Yokosuka R2Y «Keiun» (яп. 景雲 «Кеюн» («Периста хмара»)) — проєкт літака-розвідника наземного базування Імперського флоту Японії періоду Другої світової війни
Yokosuka R2Y | |
---|---|
Призначення: | літак-розвідник |
Перший політ: | 8 травня 1945 року |
На озброєнні у: | Імперський флот Японії |
Розробник: | Йокосука |
Екіпаж: | 2 особи |
Крейсерська швидкість: | 460 км/год |
Максимальна швидкість (МШ): | 770 км/год |
Дальність польоту: | 3 610 км |
Практична стеля: | 12 700 м |
Довжина: | 13,05 м |
Висота: | 4,27 м |
Розмах крила: | 14,00 м |
Площа крила: | 34,00 м² |
Споряджений: | 8 100 кг |
Двигуни: | Aichi Ha-70 |
Yokosuka R2Y у Вікісховищі |
Історія проєкту
На початку війни на Тихому океані флот використовував для розвідки невеликі гідролітаки, які базувались на палубах важких військових кораблів, бомбардувальники берегового базування та важкі літаючі човни. Але проаналізувавши досвід армійського швидкісного розвідника Mitsubishi Ki-46, у 1942 році Імперський флот Японії видав специфікацію «17-Сі» на розробку подібного швидкісного розвідника, здатного тікати від винищувачів-перехоплювачів противника. Максимальна швидкість на висоті 6 000 м мала становити 575 км/год.
Розробку літака було доручено 1-му Арсеналу флоту в Йокосуці. Проєкт отримав заводське позначення Y-30 та флотське R1Y1 «Сеюн» («Блакитна хмара»). На ньому планувалось встановити нові 24-циліндрові двигуни рідинного охолодження фірми Mitsubishi потужністю 2 500 к.с. Але оскільки розробка двигуна затримувалась, було вирішено використати двигуни повітряного охолодження Mitsubishi MK10A. Але характеристики літака були нижчими за вимоги технічного завдання, і проєкт згорнули.
Флот видав нову специфікацію «18-Сі», на основі якої був розроблений новий літак, який отримав заводське позначення Y-40 та офіційне R2Y1. Основною ідеєю було використання двигуна Aichi-10 (На-70) — два спарені двигуни Atsuta-30, розміщених у фюзеляжі за кабіною пілота. Така схема використовувалась у німецькому літаку , закупленому Японією у 1940 році.
Але після поразки Японії у битві у Філіппінському морі та наближенням фронту до берегів метрополії зникла потреба у дальньому морському розвіднику.
Наприкінці 1944 року Арсенал флоту запропонував зробити на базі R2Y реактивний бомбардувальник. Для цього на місці спареного двигуна планувалось встановити паливний бак, а під крилом встановити два турбореактивні двигуни Mitsubishi Ne-330. Бомбове навантаження мало складатись з однієї 800-кг бомби, у носовій частині мала бути розміщена батарея з чотирьох 30-мм гармат. Планувалось досягнути швидкості 780 км/год. на висоті 10 000 м.
Флот схвалив даний проєкт, і поки дороблявся двигун, було вирішено виготовити гвинтовий прототип R2Y1 для аеродинамічних випробувань. Паралельно конструктори розпочали роботи над варіантом R2Y2-Kai, в якому двигуни мали бути розміщені в корпусі. За рахунок зменшення аеродинамічного опору літак мав би розвивати швидкість 800 км/год., і таким чином, він став би найшвидшим літаком Другої світової війни.
У квітні 1945 року дослідний гвинтовий R2Y1 розпочав випробування на авіабазі в Кісарадзу, де були виявлені проблеми з шасі та перегрівом двигуна. Перший політ відбувся 8 травня 1945 року. Він був нетривалий через різке зростання температури масла. Через декілька днів з'ясувалось, що необхідно замінити двигун. Але незабаром літак був зруйнований під час нальоту американської авіації.
Другий екземпляр R2Y1 та прототип R2Y2, які будувались в арсеналі в Йокосуці, до закінчення війни завершені не були.
