Національний парк Деосай (урду دیوسائی باغ ملی) — високогірна альпійська рівнина (плато) і національний парк, розташований між , і в Гілгіт-Балтистані, Пакистан.
34°58′ пн. ш. 75°24′ сх. д. / 34.967° пн. ш. 75.400° сх. д.Координати: 34°58′ пн. ш. 75°24′ сх. д. / 34.967° пн. ш. 75.400° сх. д. | |
Країна | Пакистан |
---|---|
Розташування | , Гілгіт-Балтистан, Пакистан |
Найближче місто | Скарду та |
Площа | 3464 км² |
Засновано | 1993 |
Статус: | Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d] |
Національний парк Деосай (Пакистан) | |
Національний парк Деосай у Вікісховищі |
Рівнини Деосай розташовані на середній висоті 4114 метрів (13,497 футів) над рівнем моря і вважається другим за висотою плато у світі.
Етимологія
«Deosai» (урду دیوسای٘) мовою урду означає «країна гігантів». Балті називають це місце «Ґбіарса» (), що означає «Літнє місце», оскільки воно доступне лише влітку.
Географія
Національний парк Деосай розташований на заході Гімалаїв у Гілгіт-Балтістані (ГБ), Пакистан. Середня висота 4 114 metres (13 497 ft) над рівнем моря, що робить рівнини Деосай другим за висотою плато у світі після тибетського плато Чангтан. Парк охороняє територію площею 843 км2 (325 кв. миль). Він добре відомий своєю багатою флорою та фауною екорегіону альпійських степів Каракорум-Західно-Тибетське плато. Навесні його вкривають польові квіти та різноманітні метелики.
Геологія і ґрунт
Ґрунти цієї місцевості сильно еродовані, мають більш грубий характер і змішані з гравієм і камінням різного матеріалу та розміру. На рівнинних ділянках між горами ґрунт глибокий з болотистою рослинністю.
Фауна і флора
Національний парк Деосай був створений у 1993 році для захисту гімалайського бурого ведмедя, що перебуває під загрозою зникнення, та його середовища проживання. Ведмідь, який довгий час був здобиччю браконьєрів і мисливців, тепер має надію вижити в Деосаї, де його чисельність зросла з 19 у 1993 році, 40 у 2005 році до 78 у 2022 році.
У 1993 році, після того, як він відіграв важливу роль у визначенні Деосаї національним парком, (раніше Гімалайський проєкт дикої природи) був заснований за значної міжнародної фінансової підтримки. Фонд дикої природи Гімалаїв упродовж приблизно десяти років керував двома постами перевірки входу в парк і польовим дослідницьким табором у Деосаї. Гімалайський фонд дикої природи підготував документацію для передачі управління парком тодішньому Департаменту лісів північних районів, який почав керувати парком із 2006 року. Хоча тиск, який існував у 1990-х роках, такий як полювання та браконьєрство, зменшився, бурий ведмідь все ще перебуває під загрозою через такі тиски, як зміна клімату та дефіцит харчування ведмедів.
На рівнинах Деосай також мешкають козел сибірський, сніговий барс, , , гімалайський бабак і понад 124 види осілих і перелітних птахів. Птахи парку: беркут, ягнятник, кумай, лагар, сокіл-сапсан, боривітер звичайний, яструб малий та улар гімалайський.
У Деосаї трапляються такі види рослин:
, Thalictrum alpinum, Bromus oxyodon, , Androsace mucronifolia, Aster flaccidus, Barbarea vulgaris, , Elymus longiaristatus, Nepeta connata, Carex cruenta, Ranunculus laetus, Arenaria neelgherrensis, Astragalus le ucocephalus, Polygonum amplexinade, , Senecio chrysanthemoides, Artemisia spp., Dracocephalum nutans, Taxus contorta, Chrysopogon gryllus subsp. echinulatus і . Були також виявлені деякі лікарські рослини, які є місцевими, наприклад Thymus linearis (Reetumburuk), (kuth), Ephedra gerardiana (Say), Viola pilosa (Skora-mindoq), candollei (Шамдун) та Artemisia brevifolia (Bursay) тощо, які використовуються як традиційна медикаментозна терапія.
