Аеронаутіка Ломбардія А. Р. (італ. Aeronautica Lombarda A.R.) — радіокерований бомбардувальник (літак-снаряд), розроблений італійською фірмою Aeronautica Lombarda в 1943 році. Розглядався як можлива заміна дорогим пілотованим літакам у другорядних бойових операціях. Проєкт не був завершений, у зв'язку з поваленням уряду Муссоліні і виходом Італії з війни.
A.R. | |
---|---|
Тип | радіокерований бомбардувальник (літак-снаряд) |
Розробник | Aeronautica Lombarda |
Перший політ | 13 червня 1943 |
Історія
Великі втрати італійських ВПС в 1940—1942 роках привели до того, що у повітряних силах з'явився сильний дефіцит, як літаків, так і підготовлених екіпажів. Особливо істотні були втрати серед бомбардувальної і торпедоносной авіації. Старі бомбардувальники на зразок Savoia-Marchetti SM.79 Sparviero ставали занадто легкою ціллю для нових англійських і американських винищувачів, більш нові і сучасні (CANT Z.1007 Alcione) виготовлялися в недостатніх кількостях.
Прагнучи скоротити втрати льотчиків і заощадити дорогі сучасні машини для застосування на стратегічно важливих напрямках, Regia Aeronautica висунула ідею використання радіокерованих літаків для нападу на об'єкти противника. Хоча Італія не мала особливого досвіду створення безпілотних машин, проте, проєкт переробки старих бомбардувальників у безпілотні було розпочато в 1942 році. Після серії експериментів, була проведена перша спроба бойового застосування завантаженого вибухівкою SM.79 для атаки на британські кораблі біля узбережжя Алжиру 23 серпня 1942 року. Експеримент завершився невдало, після цього, Regia Aeronautica заборонила використовувати дорогі бомбардувальники навіть застарілих моделей для переробки в дрони, натомість запропонувавши розробити максимально простий і дешевий літак-снаряд.
У листопаді 1942 року, на програму розробки було виділено 4,2 мільйона лір. Втрати італійських ВПС безперервно росли, і безпілотні літаки здавалися виходом з положення.
Конструкція
Aeronautica Lombarda A.R. являв собою максимально простий літак, пристосований для виробництва великими серіями. Цільнодерев'яний корпус обшивався полотном. Фюзеляж сигароподібної форми був оснащений технологічним прямокутним оперенням.
Машина оснащувалася наявним у надлишку двигуном Fiat A.80 RC.41, потужністю близько 1000 кінських сил. Незважаючи на порівняно потужний мотор, льотні характеристики машини були низькими, максимальна швидкість не перевищила 360 км/год.
Апарат оснащувався двома 1000-кг бомбами, вбудованими у фюзеляж. Шасі при зльоті скидалося. Дальність дії становила 600 км.
Керувати апаратом передбачалося наступним чином — розміщений в невеликій відкритій кабіні льотчик піднімав апарат в повітря і вів його до точки, на якій розташований на землі або літаку управління оператор міг би одночасно бачити літак і ціль. Потім, льотчик залишав кабіну з парашутом, включивши радіокомандне керування і оператор, контролюючи політ машини візуально по висоті і напрямку, вів її до цілі.
Випробування
Льотні випробування машини почалися 13 червня 1943 року. Прототип машини з двомісною кабіною і без системи радіоуправління літав кілька разів з аеродрому. Результати виявилися незадовільними — хоча в цілому, машина відповідала вимогам, її швидкість розцінювалася як недостатня, а система наведення, що вимагає пілотування машини пілотом на крейсерській ділянці і візуального контролю при атаці — неефективною і небезпечною для пілота. Після капітуляції Італії роботи над проєктом були зупинені. Деякий час німцями розглядалася можливість застосування літаків Aeronautica Lombarda A.R. у зв'язці з винищувачем як частину літака-снаряда «Містель», але в підсумку проєкт був закритий.
Література
- Андрей Крумкач. Радиоуправляемый бомбардировщик Aeronautica Lombarda A.R.
- Gruppo Modellistico Sestese. Aereonautica Lombarda A.R.
