Чехословацька Дунайська флотилія — умовна назва річкових сил Чехословаччини на Дунаї та його притоках, підрозділи яких були створені після розпаду Австро-Угорської імперії. Історично майже весь час входили до складу інженерних частин Чехословацької армії.
Історія (1918—1939)
Першим чехословацьким військово-морським формуванням, ще до створення держави Чехословаччина, став Морський відділ, утворений у Владивостоці солдатами чехословацького корпусу в травні 1918 року. Відділ використовував російські пароплави «Надежный» і «Смельчак». На початку 1920 року були залучені два нових судна — «Стрелок», що використовувався в якості тральщика, і «Доброволец». Кораблі ходили під червоно-білим прапором. 3 вересня 1920 року останні вояки чехословацького корпусу покинули Владивосток на американському військовому транспорті «Хеффрон» (USAT Heffron). 3 кораблі були повернуті росіянам, а один переданий японцям, сам же Морський відділ був розпущений після повернення солдатів на батьківщину.
Датою народження чехословацьких військово-морських сил можна вважати листопад 1918 року, коли у щойно створеному Міністерстві народної оборони було сформовано самостійне Командування морських сил. Йому підпорядкували Морський батальйон, в який увійшли моряки колишнього австро-угорського флоту. Дві роти були сформовані в 1918 році і взяли участь у боях з угорцями в Словаччині, ще дві роти були створені в наступному році. Так само були створені дві батареї 90-мм зенітних гармат «Шкода» біля гирла річок Іпель і Грон.
У 1919 році були сформовані Загін чехословацького військового флоту на Лабі (з базою в Літомержице) і Загін чехословацького військового флоту на Дунаї (з базою в Братиславі).
На початку 1920 року Командування морських сил переформували в 34-й (корабельний) відділ Міністерства народної оборони. На цей момент в наявності на Лабі було 12 різних катерів, що дісталися від Австро-Угорської імперії. У тому ж році їх перевезли залізницею до Словаччини, тому літомержицький підрозділ став просто кадровим. Берегові батареї позбавили «морського статусу» — вони увійшли до складу нового полку зенітної артилерії. 1 лютого 1922 року Лабська флотилія припинила своє існування, її особовий склад перевели в 1-й інженерний полк в Терезині. Офіцери і мічмани, які служили ще на Далекому Сході, були переведені на Дунай. Там до цієї ж дати створили окремий Водний батальйон. Він входив до складу інженерних військ, але розцінювався як самостійний підрозділ для дій на річці. Його підсилили мостовою ротою з братиславського 4-го інженерного полку. Отже, цей підрозділ складався тепер із штабу, корабельної, мінної, мостової і запасної рот. У 1924 році його перейменували в Мостовий батальйон.
У 1934 році в Братиславі було створено 6-й інженерний полк, в який Водний батальйон передав частину штабу, корабельну і мінну роти. Вони увійшли до складу Річкового батальйону (у полку був ще будівельно-електротехнічний батальйон). Мостову роту батальйону (разом з приданими їй катерами) розділили між іншими інженерними полками, насамперед — передали братиславському 4-му. Цей статус-кво залишався аж до падіння Республіки Чехословаччина в березні 1939 року. Тоді кораблі та катери успадкувала Словацька республіка, але вона власних військово-морських сил не створювала, а вже через місяць передала кораблі Німеччині.
За умовами мирних договорів Чехословаччина не отримувала кораблі колишньої австро-угорської флотилії: не було великої зацікавленості уряду в розвитку і утриманні флотилії.
Основні сили річкових сил склали катери різного призначення — сторожові, мінні, буксирні. Судна для чехословацької флотилії будували на верфі в Усті-над-Лабем, заводах «Шкода» (Комарно) і «Прага» (Прага-Либна). Найбільшим кораблем і флагманом флотилії став канонерський човен (монітор) «Президент Масарик», розроблений і побудований за зразком колишніх австро-угорських канонерських човнів типу «Вельс», що мав більше 200 т водотоннажності і був озброєний чотирма 66-мм гарматами і вісьмома кулеметами. До 1939 року заклали ще тільки два більш менш великих плавзасоби — 60-тонні мінні загороджувачі OMm 35 і OMm 36, з яких встигли добудувати лише перший.
Історія (1946—1959)
В кінці 1946 року в Братиславі був сформований 14-й окремий інженерний батальйон у складі корабельної та мінної рот, на озброєнні яких було шість катерів. Через чотири роки його включили до 52-го понтонного полку, в структурі якого сформували окрему корабельну роту зі взводом бойових суден і взводом річкового мінування. І, нарешті, в 1957 році річкові сили були переформовані в роту річкової охорони.