Культурні посилання
Геродот
Дослідження французького етнолога Мішеля Пейселя стверджують, що історія про , яку розповідає грецький історик Геродот, який жив у 5 столітті до нашої ери, була заснована на золотому гімалайському бабаку з плато Деосаї та звичці місцевих племен, такі як , щоб збирати золотий пил, викопаний із їхніх нір.
У кіно
- П'ятий епізод серії документальних фільмів — «Гори богів» розповідає про рослини та тварин Деосая.
- Karakoram Heliski 2013 від Walkabout Films
- Документальний фільм «DEOSAI — The Last Sanctuary» Walkabout Films
Маршрути подорожей
До Деосаї можна дістатися з району Астор на заході, на півночі та в на південному сході. До нього також можна дістатися з Мехдіабада через дорогу Мехдіабад-Дапа. Деосай розташований приблизно за 30 км від міста Скарду, що є найкоротшим шляхом для відвідування Деосай. Інший маршрут — з долини Асторе через Чилім. До нього також можна дістатися з долини Шила. Народ галтарі подорожує через Деосай. Хоча це національний парк, Ґуджар- долає великі відстані, щоб використовувати національний парк Деосай як пасовища. Є інший маршрут під назвою Burgi la через долину Цок Качура Скарду.
Див. також
Примітки
- Deosai National Park Skardu. Процитовано 31 July 2021.
- Öztürk, Münir; Hakeem, Khalid Rehman; Faridah-Hanum, I.; Efe, Recep (5 травня 2015). Climate Change Impacts on High-Altitude Ecosystems (англ.). Springer. с. 456. ISBN .
- Öztürk, Münir; Hakeem, Khalid Rehman; Faridah-Hanum, I.; Efe, Recep (5 травня 2015). Climate Change Impacts on High-Altitude Ecosystems (англ.). Springer. ISBN .
- Deosai National Park 2nd Highest Plateau. Процитовано 21 March 2021.
- Himalayan bears on verge of extinction. The Express Tribune (англ.). 27 березня 2022. Процитовано 5 квітня 2023.
- Desk, Web. Deosai National Park. paktourismportal.com.
- Abbas, Zaheer; Kousar, Shazia; Aziz, Muhammad Abdul; Pieroni, Andrea; Aldosari, Ali Abdullah; Bussmann, Rainer W.; Raza, Ghulam; Abbasi, Arshad Mehmood (2021). Comparative Assessment of Medicinal Plant Utilization among Balti and Shina Communities in the Periphery of Deosai National Park, Pakistan. Biology. 10 (5): 434. doi:10.3390/biology10050434. PMC 8153600. PMID 34068859. 434.
- Peissel, Michel. «The Ants' Gold: The Discovery of the Greek El Dorado in the Himalayas». Collins, 1984. .
- Rafiq, Arshed (11 July 2018). Nomadic life: A struggle against climate change and authorities. Earth Journalism Network (англ.). Daily Times Pakistan. Процитовано 3 September 2022.
- Karim Shah Nizari (17 July 2011). Deosai: Anything but plain. Процитовано 3 September 2022.
- Syed Mehdi Bukhari (27 April 2015). Deosai Plains: Welcome to surreal Pakistan. Процитовано 3 September 2022.
