Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Ігор Олексійович Михайлов (12 червня 1949, Красноярський край) — російський політолог і публіцист. Член Союзу письменників Росії.
| Михайлов Ігор Олексійович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 12 червня 1949 (75 років) Красноярський край, РРФСР, СРСР |
| Країна |  СРСР Росія |
| Діяльність | політолог |
| Alma mater | Російський університет дружби народів |
| Нагороди |   |
Життєпис
Після закінчення у 1966 році середньої школи в Пущино (Московська область) працював у НДІ біофізики АН СРСР та Інституті фізики високих енергій на синхрофазотроне в Протвино. У 1968-1970 роках проходив службу в лавах Радянської армії, ВДВ (Псков).
У 1976 році закінчив факультет економіки і права Університету дружби народів ім. Патріса Лумумби за спеціальністю «Міжнародне право». Працював у центральних газетах і на телебаченні спеціальним кореспондентом, заступником головного редактора,політичним оглядачем телеканалу МТК (ТВЦ) і радіостанції «Голос Росії», в «Парламентській газеті», публікувався в журналах «Новий світ», «Міжнародна життя», «Вогник», «Зміна», «Столиця», газетах «Праця», «Правда», «Російська думка», «Голос», « Росія», «Літературній газеті».
У 1992 році з групою політологів брав участь у Кишиневі і Тирасполі в політичних переговорах та дискусіях з представниками Молдови і Придністров'я, присвячених запобігання розростання збройного конфлікту в регіоні. Цій темі І. А. Михайлов присвятив чимало статей. Автор документального фільму «Кому потрібна ця війна?» (1992, спільно з Б. Костенко), в якому показана причина конфлікту в Придністров'ї . Кінофільм в 1995 році був удостоєний премії «Золотий витязь».
У 1992 році, в розпал збройного конфлікту, В. А. Михайлов був запрошений керівництвом ПМР на дипломатичну , політичну роботу і був призначений Спеціальним представником Придністровської Молдавської Республіки в Росії. Неодноразово брав участь у політичних переговорах та дискусіях щодо врегулювання конфлікту, зробив чималий внесок для становлення державності ПМР, визнання республіки за кордоном.
У 1994 році І. А. Михайлов запрошений на телеканал МТК політичним оглядачем, де ним були підготовлені серії політичних передач на актуальні теми. Ним зняті документальні фільми, які здобули популярність як в Росії, так і за її межами: «Париж Хемінгуея» і «Хто він, барон Фальц-Фейн?» У своїх публіцистичних статтях та передачах І. А. Михайлов багато уваги приділяє російсько-американським відносинам. Неодноразово бував у США, висвітлював російсько-американські саміти, не раз публікувалася в американській пресі, прагнучи зруйнувати багато усталені негативні стереотипи і уявлення про Росію.Брав участь у міжнародних конференціях, "Круглих столах" і семінарах в Нью-Йорку, Амстердамі, Парижі, Алма-Аті,Белграді (Сербія),Улан-Баторі, Москві...
У 1996-1997 роках був запрошений на роботу в Уряд РФ помічником віце-прем'єра, радником з політичних питань. Неодноразово брав участь у політичних переговорах та міжнародних дискусіях.
З березня 1997 по 2002 рік — політичний оглядач Державної зарубіжного мовлення радіостанції «Голос Росії».Професор -2004.
Під час війни НАТО проти Югославії в 1999 році І. А. Михайлов перебував у Белграді звідки підготував серію статей та радіопередач. Ця робота була відзначена в 1999 році Федеральною службою телерадіомовлення спеціальним Дипломом.
У 2005-2006 роках - політичний оглядач «Парламентської газети» в Москві. Неодноразово брав участь у міжнародних конференціях і симпозіумах. Відомий своїми книгами, радіопередачами, документальними фільмами, а також публікаціями в російській та іноземній пресі: у США, Франції, Болгарії.
Працюючи журналістом, політичним аналітиком, виїжджав у зони бойових конфліктів в Румунії (1989), у Придністров'ї (1989-1992 рр..), в Югославії (1999).
Учасник наукових експедицій в Арктику: архіпелаги Північна земля і Шпіцберген, а також на Північний полюс (1987).
Член Російського географічного товариства. Головний редактор інтернет-газети «Ракурс» (www.rakurs-art.ru).
Лауреат міжнародної літературної премії "Рим-Франкфурт", лауреат міжнародної літературної премії Д. Рішельє -2017 р.
Нагороди
- Орден Петра Великого I ступеня за видатні заслуги і великий внесок у розвиток і зміцнення Російської Держави (2004);
- Медаль «Захисник Придністров'я» (1998);
- «Золота медаль» Російського Фонду миру (2005) ;
- Медаль А. С. Грибоєдова і медаль М. Ю. Лермонтова Союзу письменників Москви за літературну творчість;
- Заслужений працівник культури Російської Федерації (Указ президента РФ від 2011 року) та ін.
