Олекса́ндр Рома́нович Лу́рія (16 липня 1902, Казань — 14 серпня 1977, Москва) — , засновник напряму нейропсихології.
Лурія Олександр Романович | |
---|---|
Ім'я при народженні | рос. Александр Романович Лурия |
Народився | 3 (16) липня 1902 Казань, d, Казанська губернія, Російська імперія[3] |
Помер | 14 серпня 1977[1][2] (75 років) Москва, СРСР |
Країна | СРСР |
Місце проживання | d, Казань |
Діяльність | лікар, психолог, special education teacher, антрополог |
Галузь | нейропсихологія, психолінгвістика і d |
Alma mater | d (1921) і Перший московський державний медичний університет імені І. М. Сеченова (1937) |
Науковий ступінь | доктор педагогічних наук[d] і доктор медичних наук |
Науковий керівник | Виготський Лев Семенович |
Вчителі | Виготський Лев Семенович |
Відомі учні | Величковський Борис Митрофанович, d, d, d і d |
Знання мов | російська[4][5] |
Заклад | МДУ |
Членство | Американська академія мистецтв і наук і Національна академія наук США |
Батько | d |
Нагороди | |
|
Біографія
Єврей за походженням, народився у м. Казань, в родині лікаря, закінчив місцевий університет. В середині 20-х років запрошений в Москву, до Інституту психології при МДУ ім. Ломоносова. Працює з О. М. Леонтьєвим, О. В. Запорожцем, Л. С. Виготським. Стає послідовником запропонованої Виготським культурно-історичної теорії походження вищих психічних функцій. Разом з іншими представниками цієї школи, зазнав переслідувань. В 1930-х роках нетривалий час працював у Харкові, долучившись до формування місцевої психологічної школи. Пише декілька книг в співавторстві з Виготським. Викладає; в той же час здобуває медичну освіту, працює в Інституті нейрохірургії АМН СРСР та Інституті неврології АМН СРСР. Під час війни працює в госпіталях з випадками уражень мозку. Разом з колегами, психологами, психоневрологами, психіатарми, невропатологами, нейрохірургами, фізіологами, серед яких , Ф. В. Бассін, , , А. В. Запорожець, організував серію досліджень та реабілітаційну практику, узагальнений в працях досвід яких, дав розвиток науці нейропсихології. По закінченню війни працює в МДУ, читає курси психології, а з 1950 року — нейропсихології. Автор багатьох праць із різних галузей психологічного знання.
Визнаний як в СРСР так і за кордоном. Член АПН СРСР, професор, іноземний член Національної академії наук США, Американської академії наук і мистецтв, Американської академії педагогіки, почесний член французького, британського, швейцарського, іспанського психологічних товариств, почесний професор шести іноземних университетів. Його праці з 20-х років і дотепер видаються різними мовами по всьому світу.
Внесок у науку
Значну увагу О. Р. приділяв прикладним аспектам психології. Перші його дослідження, здійснені ще в Казанському університеті, стосувались психології праці. Дослідження афективних процесів, для якого О. Р. в 1924 році адаптував методику К. Г. Юнга, отримало потужний резонанс в Європі. Знайомство з Виготським визначило інтерес О. Р. до вивчення вищих психічних функцій та, зокрема, їх локалізації в головному мозку. Вагомим є внесок Лурії в генетичну, вікову психологію; у цій галузі досліджень він використовував метод близнят для з'ясування генетичних та зовнішніх факторів розвитку. На перетині медицини, фізіології та психології проводились дослідження афазії та порушень мови у хворих з локальними ураженнями головного мозку. З часом ці дослідження постали фундаментом для нейропсихології. Ним були розроблені методи діагностики порушень та поновлення вищих психічних функцій на основі вивчення та корегування нейронних структур мозку. О. Р. часто звертався до поняття інтеріоризації, розробленого Виготським, зокрема в багаторічому дослідженні процесів пам'яті дітей різного віку. Культурно-історична теорія ще раз гучно заявила про себе в одній із останніх праць О. Р., в якій він виклав результати досліджень, заборонених в 30-ті роки. В них мова йшла про особливості психіки неосвічених та малограмотних жителів середньоазійських республік, а узагальнення визначили культурно-історичні фактори розвитку пізнавальних процесів. В цілому, О. Р. Лурія сприяв розвитку всіх галузей та напрямків психології, в тому числі, методології та теорії науки.
