Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ропуха середньоазійська | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Pseudepidalea oblonga Nikolskii, 1896 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Bufo danatensis | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Ропуха середньоазійська (Pseudepidalea oblonga) — вид земноводних з роду Зелена ропуха родини Ропухові.
Опис
Загальна довжина досягає 9,1 см. Спостерігається статевий диморфізм: самиці трохи більші за самців. За будовою схожа на зелену ропуху. Відрізняється деякими пропорціями тіла: більш дрібними паротиди (не більше 1/5 від довжини тіла), більш коротким передпліччям і проміжком між передніми та задніми кінцівками (гленоацетабулярна відстань). Поєднані горбки на пальцях можуть бути як одинарними, так і подвійними. Шкіра у самців горбкувата з шипиками, у самиць — з більш гладенькими горбиками. Самці мають непарний внутрішній резонатор.
Часто зустрічаються особини з поздовжньою смугою посередині спини (в горах до 70%). Самці забарвлені зверху монотонно, плями часто виражені дуже слабко, а іноді не помітні. Забарвлення самиць більш контрастне, з дрібними або великими плямами сірувато—зеленого або темного кольору. В цілому малюнок забарвлення досить мінливий: від відсутності плям до темної пігментації майже усієї спини. Черево жовтуватого кольору, часто з плямами.
Спосіб життя
Це тетраплоїдний (поліплоїдний) вид амфібій. Полюбляє ландшафти аридної зони як на рівнині, так і в горах на висоті від 400 до майже 4000 м (Ошська область, Киргизстан), воліючи відкриті простори. Трапляються у степових, напівпустельних і пустельних ділянках міжгірських долин, з піщаним, глинястим або кам'янистим ґрунтом, по берегах озер, у долинах і заплавах річок, теплих джерелах, на заплавних і високогірних луках, серед чагарників, в тополево-вербових або горіхоплідних лісах. Зустрічається біля і в самих населених пунктах, включаючи великі міста, в садах, парках, на плантаціях.
Активна у сутінках і вночі, зрідка вдень після дощів. Молоді особини частіше трапляються у світлий час доби. Ховаються під купинами, біля кромки берега водойми, серед каменів, в порожнечах і тріщинах ґрунту або скель, в норах гризунів. У м'якому ґрунті самі можуть рити неглибокі нори. Високо в горах, де ночі дуже холодні, тварини можуть бути активні вдень.
Харчується наземними комахами, зокрема жуками (жужелицями, чернотелками, довгоносиками), мурашками, гусінню метеликів, а також павуками, мокрицями. Відомі випадки канібалізму. Личинки харчуються переважно фітопланктоном і детритом.
Йде на зимівлю на початку — у середині листопада. Зимує на суші поодинці або групами під камінням, у норах гризунів, підвалах, ямах. Тривалість зимової сплячки на Іссик-Кулі близько 120–140 діб. У високогір'ї ця ропуха використовує джерела з температурою води 3-6°С, де може утворювати скупчення по 10—50 особин. В таких місцях вони активні у зимовий період і можуть харчуватися.
Розмноження
Навесні пробуджується в березні, у високогір'ї в середині травня, при середньодобовій температурі повітря вище 2,4°С. Самці видають вельми характерні крики, більш уривчасті в порівнянні з мелодійними трелями зеленої ропухи.
Ікрометання починається при температурі води 10°С і вище. Як місця розмноження використовує тимчасові і постійні водойми різного розміру, часом із забрудненою або солонуватою водою: калюжі на дорогах, канави, ставки, місцини, що заповнені талою або дощовою водою, заболочені ділянки у гірських долинах, водосховища, дрібні струмки, джерела.
Період розмноження на рівнині і в передгір'ях розтягнутий до 120 діб, високо в горах коротше —, близько 35-45 діб. Спарювання відбувається у водоймі в темний час доби. Самиці відкладають від 1900 до 5000 ікринок діаметром 4 мм. Ікринки розташовуються в шнурах в 1-2 рядки.
Ембріональний розвиток триває 4—5 діб. Розвиток личинок залежить від температури води та висоти місцевості: на рівнині воно триває 35—40 діб, у високогір'ї 45—50 діб. Пуголовки дрібні, чорні, відомі випадки альбінізму. На Іссик-Кулі першим сеголетки з'являються в кінці травня — початку червня, іноді пізніше. Розміри їх становлять 10—12 мм і більш.
Розповсюдження
Широко поширена в Середній Азії, а також у північному Ірані та східному Афганістані, а також у деяких районах Китаю (Сінцзян).
