Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Sigmodon ochrognathus — вид гризунів родини Cricetidae. Він походить з Мексики та штатів Аризона, Нью-Мексико та Техас у Сполучених Штатах, де мешкає на гірських луках, чагарниках і ялівцевих лісах.
| Sigmodon ochrognathus | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Хом'якові (Cricetidae) |
| Підродина: | Sigmodontinae |
| Рід: | Sigmodon |
| Вид: | S. ochrognathus |
| Біноміальна назва | |
| Sigmodon ochrognathus Bailey, 1902 | |
Морфологічна характеристика
У неволі самці виростають до максимальної довжини голови та тіла приблизно 155 мм, а самиці трохи нижчі та важчі. Значного статевого диморфізму в дикій природі не виявлено. Голова коротка і широка, а хвіст волохатий, з великою кількістю дрібних лусочок шириною не більше 0,5 мм. Хутро на голові, спині та боках тьмяно-сірого кольору, за винятком морди та кільця навколо ока, які мають охристий колір, що відрізняє цей вид від інших представників роду Sigmodon. Низ сірувато-білий, лапи сірувато-волосі, верх хвоста чорнуватий, низ сірий.
Поширення і середовище проживання
Вид походить із Мексики та штатів Аризона, Нью-Мексико та Техас у Сполучених Штатах. Його ареал простягається від східної частини Західної Сьєрра-Мадре до центральної частини Дуранго та західної Коауїли в Мексиці, а також від Аризони до Нью-Мексико та розрізнених пустельних хребтів Меса-дель-Норте в транс-Пекос Техас у Сполучених Штатах. Середовищем його існування є гірські райони з трав’янистими луками, скелястими схилами, чагарниками, сосною пондерозою, дугласовою ялицею та ялівцевими лісами. Зазвичай він зустрічається на нижніх, більш сухих схилах на висоті нижче 1950 м. Цей вид є найбільш ксерофільним у своєму роді.
Спосіб життя
Вид риє підземні нори у верхньому шарі ґрунту або в травах. S. ochrognathus також використовує покинуті гнізда кишенькових ховрашків або інших тварин. В їжу в основному використовуються зелені частини рослин і плоди. Особи можуть бути активними вдень і вночі. Вони створюють стежки, якими зазвичай користуються дві особи. У самиць бажання спаровуватися може виникнути в будь-який час року. Після вагітності, яка триває близько 34 днів, народжується від 2 до 6 або рідко до 9 молодих тварин. У молодих тварин через кілька годин з'являється шерсть, і вони порівняно швидко стають самостійними.
Примітки
- Linzey, A. V.; Timm, R.; Álvarez-Castañeda, S. T.; Castro-Arellano, I.; Lacher, T. (2008). Sigmodon ochrognathus. Процитовано 27 серпня 2014.
- Baker, R. H.; Shump, K. A. Jr. (1978). (PDF). Mammalian species: No 97. American Society of Mammalogists. Архів оригіналу (PDF) за 26 серпня 2014. Процитовано 7 серпня 2014.
- G. Ceballos: Yellow-nosed cotton rat, Mammals of Mexico, Johns Hopkins University Press, Baltimore MD u. a. 2014, P. 729–730
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sigmodon ochrognathus vid grizuniv rodini Cricetidae Vin pohodit z Meksiki ta shtativ Arizona Nyu Meksiko ta Tehas u Spoluchenih Shtatah de meshkaye na girskih lukah chagarnikah i yalivcevih lisah Sigmodon ochrognathus Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Hom yakovi Cricetidae Pidrodina Sigmodontinae Rid Sigmodon Vid S ochrognathus Binomialna nazva Sigmodon ochrognathus Bailey 1902Morfologichna harakteristikaU nevoli samci virostayut do maksimalnoyi dovzhini golovi ta tila priblizno 155 mm a samici trohi nizhchi ta vazhchi Znachnogo statevogo dimorfizmu v dikij prirodi ne viyavleno Golova korotka i shiroka a hvist volohatij z velikoyu kilkistyu dribnih lusochok shirinoyu ne bilshe 0 5 mm Hutro na golovi spini ta bokah tmyano sirogo koloru za vinyatkom mordi ta kilcya navkolo oka yaki mayut ohristij kolir sho vidriznyaye cej vid vid inshih predstavnikiv rodu Sigmodon Niz siruvato bilij lapi siruvato volosi verh hvosta chornuvatij niz sirij Poshirennya i seredovishe prozhivannyaVid pohodit iz Meksiki ta shtativ Arizona Nyu Meksiko ta Tehas u Spoluchenih Shtatah Jogo areal prostyagayetsya vid shidnoyi chastini Zahidnoyi Syerra Madre do centralnoyi chastini Durango ta zahidnoyi Koauyili v Meksici a takozh vid Arizoni do Nyu Meksiko ta rozriznenih pustelnih hrebtiv Mesa del Norte v trans Pekos Tehas u Spoluchenih Shtatah Seredovishem jogo isnuvannya ye girski rajoni z trav yanistimi lukami skelyastimi shilami chagarnikami sosnoyu ponderozoyu duglasovoyu yaliceyu ta yalivcevimi lisami Zazvichaj vin zustrichayetsya na nizhnih bilsh suhih shilah na visoti nizhche 1950 m Cej vid ye najbilsh kserofilnim u svoyemu rodi Sposib zhittyaVid riye pidzemni nori u verhnomu shari gruntu abo v travah S ochrognathus takozh vikoristovuye pokinuti gnizda kishenkovih hovrashkiv abo inshih tvarin V yizhu v osnovnomu vikoristovuyutsya zeleni chastini roslin i plodi Osobi mozhut buti aktivnimi vden i vnochi Voni stvoryuyut stezhki yakimi zazvichaj koristuyutsya dvi osobi U samic bazhannya sparovuvatisya mozhe viniknuti v bud yakij chas roku Pislya vagitnosti yaka trivaye blizko 34 dniv narodzhuyetsya vid 2 do 6 abo ridko do 9 molodih tvarin U molodih tvarin cherez kilka godin z yavlyayetsya sherst i voni porivnyano shvidko stayut samostijnimi PrimitkiLinzey A V Timm R Alvarez Castaneda S T Castro Arellano I Lacher T 2008 Sigmodon ochrognathus Procitovano 27 serpnya 2014 Baker R H Shump K A Jr 1978 PDF Mammalian species No 97 American Society of Mammalogists Arhiv originalu PDF za 26 serpnya 2014 Procitovano 7 serpnya 2014 G Ceballos Yellow nosed cotton rat Mammals of Mexico Johns Hopkins University Press Baltimore MD u a 2014 P 729 730