У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ґрімальді Джирола мо Ґріма льді в українських джерелах також Єроні м Ґ

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ґрімальді.

Джирола́мо Ґріма́льді, в українських джерелах також Єроні́м Ґріма́льді, Єроні́м Гріма́льді, Ієроні́м Ґріма́льді (італ. Girolamo Grimaldi; 15 листопада 1674(16741115), Генуя — 18 листопада 1733, Іскія) ― італійський кардинал і католицький архієпископ; апостольський нунцій у Речі Посполитій та Австрії. Головував на синоді Руської Унійної Церкви в Замості (1720).

Джироламо Ґрімальді

Діяльність:

католицький священник, католицький диякон

Народження:

15 листопада 1674
Генуя, Італія

Смерть:

18 листопада 1733^[1] (59 років)
Іскія, Провінція Неаполь, Кампанія, Італія

Похований:

Єп. хіротонія:

титулярний архієпископ Едеси Осроенської,
5 жовтня 1712

Проголошений:

2 жовтня 1730

Папою:

Климентієм ХІІ

Джироламо Ґрімальді у Вікісховищі

Життєпис

Походив з благородної генуезької родини Ґрімальді (з неї походили також князі Монако) з якої вийшли визначні церковні діячі кардинали Джироламо Ґрімальді (1527), Джироламо Ґрімальді-Каваллероні (1643) і Нікола Ґрімальді (1706).

Навчався в Авіньйонському університеті, де 26 червня 1705 року здобув докторський ступінь із цивільного і канонічного права. Отримав нижчі свячення 8 вересня 1708 року, піддияконат 17 березня 1709 і дияконат 19 березня того ж року. У священичий сан поставлений 7 квітня 1709 року і відразу призначений з дипломатичною місією як інтернунцій до Брюсселя.

5 жовтня 1712 року обраний титулярним архієпископом Едеси Осроенської, а 20 грудня призначений на посаду апостольського нунція в Речі Посполитій. Єпископські свячення отримав 9 квітня 1713, призначений асистентом Папського Трону 17 січня 1713, став Апостольським візитатором Вірменської Церкви у Львові 21 червня 1720 року. Від 22 червня того ж року — Апостольський візитатор Руської Унійної Церкви в Речі Посполитій, головував на Замойському синоді (26 серпня—17 вересня 1720 року). 15 листопада 1720 року став Апостольським нунцієм у Австрії.

Піднесений до кардинальської гідності 2 жовтня 1730 року, отримав пурпуру і титул кардинала-священика Санта Бальбіна 3 вересня 1731 року. 11 грудня 1730 року призначений папським легатом до Болоньї на три роки, а пізніше також до герцогства Парми і П'яченци (з 5 жовтня 1731 року).

Під час подорожі на англійському кораблі з Неаполя до Генуї, захворів дуже небезпечною лихоманкою, яка призвела до його смерті 18 листопада 1733 року в Іскії. Його тіло було перевезене до Генуї і поховане в церкві святого Филипа.

Примітки

Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
d:Track:Q30d:Track:Q3892772

Джерела

Gaetano Moroni. Dizionario di erudizione storico-ecclesiastica da San Pietro sino ai nostri giorni. — Venezia: Tip. Emiliana, 1879.
Alberto Maria Ghisalberti, Massimiliano Pavan. Dizionario Biografico degli Italiani. — Milano: Istituto della Enciclopedia italiana, 1960.
Lodovico Antonio Muratori. Annali d'Italia, dal principio dell'era volgare sino all'anno MDCCL.

Посилання

Girolamo Cardinal Grimaldi † [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] // The Hierarchy of the Catholic Church (англ.)
The Cardinals of the Holy Roman Church-Grimaldiї [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)

Релігійні посади
Попередник:	Кардинал з титулом 3 вересня 1731 - 18 листопада 1733	Наступник: Thomas Philip Wallrad d'Alsace-Boussut de Chimay
Попередник:	Титулярний архієпископ Едеси Осроенської 5 жовтня 1712 - 3 вересня 1731	Наступник:
Дипломатичні посади
Попередник:	15 листопада 1720 - 3 жовтня 1730	Наступник:
Попередник:	20 грудня 1712 - 15 листопада 1720	Наступник:

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127_citetype_Q8513"_data-entity-id="Q3892772">[http://www.catholic-hierarchy.org/bishop/bgrimgi.html_Catholic-Hierarchy.org]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Сполучені_Штати_Америки|USA]]:_1990.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q30]][[d:Track:Q3892772]]</div>-1] Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
d:Track:Q30d:Track:Q3892772

[1]