Стефано Боттарі

Стефано Боттарі (італ. Stefano Bottari; 6 березня 1907 року, Ф'юмедінізі — 11 лютого 1967 року, Болонья) — італійський мистецтвознавець, фахівець із середньовічного та сучасного мистецтва.

Стефано Боттарі
Народився	6 березня 1907(1907-03-06)^[1] Фьюмедінізі, Провінція Мессіна, Сицилія, Королівство Італія
Помер	11 лютого 1967(1967-02-11)^[1] (59 років) Болонья
Країна	Італія  Королівство Італія
Діяльність	художній критик, архітектор, мистецтвознавець, викладач університету
Галузь	мистецтвознавство^[2], мистецтво Середньовіччя^[2] і модерне мистецтво^[2]
Знання мов	італійська^[1]^[2]
Заклад	Болонський університет
Frammenti figurati in gesso di arte arabo-normanna rinvenuti in Itala, 1931 La critica figurativa e l'estetica moderna, 1935 Storia dell'arte I, l'arte classica e medioevale, 1937 Chiese Basiliane della Sicilia e della Calabria, 1939 Antonello da Messina, 1939 e 1953 Storia dell'arte Italiana, vol I e II Michelangelo, 1941 I Mosaici della Sicilia, 1943 Monumenti svevi di Sicilia, 1950 Pittura del 400 in Sicilia, 1954 L'arte in Sicilia, 1962 Saggi su Nicola Pisani, 1969 Виноски Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011. d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563 Czech National Authority Database d:Track:Q13550863 Vedasi la voce Посилання Biografia del Bottari. I "Tarocchi" di Castello Ursino e l'origine di Bonifacio Bembo. Emporium, Istituto italiano di arti grafiche. Vol. CXIV, n. 681, 1951. La biografia è stata tratta da questa pagina Web [ 2016-03-05 у Wayback Machine.]