbachav u mistectvi ditej ta psihichno hvorih virazhennya vnutrishnih staniv na protivagu hudozhnikam yaki pryamo virazhayut u svoyih tvorah emociyi V SShA artterapiya bazuvalasya na vchenni Karla Gustava Yunga pro kolektivne nesvidome todi yak u Britaniyi na ideyah Adriana Gilla Praktikuvannya artterapiyi viniklo z koncepciyi navchannya cherez diyu v mezhah yakogo avstrijskij pedagog i hudozhnik zvernuv uvagu na spontannu dityachu tvorchist Avstrijskij mistectvoznavec vidstoyuvav dumku sho intelektualnij rozvitok ditini korelyuye z tvorchim rozvitkom Todi yak amerikanska pedagoginya Florens Kejn sestra Margaret Naumburg zvernulasya do rozvitku vilnoyi dityachoyi kreativnosti z zaluchennyam ruhu ta zvuku V rezultati v 1959 roci Iren Zhakob bulo zasnovano Internacionalne tovaristvo psihopatologiyi ekspresiyi a v 1964 Amerikanske tovaristvo togo zh spryamuvannya ZastosuvannyaArtterapiya zastosovuyetsya dlya likuvannya j korekciyi psihichnogo stanu za dopomogoyu hudozhnih zasobiv i tvorchosti pri rozv yazanni vnutrishno ta mizhosobovih konfliktiv krizovih staniv vikovih kriz psihologichnih travm tosho yak nepryama diagnostika cherez usvidomlennya ta adekvatnu ocinku pochuttiv spogadiv perezhivan samovirazhennya samoidentifikaciyu Peredbachaye robotu v medicini psihiatriyi psihosomatici nevrologiyi geriatriyi reabilitaciyi roboti z adikciyami psihotravmatologiyi osviti v roboti z komunikativnimi problemami deviantnoyu povedinkoyu tosho socialnij sferi simejnij terapiyi zi socialno nezahishenimi verstvami naselennya zadlya dopomogi v umovah voyennih dij konfliktiv z migrantami vimushenimi pereselencyami pravoporushnikami Uchasniki ta uchasnici artterapiyi vikoristovuyut mistectvo shob visloviti svij dosvid opisati stan i pidtrimati svij dobrobut j bud yaki socialni emocijni ta psihichni potrebi Zazvichaj yih cikavit kreativnist i uyava ale yim ne potriben poperednij dosvid stvorennya mistectva Taka terapiya peredbachaye sprijmannya vitvoriv mistectva ta tvorche samovirazhennya yak dva okremih vidi roboti Artterapiya peredbachaye nedirektivnij harakter vedennya sesij oriyentovana na insajt Osoblivostyami artterapiyi ye metaforichnist prisutnist okrim artterapevta i kliyenta tvorchogo produktu v strukturi artterapevtichnoyi sesiyi Licenzuvannya dlya artterapevtiv riznitsya zalezhno vid derzhavi shtatu deyaki nadayut dlya artterapiyi okremu licenziyu inshi licenzuyut takih terapevtiv u sumizhnij sferi napriklad profesijnomu konsultuvanni chi konsultuvanni z psihichnogo zdorov ya Vidi artterapiyiZobrazhennya vikonane piskom Artterapiya klasifikuyetsya za vidami mistectv Terapiya obrazotvorchimi mistectvami artterapiya u vuzkomu sensi Muzikoterapiya Dramaterapiya Tancyuvalno ruhova terapiya Piskova terapiya Biblioterapiya kazkoterapiya yak odin z yiyi metodiv Inodi do artterapiyi vidnosyat piskovu terapiyu kinoterapiyu yak metod zcilennya cherez stvorennya ekrannogo produktu Rozvivayetsya integrativnij multimodalnij pidhid vikoristannya kilkoh vidiv mistectva v mezhah odniyeyi grupi chi individualnoyi sesiyi Osnovi metoduKartina zasnovana na pochuttyah avtora Artterapiya vikoristovuye mistectvo yak poserednika v komunikaciyi Vid artterapevtiv ne vimagayetsya buti majsternimi v stvorenni mistectva yak ne vimagayetsya cogo i vid paciyentiv Vikonuyuchi tvir lyudina robit svij dosvid viraznim i dostupnim dlya podalshoyi refleksiyi Chasom takim chinom vona vpevnenishe virazhaye te sho yij nezruchno visloviti Artterapevti povinni vitlumachiti simvoli tvoru Golovnim poserednikom mizh terapevtom i paciyentom ye malyunok Vikoristannya malyunkiv u artterapiyi poyasnyuyetsya tim sho v procesi malyuvannya koordinuyetsya obrazne mislennya pov yazane v osnovnomu z robotoyu pravoyi pivkuli mozku i abstraktno logichne za yake vidpovidaye liva pivkulya Malyuyuchi lyudina proyektuye na zobrazhenni pochuttya bazhannya mriyi perebudovuye svoyi vidnosini v riznih situaciyah i bezbolisno stikayetsya z nepriyemnimi ta travmatichnimi obrazami Same tomu malyuvannya shiroko vikoristovuyut dlya znyattya psihichnoyi naprugi stresovih staniv pri korekciyi nevroziv ta strahiv Keruyuchi j napravlyayuchi tematiku malyunkiv mozhna domogtisya peremikannya uvagi kliyenta koncentraciyi jogo na konkretnih znachushih problemah Malyunki podilyayut na spontanni ta malyunki ekspromti Spontanni vikonuyutsya iz vlasnoyi iniciativi avtora a malyunki ekspromti vikonuyutsya na