Статті
- Михайлов В. «Захистити книгу», «Литературная газета», № 7, 2015
- Михайлов В. «Момент істини для Росії», часопис «Зінов'єв», №2,2008
- Михайлов В. «Росія і США звірили позиції», «Парламентська газета», №181,14 жовтня 2005
- Михайлов В. «Про епідемії щедрості і майбутнє нашої держави», "Парламентська газета", №113, 28 червня 2005
- Михайлов В. «Е. Гемінґвей: останній з непереможених», часопис «Персона», 1999
- Михайлов В. "Витіснення",журнал "Новий світ",№2,1998
- Михайлов В. "Трагічні дні Придністров'я",журнал "Столиця", №16,1992
- Михайлов В. "Україна:слідом за газовою війною готують холодну ?","Парламентська газета", 12 січня 2006
- Михайлов В. "Останній безробітний Росії", "Праця", 14 березня 1981
- Михайлов В. "Поет Жан Франсуа Бріер", "Праця", 30 грудня 1979
- Михайлов В. "Чужого горя не буває", "Праця", 7 лютого 1982
- Михайлов В. "США-СРСР:важливо продовжувати діалог","Праця" 7 грудня 1988
- Михайлов В. «Спогади про пережите і тривоги про майбутнє»,журнал "Вільна думка", №12, 1999
- Михайлов В. "Арманд Хаммер, наш друг і діловий партнер", "Праця", 26 березня 1988
- Михайлов В. "Жива легенда розвідки", "Парламентська газета",№225, 20 грудня 2005
- Михайлов В. "Латиські легіонери СС і їх покровителі", "Парламентська газета",№ 47,18 березня 2005
- Михайлов В. "Норвежці і росіяни на Шпіцбергені",журнал "міжнародне життя", № 9-10, 2001
- Михайлов В. "Як ми втратили НАТО ",журнал "Огонек", №10, 1997
- Михайлов В. "Розвивати діалог між суспільством і владою", "Парламентська газета", №32, 10 березня 2006
- Михайлов В. "І настане "баналізація зла", "Літературна газета ", 24 листопада 2008
- Михайлов В. "Куди крокують ветерани СС ? "," Парламентська газета ", 2006
- Михайлов В. "Важливо продовжувати діалог"(Бесіда з послом США Д. Метлока), "Праця", 7 грудня 1988
- Михайлов В. "Що не сказав президент про положення індіанців", "Праця", 25 серпня 1988
- Михайлов В. "Друге народження Роберта Уайзена ", "Праця", 24 січня 1987
- Михайлов В. "Вбиває гуманне зброю", "Тиждень",№ 4, 1986
- Михайлов В. "Напередодні Другої світової ","Праця" ,23 серпня 1989
- Михайлов В. «Бухарест після боїв», "Праця", 4 січня 1990
- Михайлов В. «Їх розстріляли під Львовом», "Праця" 12 червня 1987
- Михайлов В. «Така різнолика Америка», "Праця",6 вересня 1986
Документальні фільми
- «Кому потрібна ця війна?», 1992, (Премія «Золотий витязь»)
- «Париж Хемінгуея»,1995
- «Хто він, барон Фальц-Фейн?», 1996.
Бібліографія
- Михайлов І. А.-Пасинки «вільного світу»-Педагогіка-М-1986;
- Михайлов І. А. -Ідоли та ідеали-М.-Педагогіка-,М-1988;
- Михайлов І. А. -Архіпелаг Шпіцберген — перехрестя подій і доль. -М. — Науковий світ, 2004;
- Михайлов І. А.-Холодна війна закінчилася...холодна війна триває-(Збірник -Перебудова -двадцять років потому-)-Вид-во -Російський шлях-М.,2005;
- Михайлов В. -Роман з життям Ернеста Хемінгуея-М - Художня література -2014;
- Михайлов Ігор -"Душа тигра"- М.-розповідь -Московський вісник № 2-(Журнал МОСП)-2017;
Примітки
- Электронный информационный портал «Русский интеллектуальный клуб» [ 22 грудня 2017 у Wayback Machine.] Московский гуманитарный университет.
