Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Сіра чапля | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Ardea cinerea Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||||
 Світлозелений: влітку темнозелений: круглорічно блакитний: взимкку | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Чапля сіра (Ardea cinerea) — птах родини чаплевих. В Україні гніздовий, перелітний і зимуючий вид.
Опис
Маса тіла сірої чаплі 1,0-1,9 кг, довжина тіла 90-98 см, розмах крил 150—175 см. У дорослого птаха в шлюбному вбранні голова біла, за очима присутні сірувато-чорні смуги, які на потилиці з'єднуються і переходять у «чуб» з кількох довгих оздоблювальних пер; спина та покривні пера другорядних махових сизувато-сірі, на плечах видовжені оздоблювальні пера; шия білувата, з сірувато-чорним рисунком спереду; на білому волі видовжені оздоблювальні пера; низ білий; боки тулуба спереду і задня частина черева сірувато-чорні; махові пера чорні; хвіст сірий; дзьоб жовтий; ноги жовтувато-бурі; райдужна оболонка ока жовта; у позашлюбному оперенні оздоблювальні пера зношені.
Молодий птах сірий; голова світло-сіра, зверху сірувато — чорна; «чуб» ледь розвинений; шия світло-сіра, з темним рисунком спереду; низ білуватий; верхня щелепа темно-сіра, нижня — жовтувата; оздоблювальних пер на волі і плечах — немає.
Літає сіра чапля S-подібно вигнувши шию.
Поширення
В Україні чапля сіра мігрує скрізь. Перельоти здійснює невеликими зграями, іноді, спільно з іншими видами чапель. Зимує на Закарпатській рівнині, в Придунайському регіоні та на півдні Криму. Інколи трапляється і на інших ділянках морського узбережжя та на водоймах в глибині суходолу, наприклад в межах НПП «Тузлівські лимани» на півдні Одеської області.
Найбільші колонії чапель сірих існують в долинах Дніпра, Дунаю та Дністра. Великі колонії також виявлено в Тернопільській області на території Кременецького району недалеко від ставів в селі Іква — в лісопосадці за перехрестям дороги на Великі Бережці (Божу гору) та дороги на Джерело святої Анни (територія НПП «Кременецькі гори»), а також на території заповідника Розточчя (Янівський став, орнітологічний заказник «Янівські чаплі»).
Особливості біології
Гніздиться колоніями і також часто з іншими видами чапель на високих деревах, зокрема, на соснах та чагарниках поблизу води. На одному дереві може бути декілька гнізд (в середньому — три, але бували випадки і до 20 гнізд, наприклад в селі Іква Кременецького району). Якщо колонія чапель має сусідів, то вони гніздяться вище за інших птахів. Одне і те саме гніздо може використовуватися багато разів, проте чаплі можуть і міняти уподобання, відлітаючи на 500 - 1,5 тис. км від старого гнізда. Заселяються колонії, починаючи з березня. Для свої гнізд, чаплі сірі використовують гілки, очерет та інший матеріал. Матеріал для гнізда дістає самець, а наводить лад в гнізді - самка.
Самка чаплі сірої відкладає один раз на рік 3-5 блідоблакитних, іноді з червоними плямками яєць. Яйця відкладається одне за одним через 2 доби. Батьківська пара чапель висиджують яйця 25-26 діб. Враховуючи сильну різницю в часі і рості між пташенятами часто виживають найсильніші. Перо у пташенят починає рости не раніше аніж за тиждень. Перші 20 діб вони перебувають під пильним доглядом батьків. На 50 день починаються перші спроби польотів. Літати вони зможуть не раніше аніж за 55 днів з моменту вилуплення. Самки готові до розмноження на наступний рік, самці — ще за рік.
Харчування
Головний раціон чапель сірих — риба, проте вони не нехтують й іншими водяними істотами. Чаплі нерухомо очікують здобич, а потім різким рухом вихоплюють її з води. Вони також харчуються маленькими гризунами, які живуть на поверхні або під землею. Полюють чаплі сірі на них на полях та лугах, можуть з'їсти і змій, і жаб, і ящірок. Добова потреба у рибі — 300-500 г.
Галерея
-
![image]()
Череп чаплі сірої
Джерела
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
- На півдні Одещини зимують сірі чаплі. 29.01.2023, 09:00
- Заповідник Розточчя. www.facebook.com (укр.). Процитовано 2 липня 2019.
Література
- Фауна України. Т. 5. Птахи. Вип. 1. Гагари, норці, трубконосі, веслоногі, голінасті, фламінго / Смогоржевський Л.О. — К. : Наукова думка, 1979. — 188 с.
