Яхав Те К ініч д н бл 755 ахав цар Ік з 742 або 743 до 755 або 768 року Яхав Те К інічК ухуль Ік АхавПочаток правління 7

Яхав-Те’-К'ініч (д/н —бл. 755) — ахав (цар) Ік' з 742 або 743 до 755 (або 768) року.

Яхав-Те’-К'ініч

К'ухуль Ік' Ахав
Початок правління:	742 або 743
Кінець правління:	бл. 755

Попередник:
Наступник:	К'ініч-Ламав-Ек’

Дата народження:	невідомо
Місце народження:	Ік'
Країна:	Царство Ік'
Дата смерті:	бл. 755
Місце смерті:	Ік'
Батько:	Тайєль-Чан-К'ініч

Життєпис

Був сином ахава Тайєль-Чан-К'ініча. Обійняв трон у 742 або 743 році після смерті свого брата . Дослідники пов'язують з ним, щонайменше, 18 посудин, при цьому 3 вази були розписані одним і тим же майстром, який підписувався як «володар з Туубаля» (між Йамутулєм і Наранхо). Це розглядається вченими як збереження політичних і культурних стосунків з Мотульським царством. Основна тема на вазах — здійснення ритуальних танців. На вазі K533 Яхав-Те’-К'ініча названо «господарем Ік'-Буля», тобто він захопив бранця з таким ім'ям у якійсь невідомій битві.

Яхав-Те’-К'ініч уклав союз з Чак-Нуцом, ахавом Хішвіца, та Яшун-Баламом IV, ахавом Па'чана проти Південного Мутульського царства. Втім у 745 році ця коаліція зазнала поразки, зокрема було переможено військо Ік' на чолі із родичем ахава — Чулів-Хішем. Вважається, що Яхав-Те’-К'ініч вимушений був визнати зверхність Південного Мутуля. Це призвело до послаблення усієї держави, протягом 740-х років від неї відокремилися невеличкі царства Акте і Хуакуталь.

Незважаючи на ці невдачі Яхав-Те’-К'ініч намагався зберегти дружні відносини з державами Петешбатуна (Хішвіцем та Іцімте), регулярно обмінюючись посольствами і подарунками. Так, у городищі Алтар-де-Сакріфісіос виявлено вази з Ік' часів Яхав-Те’-К'ініча. Було також зміцнено союз з Па'чанським царством, де однією з цариць було родичка (сестра або донька) Яхав-Те’-К'ініча.

Дата смерті точна невідома: за різніми гіпотезами це відбулося у 755 або 768 році.

Джерела

Reents-Budet D., Guenter S., Bishop R., Blackman J. Identity and Interaction: Ceramic Styles and Social History of the Ik’ Polity, Guatemala // Motul de San José: Politics, History, and Economy in a Classic Maya Polity / Ed. by A. Foias and K. Emery. — Florida: University Press of Florida, 2012. — P. 70, 84.
Tokovinine A., Zender M. Lords of Windy Water: The Royal Court of Motul de San Jose in Classic Maya Inscriptions // Motul de San José: Politics, History, and Economy in a Classic Maya Polity / Ed. by A. Foias and K. Emery. — Florida: University Press of Florida, 2012. — P. 38, 45, 53-54
Velásquez García E. Los señores de la entidad política de ’Ik’//Estudios de Cultura Maya. — 2009. — Volumen XXXIV. — P. 59-60, 65-66.
Yorgey S., Moriarty M. Akte: Settlement, Chronology, and Monuments at the Minor Ceremonial Center Akte in the Motul de San José Periphery//Motul de San José: Politics, History, and Economy in a Classic Maya Polity / Ed. by A. Foias and K. Emery. — Florida: University Press of Florida, 2012. — P. 264—265.