У 1947-51 роках у стрій вступили 6 катерів різного призначення та 3 мінні баржі, а також кілька веслових човнів та катамаранів. Такою була повоєнна флотилія Чехословаччини.
У 1959 році за рішенням Ради ОВД в Будапешті функції оборони на Дунаї передали радянській Дунайської флотилії. Чехословацька рота річкової охорони була розформована, а її плавзасоби передали цивільним організаціям. У різних армійських підрозділах і державних відомствах надалі використовували лише кілька озброєних суден.
Корабельний склад
1918—1939
Кораблі
Канонерський човен (офіційно— «патрульний корабель»— «hlídková loď») President Masaryk, завод «Шкода», Комарно. 214 т, 50 × 6 × 1,07 м. 2 парові турбіни = 2300 к. с. = 31 км/год. Озброєння: 4 66-мм гармати, 8 кулеметів, до 10 мін. У 1939 році включений до складу німецької Дунайської флотилії під назвою «Бехеларен» (Bechelaren), у 1945 році перейшов під контроль американських сил, повернутий Чехословаччині в кінці 1947 року, потому використовувався для цивільних потреб.
Мінний загороджувач (pancérová minonoska) OMm 35, завод «Шкода», Комарно. Вступив в дію в жовтні 1938 року. 60 т, 31 × 4,16 × 0,92 м. 2 дизельних двигуни = 900 к. с. Озброєння: 4 кулемети, до 22 мін. Будівництво другого загороджувача OMm 36 було завершено влітку 1939 року. Передані словаками німцям у травні 1939 року. Включені до німецької Дунайської флотилії під позначеннями FM 1 і FM 2. У 1940 році продані румунам. У 1944 році, після капітуляції Румунії, загороджувачі передані СРСР.
Катери
Буксирні катери (vlečné čluny lehké) OMvl 21 — OMvl 26 (до 1924 року: Mv 25 — 30 Mv), перші чехословацькі судна, що увійшли в стрій у 1919 році. Побудовані в 1917-19 роках на верфі в Усті-над-Лабем, заводами в Будапешті і Лінці за проектом інженерних катерів (Pionierboote) австро-угорської армії. 8,5 т, 9 × 2,2 × 0,65 м. 2 бензинові двигуни = 22 км/год. Озброєння відсутнє. Екіпаж 6 осіб.
Катери (spojovaci čluny otevrené) OM 38 і OM 39 (до 1924 року: Mv 31 і Mv 32), роки служби: 1919-?. 6,6 × 1,6 × 0,76 м. 1 бензиновий двигун = 12 к. с. Куплені у фірми «Еппель» у Відні.
Бронекатери (délové čluny) OMd 1 і OMd 2 (до 1924 р. Md 1 і Md 2), верф в Усті-над-Лабем, роки служби: 1920-34. 35 т, 21 × 4 × 1,6 м. 1 дизельний двигун = 20 км/год. Озброєння: 2 75-мм гірських гармати, 2 кулемети.
Мінні катери (minové čluny) OMm 33 і OMm 34, верф в Усті-над-Лабем, перебудовані в 1923—24 роках на сторожові катери Ms 5 і Ms 6, роки служби: 1924—38. 24 т, 16,9 × 2,8 × 0,8 м. 1 дизельний двигун = 20 км/ч. Озброєння: 1 кулемет, до 7 мін. 6 осіб.
Легкі буксирні катери (vlečné čluny lehké) OMvl 27 і OMvl 28, завод «Шкода», Комарно, роки служби: 1924-?. 9,6 × 2,2 × 1,1 м. 2 бензинові двигуни = 110 к. с.
Сторожові катери (hlídkové čluny) OMh 3, OMh 4, OMh 5, верф в Усті-над-Лабем, добудовані катери, аналогічні Ms 5 і Ms 6, що призначалися імперському флоту, роки служби: 1924—39. 24 т, 16,9 × 2,8 × 0,8 м. 1 бензиновий двигун = 20 км/ч. Озброєння: 2 кулемети. 9 осіб.
Великі буксирні катери (vlečné čluny těžké) OMvt 31 і OMvt 32, завод «Шкода», Комарно, ввійшли в стрій у 1933-34 роках. 30 т, 16,25 × 3,1 × 0,75, 2 дизельні двигуни = 22 км/год. Озброєння: 2 кулемети. 6 осіб. У травні 1939 року передані словаками німцям і служили в Лінці.
