Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Урад | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Висушені боби ураду | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Vigna mungo (L.) Hepper, 1956 | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Урад (Vigna mungo), інколи урад-дхал, чорний горошок, чорна сочевиця — вид рослин з роду вігна родини бобові (Fabaceae). Використовується людиною в їжу, близькоспоріднений іншим бобовим, особливо Vigna radiata.
Історія
Відомі два різновиди урада: Vigna mungo (L.) Hepper var. mungo — культивований підвид, та Vigna mungo (L.) Hepper var. silvestris — його дика форма. Вперше Урад почали вирощувати 1000-3000 років до Р.Х. на Індійському субконтиненті. На ХХІ сторіччя ця рослина широко розповсюджена на території Південної та Південно-Східної Азії. Вперше було описано в 1767 році як Phaseolus mungo в Mantissa Altera, 1, 101, у Карла Ліннея.
Одного часу рослина розглядалася як один вид з бобами мунг. Висушене та очищене насіння найчастіше використовується для виготовлення та деяких інших страв індійської кухні. Культивується в Індії з найдавніших часів та зараз у деяких інших країнах, переважно індійськими іммігрантами.
Біологічний опис
Культивований урад є невисокою, прямою або висячою, однорічною рослиною, виведеним з дикої форми — витривалої трав'янистої рослини з довжиною стебел від 2 до 4 метрів. Зазвичай у культурних сортів урада довжина стебел становить від 20 до 60 сантиметрів, у виняткових випадках - до 90 сантиметрів. Ворсисті листя трипалі, їх черешки досягають 10 сантиметрів. Кожна з 3 гостро-овальних частин листа має ширину від 5 до 7 і довжину від 5 до 10 сантиметрів. На кожному паростку що розгалужується розквітає від 5 до 6 квіток жовтого кольору. Цвітіння триває всього декілька годин. Як правило, відбувається самозапилення.
На кожній гілці проростає зазвичай по 2-3 боби. Покриті жорсткими ворсинками боби мають завдовжки 4-7 сантиметрів та завширшки 0,6 сантиметра. У кожному бобі знаходиться 4-10 насінин. Насінини блискучі, квадратної форми, розміром 4 міліметри. Колір їх, як правило, чорний, проте зустрічаються і зелені форми. Вага 1000 цих зерен складає від 15 до 40 грамів.
Застосування
В їжу людиною вживаються як сирі боби уради, так і проросле та сушене насіння. В Індії та в Пакистані це один з найпопулярніших видів бобових. З цільного насіння варять юшку, іменовану дав. У приготуванні різних страв урад добре поєднується з рисом, оскільки має однаковий з ним час варіння.
Урад навіть в сушеному вигляді зберігає досить високий вміст білка (20-24%).
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Урад (рослина) |
- Vigna mungo (L.) Hepper [ 22 січня 2009 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про бобові. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Urad Visusheni bobi uradu Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Roslini Plantae Viddil Vishi roslini Streptophyta Nadklas Pokritonasinni Magnoliophyta Klas Evdikoti Pidklas Rozidi Rosids Poryadok Bobovocviti Fabales Rodina Bobovi Fabaceae Pidrodina Metelikovi Faboideae Rid Vigna Vigna Vid Urad Binomialna nazva Vigna mungo L Hepper 1956 Posilannya Vikishovishe Vigna mungo Vikividi Vigna mungo EOL 654940 IPNI 74585 3 ITIS 506273 NCBI 3915 The Plant List ild 3538 Urad Vigna mungo inkoli urad dhal chornij goroshok chorna sochevicya vid roslin z rodu vigna rodini bobovi Fabaceae Vikoristovuyetsya lyudinoyu v yizhu blizkosporidnenij inshim bobovim osoblivo Vigna radiata IstoriyaVidomi dva riznovidi urada Vigna mungo L Hepper var mungo kultivovanij pidvid ta Vigna mungo L Hepper var silvestris jogo dika forma Vpershe Urad pochali viroshuvati 1000 3000 rokiv do R H na Indijskomu subkontinenti Na HHI storichchya cya roslina shiroko rozpovsyudzhena na teritoriyi Pivdennoyi ta Pivdenno Shidnoyi Aziyi Vpershe bulo opisano v 1767 roci yak Phaseolus mungo v Mantissa Altera 1 101 u Karla Linneya Odnogo chasu roslina rozglyadalasya yak odin vid z bobami mung Visushene ta ochishene nasinnya najchastishe vikoristovuyetsya dlya vigotovlennya ta deyakih inshih strav indijskoyi kuhni Kultivuyetsya v Indiyi z najdavnishih chasiv ta zaraz u deyakih inshih krayinah perevazhno indijskimi immigrantami Biologichnij opisKultivovanij urad ye nevisokoyu pryamoyu abo visyachoyu odnorichnoyu roslinoyu vivedenim z dikoyi formi vitrivaloyi trav yanistoyi roslini z dovzhinoyu stebel vid 2 do 4 metriv Zazvichaj u kulturnih sortiv urada dovzhina stebel stanovit vid 20 do 60 santimetriv u vinyatkovih vipadkah do 90 santimetriv Vorsisti listya tripali yih chereshki dosyagayut 10 santimetriv Kozhna z 3 gostro ovalnih chastin lista maye shirinu vid 5 do 7 i dovzhinu vid 5 do 10 santimetriv Na kozhnomu parostku sho rozgaluzhuyetsya rozkvitaye vid 5 do 6 kvitok zhovtogo koloru Cvitinnya trivaye vsogo dekilka godin Yak pravilo vidbuvayetsya samozapilennya Na kozhnij gilci prorostaye zazvichaj po 2 3 bobi Pokriti zhorstkimi vorsinkami bobi mayut zavdovzhki 4 7 santimetriv ta zavshirshki 0 6 santimetra U kozhnomu bobi znahoditsya 4 10 nasinin Nasinini bliskuchi kvadratnoyi formi rozmirom 4 milimetri Kolir yih yak pravilo chornij prote zustrichayutsya i zeleni formi Vaga 1000 cih zeren skladaye vid 15 do 40 gramiv ZastosuvannyaV yizhu lyudinoyu vzhivayutsya yak siri bobi uradi tak i prorosle ta sushene nasinnya V Indiyi ta v Pakistani ce odin z najpopulyarnishih vidiv bobovih Z cilnogo nasinnya varyat yushku imenovanu dav U prigotuvanni riznih strav urad dobre poyednuyetsya z risom oskilki maye odnakovij z nim chas varinnya Urad navit v sushenomu viglyadi zberigaye dosit visokij vmist bilka 20 24 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Urad roslina Vigna mungo L Hepper 22 sichnya 2009 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro bobovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi