Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Балашов — місто (з 1780) в Росії, муніципальне утворення зі статусом міського поселення у складі Балашовського муніципального району Саратовської області, на території якого також розташовані органи місцевого самоврядування Балашовського муніципального району.
| місто Балашов | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Балашов | |||||
| |||||
 | |||||
| Країна |  Росія | ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Саратовська область | ||||
| Муніципальний район | Балашовський район | ||||
| Код ЗКАТУ: | 63410 | ||||
| Код ЗКТМО: | 63608101001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | XVIII століття | ||||
| Статус міста | 1780 | ||||
| Населення | ▼ 79 695 (2014) | ||||
| Площа | 73 км² | ||||
| Поштові індекси | 412301 | ||||
| Телефонний код | +7 8454 | ||||
| Географічні координати: | 51°33′ пн. ш. 43°10′ сх. д. / 51.550° пн. ш. 43.167° сх. д.Координати: 51°33′ пн. ш. 43°10′ сх. д. / 51.550° пн. ш. 43.167° сх. д. | ||||
| Часовий пояс | , влітку | ||||
| Висота над рівнем моря | 140 м | ||||
| Влада | |||||
| Вебсторінка | balashovadmin.ru | ||||
| Мапа | |||||
  Балашов  Балашов | |||||
|
| |||||
| | |||||
Населення — 79 695 чоловік.
Географія
Місто розташоване на східній околиці Оксько — Донської рівнини, на річці Хопер (притока Дону), на перетині залізничних ліній Тамбов — Камишин і Поворіно — Пенза, за 210 км на захід від Саратова.
Через місто протікає одна з найкрасивіших річок середньої смуги Росії — Хопер, яка ділить Балашов на дві нерівні частини — приватний сектор і центральний, з будівлями міського типу.
Поблизу міста знаходиться військовий аеродром і військове містечко
Історія
Балашов був заснований в XVII столітті Василем Балашкою як хутір, потім став селом. Указом імператриці Катерини II в 1780 році колишньому палацовому селу було надано статус повітового міста і Балашовський повіт увійшов до складу Саратовської губернії.
Балашов на початку XIX століття — десятий за кількістю жителів серед міст губернії, він швидко росте, перетворюючись на значний торгово-промисловий центр західної окраїни Саратовської губернії. В 30-і роки 19 століття загальне число городян 2104 осіб. З'являється пристань, по річці сплавляють хліб, у місті діють ярмарки і базари. У 1864 році було відкрито перший навчальний заклад — парафіяльне училище. Потім з'явилися міське чотирикласне училище, чоловіча і жіноча гімназії, духовні ремісничі училища. У місті за даними Всеросійського перепису населення 1897 року діяло 6 шкіл, земська лікарня, дитячий притулок, 2 богадільні, 7 церков, у тому числі Свято-Троїцький собор. Працювали заводи: салотопленний, цегляні, маслоробні, чавуноливарні і механічні майстерні. Одна за одною росли млини. На початку XX ст. в місті працювали вже 6 механічних парових млинів з іноземним обладнанням.
Будівництво залізниці через Балашов почалося в 1891 році і зв'язало місто прямим сполученням з Камишиним і Тамбовом (1894 р Рязано-Уральська залізниця), Пензою і Харковом (1895 р Південно-Східна залізниця). До 1894 року був побудований перший залізничний міст через Хопер у Балашові. Це дало поштовх розвитку місцевої промисловості і торгівлі.
У роки Великої Вітчизняної війни 1941—1945 рр. Балашов був важливим залізничним вузлом, через який йшло постачання Сталінградського і Донського фронтів. Восени 1941 рік у місто був евакуйований київський завод «Арсенал-2». Авіарембаза налагодила цілодобову роботу по ремонту літаків. На підприємствах міста було освоєно випуск необхідної фронту продукції. На території Балашова та Балашовського району розмістилося понад 20 шпиталів. Чимало яскравих сторінок балашовці вписали в літопис Великої Вітчизняної війни 1941—1945 рр. 12 земляків, 13 учасників війни, у різні роки проживали в місті і районі, 132 випускники 3-ї Балашовської школи ГВФ і 1-й Балашовської військової школи пілотів були удостоєні звання Героїв Радянського Союзу.