Цікавинки
В 1921 році створив психоаналітичне товариство в м. Казань. У відповідь на свій лист О. Р. отримав лист-вітання від Зигмунда Фрейда, який зберігав протягом всього життя.
Лурія розробив один з перших поліграфів. Його робота на цю тему була надрукована в США і сприяла розвитку досліджень, що зрештою призвели до появи сучасного детектора брехні.
Батько О. Р. вважав, що син займається пустою, нікому не потрібною наукою і заспокоївся, лише коли той отримав другу освіту, медичну.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- Лурия Александр Романович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- Хомская Е. Д. Александр Романович Лурия. Научная биография. — М.: Воениздат, 1992. — С. 44. et passim
Посилання
Джерела
- Психология. Словарь-справочник. Р. С. Немов. — Т. 1-2. — М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. — С. 294.
- Психологический словарь [ 1 липня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Luriya Oleksa ndr Roma novich Lu riya 16 lipnya 1902 Kazan 14 serpnya 1977 Moskva zasnovnik napryamu nejropsihologiyi Luriya Oleksandr RomanovichIm ya pri narodzhenni ros Aleksandr Romanovich LuriyaNarodivsya 3 16 lipnya 1902 Kazan d Kazanska guberniya Rosijska imperiya 3 Pomer 14 serpnya 1977 1977 08 14 1 2 75 rokiv Moskva SRSRKrayina SRSRMisce prozhivannya d KazanDiyalnist likar psiholog special education teacher antropologGaluz nejropsihologiya psiholingvistika i dAlma mater d 1921 i Pershij moskovskij derzhavnij medichnij universitet imeni I M Sechenova 1937 Naukovij stupin doktor pedagogichnih nauk d i doktor medichnih naukNaukovij kerivnik Vigotskij Lev SemenovichVchiteli Vigotskij Lev SemenovichVidomi uchni Velichkovskij Boris Mitrofanovich d d d i dZnannya mov rosijska 4 5 Zaklad MDUChlenstvo Amerikanska akademiya mistectv i nauk i Nacionalna akademiya nauk SShABatko dNagorodi d 1974 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaYevrej za pohodzhennyam narodivsya u m Kazan v rodini likarya zakinchiv miscevij universitet V seredini 20 h rokiv zaproshenij v Moskvu do Institutu psihologiyi pri MDU im Lomonosova Pracyuye z O M Leontyevim O V Zaporozhcem L S Vigotskim Staye poslidovnikom zaproponovanoyi Vigotskim kulturno istorichnoyi teoriyi pohodzhennya vishih psihichnih funkcij Razom z inshimi predstavnikami ciyeyi shkoli zaznav peresliduvan V 1930 h rokah netrivalij chas pracyuvav u Harkovi doluchivshis do formuvannya miscevoyi psihologichnoyi shkoli Pishe dekilka knig v spivavtorstvi z Vigotskim Vikladaye v toj zhe chas zdobuvaye medichnu osvitu pracyuye v Instituti nejrohirurgiyi AMN SRSR ta Instituti nevrologiyi AMN SRSR Pid chas vijni pracyuye v gospitalyah z vipadkami urazhen mozku Razom z kolegami psihologami psihonevrologami psihiatarmi nevropatologami nejrohirurgami fiziologami sered yakih F V Bassin A V Zaporozhec organizuvav seriyu doslidzhen ta reabilitacijnu praktiku uzagalnenij v pracyah dosvid yakih dav rozvitok nauci nejropsihologiyi Po zakinchennyu vijni pracyuye v MDU