Кубок Конфедерацій

Ку́бок конфедера́цій (англ. FIFA Confederations Cup) — колишнє змагання національних збірних, що проводилось під патронатом ФІФА. У період з 2001 по 2017 рік (за винятком 2003 року) турнір проходив у країні, яка у наступному році мала приймати чемпіонат світу, виступаючи тестовою подією для головного турніру.

Кубок конфедерацій

Засновано	1992
Скасовано	2019
Регіон	ФІФА
Кількість команд	8
Поточний чемпіон	Німеччина (2017)
Найбільше перемог	Бразилія (4 рази)
Сайт	http://www.fifa.com/clubworldcup/
2017

В турнірі брали участь чемпіони всіх конфедерацій (АФК, КАФ, КОНКАКАФ, КОНМЕБОЛ, ОФК і УЄФА), а також чемпіон світу та господар наступного чемпіонату світу. Коли чемпіон світу був також переможцем континентального чемпіонату, для участі в турнірі запрошувався фіналіст континентального чемпіонату. Таким чином, в кубку брали участь вісім команд, які за допомогою жеребкування розділяли на дві групи по 4 збірні. Дві найкращі збірні з кожної групи виходили до півфіналів за схемою: чемпіон однієї групи проти команди, що посіла друге місце у іншій групі. Переможці півфіналів і проводили вирішальний фінальний матч у якому визначався переможець турніру.

У березні 2019 року ФІФА підтвердила, що турнір більше не буде проводитись внаслідок розширення клубного чемпіонату світу в 2021 році.

Історія

Кубок конфедерацій з'явився зі змагання Кубок короля Фахда], який проходив за схожою схемою в Саудівській Аравії в 1992 і 1995 роках. У 1997 році ФІФА організувала перший офіційний Кубок і затвердила його проведення кожні два роки. З 2005 року Кубок став проводитися кожні чотири роки в країні-господарці наступного чемпіонату світу, за рік до його початку. Таким чином, Кубок конфедерацій є своєрідною репетицією перед чемпіонатом світу.

У 2003 році на Кубку сталася трагедія. Під час півфінального матчу проти Колумбії помер від серцевого нападу камерунський гравець Марк-Вів'єн Фое.

За всю історію турніру Кубка конфедерацій його переможцями ставали 6 збірних: Аргентина, Данія (ще як кубок Короля Фахда), Бразилія (рекордні чотири рази), Мексика, Франція (двічі) і Німеччина. Оостаннім володарем кубка стала національна збірна Німеччини, яка завоювала титул на Кубку конфедерацій в Росії в 2017 році.

У 2016 році Асоціація європейських футбольних клубів (ЕСА) почала вести переговори з ФІФА про зміну формату клубного чемпіонату світу з метою збільшення кількості учасників турніру з 8 до 16 або 24 команд і зміну часу його проведення на літо кожного другого року. Якщо переговори увінчаються успіхом, то Кубок конфедерацій буде скасований, а його місце займе реформований Клубний чемпіонат світу. Крім того, висловлювалися пропозиції замінити Кубок конфедерацій «лігою націй» аналогічно Лізі націй УЄФА і Лізі націй КОНКАКАФ.

В результаті переговори завершилися успіхом, про що офіційно було повідомлено у березні 2019 року і з 2021 року замість Кубка конфедерацій став проводитись розширений Клубний чемпіонат світу з футболу. Таким чином, Кубок конфедерацій 2017 року став останнім змаганням в історії цього турніру.

Скасування турніру

Спочатку Кубок конфедерацій 2021 року мав пройти в Катарі, країні-господарці чемпіонату світу 2022 року, про що було оголошено 2 грудня 2010 року після того, як країна отримала право на проведення «мундіалю». Однак виникли занепокоєння з приводу високих температур Катару в літній період (що також призвело до перенесення чемпіонату світу з традиційного періоду червень-липень на листопад-грудень).

25 лютого 2015 року це призвело до того, що ФІФА офіційно оголосила, що перенесе Кубок Конфедерацій 2021 року в іншу країну Азійської конфедерації футболу, тому його все можна буде проводити під час традиційного періоду червень-липень 2021 року, не перериваючи національні чемпіонати. Як компенсацію черговий турнір ФІФА, потенційно Клубний чемпіонат світу мав бути наданий для проведення Катару як підготовка до ЧС-2022. В підсумку Катар став господарем клубних чемпіонатів світу 2019 та 2020 років.

У жовтні 2017 року ФІФА оприлюднила плани взагалі скасувати Кубок конфедерацій та замінити його клубним чемпіонатом світу, який би проводився в цей час раз на чотири роки і був розширений до 24 команд. 15 березня 2019 року ФІФА оголосила, що Кубок конфедерацій буде скасований, а замість нього в цей же час мав відбутись клубний чемпіонат світу 2021 року в Китаї, втім і його було перенесено через пандемію COVID-19.

Результати фінальних матчів

Кубок Короля Фахда

№	Рік	Місце проведення	Чемпіон	Рахунок	Фіналіст
1	1992 (детальніше)	Саудівська Аравія	Аргентина	3:1	Саудівська Аравія
2	1995 (детальніше)	Саудівська Аравія	Данія	2:0	Аргентина

Кубок Конфедерацій

№	Рік	Місце проведення	Чемпіон	Рахунок	Фіналіст
1	1997 (детальніше)	Саудівська Аравія	Бразилія	3:1	Австралія
2	1999 (детальніше)	Мексика	Мексика	4:3	Бразилія
3	2001 (детальніше)	Південна Корея Японія	Франція	1:0	Японія
4	2003 (детальніше)	Франція	Франція	1:0	Камерун
5	2005 (детальніше)	Німеччина	Бразилія	4:1	Аргентина
6	2009 (детальніше)	ПАР	Бразилія	3:2	США
7	2013 (детальніше)	Бразилія	Бразилія	3:0	Іспанія
8	2017 (детальніше)	Росія	Німеччина	1:0	Чилі

Статистика

Призери

Збірна	Перемог	Фіналів	Третіх місць
Бразилія	4 (1997, 2005, 2009, 2013)	1 (1999)
Франція	2 (2001, 2003)
Аргентина	1 (1992)	2 (1995, 2005)
Мексика	1 (1999)		1 (1995)
Німеччина	1 (2017)	-	1 (2005)
Данія	1 (1995)
США	-	1 (2009)	2 (1992, 1999)
Австралія	-	1 (1997)	1 (2001)
Іспанія	-	1 (2013)	1 (2009)
Камерун	-	1 (2003)
Японія	-	1 (2001)
Саудівська Аравія	-	1 (1992)
Чилі	-	1 (2017)
Італія	-	-	1 (2013)
Португалія	-	-	1 (2017)
Туреччина	-	-	1 (2003)
Чехія	-	-	1 (1997)

Найкращі бомбардири

Гравець	Збірна	Голів
Куаутемок Бланко	Мексика	9
Роналдіньо	Бразилія
Адріано	Бразилія	7
Ромаріо	Бразилія
Марзук аль-Отаїбі	Саудівська Аравія	6
Алекс	Бразилія	5
Джон Алоїзі	Австралія
Луїс Фабіано	Бразилія
Робер Пірес	Франція
Владімір Шміцер	Чехія

Нагороди

Золотий м'яч

Золотий м'яч присуджується найкращому гравцеві турніру. Його обирають шляхом опитування засобів масової інформації.

Рік	Переможець
1997	Денілсон
1999	Роналдіньо
2001	Робер Пірес
2003	Тьєррі Анрі
2005	Адріано
2009	Кака
2013	Неймар
2017	Юліан Дракслер

Золотий бутс

Золотий бутс присуджується найкращому бомбардиру турніру. Якщо більше ніж один гравець мають однакову кількість голів, переможця обираєть за більшою кількістю результативних передач під час турніру.

Рік	Переможець	Голів
1997	Ромаріо	7
1999	Роналдіньо	6
2001	Робер Пірес	2
2003	Тьєррі Анрі	4
2005	Адріано	5
2009	Луїс Фабіано	5
2013	Фернандо Торрес	5
2017	Тімо Вернер	3

Золота рукавиця

Золота рукавиця присуджується найкращому воротареві турніру.