У післявоєнний період місто продовжувало розвиватися як районний центр.
6 січня 1954 Указом Президії Верховної Ради СРСР була утворена Балашовська область. Її територія була сформована шляхом розукрупнення Саратовської, Воронезької, Сталінградської та Тамбовської областей. Роки існування області (1954—1957) були часи інтенсивного будівництва, промислового і культурного розвитку міста. Відкривалися нові заводи (машинобудівний, авторемонтний, переробний), фабрики, магазини, школи та лікарні. Житлова площа Балашова в ці роки збільшилася більш ніж на 60 тис.кв.м. У місті були побудовані кінотеатр «Спартак» на триста місць, готель на сто номерів. Велика увага приділялася будівництву нових та реконструкції існуючих підприємств промисловості — словом сталися сприятливі зміни в усіх сферах життя міста, і був закладений хороший фундамент для його подальшого зростання і розвитку. Однак, у листопаді 1957 року Балашовська область була реорганізована, і Балашов знову увійшов до складу Саратовської області як центр Балашовського району.
У вересні 1958 року в Балашові відкривається слюдяний комбінат. До цього існував тільки цех по розщепленню слюди. При повному освоєнні потужностей на комбінаті могли трудитися близько 7 тис. працівників. Під цех слюдокомбіната передали будівлю Будинку Рад. Корпус по вул. Карла Маркса будувався самим комбінатом. Рішення про будівництво взуттєвої фабрики і комбінату плащових тканин приймалося в той же час. У 1958 р в Балашові відкрилася школа-інтернат, що отримала добротні будівлі облвиконкому та обласного управління сільського господарства. Кооперативний технікум відкрився після реконструкції адміністративної будівлі облспоживспілки на розі вулиць Пушкіна і Леніна. З'явилася нова міська лікарня.
Наразі Балашов — найбільше після Саратова місто на Правобережжі області.
Балашов сьогодні — це не тільки мірошники, залізничники, текстильники і машинобудівники, а й талановиті артисти (місцевий драматичний театр — один з найстаріших муніципальних театрів області), майстри самодіяльних промислів, художники і поети, архітектори і музиканти, високопрофесійні педагогічні кадри, видатні вчені, чиї імена відомі далеко за межами міста, і сотні випускників авіаційного інституту.
Промисловість
У місті діють підприємства:
- ТОВ «Балашовський текстильний комбінат»,
- ТОВ «МакПром»,
- ВАТ «Балашовслюда»
- ТОВ «ЗБК-8»,
- ТОВ «Балашовський цукровий комбінат»,
- ЗАТ «БалашовБелстарАгро»,
- ВАТ «Балашовський комбінат хлібопродуктів»,
- ВАТ «Балашовська хлібна база»,
- ВАТ «Балашовський комбікормовий завод»
- ВАТ «Млин 11»,
- ТОВ «Балашовская птахофабрика»,
- ЗАТ «Елеваторхолдінг»
- АТ «Рембаза»
- ТОВ «Сільгосптехніка»
- ТОВ "Взуттєва фабрика «ТОТОлини»
- Локомотивне депо Балашов.
Раніше в Балашові діяли м'ясоконсервний комбінат, швейні, взуттєві, меблеві фабрики, а також заводи (автотракторних причепів, авторемонтний, лікеро-горілчаний) і підприємства з виробництва будматеріалів. Всі великі підприємства припинили свою діяльність.
Наразі в місті планують побудувати м'ясокомбінат і комбікормовий завод за новими технологіями, цегельний і пінобетонний заводи, домобудівний комбінат. Можливо, з'являться швейна фабрика і цукровий завод на кошти китайських інвесторів.