- Edizioni Bizzarri. Dimensione Cielo. Bombardieri ricognitori
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 березня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aeronautika Lombardiya A R ital Aeronautica Lombarda A R radiokerovanij bombarduvalnik litak snaryad rozroblenij italijskoyu firmoyu Aeronautica Lombarda v 1943 roci Rozglyadavsya yak mozhliva zamina dorogim pilotovanim litakam u drugoryadnih bojovih operaciyah Proyekt ne buv zavershenij u zv yazku z povalennyam uryadu Mussolini i vihodom Italiyi z vijni A R Tipradiokerovanij bombarduvalnik litak snaryad RozrobnikAeronautica LombardaPershij polit13 chervnya 1943IstoriyaVeliki vtrati italijskih VPS v 1940 1942 rokah priveli do togo sho u povitryanih silah z yavivsya silnij deficit yak litakiv tak i pidgotovlenih ekipazhiv Osoblivo istotni buli vtrati sered bombarduvalnoyi i torpedonosnoj aviaciyi Stari bombarduvalniki na zrazok Savoia Marchetti SM 79 Sparviero stavali zanadto legkoyu cillyu dlya novih anglijskih i amerikanskih vinishuvachiv bilsh novi i suchasni CANT Z 1007 Alcione vigotovlyalisya v nedostatnih kilkostyah Pragnuchi skorotiti vtrati lotchikiv i zaoshaditi dorogi suchasni mashini dlya zastosuvannya na strategichno vazhlivih napryamkah Regia Aeronautica visunula ideyu vikoristannya radiokerovanih litakiv dlya napadu na ob yekti protivnika Hocha Italiya ne mala osoblivogo dosvidu stvorennya bezpilotnih mashin prote proyekt pererobki starih bombarduvalnikiv u bezpilotni bulo rozpochato v 1942 roci Pislya seriyi eksperimentiv bula provedena persha sproba bojovogo zastosuvannya zavantazhenogo vibuhivkoyu SM 79 dlya ataki na britanski korabli bilya uzberezhzhya Alzhiru 23 serpnya 1942 roku Eksperiment zavershivsya nevdalo pislya cogo Regia Aeronautica zaboronila vikoristovuvati dorogi bombarduvalniki navit zastarilih modelej dlya pererobki v droni natomist zaproponuvavshi rozrobiti maksimalno prostij i deshevij litak snaryad U listopadi 1942 roku na programu rozrobki bulo vidileno 4 2 miljona lir Vtrati italijskih VPS bezperervno rosli i bezpilotni litaki zdavalisya vihodom z polozhennya KonstrukciyaAeronautica Lombarda A R yavlyav soboyu maksimalno prostij litak pristosovanij dlya virobnictva velikimi seriyami Cilnoderev yanij korpus obshivavsya polotnom Fyuzelyazh sigaropodibnoyi formi buv osnashenij tehnologichnim pryamokutnim operennyam Mashina osnashuvalasya nayavnim u nadlishku dvigunom Fiat A 80 RC 41 potuzhnistyu blizko 1000 kinskih sil Nezvazhayuchi na porivnyano potuzhnij motor lotni harakteristiki mashini buli nizkimi maksimalna shvidkist ne perevishila 360 km god Aparat osnashuvavsya dvoma 1000 kg bombami vbudovanimi u fyuzelyazh Shasi pri zloti skidalosya Dalnist diyi stanovila 600 km Keruvati aparatom peredbachalosya nastupnim chinom rozmishenij v nevelikij vidkritij kabini lotchik pidnimav aparat v povitrya i viv jogo do tochki na yakij roztashovanij na zemli abo litaku upravlinnya operator mig bi odnochasno bachiti litak i cil Potim lotchik zalishav kabinu z parashutom vklyuchivshi radiokomandne keruvannya i operator kontrolyuyuchi polit mashini vizualno po visoti i napryamku viv yiyi do cili ViprobuvannyaLotni viprobuvannya mashini pochalisya 13 chervnya 1943 roku Prototip mashini z dvomisnoyu kabinoyu i bez sistemi radioupravlinnya litav kilka raziv z aerodromu Rezultati viyavilisya nezadovilnimi hocha v cilomu mashina vidpovidala vimogam yiyi shvidkist rozcinyuvalasya yak nedostatnya a sistema navedennya sho vimagaye pilotuvannya mashini pilotom na krejserskij dilyanci i vizualnogo kontrolyu pri ataci neefektivnoyu i nebezpechnoyu dlya pilota Pislya kapitulyaciyi Italiyi roboti nad proyektom buli zupineni Deyakij chas nimcyami rozglyadalasya mozhlivist zastosuvannya litakiv Aeronautica Lombarda A R u zv yazci z vinishuvachem yak chastinu litaka snaryada Mistel ale v pidsumku proyekt buv zakritij LiteraturaAndrej Krumkach Radioupravlyaemyj bombardirovshik Aeronautica Lombarda A R Gruppo Modellistico Sestese Aereonautica Lombarda A R Edizioni Bizzarri Dimensione Cielo Bombardieri ricognitoriPrimitki Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 16 bereznya 2016