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sira chaplya source source Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Ptahi Aves Ryad Lelekopodibni Ciconiiformes Rodina Chaplevi Ardeidae Rid Chaplya Ardea Vid Chaplya sira Binomialna nazva Ardea cinerea Linnaeus 1758 Svitlozelenij vlitku temnozelenij kruglorichno blakitnij vzimkku Posilannya Vikishovishe Ardea cinerea ITIS 174781 MSOP 22696993 NCBI 30390 Fossilworks 83488 Chaplya sira Ardea cinerea ptah rodini chaplevih V Ukrayini gnizdovij perelitnij i zimuyuchij vid OpisDoroslij ptah Masa tila siroyi chapli 1 0 1 9 kg dovzhina tila 90 98 sm rozmah kril 150 175 sm U doroslogo ptaha v shlyubnomu vbranni golova bila za ochima prisutni siruvato chorni smugi yaki na potilici z yednuyutsya i perehodyat u chub z kilkoh dovgih ozdoblyuvalnih per spina ta pokrivni pera drugoryadnih mahovih sizuvato siri na plechah vidovzheni ozdoblyuvalni pera shiya biluvata z siruvato chornim risunkom speredu na bilomu voli vidovzheni ozdoblyuvalni pera niz bilij boki tuluba speredu i zadnya chastina chereva siruvato chorni mahovi pera chorni hvist sirij dzob zhovtij nogi zhovtuvato buri rajduzhna obolonka oka zhovta u pozashlyubnomu operenni ozdoblyuvalni pera znosheni Molodij ptah sirij golova svitlo sira zverhu siruvato chorna chub led rozvinenij shiya svitlo sira z temnim risunkom speredu niz biluvatij verhnya shelepa temno sira nizhnya zhovtuvata ozdoblyuvalnih per na voli i plechah nemaye Litaye sira chaplya S podibno vignuvshi shiyu PoshirennyaU zatoci Vilna Dniprovske vodoshovishe V Ukrayini chaplya sira migruye skriz Pereloti zdijsnyuye nevelikimi zgrayami inodi spilno z inshimi vidami chapel Zimuye na Zakarpatskij rivnini v Pridunajskomu regioni ta na pivdni Krimu Inkoli traplyayetsya i na inshih dilyankah morskogo uzberezhzhya ta na vodojmah v glibini suhodolu napriklad v mezhah NPP Tuzlivski limani na pivdni Odeskoyi oblasti Najbilshi koloniyi chapel sirih isnuyut v dolinah Dnipra Dunayu ta Dnistra Veliki koloniyi takozh viyavleno v Ternopilskij oblasti na teritoriyi Kremeneckogo rajonu nedaleko vid staviv v seli Ikva v lisoposadci za perehrestyam dorogi na Veliki Berezhci Bozhu goru ta dorogi na Dzherelo svyatoyi Anni teritoriya NPP Kremenecki gori a takozh na teritoriyi zapovidnika Roztochchya Yanivskij stav ornitologichnij zakaznik Yanivski chapli Osoblivosti biologiyiYajcya chapli siroyi v oologichnij kolekciyi Tuluzkij muzej Gnizditsya koloniyami i takozh chasto z inshimi vidami chapel na visokih derevah zokrema na sosnah ta chagarnikah poblizu vodi Na odnomu derevi mozhe buti dekilka gnizd v serednomu tri ale buvali vipadki i do 20 gnizd napriklad v seli Ikva Kremeneckogo rajonu Yaksho koloniya chapel maye susidiv to voni gnizdyatsya vishe za inshih ptahiv Odne i te same gnizdo mozhe vikoristovuvatisya bagato raziv prote chapli mozhut i minyati upodobannya vidlitayuchi na 500 1 5 tis km vid starogo gnizda Zaselyayutsya koloniyi pochinayuchi z bereznya Dlya svoyi gnizd chapli siri vikoristovuyut gilki ocheret ta inshij material Material dlya gnizda distaye samec a navodit lad v gnizdi samka Samka chapli siroyi vidkladaye odin raz na rik 3 5 blidoblakitnih inodi z chervonimi plyamkami yayec Yajcya vidkladayetsya odne za odnim cherez 2 dobi Batkivska para chapel visidzhuyut yajcya 25 26 dib Vrahovuyuchi silnu riznicyu v chasi i rosti mizh ptashenyatami chasto vizhivayut najsilnishi Pero u ptashenyat pochinaye rosti ne ranishe anizh za tizhden Pershi 20 dib voni perebuvayut pid pilnim doglyadom batkiv Na 50 den pochinayutsya pershi sprobi polotiv Litati voni zmozhut ne ranishe anizh za 55 dniv z momentu viluplennya Samki gotovi do rozmnozhennya na nastupnij rik samci she za rik HarchuvannyaGolovnij racion chapel sirih riba prote voni ne nehtuyut j inshimi vodyanimi istotami Chapli neruhomo ochikuyut zdobich a potim rizkim ruhom vihoplyuyut yiyi z vodi Voni takozh harchuyutsya malenkimi grizunami yaki zhivut na poverhni abo pid zemleyu Polyuyut chapli siri na nih na polyah ta lugah mozhut z yisti i zmij i zhab i yashirok Dobova potreba u ribi 300 500 g GalereyaCherep chapli siroyiDzherelaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Na pivdni Odeshini zimuyut siri chapli 29 01 2023 09 00 Zapovidnik Roztochchya www facebook com ukr Procitovano 2 lipnya 2019 LiteraturaFauna Ukrayini T 5 Ptahi Vip 1 Gagari norci trubkonosi veslonogi golinasti flamingo Smogorzhevskij L O K Naukova dumka 1979 188 s Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi