Гори Харит (лат. Charitum Montes) — це велика група гір у на планеті Марс, розташована за координатами 58,4° пд. ш., та 40,29° зх. д. Протяжність цього гірського регіону становить близько 850 км, а свою назву він отримав від назви класичної деталі альбедо.
Мапа квадрангла Argyre із позначеннями найважливіших деталей. Кратер Galle виглядає як смайлик. | |
Планета | Марс |
---|---|
Координати | 58°24′ пд. ш. 40°17′ зх. д. / 58.4° пд. ш. 40.29° зх. д.Координати: 58°24′ пд. ш. 40°17′ зх. д. / 58.4° пд. ш. 40.29° зх. д. |
Яри
Яри досить поширені у деяких широтах Марса. Зазвичай їх знаходять на стінках кратерів чи розломів, однак гори Харит теж мають яри у деяких місцях. Див. знімок нижче.
Яри зустрічаються на стрімких схилах, особливо на стінках кратерів. Вони вважаються порівняно молодими утвореннями, оскільки вони містять дуже мало малих метеоритних кратерів, якщо взагалі містять. Більш того, їх зустрічають на верхівках піщаних дюн, які вже самі по собі вважаються досить молодими. Зазвичай кожен такий яр має альков, канал та конус виносу. Хоча досі було висловлено чимало ідей, спрямованих на пояснення природи та механізмів утворення ярів, до найпопулярніших належать поява рідкої води, яка могла б виходити із водоносного горизонту, або ж утвореної внаслідок танення льоду при основі старих льодовиків.
Існують підстави для розглядання обидвох теорій як можливих. Верхівки-алькови більшості ярів розташовуються приблизно на одному й тому ж рівні, як цього можна було б очікувати від водоносного горизонту. Різноманітні вимірювання та підрахунки демонструють, що рідка вода могла існувати у водоносних горизонтах на тих висотах/глибинах, звідки зазвичай починаються яри. За однією із варіацій цієї моделі, підняття гарячої магми у вищі шари могло спричинити танення льоду в ґрунті, тим самим змусивши воду текти у водоносних горизонтах. Водоносні горизонти — це саме такі шари, які дозволяють воді текти. Вони можуть складатися із пористого пісковика. Шар водоносного горизонту зазвичай розміщений на іншому шарі, порода якого не дозволяє воді просочуватись нижче (цей шар є водонепроникним). Оскільки вода в межах водоносного горизонту не має змоги проникати глибше, єдиний напрямок, у якому така «ув'язнена» вода може рухатись — це горизонтальний. Місцями вода може пробиватися на поверхню — там, де водоносний горизонт досягає якогось розлому, наприклад — стінки кратера. У результаті такий потік води міг би розмити стінку та утворити яр. Водоносні горизонти є досить поширеними на Землі. Непоганим наочним прикладом є «Віпінг-Рок» («Weeping Rock» — «скеля, що плаче» у національному парку Зайон, Юта.
З іншого боку, значна частина поверхні Марса покрита товстим та рівним шаром мантії, яка вважається сумішшю льоду та пилу. Ця багата на лід мантія, товщиною в метр або й більше, вирівнює рельєф, однак у деяких місцях має вибоїсту форму, що візуально нагадує поверхню баскетбольного м'яча. За певних умов лід міг би танути та стікати вниз по схилах, тим самим утворюючи яри. І оскільки на цій мантії є досить-таки мало кратерів, це свідчить про те, що вона є порівняно молодою.
Зміни в орбіті Марса та нахилі його осі здатні здійснити значний вплив на розповсюдження водяного льоду із полюсів у нижчі широти, еквівалентні розташуванню штату Техас на Землі. Протягом певних кліматичних періодів водні випари виходять із льодового шару на полюсах, проникаючи в атмосферу. Вода повертається в ґрунт на нижчих широтах як морозний осад чи сніг, щедро змішаний із пилюкою. Атмосфера Марса містить чимало дрібнозернистих часток пилу. Водяна пара конденсується навколо цих частинок, після чого вони опадають, зважаючи на збільшення їх маси. У періоди, коли осьовий нахил Марса є найбільшим, з полярних шапок може бути усунено навіть до 2 см льоду, який потім переміщається у помірні широти. Таке транспортування води може тривати навіть кілька тисяч років, в результаті чого може утворитися сніговий шар товщиною до 10 метрів. Коли лід із верхівки мантієподібного шару знову повертається в атмосферу, він залишає по собі шар пилюки, який ізолює решту льоду.
|
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гори Харит |
- Charitum Montes. Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS Astrogeology Research Program.
- . Архів оригіналу за 9 березня 2021. Процитовано 2 листопада 2015.
- Heldmann, J (2004). Observations of martian gullies and constraints on potential formation mechanisms. Icarus. 168: 285—304. Bibcode:2004Icar..168..285H. doi:10.1016/j.icarus.2003.11.024.
- Forget, F. et al. 2006. Planet Mars Story of Another World. Praxis Publishing. Chichester, UK.
- . Архів оригіналу за 28 травня 2010. Процитовано 2 листопада 2015.
- Harris, A and E. Tuttle. 1990. Geology of National Parks. Kendall/Hunt Publishing Company. Dubuque, Iowa
- Jakosky, Bruce M.; Carr, Michael H. (1985). Possible precipitation of ice at low latitudes of Mars during periods of high obliquity. Nature. 315 (6020): 559—561. Bibcode:1985Natur.315..559J. doi:10.1038/315559a0.
- Jakosky, Bruce M.; Henderson, Bradley G.; Mellon, Michael T. (1995). Chaotic obliquity and the nature of the Martian climate. Journal of Geophysical Research. 100: 1579—1584. Bibcode:1995JGR...100.1579J. doi:10.1029/94JE02801.
- MLA NASA/Jet Propulsion Laboratory (18-12-2003). . ScienceDaily. Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 19-02-2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gori Harit lat Charitum Montes ce velika grupa gir u na planeti Mars roztashovana za koordinatami 58 4 pd sh ta 40 29 zh d Protyazhnist cogo girskogo regionu stanovit blizko 850 km a svoyu nazvu vin otrimav vid nazvi klasichnoyi detali albedo Charitum MontesMapa kvadrangla Argyre iz poznachennyami najvazhlivishih detalej Krater Galle viglyadaye yak smajlik PlanetaMarsKoordinati58 24 pd sh 40 17 zh d 58 4 pd sh 40 29 zh d 58 4 40 29 Koordinati 58 24 pd sh 40 17 zh d 58 4 pd sh 40 29 zh d 58 4 40 29YariYari dosit poshireni u deyakih shirotah Marsa Zazvichaj yih znahodyat na stinkah krateriv chi rozlomiv odnak gori Harit tezh mayut yari u deyakih miscyah Div znimok nizhche Yari zustrichayutsya na strimkih shilah osoblivo na stinkah krateriv Voni vvazhayutsya porivnyano molodimi utvorennyami oskilki voni mistyat duzhe malo malih meteoritnih krateriv yaksho vzagali mistyat Bilsh togo yih zustrichayut na verhivkah pishanih dyun yaki vzhe sami po sobi vvazhayutsya dosit molodimi Zazvichaj kozhen takij yar maye alkov kanal ta konus vinosu Hocha dosi bulo vislovleno chimalo idej spryamovanih na poyasnennya prirodi ta mehanizmiv utvorennya yariv do najpopulyarnishih nalezhat poyava ridkoyi vodi yaka mogla b vihoditi iz vodonosnogo gorizontu abo zh utvorenoyi vnaslidok tanennya lodu pri osnovi starih lodovikiv Isnuyut pidstavi dlya rozglyadannya obidvoh teorij yak mozhlivih Verhivki alkovi bilshosti yariv roztashovuyutsya priblizno na odnomu j tomu zh rivni yak cogo mozhna bulo b ochikuvati vid vodonosnogo gorizontu Riznomanitni vimiryuvannya ta pidrahunki demonstruyut sho ridka voda mogla isnuvati u vodonosnih gorizontah na tih visotah glibinah zvidki zazvichaj pochinayutsya yari Za odniyeyu iz variacij ciyeyi modeli pidnyattya garyachoyi magmi u vishi shari moglo sprichiniti tanennya lodu v grunti tim samim zmusivshi vodu tekti u vodonosnih gorizontah Vodonosni gorizonti ce same taki shari yaki dozvolyayut vodi tekti Voni mozhut skladatisya iz poristogo piskovika Shar vodonosnogo gorizontu zazvichaj rozmishenij na inshomu shari poroda yakogo ne dozvolyaye vodi prosochuvatis nizhche cej shar ye vodoneproniknim Oskilki voda v mezhah vodonosnogo gorizontu ne maye zmogi pronikati glibshe yedinij napryamok u yakomu taka uv yaznena voda mozhe ruhatis ce gorizontalnij Miscyami voda mozhe probivatisya na poverhnyu tam de vodonosnij gorizont dosyagaye yakogos rozlomu napriklad stinki kratera U rezultati takij potik vodi mig bi rozmiti stinku ta utvoriti yar Vodonosni gorizonti ye dosit poshirenimi na Zemli Nepoganim naochnim prikladom ye Viping Rok Weeping Rock skelya sho plache u nacionalnomu parku Zajon Yuta Z inshogo boku znachna chastina poverhni Marsa pokrita tovstim ta rivnim sharom mantiyi yaka vvazhayetsya sumishshyu lodu ta pilu Cya bagata na lid mantiya tovshinoyu v metr abo j bilshe virivnyuye relyef odnak u deyakih miscyah maye viboyistu formu sho vizualno nagaduye poverhnyu basketbolnogo m yacha Za pevnih umov lid mig bi tanuti ta stikati vniz po shilah tim samim utvoryuyuchi yari I oskilki na cij mantiyi ye dosit taki malo krateriv ce svidchit pro te sho vona ye porivnyano molodoyu Zmini v orbiti Marsa ta nahili jogo osi zdatni zdijsniti znachnij vpliv na rozpovsyudzhennya vodyanogo lodu iz polyusiv u nizhchi shiroti ekvivalentni roztashuvannyu shtatu Tehas na Zemli Protyagom pevnih klimatichnih periodiv vodni vipari vihodyat iz lodovogo sharu na polyusah pronikayuchi v atmosferu Voda povertayetsya v grunt na nizhchih shirotah yak moroznij osad chi snig shedro zmishanij iz pilyukoyu Atmosfera Marsa mistit chimalo dribnozernistih chastok pilu Vodyana para kondensuyetsya navkolo cih chastinok pislya chogo voni opadayut zvazhayuchi na zbilshennya yih masi U periodi koli osovij nahil Marsa ye najbilshim z polyarnih shapok mozhe buti usuneno navit do 2 sm lodu yakij potim peremishayetsya u pomirni shiroti Take transportuvannya vodi mozhe trivati navit kilka tisyach rokiv v rezultati chogo mozhe utvoritisya snigovij shar tovshinoyu do 10 metriv Koli lid iz verhivki mantiyepodibnogo sharu znovu povertayetsya v atmosferu vin zalishaye po sobi shar pilyuki yakij izolyuye reshtu lodu Yari u Charitum Montes znimok Yari u Charitum Montes znimok PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gori Harit Charitum Montes Gazetteer of Planetary Nomenclature USGS Astrogeology Research Program Arhiv originalu za 9 bereznya 2021 Procitovano 2 listopada 2015 Heldmann J 2004 Observations of martian gullies and constraints on potential formation mechanisms Icarus 168 285 304 Bibcode 2004Icar 168 285H doi 10 1016 j icarus 2003 11 024 Forget F et al 2006 Planet Mars Story of Another World Praxis Publishing Chichester UK Arhiv originalu za 28 travnya 2010 Procitovano 2 listopada 2015 Harris A and E Tuttle 1990 Geology of National Parks Kendall Hunt Publishing Company Dubuque Iowa Jakosky Bruce M Carr Michael H 1985 Possible precipitation of ice at low latitudes of Mars during periods of high obliquity Nature 315 6020 559 561 Bibcode 1985Natur 315 559J doi 10 1038 315559a0 Jakosky Bruce M Henderson Bradley G Mellon Michael T 1995 Chaotic obliquity and the nature of the Martian climate Journal of Geophysical Research 100 1579 1584 Bibcode 1995JGR 100 1579J doi 10 1029 94JE02801 MLA NASA Jet Propulsion Laboratory 18 12 2003 ScienceDaily Arhiv originalu za 15 serpnya 2017 Procitovano 19 02 2009