prohannya ale bez pidgotovki na vilnu abo zadanu temu Vikonannya malyunkiv mozhe vidbuvatisya yak individualno tak i v hodi komunikaciyi z inshimi uchasnikami artterapiyi Inodi praktikuyetsya spilne stvorennya malyunka kilkoma lyudmi Artterapevt zvertaye uvagu na zmist sposobi virazhennya kolir formu kompoziciyu rozmiri na detali ta osoblivosti sho povtoryuyutsya v riznih malyunkah odnogo kliyenta Psihologiya koloruProponovani materiali dlya artterapiyi Artterapiya znachnoyu miroyu spirayetsya na kolori yak indikatori staniv paciyentiv Odnak znachennya koloriv zalezhit vid viku ta kulturnogo seredovisha lyudini Tak diti bilsh shilni nadavati koloram sub yektivnogo znachennya poshirene yavishe koli v odnij movi vidtinki mayut vlasni nazvi napriklad u slov yanskih movah rozriznyayutsya sinij i blakitnij todi yak v inshih rizni kolori napriklad zelenij i blakitnij u yaponskij ob yednuyutsya spilnoyu nazvoyu V doslidzhennyah z artterapiyi okremo rozglyadayetsya takozh te yakij kolir perevazhaye u tvori paciyenta yaka reakciya paciyenta na nogo ta riznicya v vikoristanni koloru mizh paciyentami ta testovimi grupami Tipovi znachennya koloriv Chervonij krov zhittya sho mozhe perehoditi v znachennya zhorstokosti ta konfliktu V bagatoh kulturah chervonij asociyuyetsya z zhittyevoyu siloyu vidrodzhennyam i vijnoyu Chervonij takozh vikoristovuyetsya dlya privernennya uvagi Pomaranchevij za suchasnosti asociyuyetsya zi shastyam zadovolennyam i rodyuchistyu Vodnochas u dikij prirodi vin mozhe signalizuvati pro otrujnist U buddizmi simvolizuye vidrechenist Zhovtij sonce teplo ale takozh rozklad hvoroba obman Zelenij zhittya zrostannya ponovlennya a takozh nezrilist nedosvidchenist hvoroba Zelenij svyashennij kolir v islami Sinij mudrist dovira virnist ale takozh sum depresiya V bagatoh movah sinij i zelenij poznachayetsya odnim slovom sho mozhe poyasnyuvatisya vazhkistyu otrimannya sinogo pigmentu dlya davnih lyudej Fioletovij yak sumish chervonogo ta sinogo simvolizuye yednist protilezhnostej U hristiyanstvi takozh duhovne zrostannya Chornij nadijnist sila ale takozh gnittya rozpad brud Za suchasnosti chornij pidkreslyuye silu stilnist pomirkovanist Bilij novij pochatok dosvid a takozh nemichnist popil PrimitkiEdwards David 1 sichnya 2014 Art Therapy angl SAGE s 17 18 ISBN 978 1 4462 9748 3 Gussak David E Rosal Marcia L 19 sichnya 2016 The Wiley Handbook of Art Therapy angl John Wiley amp Sons s 7 ISBN 978 1 118 30659 8 Gussak David E Rosal Marcia L 19 sichnya 2016 The Wiley Handbook of Art Therapy angl John Wiley amp Sons s 8 ISBN 978 1 118 30659 8 Gussak David E Rosal Marcia L 19 sichnya 2016 The Wiley Handbook of Art Therapy angl John Wiley amp Sons s 9 ISBN 978 1 118 30659 8 Gussak David E Rosal Marcia L 19 sichnya 2016 The Wiley Handbook of Art Therapy angl John Wiley amp Sons s 10 ISBN 978 1 118 30659 8 Chernih V P Art terapiya Enciklopedichnij tlumachnij slovnik farmacevtichnih terminiv ukrayinsko latinsko rosijsko anglijskij Navchalnij posibnik dlya VMNZ ukr Nova Kniga s 82 ISBN 978 966 382 507 6 Art terapiya VUE ukr Procitovano 10 zhovtnya 2022 What is art therapy The British Association Of Art Therapists brit Procitovano 9 zhovtnya 2022 State Advocacy American Art Therapy Association amer Procitovano 9 zhovtnya 2022 Edwards David 1 sichnya 2014 Art Therapy angl SAGE s 3 ISBN 978 1 4462 9748 3 Edwards David 1 sichnya 2014 Art Therapy angl SAGE s 7 14 ISBN 978 1 4462 9748 3 Taras Shevchenko National University of Kyiv Burkalo Nataliia 30 veresnya 2019 ART THERAPY IN MODERN PSYCHOLOGY Psychological journal T 5 9 s 189 204 doi 10 31108 1 2019 5 9 13 Procitovano 10 zhovtnya 2022 Malchiodi Cathy A 1999 Medical Art Therapy with Children angl Jessica Kingsley Publishers s 178 ISBN 978 1 85302 676 8 Prasad Sangeeta Howie Paula Kristel Jennie 28 serpnya 2013 Using Art Therapy with Diverse Populations Crossing Cultures and Abilities angl Jessica Kingsley Publishers s 98 ISBN 978 0 85700 694 3 Prasad Sangeeta Howie Paula Kristel Jennie 28 serpnya 2013 Using Art Therapy with Diverse Populations Crossing Cultures and Abilities angl Jessica Kingsley Publishers s 99 103 ISBN 978 0 85700 694 3 DzherelaEnciklopedichnij slovnik z art terapiyi O L Voznesenska O O Derkach O M Sknar Yu D Gundertajlo ta in za zag red O L Voznesenskoyi O M Sknar K Zoloti vorota 2017 312 s PosilannyaArtterapiya elektronna versiya Velikoyi ukrayinskoyi enciklopediyi