Сторожові катери (strážní čluny) OMs 12, OMs 13, OMs 15 — OMs 22, побудовані в Празі, ввійшли в стрій у 1934-36 роках. 10 т, 11,7 × 2 × 0,7 м. 1 дизельний двигун = 65 к. с. = 25 км/год. Озброєння: 1 кулемет. 6 осіб.
Невідомий катер, званий vedetta, відомий з фотографій, став у стрій близько 1932 року. 10-12 × 2-2,5 м. Озброєння: 1 кулемет. Можливо, що це один з перероблених катерів серії OMs 12-22 (OMs 14?).
Баржі
7 барж, завод «Шкода», Комарно, роки служби 1923-?. 16х3х1,4 м. Не мали силових установок. Призначення і доля невідома.
Мінні баржі (minové pracovní prámy) MiP I, MiP II, завод «Шкода», Комарно. Вступили в дію в 1935-36 роках 21 т, 15,6 × 4 × 0,54 м. Озброєння: до 22 мін. 14 осіб. Не мали силових установок, для їх буксирування були визначені катери OMvt 31 і 32. У травні 1939 року передані словаками німцям і служили в Лінці, знищені в кінці війни.
Мінна баржа K. L., завод «Шкода», Комарно, роки служби 1937-?. 14 × 3,8 × 1,1 м. Не мала силової установки. Озброєння: до 10 мін. 5 осіб.
1946—1959
Мінний катер (minovy člun) № 1, служив у 1947-59 роках. 26 т, 16 × 3 × 0,7 м. 2 дизельні двигуни = 150 л. с. = 20 км/год. Озброєння: без постійного. 5 осіб. Колишній угорський тральщик типу AM, потоплений поблизу Комарно і відновлений чехословаками.
Мінний катер (minovy člun) № 2. Колишній довоєнний буксирний катер OMvt 31.
Сторожові катери (hlídkové čluny) № 1 та № 2, служили в 1947-59 роках. 10 т, 15,9 × 3 × 0,85 м. 2 дизельні двигуни = 360 к. с. = 31 км/год. Озброєння: 1 20-мм зенітна гармата, 1 кулемет. 6-8 чоловік. Колишні німецькі штурмові катери (Pioniersturmboot 42), добудовані чехословаками. У 1959 році передано для цивільного використання, служили на Дунаї і словацьких озерах.
Сторожовий катер (zvédny člun), служив у 1948-59 роках. 9 т, 15,9 × 3 × 0,8 м. 2 дизельні двигуни = 360 к. с. = 32 км/год. 5 осіб. Колишній німецький штурмовий катер, добудований чехословаками. У 1959 році передано для цивільного використання.
Бронекатер (délovy člun) DC-1, служив у 1949-59 роках. 35 т, 20,1 × 4,2 × 0,9 м. 2 бензинові (з 1954 року — 2 дизельні) двигуни = 1000 к. с. = 30 км/год. Озброєння: 1 75-мм гармата, 4 × 20-мм зенітна гармата. 10-12 чоловік. Колишній німецький катер ППО (Pioniersicherungsboot Pi-Si 43). У 1959 році переобладнано на пожежний катер.
Мінні баржі (minové pracovní prámy) № 1, № 2 і № 3, завод «Шкода», Комарно, аналогічні довоєнним MiP I і MiP II, увійшли до складу підрозділу в 1951 році.
Див. також
Література
- Miroslav Hubert a Karel Pavala. Vojenske lode ceskoslovenska 1918—1959, Praha — Decin, 1999. — .