Австрійські інвестори можуть зацікавитися проектом будівництва в місті сміттєпереробного заводу.
Пам'ятки
Зі збережених будівель можна відзначити:
- Будинок купця Василя Федоровича Семенова (нині Будинок піонерів),
- Будинок купця Дениса Какірбашева (1827),
- Будинок купця Михайла Григоровича Лежнєва (нині дитячоий садочок «Дюймовочка»),
- Будинок купця Леоніда Григоровича Огурцова,
- Садиба купця Чіркіна (нині редакція газети «Балашовська правда»),
- Особняк купців Камських,
- Особняк, побудований зерноторгівцем і скотопромисловцем Євгеном Михайловичем Д'яковим в 1903 році. У будинку збереглися набірний паркет, шпалерне і штофне покриття стін, стель.
У місті є три храми: на честь Преображення, ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість» і Архистратига Михаїла. Також у виправній колонії знаходиться храм Святого Миколая. Будується четвертий храм на честь Воздвиження Хреста Господнього в мікрорайоні КПТ.
Уродженці
- Буковський Анатолій Сергійович (1925—2006) — радянський та український кінорежисер, актор, сценарист
- Іванченко Андрій Володимирович (* 1975) — російський художник-ілюстратор.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Balashov misto z 1780 v Rosiyi municipalne utvorennya zi statusom miskogo poselennya u skladi Balashovskogo municipalnogo rajonu Saratovskoyi oblasti na teritoriyi yakogo takozh roztashovani organi miscevogo samovryaduvannya Balashovskogo municipalnogo rajonu misto Balashov ros Balashov Balashovskij krayeznavchij muzej Krayina Rosiya Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Saratovska oblast Municipalnij rajon Balashovskij rajon Kod ZKATU 63410 Kod ZKTMO 63608101001 Osnovni dani Chas zasnuvannya XVIII stolittya Status mista 1780 Naselennya 79 695 2014 Plosha 73 km Poshtovi indeksi 412301 Telefonnij kod 7 8454 Geografichni koordinati 51 33 pn sh 43 10 sh d 51 550 pn sh 43 167 sh d 51 550 43 167 Koordinati 51 33 pn sh 43 10 sh d 51 550 pn sh 43 167 sh d 51 550 43 167 Chasovij poyas UTC 3 vlitku UTC 4 Visota nad rivnem morya 140 m Vlada Vebstorinka balashovadmin ru Mapa Balashov Balashov Balashov u Vikishovishi Naselennya 79 695 cholovik GeografiyaMisto roztashovane na shidnij okolici Oksko Donskoyi rivnini na richci Hoper pritoka Donu na peretini zaliznichnih linij Tambov Kamishin i Povorino Penza za 210 km na zahid vid Saratova Cherez misto protikaye odna z najkrasivishih richok serednoyi smugi Rosiyi Hoper yaka dilit Balashov na dvi nerivni chastini privatnij sektor i centralnij z budivlyami miskogo tipu Poblizu mista znahoditsya vijskovij aerodrom i vijskove mistechkoIstoriyaGerb 1780 roku Balashov buv zasnovanij v XVII stolitti Vasilem Balashkoyu yak hutir potim stav selom Ukazom imperatrici Katerini II v 1780 roci kolishnomu palacovomu selu bulo nadano status povitovogo mista i Balashovskij povit uvijshov do skladu Saratovskoyi guberniyi Balashov na pochatku XIX stolittya desyatij za kilkistyu zhiteliv sered mist guberniyi vin shvidko roste peretvoryuyuchis na znachnij torgovo promislovij centr zahidnoyi okrayini Saratovskoyi guberniyi V 30 i roki 19 stolittya zagalne chislo