Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови Можливо вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем який н

Ірвінг Крістол

Ірвінг Крістол
Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (липень 2017)

Ірвінг Крістол (англ. Irving Kristol; нар. 22 січня 1920(19200122), Бруклін, Нью-Йорк — пом. 18 вересня 2009, Фолс-Черч, Вірджинія) — американський оглядач, журналіст і письменник, названий "хрещеним батьком неоконсерватизму". Будучи засновником, редактором та співробітником різноманітних журналів, він відігравав впливову роль в інтелектуальній та політичній культурі останньої половини століття; після смерті Ірвінга Крістола The Daily Telegraph описав його як "мабуть найвагомішого інтелектуала другої половини 20-го століття".

Ірвінг Крістол
англ. Irving Kristol
image
Народився22 січня 1920(1920-01-22)[2][3][…]
Бруклін, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Помер18 вересня 2009(2009-09-18)[1][2][…] (89 років)
Арлінгтон, Вірджинія, США
·рак легень
Країнаimage США
Діяльністьісторик, соціолог, видавець, журналіст, політик, філософ
Alma materСіті Коледж
Знання мованглійська[3][5]
ЗакладНью-Йоркський університет
УчасникДруга світова війна
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук і AAAS[6]
ПартіяРеспубліканська партія США
У шлюбі зd
ДітиВільям Крістол
Нагороди
image

d (1991)

Життєпис

Крістол народився у Брукліні, Нью-Йорк, будучи сином нерелігійних єврейських іммігрантів зі Східної Європи: Бессі (Мейлмана) і Джозефа Крістол. Він отримав свій ступінь бакалавра у міському коледжі (Сіті Коледжі) Нью-Йорку у 1940, де спеціальністю його була історія і де він став частиною невеликої, але вокальної троцькістської антирадянської групи, яка у кінцевому результаті перетворилася у групу Нью-йоркських інтелектуалів. Саме на цих зустрічах Крістол зустрів Гертруду Гімельфарб, з якою згодом одружився у 1942 році. Під час Другої світової війни він служив у Європі у 12-й танковій дивізії бойовим піхотинцем.

Крістол був прийнятий членом(приєднався до) Конгресу за свободу культури; з 1947 по 1952 рік він публікувався у журналі Commentary , редактором якого був Елліот Коен (не слід плутати з Елліотом Коеном - письменником журналу сьогодні); був співзасновником (разом зі Стівеном Спендером) Encounter, створеного на Британській основі, з 1953 по 1958 рік; редактор The Reporter з 1959 по 1960 рік;виконавчий віце-президент видавничого дому Basic Books з 1961 до 1969; Генрі Люс - професор міського значення Нью-Йоркського університету з 1969 по 1987 рік; співзасновник та співредактор (спершу з Деніел Белл, а згодом з Натан Глейзер) the Public Interest з 1965 по 2002 рік.Він був засновником і видавцем The National Interest з 1985 по 2002 рік. Після публікації Ramparts про Центральне розвідувальне фінансування Конгресу за свободу культури, яка була широко розповсюдженою, Крістол залишив конгрес та став членом Американського інституту підприємництва. Крістол був членом Американської академії мистецтв і наук, членом Ради міжнародних відносин, почесним співробітником Американського інституту підприємництва (будучи асоційованим співробітником з 1972 року, старшим науковим співробітником з 1977 року,заслуженим працівником Джона М. Оліна з 1988 по 1999 рік). Як член ради співробітників(вкладників) Wall Street Journal, він започаткував щомісячну колонку з 1972 по 1997 рік.Він працював в Раді Національного фонду гуманітарних наук з 1972 по 1977 рік. У липні 2002 року він отримав від президента Джорджа Буша медаль свободи - найпочеснішу громадянську нагороду країни.

Крістол одружився з Гімельфарб, що була істориком, у 1942 році.У них було двоє дітей: Елізабет Нельсон і Вільям Крістол, редактор The Weekly Standard. Крістол помер у віці 89-ти років 18 вересня 2009 року у столичному госпісі у Falls Church, Вірджинія, від ускладнень раку легенів.