- Norman Polmar. The naval institute guide to the Soviet Navy. 5th ed., 1991. — . [1]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dunajska flotiliya znachennya Chehoslovacka Dunajska flotiliya umovna nazva richkovih sil Chehoslovachchini na Dunayi ta jogo pritokah pidrozdili yakih buli stvoreni pislya rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi Istorichno majzhe ves chas vhodili do skladu inzhenernih chastin Chehoslovackoyi armiyi Flagman richkovih sil Chehoslovachchini President Masaryk Istoriya 1918 1939 Pershim chehoslovackim vijskovo morskim formuvannyam she do stvorennya derzhavi Chehoslovachchina stav Morskij viddil utvorenij u Vladivostoci soldatami chehoslovackogo korpusu v travni 1918 roku Viddil vikoristovuvav rosijski paroplavi Nadezhnyj i Smelchak Na pochatku 1920 roku buli zalucheni dva novih sudna Strelok sho vikoristovuvavsya v yakosti tralshika i Dobrovolec Korabli hodili pid chervono bilim praporom 3 veresnya 1920 roku ostanni voyaki chehoslovackogo korpusu pokinuli Vladivostok na amerikanskomu vijskovomu transporti Heffron USAT Heffron 3 korabli buli povernuti rosiyanam a odin peredanij yaponcyam sam zhe Morskij viddil buv rozpushenij pislya povernennya soldativ na batkivshinu Datoyu narodzhennya chehoslovackih vijskovo morskih sil mozhna vvazhati listopad 1918 roku koli u shojno stvorenomu Ministerstvi narodnoyi oboroni bulo sformovano samostijne Komanduvannya morskih sil Jomu pidporyadkuvali Morskij bataljon v yakij uvijshli moryaki kolishnogo avstro ugorskogo flotu Dvi roti buli sformovani v 1918 roci i vzyali uchast u boyah z ugorcyami v Slovachchini she dvi roti buli stvoreni v nastupnomu roci Tak samo buli stvoreni dvi batareyi 90 mm zenitnih garmat Shkoda bilya girla richok Ipel i Gron U 1919 roci buli sformovani Zagin chehoslovackogo vijskovogo flotu na Labi z bazoyu v Litomerzhice i Zagin chehoslovackogo vijskovogo flotu na Dunayi z bazoyu v Bratislavi Na pochatku 1920 roku Komanduvannya morskih sil pereformuvali v 34 j korabelnij viddil Ministerstva narodnoyi oboroni Na cej moment v nayavnosti na Labi bulo 12 riznih kateriv sho distalisya vid Avstro Ugorskoyi imperiyi U tomu zh roci yih perevezli zalizniceyu do Slovachchini tomu litomerzhickij pidrozdil stav prosto kadrovim Beregovi batareyi pozbavili morskogo statusu voni uvijshli do skladu novogo polku zenitnoyi artileriyi 1 lyutogo 1922 roku Labska flotiliya pripinila svoye isnuvannya yiyi osobovij sklad pereveli v 1 j inzhenernij polk v Terezini Oficeri i michmani yaki sluzhili she na Dalekomu Shodi buli perevedeni na Dunaj Tam do ciyeyi zh dati stvorili okremij Vodnij bataljon Vin vhodiv do skladu inzhenernih vijsk ale rozcinyuvavsya yak samostijnij pidrozdil dlya dij na richci Jogo pidsilili mostovoyu rotoyu z bratislavskogo 4 go inzhenernogo polku Otzhe cej pidrozdil skladavsya teper iz shtabu korabelnoyi minnoyi mostovoyi i zapasnoyi rot U 1924 roci jogo perejmenuvali v Mostovij bataljon U 1934 roci v Bratislavi bulo stvoreno 6 j inzhenernij polk v yakij Vodnij bataljon peredav chastinu shtabu korabelnu i minnu roti Voni uvijshli do skladu Richkovogo bataljonu u polku buv she budivelno elektrotehnichnij bataljon Mostovu rotu bataljonu razom z pridanimi yij katerami rozdilili mizh inshimi inzhenernimi polkami nasampered peredali bratislavskomu 4 mu Cej status kvo zalishavsya azh do padinnya Respubliki Chehoslovachchina v berezni 1939 roku Todi korabli ta kateri uspadkuvala Slovacka respublika ale vona vlasnih vijskovo morskih sil