Рік	Переможець
2005	Освальдо Санчес
2009	Тім Говард
2013	Жуліо Сезар
2017	Клаудіо Браво

Нагорода Фейр-Плей від ФІФА

Рік	Переможець
1997	ПАР
1999	Нова Зеландія,  Бразилія
2001	Японія
2003	Японія
2005	Греція
2009	Бразилія
2013	Іспанія
2017	Німеччина

Загальна статистика збірних

Станом на 3 липня 2017.

#	Збірна	У	І	В	Н	П	ГЗ	ГП	РГ	О	Т
1	Бразилія	7	33	23	5	5	78	28	+50	74	4
2	Мексика	7	27	11	6	10	44	43	+1	39	1
3	Франція	2	10	9	0	1	24	5	+19	27	2
4	Німеччина	3	13	8	2	3	29	22	+7	26	1
5	Іспанія	2	10	7	1	2	26	8	+18	22	–
6	США	4	15	6	1	8	20	20	0	19	–
7	Аргентина	3	10	5	3	2	22	14	+8	18	1
8	Австралія	4	16	5	3	8	17	25	-8	18	–
9	Японія	5	17	5	2	10	19	25	-6	17	–
10	Уругвай	2	10	5	1	4	22	13	+9	16	–
11	Камерун	3	11	4	2	5	7	11	-4	14	–
12	Португалія	1	5	3	2	0	9	3	+6	11	–
13	Італія	2	8	3	2	3	13	15	-2	11	–
14	Саудівська Аравія	4	12	3	1	8	13	31	-18	10	–
15	Нігерія	2	6	2	2	2	11	7	+4	8	–
16	Данія	1	3	2	1	0	5	1	+4	7	1
17	Чехія	1	5	2	1	2	10	7	+3	7	–
18	Туреччина	1	5	2	1	2	8	8	0	7	–
19	Чилі	1	5	1	3	1	4	3	+1	6	–
20	Колумбія	1	5	2	0	3	5	5	0	6	–
21	Південна Корея	1	3	2	0	1	3	6	-3	6	–
22	ПАР	2	8	1	2	5	9	13	-4	5	–
23	Єгипет	2	6	1	2	3	8	17	-9	5	–
24	Росія	1	3	1	0	2	3	3	0	3	–
25	Туніс	1	3	1	0	2	3	5	-2	3	–
26	ОАЕ	1	3	1	0	2	2	8	-6	3	–
27	Болівія	1	3	0	2	1	2	3	-1	2	–
28	Ірак	1	3	0	2	1	0	1	-1	2	–
29	Греція	1	3	0	1	2	0	4	-4	1	–
30	Канада	1	3	0	1	2	0	5	-5	1	–
31	Нова Зеландія	4	12	0	1	11	3	32	-29	1	–
32	Кот-д'Івуар	1	2	0	0	2	2	9	-7	0	–
33	Таїті	1	3	0	0	3	1	24	-23	0	–

Примітки

1. Офіційно скасовано у 2019 році, втім останній розіграш пройшов у 2017.
2. . FIFA.com. 15 березня 2019. Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 15 березня 2019.
3. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 27 листопада 2019.
4. . Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 27 листопада 2019.
5. . Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 27 листопада 2019.
6. . Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 27 листопада 2019.
7. (англ.). SI.com. 2 травня 2018. Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 2 травня 2018.
8. . FIFA. 19 березня 2015. Архів оригіналу за 20 березня 2015. Процитовано 26 травня 2022.
9. . CBC Sports. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 26 лютого 2015.
10. . FIFA.com. 24 лютого 2015. Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 26 травня 2022.
11. Agenda of meeting no. 10 of the FIFA Council (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 28 травня 2019. (PDF) оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 3 червня 2019.
12. . ESPN. 28 жовтня 2017. Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 14 грудня 2017.
13. . BBC Sport. British Broadcasting Corporation. 15 березня 2019. Архів оригіналу за 15 березня 2019. Процитовано 16 березня 2019.
14. Harris, Rob (13 березня 2019). . APNews.com. Associated Press. Архів оригіналу за 13 березня 2019. Процитовано 16 березня 2019.

Посилання

• Кубок Конфедерацій на офіційному сайті ФІФА [ 15 червня 2010 у Wayback Machine.]
• Кубок Конфедерацій на сайті rsssf.com [ 15 липня 2017 у Wayback Machine.]