Тактико-технічні характеристики (R2Y1)
Технічні характеристики
- Екіпаж: 2 особи
- Довжина: 13,05 м
- Висота: 4,24 м
- Розмах крил: 14,00 м
- Площа крил: 34,00 м²
- Маса пустого: 6 015 кг
- Маса спорядженого: 8 100 кг
- Максимальна маса зльоту: 9 400 кг
- Навантаження на крило: 238.2 кг/м²
- Двигуни: Aichi Ha-70
- Потужність: 3 400 к. с.
- Питома потужність: 2.4 кг/к.с.
Льотні характеристики
- Максимальна швидкість: 770 км/год.
- Крейсерська швидкість: 460 км/год
- Дальність польоту: 3 610 км
- Практична стеля: 12 700 м
- Швидкість підйому: на 10 000 м. за 10 хв.
Модифікації
- R1Y1 «Сеюн» («Блакитна хмара») — проєкт розвідника з двигунами Mitsubishi MK10A
- R2Y1 «Кеюн» («Периста хмара») — проєкт гвинтового бомбардувальника
- R2Y2 — проєкт реактивного бомбардувальника з розміщенням двигуна у крилах
- R2Y2-Kai — проєкт реактивного бомбардувальника з розміщенням двигуна у фюзеляжі літака
Джерела
- Козырев М., Козырев В. Авиация стран Оси во Второй мировой войне. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2010. — 431 с. (рос.)
- Серия: История авиационной техники. Авиация Японии во Второй мировой войне. Часть первая: Айчи, Йокосука, Кавасаки. — Издательский отдел ЦАГИ, 1996. (рос.)
- Francillon, Rene (1970). Japanese Aircraft of the Pacific War. TBS The Book Service Ltd. с. 583pp. ISBN . (англ.)
Примітки
- Francillon, 1970, с. 472-475.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Yokosuka R2Y
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yokosuka R2Y Keiun yap 景雲 Keyun Perista hmara proyekt litaka rozvidnika nazemnogo bazuvannya Imperskogo flotu Yaponiyi periodu Drugoyi svitovoyi vijniYokosuka R2YPriznachennya litak rozvidnikPershij polit 8 travnya 1945 rokuNa ozbroyenni u Imperskij flot YaponiyiRozrobnik JokosukaEkipazh 2 osobiKrejserska shvidkist 460 km godMaksimalna shvidkist MSh 770 km godDalnist polotu 3 610 kmPraktichna stelya 12 700 mDovzhina 13 05 mVisota 4 27 mRozmah krila 14 00 mPlosha krila 34 00 m Sporyadzhenij 8 100 kgDviguni Aichi Ha 70Yokosuka R2Y u VikishovishiIstoriya proyektuNa pochatku vijni na Tihomu okeani flot vikoristovuvav dlya rozvidki neveliki gidrolitaki yaki bazuvalis na palubah vazhkih vijskovih korabliv bombarduvalniki beregovogo bazuvannya ta vazhki litayuchi chovni Ale proanalizuvavshi dosvid armijskogo shvidkisnogo rozvidnika Mitsubishi Ki 46 u 1942 roci Imperskij flot Yaponiyi vidav specifikaciyu 17 Si na rozrobku podibnogo shvidkisnogo rozvidnika zdatnogo tikati vid vinishuvachiv perehoplyuvachiv protivnika Maksimalna shvidkist na visoti 6 000 m mala stanoviti 575 km god Rozrobku litaka bulo dorucheno 1 mu Arsenalu flotu v Jokosuci Proyekt otrimav zavodske poznachennya Y 30 ta flotske R1Y1 Seyun Blakitna hmara Na nomu planuvalos vstanoviti novi 24 cilindrovi dviguni ridinnogo oholodzhennya firmi Mitsubishi potuzhnistyu 2 500 k s Ale oskilki rozrobka dviguna zatrimuvalas bulo virisheno vikoristati dviguni povitryanogo oholodzhennya Mitsubishi MK10A Ale harakteristiki litaka buli nizhchimi za vimogi tehnichnogo zavdannya i proyekt zgornuli Fyuzelyazh drugogo ekzemplyara R2Y1 Flot vidav novu specifikaciyu 18 Si na osnovi yakoyi buv