chitaye kursi psihologiyi a z 1950 roku nejropsihologiyi Avtor bagatoh prac iz riznih galuzej psihologichnogo znannya Viznanij yak v SRSR tak i za kordonom Chlen APN SRSR profesor inozemnij chlen Nacionalnoyi akademiyi nauk SShA Amerikanskoyi akademiyi nauk i mistectv Amerikanskoyi akademiyi pedagogiki pochesnij chlen francuzkogo britanskogo shvejcarskogo ispanskogo psihologichnih tovaristv pochesnij profesor shesti inozemnih universitetiv Jogo praci z 20 h rokiv i doteper vidayutsya riznimi movami po vsomu svitu Vnesok u naukuZnachnu uvagu O R pridilyav prikladnim aspektam psihologiyi Pershi jogo doslidzhennya zdijsneni she v Kazanskomu universiteti stosuvalis psihologiyi praci Doslidzhennya afektivnih procesiv dlya yakogo O R v 1924 roci adaptuvav metodiku K G Yunga otrimalo potuzhnij rezonans v Yevropi Znajomstvo z Vigotskim viznachilo interes O R do vivchennya vishih psihichnih funkcij ta zokrema yih lokalizaciyi v golovnomu mozku Vagomim ye vnesok Luriyi v genetichnu vikovu psihologiyu u cij galuzi doslidzhen vin vikoristovuvav metod bliznyat dlya z yasuvannya genetichnih ta zovnishnih faktoriv rozvitku Na peretini medicini fiziologiyi ta psihologiyi provodilis doslidzhennya afaziyi ta porushen movi u hvorih z lokalnimi urazhennyami golovnogo mozku Z chasom ci doslidzhennya postali fundamentom dlya nejropsihologiyi Nim buli rozrobleni metodi diagnostiki porushen ta ponovlennya vishih psihichnih funkcij na osnovi vivchennya ta koreguvannya nejronnih struktur mozku O R chasto zvertavsya do ponyattya interiorizaciyi rozroblenogo Vigotskim zokrema v bagatorichomu doslidzhenni procesiv pam yati ditej riznogo viku Kulturno istorichna teoriya she raz guchno zayavila pro sebe v odnij iz ostannih prac O R v yakij vin viklav rezultati doslidzhen zaboronenih v 30 ti roki V nih mova jshla pro osoblivosti psihiki neosvichenih ta malogramotnih zhiteliv serednoazijskih respublik a uzagalnennya viznachili kulturno istorichni faktori rozvitku piznavalnih procesiv V cilomu O R Luriya spriyav rozvitku vsih galuzej ta napryamkiv psihologiyi v tomu chisli metodologiyi ta teoriyi nauki Cikavinki V 1921 roci stvoriv psihoanalitichne tovaristvo v m Kazan U vidpovid na svij list O R otrimav list vitannya vid Zigmunda Frejda yakij zberigav protyagom vsogo zhittya Luriya rozrobiv odin z pershih poligrafiv Jogo robota na cyu temu bula nadrukovana v SShA i spriyala rozvitku doslidzhen sho zreshtoyu prizveli do poyavi suchasnogo detektora brehni Batko O R vvazhav sho sin zajmayetsya pustoyu nikomu ne potribnoyu naukoyu i zaspokoyivsya lishe koli toj otrimav drugu osvitu medichnu PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Luriya Aleksandr Romanovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Homskaya E D Aleksandr Romanovich Luriya Nauchnaya biografiya M Voenizdat 1992 S 44 et passimPosilannyaPortal Biografiyi DzherelaPsihologiya Slovar spravochnik R S Nemov T 1 2 M VLADOS PRESS 2003 S 294 Psihologicheskij slovar 1 lipnya 2010 u Wayback Machine