- Osman Ehtisham Anwar (9 April 2016). My search for the elusive 'giant' of Deosai. Процитовано 3 September 2022.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nacionalnij park Deosaj urdu دیوسائی باغ ملی visokogirna alpijska rivnina plato i nacionalnij park roztashovanij mizh i v Gilgit Baltistani Pakistan Nacionalnij park Deosaj34 58 pn sh 75 24 sh d 34 967 pn sh 75 400 sh d 34 967 75 400 Koordinati 34 58 pn sh 75 24 sh d 34 967 pn sh 75 400 sh d 34 967 75 400Krayina PakistanRoztashuvannya Gilgit Baltistan PakistanNajblizhche mistoSkardu taPlosha3464 km Zasnovano1993Status Ob yekt poperednogo spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO d Nacionalnij park Deosaj Pakistan Nacionalnij park Deosaj u Vikishovishi Rivnini Deosaj roztashovani na serednij visoti 4114 metriv 13 497 futiv nad rivnem morya i vvazhayetsya drugim za visotoyu plato u sviti Etimologiyaroztashovane v zahidnij chastini nacionalnogo parku Deosaj Deosai urdu دیوسای movoyu urdu oznachaye krayina gigantiv Balti nazivayut ce misce Gbiarsa sho oznachaye Litnye misce oskilki vono dostupne lishe vlitku GeografiyaBara Pani najbilsha richka sho protikaye nacionalnim parkom Deosaj Nacionalnij park Deosaj roztashovanij na zahodi Gimalayiv u Gilgit Baltistani GB Pakistan Serednya visota 4 114 metres 13 497 ft nad rivnem morya sho robit rivnini Deosaj drugim za visotoyu plato u sviti pislya tibetskogo plato Changtan Park ohoronyaye teritoriyu plosheyu 843 km2 325 kv mil Vin dobre vidomij svoyeyu bagatoyu floroyu ta faunoyu ekoregionu alpijskih stepiv Karakorum Zahidno Tibetske plato Navesni jogo vkrivayut polovi kviti ta riznomanitni meteliki Bara Pani sho protikaye cherez rivnini DeosajGeologiya i gruntGrunti ciyeyi miscevosti silno erodovani mayut bilsh grubij harakter i zmishani z graviyem i kaminnyam riznogo materialu ta rozmiru Na rivninnih dilyankah mizh gorami grunt glibokij z bolotistoyu roslinnistyu Fauna i floraNa rivninah roste kilka vidiv polovih kvitiv Nacionalnij park Deosaj buv stvorenij u 1993 roci dlya zahistu gimalajskogo burogo vedmedya sho perebuvaye pid zagrozoyu zniknennya ta jogo seredovisha prozhivannya Vedmid yakij dovgij chas buv zdobichchyu brakonyeriv i mislivciv teper maye nadiyu vizhiti v Deosayi de jogo chiselnist zrosla z 19 u 1993 roci 40 u 2005 roci do 78 u 2022 roci Gimalajskij burij vedmid klyuchovij vid nacionalnogo parku Deosaj U 1993 roci pislya togo yak vin vidigrav vazhlivu rol u viznachenni Deosayi nacionalnim parkom ranishe Gimalajskij proyekt dikoyi prirodi buv zasnovanij za znachnoyi mizhnarodnoyi finansovoyi pidtrimki Fond dikoyi prirodi Gimalayiv uprodovzh priblizno desyati rokiv keruvav dvoma postami perevirki vhodu v park i polovim doslidnickim taborom u Deosayi Gimalajskij fond dikoyi prirodi pidgotuvav dokumentaciyu dlya peredachi upravlinnya parkom todishnomu Departamentu lisiv pivnichnih rajoniv yakij pochav keruvati parkom iz 2006 roku Hocha tisk yakij isnuvav u 1990 h rokah takij yak polyuvannya ta brakonyerstvo zmenshivsya burij vedmid vse she perebuvaye pid zagrozoyu cherez taki tiski yak zmina klimatu ta deficit harchuvannya vedmediv Na rivninah Deosaj takozh meshkayut kozel sibirskij snigovij bars gimalajskij babak i ponad 124 vidi osilih i perelitnih ptahiv Ptahi parku berkut yagnyatnik kumaj lagar sokil sapsan boriviter zvichajnij yastrub malij ta ular gimalajskij U Deosayi traplyayutsya taki vidi