- . Литературная газета. Архів оригіналу за 25 лютого 2018. Процитовано 17 грудня 2017.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij Igor Oleksijovich Mihajlov 12 chervnya 1949 19490612 Krasnoyarskij kraj rosijskij politolog i publicist Chlen Soyuzu pismennikiv Rosiyi Mihajlov Igor OleksijovichNarodivsya12 chervnya 1949 1949 06 12 75 rokiv Krasnoyarskij kraj RRFSR SRSRKrayina SRSR RosiyaDiyalnistpolitologAlma materRosijskij universitet druzhbi narodivNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mihajlov ZhittyepisPislya zakinchennya u 1966 roci serednoyi shkoli v Pushino Moskovska oblast pracyuvav u NDI biofiziki AN SRSR ta Instituti fiziki visokih energij na sinhrofazotrone v Protvino U 1968 1970 rokah prohodiv sluzhbu v lavah Radyanskoyi armiyi VDV Pskov U 1976 roci zakinchiv fakultet ekonomiki i prava Universitetu druzhbi narodiv im Patrisa Lumumbi za specialnistyu Mizhnarodne pravo Pracyuvav u centralnih gazetah i na telebachenni specialnim korespondentom zastupnikom golovnogo redaktora politichnim oglyadachem telekanalu MTK TVC i radiostanciyi Golos Rosiyi v Parlamentskij gazeti publikuvavsya v zhurnalah Novij svit Mizhnarodna zhittya Vognik Zmina Stolicya gazetah Pracya Pravda Rosijska dumka Golos Rosiya Literaturnij gazeti U 1992 roci z grupoyu politologiv brav uchast u Kishinevi i Tiraspoli v politichnih peregovorah ta diskusiyah z predstavnikami Moldovi i Pridnistrov ya prisvyachenih zapobigannya rozrostannya zbrojnogo konfliktu v regioni Cij temi I A Mihajlov prisvyativ chimalo statej Avtor dokumentalnogo filmu Komu potribna cya vijna 1992 spilno z B Kostenko v yakomu pokazana prichina konfliktu v Pridnistrov yi Kinofilm v 1995 roci buv udostoyenij premiyi Zolotij vityaz U 1992 roci v rozpal zbrojnogo konfliktu V A Mihajlov buv zaproshenij kerivnictvom PMR na diplomatichnu politichnu robotu i buv priznachenij Specialnim predstavnikom Pridnistrovskoyi Moldavskoyi Respubliki v Rosiyi Neodnorazovo brav uchast u politichnih peregovorah ta diskusiyah shodo vregulyuvannya konfliktu zrobiv chimalij vnesok dlya stanovlennya derzhavnosti PMR viznannya respubliki za kordonom U 1994 roci I A Mihajlov zaproshenij na telekanal MTK politichnim oglyadachem de nim buli pidgotovleni seriyi politichnih peredach na aktualni temi Nim znyati dokumentalni filmi yaki zdobuli populyarnist yak v Rosiyi tak i za yiyi mezhami Parizh Hemingueya i Hto vin baron Falc Fejn U svoyih publicistichnih stattyah ta peredachah I A Mihajlov bagato uvagi pridilyaye rosijsko amerikanskim vidnosinam Neodnorazovo buvav u SShA visvitlyuvav rosijsko amerikanski samiti ne raz publikuvalasya v amerikanskij presi pragnuchi zrujnuvati bagato ustaleni negativni stereotipi i uyavlennya pro Rosiyu Brav uchast u mizhnarodnih konferenciyah Kruglih stolah i seminarah v Nyu Jorku Amsterdami Parizhi Alma Ati Belgradi Serbiya Ulan Batori Moskvi U 1996 1997 rokah buv zaproshenij na robotu v Uryad RF pomichnikom vice prem yera radnikom z politichnih pitan Neodnorazovo brav uchast u politichnih peregovorah ta mizhnarodnih diskusiyah Z bereznya 1997 po 2002 rik politichnij oglyadach Derzhavnoyi zarubizhnogo movlennya radiostanciyi Golos Rosiyi Profesor 2004 Pid chas vijni NATO proti Yugoslaviyi v 1999 roci I A Mihajlov perebuvav u Belgradi zvidki pidgotuvav seriyu statej ta radioperedach Cya robota bula vidznachena v 1999 roci Federalnoyu sluzhboyu teleradiomovlennya specialnim Diplomom U 2005 2006 rokah politichnij oglyadach Parlamentskoyi gazeti v Moskvi Neodnorazovo brav uchast u mizhnarodnih konferenciyah i simpoziumah Vidomij svoyimi knigami radioperedachami dokumentalnimi filmami a takozh publikaciyami v rosijskij ta inozemnij presi u SShA Franciyi Bolgariyi Pracyuyuchi zhurnalistom politichnim analitikom