Джерела
- Stöck, M., Kuzmin, S., Papenfuss, T., Anderson, S., Rastegar-Pouyani, N., Dujsebayeva, T. & Tuniyev, B. 2004. Bufo oblongus. 2006 IUCN Red List of Threatened Species.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ropuha serednoazijska Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Zemnovodni Amphibia Pidklas Bezpancerni Lissamphibia Nadryad Batrahiyi Batrachia Ryad Bezhvosti Anura Pidryad Neobatrachia Rodina Ropuhovi Rid Zelena ropuha Vid Ropuha serednoazijska Binomialna nazva Pseudepidalea oblonga Nikolskii 1896 Sinonimi Bufo danatensis Posilannya Vikishovishe Pseudepidalea oblonga Vikividi Pseudepidalea oblonga ITIS 773664 MSOP 54718 Ropuha serednoazijska Pseudepidalea oblonga vid zemnovodnih z rodu Zelena ropuha rodini Ropuhovi OpisZagalna dovzhina dosyagaye 9 1 sm Sposterigayetsya statevij dimorfizm samici trohi bilshi za samciv Za budovoyu shozha na zelenu ropuhu Vidriznyayetsya deyakimi proporciyami tila bilsh dribnimi parotidi ne bilshe 1 5 vid dovzhini tila bilsh korotkim peredplichchyam i promizhkom mizh perednimi ta zadnimi kincivkami glenoacetabulyarna vidstan Poyednani gorbki na palcyah mozhut buti yak odinarnimi tak i podvijnimi Shkira u samciv gorbkuvata z shipikami u samic z bilsh gladenkimi gorbikami Samci mayut neparnij vnutrishnij rezonator Chasto zustrichayutsya osobini z pozdovzhnoyu smugoyu poseredini spini v gorah do 70 Samci zabarvleni zverhu monotonno plyami chasto virazheni duzhe slabko a inodi ne pomitni Zabarvlennya samic bilsh kontrastne z dribnimi abo velikimi plyamami siruvato zelenogo abo temnogo koloru V cilomu malyunok zabarvlennya dosit minlivij vid vidsutnosti plyam do temnoyi pigmentaciyi majzhe usiyeyi spini Cherevo zhovtuvatogo koloru chasto z plyamami Sposib zhittyaCe tetraployidnij poliployidnij vid amfibij Polyublyaye landshafti aridnoyi zoni yak na rivnini tak i v gorah na visoti vid 400 do majzhe 4000 m Oshska oblast Kirgizstan voliyuchi vidkriti prostori Traplyayutsya u stepovih napivpustelnih i pustelnih dilyankah mizhgirskih dolin z pishanim glinyastim abo kam yanistim gruntom po beregah ozer u dolinah i zaplavah richok teplih dzherelah na zaplavnih i visokogirnih lukah sered chagarnikiv v topolevo verbovih abo gorihoplidnih lisah Zustrichayetsya bilya i v samih naselenih punktah vklyuchayuchi veliki mista v sadah parkah na plantaciyah Aktivna u sutinkah i vnochi zridka vden pislya doshiv Molodi osobini chastishe traplyayutsya u svitlij chas dobi Hovayutsya pid kupinami bilya kromki berega vodojmi sered kameniv v porozhnechah i trishinah gruntu abo skel v norah grizuniv U m yakomu grunti sami mozhut riti negliboki nori Visoko v gorah de nochi duzhe holodni tvarini mozhut buti aktivni vden Harchuyetsya nazemnimi komahami zokrema zhukami zhuzhelicyami chernotelkami dovgonosikami murashkami gusinnyu metelikiv a takozh pavukami mokricyami Vidomi vipadki kanibalizmu Lichinki harchuyutsya perevazhno fitoplanktonom i detritom Jde na zimivlyu na pochatku u seredini listopada Zimuye na sushi poodinci abo grupami pid kaminnyam u norah grizuniv pidvalah yamah Trivalist zimovoyi splyachki na Issik Kuli blizko 120 140 dib U visokogir yi cya ropuha vikoristovuye dzherela z temperaturoyu vodi 3 6 S de mozhe utvoryuvati skupchennya po 10 50 osobin V takih miscyah voni aktivni u zimovij period i mozhut harchuvatisya RozmnozhennyaNavesni probudzhuyetsya v berezni u visokogir yi v seredini travnya pri serednodobovij temperaturi povitrya vishe 2 4 S Samci vidayut velmi harakterni kriki bilsh urivchasti v porivnyanni z melodijnimi trelyami zelenoyi ropuhi Ikrometannya pochinayetsya pri temperaturi vodi 10 S i vishe Yak miscya rozmnozhennya vikoristovuye timchasovi i postijni vodojmi riznogo rozmiru chasom iz zabrudnenoyu abo solonuvatoyu vodoyu kalyuzhi na dorogah kanavi stavki miscini sho zapovneni taloyu abo doshovoyu vodoyu zabolocheni dilyanki u girskih dolinah vodoshovisha dribni strumki dzherela Period rozmnozhennya na rivnini i v peredgir yah roztyagnutij do 120 dib visoko v gorah korotshe blizko 35 45 dib Sparyuvannya vidbuvayetsya u vodojmi v temnij chas dobi Samici vidkladayut vid 1900 do 5000 ikrinok diametrom 4 mm Ikrinki roztashovuyutsya v shnurah v 1 2 ryadki Embrionalnij rozvitok trivaye 4 5 dib Rozvitok lichinok zalezhit vid temperaturi vodi ta visoti miscevosti na rivnini vono trivaye 35 40 dib u visokogir yi 45 50 dib Pugolovki dribni chorni vidomi vipadki albinizmu Na Issik Kuli pershim segoletki z yavlyayutsya v kinci travnya pochatku chervnya inodi piznishe Rozmiri yih stanovlyat 10 12 mm i bilsh RozpovsyudzhennyaShiroko poshirena v Serednij Aziyi a takozh u pivnichnomu Irani ta shidnomu Afganistani a takozh u deyakih rajonah Kitayu Sinczyan DzherelaStock M Kuzmin S Papenfuss T Anderson S Rastegar Pouyani N Dujsebayeva T amp Tuniyev B 2004 Bufo oblongus 2006 IUCN Red List of Threatened Species