Фуггери (нім. Fugger) — в XV—XVII ст. найбільший німецький (з м. Аугсбурга, Південна Німеччина) торговельно-лихварський дім, який відігравав важливу роль в епоху становлення нових господарчих відносин у Європі. Позичали гроші монархам і впливовій шляхті багатьох країн, за що отримували право на експлуатацію золотих, срібних та мідних копалень. Провадили світову торгівлю металами. Одними з перших ввели монопольне об'єднання та технічне забезпечення видобутку, збагачення й металургії кольорових металів. Всіляко підтримували й фінансували експедицію Христофора Колумба.
Фуггери | |
Герб | |
Дата створення / заснування | 1507 |
---|---|
Архіви зберігаються у | d |
Час/дата припинення існування | 1806 |
Фуггери у Вікісховищі |
Родина Фуггерів походила з ткацького цеху міста Аугсбурга, а перші капітали були зароблені на торгівлі місцевим сукном і тканинами з інших країн. У XVI столітті ця купецька сім'я знесла велику частину замку Червений камінь і побудувала новий ренесансний замок.
Образ у літературі
Контора Фуггерів згадується у трилогії Анджея Сапковського «Сага про Рейневана».
Галерея
Див. також
Література та інтернет-ресурси
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фуггери |
- Гайко Г. , Білецький В. , Мікось Т., Хмура Я. Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). — Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 296 с.
- Fugger family website (multilingual)
- Сапковський Анджей. : Роман / Пер. . — К.: Гамазин, 2007. — 632 с. — [1].
- Гайко Г. Промислово-фінансова імперія Фуггерів як перша спроба монополізації гірничо-металургійного виробництва Європи / Г. Гайко, В. Білецький, П. Салуга // Схід: Серія «Історичні науки». — 2015. — № 7 (139). — С. 3-6.
- Мошенський С. З. Більше ніж гроші. Фінансова історія людства. К. : Саміт-книга, 2021 - 486 с. *[2]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fuggeri nim Fugger v XV XVII st najbilshij nimeckij z m Augsburga Pivdenna Nimechchina torgovelno lihvarskij dim yakij vidigravav vazhlivu rol v epohu stanovlennya novih gospodarchih vidnosin u Yevropi Pozichali groshi monarham i vplivovij shlyahti bagatoh krayin za sho otrimuvali pravo na ekspluataciyu zolotih sribnih ta midnih kopalen Provadili svitovu torgivlyu metalami Odnimi z pershih vveli monopolne ob yednannya ta tehnichne zabezpechennya vidobutku zbagachennya j metalurgiyi kolorovih metaliv Vsilyako pidtrimuvali j finansuvali ekspediciyu Hristofora Kolumba Fuggeri Gerb Data stvorennya zasnuvannya1507 Arhivi zberigayutsya ud Chas data pripinennya isnuvannya1806 Fuggeri u Vikishovishi Gerb Fuggeriv Zemli Fuggeriv Rodina Fuggeriv pohodila z tkackogo cehu mista Augsburga a pershi kapitali buli zarobleni na torgivli miscevim suknom i tkaninami z inshih krayin U XVI stolitti cya kupecka sim ya znesla veliku chastinu zamku Chervenij kamin i pobuduvala novij renesansnij zamok Obraz u literaturiKontora Fuggeriv zgaduyetsya u trilogiyi Andzheya Sapkovskogo Saga pro Rejnevana GalereyaPortret Yakoba Fuggera 1459 1525 roboti Albrehta Dyurera Portret roboti 1541 Stara Pinakoteka Myunhen Div takozhYakob Fugger Promislovo finansova imperiya FuggerivLiteratura ta internet resursiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fuggeri Gajko G Bileckij V Mikos T Hmura Ya Girnictvo j pidzemni sporudi v Ukrayini ta Polshi narisi z istoriyi Doneck UKCentr Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi 2009 296 s Fugger family website multilingual Sapkovskij Andzhej Roman Per K Gamazin 2007 632 s ISBN 978 966 2938 55 5 1 Gajko G Promislovo finansova imperiya Fuggeriv yak persha sproba monopolizaciyi girnicho metalurgijnogo virobnictva Yevropi G Gajko V Bileckij P Saluga Shid Seriya Istorichni nauki 2015 7 139 S 3 6 Moshenskij S Z Bilshe nizh groshi Finansova istoriya lyudstva K Samit kniga 2021 486 s ISBN 978 966 986 287 7 2