roslin Thalictrum alpinum Bromus oxyodon Androsace mucronifolia Aster flaccidus Barbarea vulgaris Elymus longiaristatus Nepeta connata Carex cruenta Ranunculus laetus Arenaria neelgherrensis Astragalus le ucocephalus Polygonum amplexinade Senecio chrysanthemoides Artemisia spp Dracocephalum nutans Taxus contorta Chrysopogon gryllus subsp echinulatus i Buli takozh viyavleni deyaki likarski roslini yaki ye miscevimi napriklad Thymus linearis Reetumburuk 11 kuth Ephedra gerardiana Say 9 Viola pilosa Skora mindoq 11 candollei Shamdun 10 ta Artemisia brevifolia Bursay 8 tosho yaki vikoristovuyutsya yak tradicijna medikamentozna terapiya Kulturni posilannyaGerodot Doslidzhennya francuzkogo etnologa Mishelya Pejselya stverdzhuyut sho istoriya pro yaku rozpovidaye greckij istorik Gerodot yakij zhiv u 5 stolitti do nashoyi eri bula zasnovana na zolotomu gimalajskomu babaku z plato Deosayi ta zvichci miscevih plemen taki yak shob zbirati zolotij pil vikopanij iz yihnih nir U kino P yatij epizod seriyi dokumentalnih filmiv Gori bogiv rozpovidaye pro roslini ta tvarin Deosaya Karakoram Heliski 2013 vid Walkabout Films Dokumentalnij film DEOSAI The Last Sanctuary Walkabout FilmsMarshruti podorozhejDo Deosayi mozhna distatisya z rajonu Astor na zahodi na pivnochi ta v na pivdennomu shodi Do nogo takozh mozhna distatisya z Mehdiabada cherez dorogu Mehdiabad Dapa Deosaj roztashovanij priblizno za 30 km vid mista Skardu sho ye najkorotshim shlyahom dlya vidviduvannya Deosaj Inshij marshrut z dolini Astore cherez Chilim Do nogo takozh mozhna distatisya z dolini Shila Narod galtari podorozhuye cherez Deosaj Hocha ce nacionalnij park Gudzhar dolaye veliki vidstani shob vikoristovuvati nacionalnij park Deosaj yak pasovisha Ye inshij marshrut pid nazvoyu Burgi la cherez dolinu Cok Kachura Skardu Div takozhKarakorum Gilgit BaltistanPrimitkiDeosai National Park Skardu Procitovano 31 July 2021 Ozturk Munir Hakeem Khalid Rehman Faridah Hanum I Efe Recep 5 travnya 2015 Climate Change Impacts on High Altitude Ecosystems angl Springer s 456 ISBN 9783319128597 Ozturk Munir Hakeem Khalid Rehman Faridah Hanum I Efe Recep 5 travnya 2015 Climate Change Impacts on High Altitude Ecosystems angl Springer ISBN 9783319128597 Deosai National Park 2nd Highest Plateau Procitovano 21 March 2021 Himalayan bears on verge of extinction The Express Tribune angl 27 bereznya 2022 Procitovano 5 kvitnya 2023 Desk Web Deosai National Park paktourismportal com Abbas Zaheer Kousar Shazia Aziz Muhammad Abdul Pieroni Andrea Aldosari Ali Abdullah Bussmann Rainer W Raza Ghulam Abbasi Arshad Mehmood 2021 Comparative Assessment of Medicinal Plant Utilization among Balti and Shina Communities in the Periphery of Deosai National Park Pakistan Biology 10 5 434 doi 10 3390 biology10050434 PMC 8153600 PMID 34068859 434 Peissel Michel The Ants Gold The Discovery of the Greek El Dorado in the Himalayas Collins 1984 ISBN 978 0 00 272514 9 Rafiq Arshed 11 July 2018 Nomadic life A struggle against climate change and authorities Earth Journalism Network angl Daily Times Pakistan Procitovano 3 September 2022 Karim Shah Nizari 17 July 2011 Deosai Anything but plain Procitovano 3 September 2022 Syed Mehdi Bukhari 27 April 2015 Deosai Plains Welcome to surreal Pakistan Procitovano 3 September 2022 Osman Ehtisham Anwar 9 April 2016 My search for the elusive giant of Deosai Procitovano 3 September 2022 Posilannya