Ідеї

У 1973 рік Майкл Харрінгтон ввів термін «неоконсерватизм» для опису цих ліберальних інтелектуалів і політичних філософів, які розчарувалися з політичним і культурним ставленням домінуючої демократичної партії і йшли до нової форми консерватизму. Призначений Харрінгтоном як принизливим терміном, він був прийнятий Крістолом як вдалий опис ідей і політики на прикладі The Public Interest. На відміну від лібералів, наприклад, неоконсерватори відхилили більшість програм великого суспільства під егідою Ліндона Джонсона; і на відміну від традиційних консерваторів, вони підтримують більш обмежену соціальну державу порушену Франкліном Делано Рузвельтом.

У лютому 1979 року Крістол був зображений на обкладинці Esquire. Напис описував його як «хрещений батько найпотужнішою новою політичною сили в Америці - неоконсерватизм». [12] В цьому ж році були опубліковані книги неоконсерваторів: Люди, які змінюють Політику Америки. Як Харрінгтон, автор, Пітер Стейнфелс, був критикований неоконсерватизмом, але він був вражений його зростаючим політичним і інтелектуальним впливом. відповідь Крістол з'явилася під назвою «Сповідь Правди, яка зізналася - Може бути, тільки - "нео-консерватор ».

Крістол стверджує, що неоконсерватизм це не ідеологія, а «вмовляння», спосіб мислення про політику, а не збірка принципів і аксіом. Це носить швидше класичний , а не романтичний темперамент, є практичним і аутиутопічним (аутопією) в політиці.Один із найзнаменитіших висловів Крістола характеризує неоконсерватора як "ліберала пограбованого реальністю". Ці поняття лежать в основі неоконсервативної філософії і до сьогодні.

Так реальність є для Крістола складною. Пропагуючи гідність (чесність) теорії стимулювання зростання виробництва за рахунок зниження податків як основи для економічного зростання, що є «необхідною умовою для виживання сучасної демократії», він також наполягає на тому, що будь-яка економічна філософія повинна зростати з допомогою «політичної філософії, моральної філософії і навіть релігійної думки" ,які були так само неодмінною умовою для сучасної демократії.

Одна з його ранніх книг, Two Cheers for Capitalism (Два привітання для капіталізму(за капіталізм)), твердить, що капіталізм, чи точніше буржуазний капіталізм, заслуговує двох привітань: перше - тому що «це працює, в досить простому, матеріальному сенсі», за рахунок поліпшення умов життя людей.І друге вітання, тому що це "властиве великій мірі особистої свободи". І це не маленькі досягнення, він стверджує, і тільки капіталізм виявився здатним забезпечити їх. Але це також накладає велике «психічне навантаження» на особистість і суспільний лад також. Тому що це не відповідає «"екзистенційним" людським потребам» індивіда, це створює «духовне нездужання», що ставить під загрозу законність цього соціального порядку. Стільки ж скільки й ще що-небудь, це є утримування цього третього привітання що є відмінною рисою неоконсерватизму, як його розуміє Крістол.

Статті

  • «Чоловіки і ідеї: Нікколо Макіавеллі", сутичка, грудень 1954.
  • «Американські Інтелектуали і зовнішня політика," Іноземні справи, липень 1967 (магнезія. в На демократичних ідеях в Америці).
  • «Мемуари холодного Воїна," New York Times Magazine, 11 лютого 1968 (магнезія. У Роздумах неоконсерватістского).
  • «Коли Чеснота Втрачає Всю її красу," The Public Interest, Fall 1970 (магнезії. В На демократичних ідеях в Америці і Два привітання для капіталізму).
  • «Порнографія, непристойність, і цензура," New York Times Magazine, 28 березня 1971 (магнезії. В На демократичних ідеях в Америці і Роздуми неоконсерватістского).
  • «Утопізм, стародавній і сучасний," Imprimus, квітень 1973 (магнезія. У Два привітання для капіталізму).
  • «Адам Сміт і дух капіталізму» Великі Ідеї Сьогодні, під ред. Роберт Хатчинс і Мортімер Адлер, 1976 (магнезія. Роздуми в нео-консерватора)
  • "Спогад троцькіста," New York Times Magazine, 23 січня 1977 (магнезія. Роздуми нео-консерватора).
  • «Противник Культури Інтелігенції» Encounter, жовтень 1979 (магнезія. Роздуми нео-консерватора).
  • "Приховані витрати регламентації", The Wall Street Journal.