gorodyan 2104 osib Z yavlyayetsya pristan po richci splavlyayut hlib u misti diyut yarmarki i bazari U 1864 roci bulo vidkrito pershij navchalnij zaklad parafiyalne uchilishe Potim z yavilisya miske chotiriklasne uchilishe cholovicha i zhinocha gimnaziyi duhovni remisnichi uchilisha U misti za danimi Vserosijskogo perepisu naselennya 1897 roku diyalo 6 shkil zemska likarnya dityachij pritulok 2 bogadilni 7 cerkov u tomu chisli Svyato Troyickij sobor Pracyuvali zavodi salotoplennij ceglyani maslorobni chavunolivarni i mehanichni majsterni Odna za odnoyu rosli mlini Na pochatku XX st v misti pracyuvali vzhe 6 mehanichnih parovih mliniv z inozemnim obladnannyam Budivnictvo zaliznici cherez Balashov pochalosya v 1891 roci i zv yazalo misto pryamim spoluchennyam z Kamishinim i Tambovom 1894 r Ryazano Uralska zaliznicya Penzoyu i Harkovom 1895 r Pivdenno Shidna zaliznicya Do 1894 roku buv pobudovanij pershij zaliznichnij mist cherez Hoper u Balashovi Ce dalo poshtovh rozvitku miscevoyi promislovosti i torgivli U roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni 1941 1945 rr Balashov buv vazhlivim zaliznichnim vuzlom cherez yakij jshlo postachannya Stalingradskogo i Donskogo frontiv Voseni 1941 rik u misto buv evakujovanij kiyivskij zavod Arsenal 2 Aviarembaza nalagodila cilodobovu robotu po remontu litakiv Na pidpriyemstvah mista bulo osvoyeno vipusk neobhidnoyi frontu produkciyi Na teritoriyi Balashova ta Balashovskogo rajonu rozmistilosya ponad 20 shpitaliv Chimalo yaskravih storinok balashovci vpisali v litopis Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni 1941 1945 rr 12 zemlyakiv 13 uchasnikiv vijni u rizni roki prozhivali v misti i rajoni 132 vipuskniki 3 yi Balashovskoyi shkoli GVF i 1 j Balashovskoyi vijskovoyi shkoli pilotiv buli udostoyeni zvannya Geroyiv Radyanskogo Soyuzu U pislyavoyennij period misto prodovzhuvalo rozvivatisya yak rajonnij centr 6 sichnya 1954 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR bula utvorena Balashovska oblast Yiyi teritoriya bula sformovana shlyahom rozukrupnennya Saratovskoyi Voronezkoyi Stalingradskoyi ta Tambovskoyi oblastej Roki isnuvannya oblasti 1954 1957 buli chasi intensivnogo budivnictva promislovogo i kulturnogo rozvitku mista Vidkrivalisya novi zavodi mashinobudivnij avtoremontnij pererobnij fabriki magazini shkoli ta likarni Zhitlova plosha Balashova v ci roki zbilshilasya bilsh nizh na 60 tis kv m U misti buli pobudovani kinoteatr Spartak na trista misc gotel na sto nomeriv Velika uvaga pridilyalasya budivnictvu novih ta rekonstrukciyi isnuyuchih pidpriyemstv promislovosti slovom stalisya spriyatlivi zmini v usih sferah zhittya mista i buv zakladenij horoshij fundament dlya jogo podalshogo zrostannya i rozvitku Odnak u listopadi 1957 roku Balashovska oblast bula reorganizovana i Balashov znovu uvijshov do skladu Saratovskoyi oblasti yak centr Balashovskogo rajonu U veresni 1958 roku v Balashovi vidkrivayetsya slyudyanij kombinat Do cogo isnuvav tilki ceh po rozsheplennyu slyudi Pri povnomu osvoyenni potuzhnostej na kombinati mogli truditisya blizko 7 tis pracivnikiv Pid