Національний музей Словенії (словен. Narodni muzej Slovenije) знаходиться в Любляні, столиці Словенії. Він розташований у центральному районі міста біля міського парку Тіволі. Поряд із Словенським природознавчим музеєм, що знаходиться в тій же будівлі, Національний музей Словенії є найстарішим науковим та культурним закладом країни. Музей має велику колекцію археологічних артефактів, старих монет і банкнот (у відділі нумізматики на першому поверсі) та експонатів, пов’язаних з прикладним мистецтвом.
Національний музей Словенії | |
---|---|
словен. Narodni muzej Slovenije | |
46°03′08″ пн. ш. 14°29′58″ сх. д. / 46.05222222224999484° пн. ш. 14.499444444472° сх. д. | |
Тип | національний і археологічний |
Країна | Словенія |
Розташування | d |
Засновано | 1821[1] |
Відкрито | 1831 |
Сайт | narmuz-lj.si |
Національний музей Словенії (Словенія) | |
Національний музей Словенії у Вікісховищі |
Історія
Музей був заснований у 1821 році як «Музей садиби Крайни» (нім. Krainisch Ständisches Museum). П'ять років потому австрійський імператор Франциск I вирішив особисто спонсорувати музей і наказав перейменувати його в «Провінційний музей Крайни». У 1882 році музей був перейменований на «Провінційний музей Крайни - Рудольфінум» на честь кронпринца Рудольфа.
Після створення Королівства сербів, хорватів та словенців назву було змінено на «Національний музей». У 1923 р. етнографічні колекції, якими володів музей, були вилучені та розміщені в новому словенському етнографічному музеї, а в 1933 р. значна частина його вишуканих творів була перенесена до Національної галереї Словенії. У 1944 р. Словенський музей природознавства (тоді відомий як Музей природничих наук) став незалежним, незважаючи на те, що знаходився в одній будівлі. У 1953 р. більшість архівів було перенесено до палацу Грубера.
У 1992 році перейменований на Національний музей Словенії, сьогодні музей розділений на Археологічний відділ, Нумізматичний кабінет, Відділ ескізів та малюнків та Відділ історії та прикладного мистецтва.
Будівля
Головна будівля Національного музею розташована неподалік від будівлі парламенту Словенії та МЗС Словенії, а оперний театр Любляни стоїть прямо навпроти нього на тій же площі. Він був побудований у стилі неоренесансу майстром Вільгельмом Трео у співпраці з Яном Володимиром Храскі між 1883 і 1885 роками. Трео здебільшого слідував планам віденського архітектора Вільгельма Резорі.
Інтер’єр був розроблений Храскі, а стелю головного залу прикрасили медальйони живописців Янеза та Юрія Шубіча. Вони були створені в 1885 році. Янез Шубіч намалював головну алегоричну картину Карніоли як захисника мистецтв і наук, тоді як Юрій Шубіч намалював чотири портрети відомих краніан: Йоганна Вейхарда фон Вальвазора, Валентина Водника, Зігмунда Герберштейна та Зігмунда Цойза. Картина Янеза виконана олією по дереву, тоді як портрети - олією на свіжій штукатурці. Художники виконували пропозиції свого вчителя Янеза Вольфа. Простір між медальйонами прикрасив Карел Ліповшек.
Будівля була урочисто відкрита 2 грудня 1888 р. На Словенських землях це була перша споруда, яка використовувалась виключно для культурних цілей. Бронзовий пам'ятник Крайни ерудит Янез Вайкард Вальвазор, розроблений скульптором Алойзі Gangl, був поміщений в передній частині музею в 1903.
Вибрані керівники та співробітники
- Карел Дежман (1821–1889)
- Йосип Мал (1884–1978)
- Август Пірєвець (1887–1944)
- Саймон Рутар (1851–1903)
- Борис М. Гомбач (1945)
Примітки
- ROR Data — v1.19 — 2023. — doi:10.5281/ZENODO.7644942
- Kjer že 120 let domuje zgodovina Slovencev [Where Already 120 Years Resides the History of the Slovenes] (словен.). MMC RTV Slovenija. December 2008.
- Odprti kop: Pogled na ...: Poslikave v Narodnem muzeju [Open Dig: A View of...: The Paintings in the National Museum] (словен.). October 2009. Архів оригіналу за 30 July 2013. Процитовано 30 липня 2013.
- Paulič, Anja. . Archives of the Republic of Slovenia, Ministry of Culture, Republic of Slovenia. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 29 липня 2013.
- Rozman, Ksenija (1965). Ljubljanski javni spomeniki. Kronika: časopis za slovensko krajevno zgodovino (словен.). Zveza zgodovinskih društev Slovenije, sekcija za krajevno zgodovino. 13 (2): 197.