Книги

  • Демократичні ідеї в Америці, Нью-Йорк: Харпер, 1972 ().
  • Два Привітання для Капіталізму, 1978 ()
  • Роздуми неоконсерватістского: Озираючись назад, погляд в майбутнє, 1983 ()
  • Неоконсерватизм: Автобіографія Ідеї, 1995 ()
  • Неоконсервативної Переконання: Окремі нариси, 1942-2009, Basic Books, 2011 року ()
  • На євреїв і іудаїзм, Барнес і Нобел, 2014.

Примітки

  1. http://www.foxnews.com/story/2009/09/18/irving-kristol-godfather-neo-conservatism-dies-at-8/?test=latestnews
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #119308134 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  5. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  6. NNDB — 2002.
    d:Track:Q1373513

Посилання

  • Website and bibliography of Irving Kristol's writings [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad lipen 2017 Irving Kristol angl Irving Kristol nar 22 sichnya 1920 19200122 Bruklin Nyu Jork pom 18 veresnya 2009 Fols Cherch Virdzhiniya amerikanskij oglyadach zhurnalist i pismennik nazvanij hreshenim batkom neokonservatizmu Buduchi zasnovnikom redaktorom ta spivrobitnikom riznomanitnih zhurnaliv vin vidigravav vplivovu rol v intelektualnij ta politichnij kulturi ostannoyi polovini stolittya pislya smerti Irvinga Kristola The Daily Telegraph opisav jogo yak mabut najvagomishogo intelektuala drugoyi polovini 20 go stolittya Irving Kristolangl Irving KristolNarodivsya22 sichnya 1920 1920 01 22 2 3 Bruklin Nyu Jork Nyu Jork SShAPomer18 veresnya 2009 2009 09 18 1 2 89 rokiv Arlington Virdzhiniya SShA rak legenKrayina SShADiyalnististorik sociolog vidavec zhurnalist politik filosofAlma materSiti KoledzhZnannya movanglijska 3 5 ZakladNyu Jorkskij universitetUchasnikDruga svitova vijnaChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i nauk i AAAS 6 PartiyaRespublikanska partiya SShAU shlyubi zdDitiVilyam KristolNagorodid 1991 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisKristol narodivsya u Bruklini Nyu Jork buduchi sinom nereligijnih yevrejskih immigrantiv zi Shidnoyi Yevropi Bessi Mejlmana i Dzhozefa Kristol Vin otrimav svij stupin bakalavra u miskomu koledzhi Siti Koledzhi Nyu Jorku u 1940 de specialnistyu jogo bula istoriya i de vin stav chastinoyu nevelikoyi ale vokalnoyi trockistskoyi antiradyanskoyi grupi yaka u kincevomu rezultati peretvorilasya u grupu Nyu jorkskih intelektualiv Same na cih zustrichah Kristol zustriv Gertrudu Gimelfarb z yakoyu zgodom odruzhivsya u 1942 roci Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vin sluzhiv u Yevropi u 12 j tankovij diviziyi bojovim pihotincem Kristol buv prijnyatij chlenom priyednavsya do Kongresu za svobodu kulturi z 1947 po 1952 rik vin publikuvavsya u zhurnali Commentary redaktorom yakogo buv Elliot Koen ne slid plutati z Elliotom Koenom pismennikom zhurnalu sogodni buv spivzasnovnikom razom zi Stivenom Spenderom Encounter stvorenogo na Britanskij osnovi z 1953 po 1958 rik redaktor The Reporter z 1959 po 1960 rik vikonavchij vice prezident vidavnichogo domu Basic Books z 1961 do 1969 Genri Lyus profesor miskogo znachennya Nyu Jorkskogo universitetu