ne stvoryuvala a vzhe cherez misyac peredala korabli Nimechchini Za umovami mirnih dogovoriv Chehoslovachchina ne otrimuvala korabli kolishnoyi avstro ugorskoyi flotiliyi ne bulo velikoyi zacikavlenosti uryadu v rozvitku i utrimanni flotiliyi Osnovni sili richkovih sil sklali kateri riznogo priznachennya storozhovi minni buksirni Sudna dlya chehoslovackoyi flotiliyi buduvali na verfi v Usti nad Labem zavodah Shkoda Komarno i Praga Praga Libna Najbilshim korablem i flagmanom flotiliyi stav kanonerskij choven monitor Prezident Masarik rozroblenij i pobudovanij za zrazkom kolishnih avstro ugorskih kanonerskih chovniv tipu Vels sho mav bilshe 200 t vodotonnazhnosti i buv ozbroyenij chotirma 66 mm garmatami i vismoma kulemetami Do 1939 roku zaklali she tilki dva bilsh mensh velikih plavzasobi 60 tonni minni zagorodzhuvachi OMm 35 i OMm 36 z yakih vstigli dobuduvati lishe pershij Istoriya 1946 1959 V kinci 1946 roku v Bratislavi buv sformovanij 14 j okremij inzhenernij bataljon u skladi korabelnoyi ta minnoyi rot na ozbroyenni yakih bulo shist kateriv Cherez chotiri roki jogo vklyuchili do 52 go pontonnogo polku v strukturi yakogo sformuvali okremu korabelnu rotu zi vzvodom bojovih suden i vzvodom richkovogo minuvannya I nareshti v 1957 roci richkovi sili buli pereformovani v rotu richkovoyi ohoroni U 1947 51 rokah u strij vstupili 6 kateriv riznogo priznachennya ta 3 minni barzhi a takozh kilka veslovih chovniv ta katamaraniv Takoyu bula povoyenna flotiliya Chehoslovachchini U 1959 roci za rishennyam Radi OVD v Budapeshti funkciyi oboroni na Dunayi peredali radyanskij Dunajskoyi flotiliyi Chehoslovacka rota richkovoyi ohoroni bula rozformovana a yiyi plavzasobi peredali civilnim organizaciyam U riznih armijskih pidrozdilah i derzhavnih vidomstvah nadali vikoristovuvali lishe kilka ozbroyenih suden Korabelnij sklad1918 1939 Korabli Kanonerskij choven oficijno patrulnij korabel hlidkova lod President Masaryk zavod Shkoda Komarno 214 t 50 6 1 07 m 2 parovi turbini 2300 k s 31 km god Ozbroyennya 4 66 mm garmati 8 kulemetiv do 10 min U 1939 roci vklyuchenij do skladu nimeckoyi Dunajskoyi flotiliyi pid nazvoyu Behelaren Bechelaren u 1945 roci perejshov pid kontrol amerikanskih sil povernutij Chehoslovachchini v kinci 1947 roku potomu vikoristovuvavsya dlya civilnih potreb Minnij zagorodzhuvach pancerova minonoska OMm 35 zavod Shkoda Komarno Vstupiv v diyu v zhovtni 1938 roku 60 t 31 4 16 0 92 m 2 dizelnih dviguni 900 k s Ozbroyennya 4 kulemeti do 22 min Budivnictvo drugogo zagorodzhuvacha OMm 36 bulo zaversheno vlitku 1939 roku Peredani slovakami nimcyam u travni 1939 roku Vklyucheni do nimeckoyi Dunajskoyi flotiliyi pid poznachennyami FM 1 i FM 2 U 1940 roci prodani rumunam U 1944 roci pislya kapitulyaciyi Rumuniyi zagorodzhuvachi peredani SRSR Kateri Buksirni kateri vlecne cluny lehke OMvl 21 OMvl 26 do 1924 roku Mv 25 30 Mv pershi chehoslovacki sudna sho uvijshli v strij u 1919 roci Pobudovani v 1917 19 rokah na verfi v Usti nad Labem zavodami v Budapeshti i Linci za proektom inzhenernih kateriv Pionierboote avstro ugorskoyi armiyi 8 5 t 9 2 2 0 65 m 2 benzinovi dviguni 22 km god Ozbroyennya vidsutnye Ekipazh 6 osib Kateri spojovaci cluny otevrene OM 38 i OM 39 do 1924 roku Mv 31 i Mv 32 roki sluzhbi 1919 6 6 1 6 0 76 m 1 benzinovij dvigun 12 k s Kupleni u firmi Eppel u Vidni Bronekateri delove cluny OMd 1 i OMd 2 do 1924 r Md 1 i Md 2 verf v Usti nad Labem roki sluzhbi 1920 34 35 t 21 4 1 6 m 1 dizelnij dvigun 20 km god Ozbroyennya 2 75 mm