Посилання
- Офіційний вебсайт
- Ljubljana.info - Національний музей
- Національний музей Словенії при Інституті культури Google
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nacionalnij muzej Sloveniyi sloven Narodni muzej Slovenije znahoditsya v Lyublyani stolici Sloveniyi Vin roztashovanij u centralnomu rajoni mista bilya miskogo parku Tivoli Poryad iz Slovenskim prirodoznavchim muzeyem sho znahoditsya v tij zhe budivli Nacionalnij muzej Sloveniyi ye najstarishim naukovim ta kulturnim zakladom krayini Muzej maye veliku kolekciyu arheologichnih artefaktiv starih monet i banknot u viddili numizmatiki na pershomu poversi ta eksponativ pov yazanih z prikladnim mistectvom Nacionalnij muzej Sloveniyisloven Narodni muzej Slovenije46 03 08 pn sh 14 29 58 sh d 46 05222222224999484 pn sh 14 499444444472 sh d 46 05222222224999484 14 499444444472Tipnacionalnij i arheologichnijKrayina SloveniyaRoztashuvannyadZasnovano1821 1 Vidkrito1831Sajtnarmuz lj siNacionalnij muzej Sloveniyi Sloveniya Nacionalnij muzej Sloveniyi u Vikishovishi Budivlya muzeyu v Lyublyani de roztashovani Nacionalnij muzej Sloveniyi ta Slovenskij muzej prirodoznavstva IstoriyaMuzej buv zasnovanij u 1821 roci yak Muzej sadibi Krajni nim Krainisch Standisches Museum P yat rokiv potomu avstrijskij imperator Francisk I virishiv osobisto sponsoruvati muzej i nakazav perejmenuvati jogo v Provincijnij muzej Krajni U 1882 roci muzej buv perejmenovanij na Provincijnij muzej Krajni Rudolfinum na chest kronprinca Rudolfa Shodi zi steleyu Pislya stvorennya Korolivstva serbiv horvativ ta slovenciv nazvu bulo zmineno na Nacionalnij muzej U 1923 r etnografichni kolekciyi yakimi volodiv muzej buli vilucheni ta rozmisheni v novomu slovenskomu etnografichnomu muzeyi a v 1933 r znachna chastina jogo vishukanih tvoriv bula perenesena do Nacionalnoyi galereyi Sloveniyi U 1944 r Slovenskij muzej prirodoznavstva todi vidomij yak Muzej prirodnichih nauk stav nezalezhnim nezvazhayuchi na te sho znahodivsya v odnij budivli U 1953 r bilshist arhiviv bulo pereneseno do palacu Grubera U 1992 roci perejmenovanij na Nacionalnij muzej Sloveniyi sogodni muzej rozdilenij na Arheologichnij viddil Numizmatichnij kabinet Viddil eskiziv ta malyunkiv ta Viddil istoriyi ta prikladnogo mistectva BudivlyaStelya muzeyu z kartinami Yaneza ta Yuriya Shubicha ta ozdoblennyam Karela Lipovsheka Golovna budivlya Nacionalnogo muzeyu roztashovana nepodalik vid budivli parlamentu Sloveniyi ta MZS Sloveniyi a opernij teatr Lyublyani stoyit pryamo navproti nogo na tij zhe ploshi Vin buv pobudovanij u stili neorenesansu majstrom Vilgelmom Treo u spivpraci z Yanom Volodimirom Hraski mizh 1883 i 1885 rokami Treo zdebilshogo sliduvav planam videnskogo arhitektora Vilgelma Rezori Inter yer buv rozroblenij Hraski a stelyu golovnogo zalu prikrasili medaljoni zhivopisciv Yaneza ta Yuriya Shubicha Voni buli stvoreni v 1885 roci Yanez Shubich namalyuvav golovnu alegorichnu kartinu Karnioli yak zahisnika mistectv i nauk todi yak Yurij Shubich namalyuvav chotiri portreti vidomih kranian Joganna Vejharda fon Valvazora Valentina Vodnika Zigmunda Gerbershtejna ta Zigmunda Cojza Kartina Yaneza vikonana oliyeyu po derevu todi yak portreti oliyeyu na svizhij shtukaturci Hudozhniki vikonuvali propoziciyi svogo vchitelya Yaneza Volfa Prostir mizh medaljonami prikrasiv Karel Lipovshek Budivlya bula urochisto vidkrita 2 grudnya 1888 r Na Slovenskih zemlyah ce bula persha sporuda yaka vikoristovuvalas viklyuchno dlya kulturnih cilej Bronzovij pam yatnik Krajni erudit Yanez Vajkard Valvazor rozroblenij skulptorom Alojzi Gangl buv pomishenij v perednij chastini muzeyu v 1903 Vibrani kerivniki ta spivrobitnikiKarel Dezhman 1821 1889 Josip Mal 1884 1978 Avgust Piryevec 1887 1944 Sajmon Rutar 1851 1903 Boris M Gombach 1945 PrimitkiROR Data v1 19 2023 doi 10 5281 ZENODO 7644942 d Track Q116976023 Kjer ze 120 let domuje zgodovina Slovencev Where Already 120 Years Resides the History of the Slovenes sloven MMC RTV Slovenija December 2008 Odprti kop Pogled na Poslikave v Narodnem muzeju Open Dig A View of The Paintings in the National Museum sloven October 2009 Arhiv originalu za 30 July 2013 Procitovano 30 lipnya 2013 Paulic Anja Archives of the Republic of Slovenia Ministry of Culture Republic of Slovenia Arhiv originalu za 11 kvitnya 2019 Procitovano 29 lipnya 2013 Rozman Ksenija 1965 Ljubljanski javni spomeniki Kronika casopis za slovensko krajevno zgodovino sloven Zveza zgodovinskih drustev Slovenije sekcija za krajevno zgodovino 13 2 197 PosilannyaOficijnij vebsajt Ljubljana info Nacionalnij muzej Nacionalnij muzej Sloveniyi pri Instituti kulturi Google