z 1969 po 1987 rik spivzasnovnik ta spivredaktor spershu z Deniel Bell a zgodom z Natan Glejzer the Public Interest z 1965 po 2002 rik Vin buv zasnovnikom i vidavcem The National Interest z 1985 po 2002 rik Pislya publikaciyi Ramparts pro Centralne rozviduvalne finansuvannya Kongresu za svobodu kulturi yaka bula shiroko rozpovsyudzhenoyu Kristol zalishiv kongres ta stav chlenom Amerikanskogo institutu pidpriyemnictva Kristol buv chlenom Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk chlenom Radi mizhnarodnih vidnosin pochesnim spivrobitnikom Amerikanskogo institutu pidpriyemnictva buduchi asocijovanim spivrobitnikom z 1972 roku starshim naukovim spivrobitnikom z 1977 roku zasluzhenim pracivnikom Dzhona M Olina z 1988 po 1999 rik Yak chlen radi spivrobitnikiv vkladnikiv Wall Street Journal vin zapochatkuvav shomisyachnu kolonku z 1972 po 1997 rik Vin pracyuvav v Radi Nacionalnogo fondu gumanitarnih nauk z 1972 po 1977 rik U lipni 2002 roku vin otrimav vid prezidenta Dzhordzha Busha medal svobodi najpochesnishu gromadyansku nagorodu krayini Kristol odruzhivsya z Gimelfarb sho bula istorikom u 1942 roci U nih bulo dvoye ditej Elizabet Nelson i Vilyam Kristol redaktor The Weekly Standard Kristol pomer u vici 89 ti rokiv 18 veresnya 2009 roku u stolichnomu gospisi u Falls Church Virdzhiniya vid uskladnen raku legeniv IdeyiU 1973 rik Majkl Harrington vviv termin neokonservatizm dlya opisu cih liberalnih intelektualiv i politichnih filosofiv yaki rozcharuvalisya z politichnim i kulturnim stavlennyam dominuyuchoyi demokratichnoyi partiyi i jshli do novoyi formi konservatizmu Priznachenij Harringtonom yak prinizlivim terminom vin buv prijnyatij Kristolom yak vdalij opis idej i politiki na prikladi The Public Interest Na vidminu vid liberaliv napriklad neokonservatori vidhilili bilshist program velikogo suspilstva pid egidoyu Lindona Dzhonsona i na vidminu vid tradicijnih konservatoriv voni pidtrimuyut bilsh obmezhenu socialnu derzhavu porushenu Franklinom Delano Ruzveltom U lyutomu 1979 roku Kristol buv zobrazhenij na obkladinci Esquire Napis opisuvav jogo yak hreshenij batko najpotuzhnishoyu novoyu politichnoyu sili v Americi neokonservatizm 12 V comu zh roci buli opublikovani knigi neokonservatoriv Lyudi yaki zminyuyut Politiku Ameriki Yak Harrington avtor Piter Stejnfels buv kritikovanij neokonservatizmom ale vin buv vrazhenij jogo zrostayuchim politichnim i intelektualnim vplivom vidpovid Kristol z yavilasya pid nazvoyu Spovid Pravdi yaka ziznalasya Mozhe buti tilki neo konservator Kristol stverdzhuye sho neokonservatizm ce ne ideologiya a vmovlyannya sposib mislennya pro politiku a ne zbirka principiv i aksiom Ce nosit shvidshe klasichnij a ne romantichnij temperament ye praktichnim i autiutopichnim autopiyeyu v politici Odin iz najznamenitishih visloviv Kristola harakterizuye neokonservatora yak liberala pograbovanogo realnistyu Ci ponyattya lezhat v osnovi neokonservativnoyi filosofiyi i do sogodni Tak realnist ye dlya Kristola skladnoyu Propaguyuchi gidnist chesnist teoriyi stimulyuvannya zrostannya virobnictva za rahunok