viyizhdzhav u zoni bojovih konfliktiv v Rumuniyi 1989 u Pridnistrov yi 1989 1992 rr v Yugoslaviyi 1999 Uchasnik naukovih ekspedicij v Arktiku arhipelagi Pivnichna zemlya i Shpicbergen a takozh na Pivnichnij polyus 1987 Chlen Rosijskogo geografichnogo tovaristva Golovnij redaktor internet gazeti Rakurs www rakurs art ru Laureat mizhnarodnoyi literaturnoyi premiyi Rim Frankfurt laureat mizhnarodnoyi literaturnoyi premiyi D Rishelye 2017 r NagorodiOrden Petra Velikogo I stupenya za vidatni zaslugi i velikij vnesok u rozvitok i zmicnennya Rosijskoyi Derzhavi 2004 Medal Zahisnik Pridnistrov ya 1998 Zolota medal Rosijskogo Fondu miru 2005 Medal A S Griboyedova i medal M Yu Lermontova Soyuzu pismennikiv Moskvi za literaturnu tvorchist Zasluzhenij pracivnik kulturi Rosijskoyi Federaciyi Ukaz prezidenta RF vid 2011 roku ta in StattiMihajlov V Zahistiti knigu Literaturnaya gazeta 7 2015 Mihajlov V Moment istini dlya Rosiyi chasopis Zinov yev 2 2008 Mihajlov V Rosiya i SShA zvirili poziciyi Parlamentska gazeta 181 14 zhovtnya 2005 Mihajlov V Pro epidemiyi shedrosti i majbutnye nashoyi derzhavi Parlamentska gazeta 113 28 chervnya 2005 Mihajlov V E Gemingvej ostannij z neperemozhenih chasopis Persona 1999 Mihajlov V Vitisnennya zhurnal Novij svit 2 1998 Mihajlov V Tragichni dni Pridnistrov ya zhurnal Stolicya 16 1992 Mihajlov V Ukrayina slidom za gazovoyu vijnoyu gotuyut holodnu Parlamentska gazeta 12 sichnya 2006 Mihajlov V Ostannij bezrobitnij Rosiyi Pracya 14 bereznya 1981 Mihajlov V Poet Zhan Fransua Brier Pracya 30 grudnya 1979 Mihajlov V Chuzhogo gorya ne buvaye Pracya 7 lyutogo 1982 Mihajlov V SShA SRSR vazhlivo prodovzhuvati dialog Pracya 7 grudnya 1988 Mihajlov V Spogadi pro perezhite i trivogi pro majbutnye zhurnal Vilna dumka 12 1999 Mihajlov V Armand Hammer nash drug i dilovij partner Pracya 26 bereznya 1988 Mihajlov V Zhiva legenda rozvidki Parlamentska gazeta 225 20 grudnya 2005 Mihajlov V Latiski legioneri SS i yih pokroviteli Parlamentska gazeta 47 18 bereznya 2005 Mihajlov V Norvezhci i rosiyani na Shpicbergeni zhurnal mizhnarodne zhittya 9 10 2001 Mihajlov V Yak mi vtratili NATO zhurnal Ogonek 10 1997 Mihajlov V Rozvivati dialog mizh suspilstvom i vladoyu Parlamentska gazeta 32 10 bereznya 2006 Mihajlov V I nastane banalizaciya zla Literaturna gazeta 24 listopada 2008 Mihajlov V Kudi krokuyut veterani SS Parlamentska gazeta 2006 Mihajlov V Vazhlivo prodovzhuvati dialog Besida z poslom SShA D Metloka Pracya 7 grudnya 1988 Mihajlov V Sho ne skazav prezident pro polozhennya indianciv Pracya 25 serpnya 1988 Mihajlov V Druge narodzhennya Roberta Uajzena Pracya 24 sichnya 1987 Mihajlov V Vbivaye gumanne zbroyu Tizhden 4 1986 Mihajlov V Naperedodni Drugoyi svitovoyi Pracya 23 serpnya 1989 Mihajlov V Buharest pislya boyiv Pracya 4 sichnya 1990 Mihajlov V Yih rozstrilyali pid Lvovom Pracya 12 chervnya 1987 Mihajlov V Taka riznolika Amerika Pracya 6 veresnya 1986Dokumentalni filmi Komu potribna cya vijna 1992 Premiya Zolotij vityaz Parizh Hemingueya 1995 Hto vin baron Falc Fejn 1996 BibliografiyaMihajlov I A Pasinki vilnogo svitu Pedagogika M 1986 Mihajlov I A Idoli ta ideali M Pedagogika M 1988 Mihajlov I A Arhipelag Shpicbergen perehrestya podij i dol M Naukovij svit 2004 Mihajlov I A Holodna vijna zakinchilasya holodna vijna trivaye Zbirnik Perebudova dvadcyat rokiv potomu Vid vo Rosijskij shlyah M 2005 Mihajlov V Roman z zhittyam Ernesta Hemingueya M Hudozhnya literatura 2014 Mihajlov Igor Dusha tigra M rozpovid Moskovskij visnik 2 Zhurnal MOSP 2017 PrimitkiElektronnyj informacionnyj portal Russkij intellektualnyj klub 22 grudnya 2017 u Wayback Machine Moskovskij gumanitarnyj universitet Literaturnaya gazeta Arhiv originalu za 25 lyutogo 2018 Procitovano 17 grudnya 2017 Posilannya