rozroblenij novij litak yakij otrimav zavodske poznachennya Y 40 ta oficijne R2Y1 Osnovnoyu ideyeyu bulo vikoristannya dviguna Aichi 10 Na 70 dva spareni dviguni Atsuta 30 rozmishenih u fyuzelyazhi za kabinoyu pilota Taka shema vikoristovuvalas u nimeckomu litaku zakuplenomu Yaponiyeyu u 1940 roci Ale pislya porazki Yaponiyi u bitvi u Filippinskomu mori ta nablizhennyam frontu do beregiv metropoliyi znikla potreba u dalnomu morskomu rozvidniku Naprikinci 1944 roku Arsenal flotu zaproponuvav zrobiti na bazi R2Y reaktivnij bombarduvalnik Dlya cogo na misci sparenogo dviguna planuvalos vstanoviti palivnij bak a pid krilom vstanoviti dva turboreaktivni dviguni Mitsubishi Ne 330 Bombove navantazhennya malo skladatis z odniyeyi 800 kg bombi u nosovij chastini mala buti rozmishena batareya z chotiroh 30 mm garmat Planuvalos dosyagnuti shvidkosti 780 km god na visoti 10 000 m Flot shvaliv danij proyekt i poki doroblyavsya dvigun bulo virisheno vigotoviti gvintovij prototip R2Y1 dlya aerodinamichnih viprobuvan Paralelno konstruktori rozpochali roboti nad variantom R2Y2 Kai v yakomu dviguni mali buti rozmisheni v korpusi Za rahunok zmenshennya aerodinamichnogo oporu litak mav bi rozvivati shvidkist 800 km god i takim chinom vin stav bi najshvidshim litakom Drugoyi svitovoyi vijni Pershij polit R2Y1 8 travnya 1945 U kvitni 1945 roku doslidnij gvintovij R2Y1 rozpochav viprobuvannya na aviabazi v Kisaradzu de buli viyavleni problemi z shasi ta peregrivom dviguna Pershij polit vidbuvsya 8 travnya 1945 roku Vin buv netrivalij cherez rizke zrostannya temperaturi masla Cherez dekilka dniv z yasuvalos sho neobhidno zaminiti dvigun Ale nezabarom litak buv zrujnovanij pid chas nalotu amerikanskoyi aviaciyi Drugij ekzemplyar R2Y1 ta prototip R2Y2 yaki buduvalis v arsenali v Jokosuci do zakinchennya vijni zaversheni ne buli Taktiko tehnichni harakteristiki R2Y1 Tehnichni harakteristiki Ekipazh 2 osobi Dovzhina 13 05 m Visota 4 24 m Rozmah kril 14 00 m Plosha kril 34 00 m Masa pustogo 6 015 kg Masa sporyadzhenogo 8 100 kg Maksimalna masa zlotu 9 400 kg Navantazhennya na krilo 238 2 kg m Dviguni Aichi Ha 70 Potuzhnist 3 400 k s Pitoma potuzhnist 2 4 kg k s Lotni harakteristiki Maksimalna shvidkist 770 km god Krejserska shvidkist 460 km god Dalnist polotu 3 610 km Praktichna stelya 12 700 m Shvidkist pidjomu na 10 000 m za 10 hv ModifikaciyiR1Y1 Seyun Blakitna hmara proyekt rozvidnika z dvigunami Mitsubishi MK10A R2Y1 Keyun Perista hmara proyekt gvintovogo bombarduvalnika R2Y2 proyekt reaktivnogo bombarduvalnika z rozmishennyam dviguna u krilah R2Y2 Kai proyekt reaktivnogo bombarduvalnika z rozmishennyam dviguna u fyuzelyazhi litakaDzherelaKozyrev M Kozyrev V Aviaciya stran Osi vo Vtoroj mirovoj vojne M ZAO Centrpoligraf 2010 431 s ros ISBN 978 5 9524 4896 4 Seriya Istoriya aviacionnoj tehniki Aviaciya Yaponii vo Vtoroj mirovoj vojne Chast pervaya Ajchi Jokosuka Kavasaki Izdatelskij otdel CAGI 1996 ros Francillon Rene 1970 Japanese Aircraft of the Pacific War TBS The Book Service Ltd s 583pp ISBN 978 0370000336 angl PrimitkiFrancillon 1970 s 472 475 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yokosuka R2Y