girskih garmati 2 kulemeti Minni kateri minove cluny OMm 33 i OMm 34 verf v Usti nad Labem perebudovani v 1923 24 rokah na storozhovi kateri Ms 5 i Ms 6 roki sluzhbi 1924 38 24 t 16 9 2 8 0 8 m 1 dizelnij dvigun 20 km ch Ozbroyennya 1 kulemet do 7 min 6 osib Legki buksirni kateri vlecne cluny lehke OMvl 27 i OMvl 28 zavod Shkoda Komarno roki sluzhbi 1924 9 6 2 2 1 1 m 2 benzinovi dviguni 110 k s Storozhovi kateri hlidkove cluny OMh 3 OMh 4 OMh 5 verf v Usti nad Labem dobudovani kateri analogichni Ms 5 i Ms 6 sho priznachalisya imperskomu flotu roki sluzhbi 1924 39 24 t 16 9 2 8 0 8 m 1 benzinovij dvigun 20 km ch Ozbroyennya 2 kulemeti 9 osib Veliki buksirni kateri vlecne cluny tezke OMvt 31 i OMvt 32 zavod Shkoda Komarno vvijshli v strij u 1933 34 rokah 30 t 16 25 3 1 0 75 2 dizelni dviguni 22 km god Ozbroyennya 2 kulemeti 6 osib U travni 1939 roku peredani slovakami nimcyam i sluzhili v Linci Storozhovi kateri strazni cluny OMs 12 OMs 13 OMs 15 OMs 22 pobudovani v Prazi vvijshli v strij u 1934 36 rokah 10 t 11 7 2 0 7 m 1 dizelnij dvigun 65 k s 25 km god Ozbroyennya 1 kulemet 6 osib Nevidomij kater zvanij vedetta vidomij z fotografij stav u strij blizko 1932 roku 10 12 2 2 5 m Ozbroyennya 1 kulemet Mozhlivo sho ce odin z pereroblenih kateriv seriyi OMs 12 22 OMs 14 Barzhi 7 barzh zavod Shkoda Komarno roki sluzhbi 1923 16h3h1 4 m Ne mali silovih ustanovok Priznachennya i dolya nevidoma Minni barzhi minove pracovni pramy MiP I MiP II zavod Shkoda Komarno Vstupili v diyu v 1935 36 rokah 21 t 15 6 4 0 54 m Ozbroyennya do 22 min 14 osib Ne mali silovih ustanovok dlya yih buksiruvannya buli viznacheni kateri OMvt 31 i 32 U travni 1939 roku peredani slovakami nimcyam i sluzhili v Linci znisheni v kinci vijni Minna barzha K L zavod Shkoda Komarno roki sluzhbi 1937 14 3 8 1 1 m Ne mala silovoyi ustanovki Ozbroyennya do 10 min 5 osib 1946 1959 Minnij kater minovy clun 1 sluzhiv u 1947 59 rokah 26 t 16 3 0 7 m 2 dizelni dviguni 150 l s 20 km god Ozbroyennya bez postijnogo 5 osib Kolishnij ugorskij tralshik tipu AM potoplenij poblizu Komarno i vidnovlenij chehoslovakami Minnij kater minovy clun 2 Kolishnij dovoyennij buksirnij kater OMvt 31 Storozhovi kateri hlidkove cluny 1 ta 2 sluzhili v 1947 59 rokah 10 t 15 9 3 0 85 m 2 dizelni dviguni 360 k s 31 km god Ozbroyennya 1 20 mm zenitna garmata 1 kulemet 6 8 cholovik Kolishni nimecki shturmovi kateri Pioniersturmboot 42 dobudovani chehoslovakami U 1959 roci peredano dlya civilnogo vikoristannya sluzhili na Dunayi i slovackih ozerah Storozhovij kater zvedny clun sluzhiv u 1948 59 rokah 9 t 15 9 3 0 8 m 2 dizelni dviguni 360 k s 32 km god 5 osib Kolishnij nimeckij shturmovij kater dobudovanij chehoslovakami U 1959 roci peredano dlya civilnogo vikoristannya Bronekater delovy clun DC 1 sluzhiv u 1949 59 rokah 35 t 20 1 4 2 0 9 m 2 benzinovi z 1954 roku 2 dizelni dviguni 1000 k s 30 km god Ozbroyennya 1 75 mm garmata 4 20 mm zenitna garmata 10 12 cholovik Kolishnij nimeckij kater PPO Pioniersicherungsboot Pi Si 43 U 1959 roci pereobladnano na pozhezhnij kater Minni barzhi minove pracovni pramy 1 2 i 3 zavod Shkoda Komarno analogichni dovoyennim MiP I i MiP II uvijshli do skladu pidrozdilu v 1951 roci Div takozhDunajska flotiliya Bolgariya Dunajska flotiliya Ugorshina Dunajska flotiliya Horvatiya LiteraturaMiroslav Hubert a Karel Pavala Vojenske lode ceskoslovenska 1918 1959 Praha Decin 1999 ISBN 80 86158 11 x Norman Polmar The naval institute guide to the Soviet Navy 5th ed 1991 ISBN 0 87021 241 9 1