ceh slyudokombinata peredali budivlyu Budinku Rad Korpus po vul Karla Marksa buduvavsya samim kombinatom Rishennya pro budivnictvo vzuttyevoyi fabriki i kombinatu plashovih tkanin prijmalosya v toj zhe chas U 1958 r v Balashovi vidkrilasya shkola internat sho otrimala dobrotni budivli oblvikonkomu ta oblasnogo upravlinnya silskogo gospodarstva Kooperativnij tehnikum vidkrivsya pislya rekonstrukciyi administrativnoyi budivli oblspozhivspilki na rozi vulic Pushkina i Lenina Z yavilasya nova miska likarnya Narazi Balashov najbilshe pislya Saratova misto na Pravoberezhzhi oblasti Balashov sogodni ce ne tilki miroshniki zaliznichniki tekstilniki i mashinobudivniki a j talanoviti artisti miscevij dramatichnij teatr odin z najstarishih municipalnih teatriv oblasti majstri samodiyalnih promisliv hudozhniki i poeti arhitektori i muzikanti visokoprofesijni pedagogichni kadri vidatni vcheni chiyi imena vidomi daleko za mezhami mista i sotni vipusknikiv aviacijnogo institutu Promislovist U misti diyut pidpriyemstva TOV Balashovskij tekstilnij kombinat TOV MakProm VAT Balashovslyuda TOV ZBK 8 TOV Balashovskij cukrovij kombinat ZAT BalashovBelstarAgro VAT Balashovskij kombinat hliboproduktiv VAT Balashovska hlibna baza VAT Balashovskij kombikormovij zavod VAT Mlin 11 TOV Balashovskaya ptahofabrika ZAT Elevatorholding AT Rembaza TOV Silgosptehnika TOV Vzuttyeva fabrika TOTOlini Lokomotivne depo Balashov Ranishe v Balashovi diyali m yasokonservnij kombinat shvejni vzuttyevi meblevi fabriki a takozh zavodi avtotraktornih prichepiv avtoremontnij likero gorilchanij i pidpriyemstva z virobnictva budmaterialiv Vsi veliki pidpriyemstva pripinili svoyu diyalnist Narazi v misti planuyut pobuduvati m yasokombinat i kombikormovij zavod za novimi tehnologiyami cegelnij i pinobetonnij zavodi domobudivnij kombinat Mozhlivo z yavlyatsya shvejna fabrika i cukrovij zavod na koshti kitajskih investoriv Avstrijski investori mozhut zacikavitisya proektom budivnictva v misti smittyepererobnogo zavodu Pam yatkiCerkva v chest ikoni Bozhoyi Materi Vsih skorbotnih Radist Osobnyak D yakova Zi zberezhenih budivel mozhna vidznachiti Budinok kupcya Vasilya Fedorovicha Semenova nini Budinok pioneriv Budinok kupcya Denisa Kakirbasheva 1827 Budinok kupcya Mihajla Grigorovicha Lezhnyeva nini dityachoij sadochok Dyujmovochka Budinok kupcya Leonida Grigorovicha Ogurcova Sadiba kupcya Chirkina nini redakciya gazeti Balashovska pravda Osobnyak kupciv Kamskih Osobnyak pobudovanij zernotorgivcem i skotopromislovcem Yevgenom Mihajlovichem D yakovim v 1903 roci U budinku zbereglisya nabirnij parket shpalerne i shtofne pokrittya stin stel U misti ye tri hrami na chest Preobrazhennya ikoni Bozhoyi Materi Vsih skorbotnih Radist i Arhistratiga Mihayila Takozh u vipravnij koloniyi znahoditsya hram Svyatogo Mikolaya Buduyetsya chetvertij hram na chest Vozdvizhennya Hresta Gospodnogo v mikrorajoni KPT UrodzhenciBukovskij Anatolij Sergijovich 1925 2006 radyanskij ta ukrayinskij kinorezhiser aktor scenarist Ivanchenko Andrij Volodimirovich 1975 rosijskij hudozhnik ilyustrator Div takozhBalashov aviabaza