znizhennya podatkiv yak osnovi dlya ekonomichnogo zrostannya sho ye neobhidnoyu umovoyu dlya vizhivannya suchasnoyi demokratiyi vin takozh napolyagaye na tomu sho bud yaka ekonomichna filosofiya povinna zrostati z dopomogoyu politichnoyi filosofiyi moralnoyi filosofiyi i navit religijnoyi dumki yaki buli tak samo neodminnoyu umovoyu dlya suchasnoyi demokratiyi Odna z jogo rannih knig Two Cheers for Capitalism Dva privitannya dlya kapitalizmu za kapitalizm tverdit sho kapitalizm chi tochnishe burzhuaznij kapitalizm zaslugovuye dvoh privitan pershe tomu sho ce pracyuye v dosit prostomu materialnomu sensi za rahunok polipshennya umov zhittya lyudej I druge vitannya tomu sho ce vlastive velikij miri osobistoyi svobodi I ce ne malenki dosyagnennya vin stverdzhuye i tilki kapitalizm viyavivsya zdatnim zabezpechiti yih Ale ce takozh nakladaye velike psihichne navantazhennya na osobistist i suspilnij lad takozh Tomu sho ce ne vidpovidaye ekzistencijnim lyudskim potrebam individa ce stvoryuye duhovne nezduzhannya sho stavit pid zagrozu zakonnist cogo socialnogo poryadku Stilki zh skilki j she sho nebud ce ye utrimuvannya cogo tretogo privitannya sho ye vidminnoyu risoyu neokonservatizmu yak jogo rozumiye Kristol Statti Choloviki i ideyi Nikkolo Makiavelli sutichka gruden 1954 Amerikanski Intelektuali i zovnishnya politika Inozemni spravi lipen 1967 magneziya v Na demokratichnih ideyah v Americi Memuari holodnogo Voyina New York Times Magazine 11 lyutogo 1968 magneziya U Rozdumah neokonservatistskogo Koli Chesnota Vtrachaye Vsyu yiyi krasu The Public Interest Fall 1970 magneziyi V Na demokratichnih ideyah v Americi i Dva privitannya dlya kapitalizmu Pornografiya nepristojnist i cenzura New York Times Magazine 28 bereznya 1971 magneziyi V Na demokratichnih ideyah v Americi i Rozdumi neokonservatistskogo Utopizm starodavnij i suchasnij Imprimus kviten 1973 magneziya U Dva privitannya dlya kapitalizmu Adam Smit i duh kapitalizmu Veliki Ideyi Sogodni pid red Robert Hatchins i Mortimer Adler 1976 magneziya Rozdumi v neo konservatora Spogad trockista New York Times Magazine 23 sichnya 1977 magneziya Rozdumi neo konservatora Protivnik Kulturi Inteligenciyi Encounter zhovten 1979 magneziya Rozdumi neo konservatora Prihovani vitrati reglamentaciyi The Wall Street Journal KnigiDemokratichni ideyi v Americi Nyu Jork Harper 1972 ISBN 0060124679 Dva Privitannya dlya Kapitalizmu 1978 ISBN 0 465 08803 1 Rozdumi neokonservatistskogo Ozirayuchis nazad poglyad v majbutnye 1983 ISBN 0 465 06872 3 Neokonservatizm Avtobiografiya Ideyi 1995 ISBN 0 02 874021 1 Neokonservativnoyi Perekonannya Okremi narisi 1942 2009 Basic Books 2011 roku ISBN 0465022235 Na yevreyiv i iudayizm Barnes i Nobel 2014 Primitkihttp www foxnews com story 2009 09 18 irving kristol godfather neo conservatism dies at 8 test latestnews Deutsche Nationalbibliothek Record 119308134 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 CONOR Sl d Track Q16744133 NNDB 2002 d Track Q1373513PosilannyaWebsite and bibliography of Irving Kristol s writings 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