Постанова ВРУ від 12.05.2016 року № 1352-VIII, згідно з якою Совєтський район перейменовано на Ічкінський район, вводиться в дію з 7 вересня 2023 року. |
Підпункт 1 пункту 3 постанови ВРУ 807-IX від 17.07.2020, згідно з яким Ічкінський район АР Крим ліквідовується, набрав чинності з 7 вересня 2023 року. |
Ічкінський райо́н (крим. İçki rayonı) (з 1944 року по 2023 рік— Совєтський район; рос. Советский район )— колишній район Автономної Республіки Крим, зараз у складі Феодосійського району. Адміністративний центр — смт Ічкі. Населення становить 34 329 жителів (на 1.08.2012).
Ічкінський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Район на карті Автономна Республіка Крим | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Автономна Республіка Крим | ||||
Код КОАТУУ: | 125200000 | ||||
Утворений: | 1935 | ||||
Населення: | (на 1.01.2019) | ||||
Площа: | 1080 км² | ||||
Густота: | 31.7 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-6551 | ||||
Поштові індекси: | 97200—97251 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | смт Ічкі | ||||
Селищні ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 11 | ||||
Смт: | 1 | ||||
Села: | 38 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Маснік Іван Миколайович | ||||
Голова РДА: | Глобинець Григорій Іванович | ||||
Вебсторінка: | Совєтська РДА | ||||
Адреса: | 97200, Автономна Республіка Крим, Совєтський район, смт. Совєтський, вул. 30 років Перемоги, 15 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Ічкінський район у Вікісховищі |
12 травня 2016 року Верховна Рада України повернула району назву «Ічкінський». Постанова про перейменування набере чинності після повернення тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя під загальну юрисдикцію України.
Географія
Розташований на північному сході Кримського півострова за 105 км від столиці республіки — м. Сімферополя. На півночі і північному сході межа його проходить по узбережжю оз. Сиваш, на сході межує з Кіровським, на півдні — з Білогірським, на заході — з Нижньогірським районом.
Нижньогірський район | Нижньогірський район | Азовське море, Сиваш |
Нижньогірський район | ||
Білогірський район | Кіровський район | Кіровський район |
Площа — 107,9 тис. га.
Території району входять до зони зрошування Північно-Кримського каналу. Ґрунти — від солончаків і бурих солонців близько оз. Сиваш до каштанових і південних чорноземів.
Історія
Перша письмова згадка про Ічки датується 1798 р.
Район утворений в січні 1935 р. — як Ічкинський, з 1944 р. — Совєтський.
У 1962 р., у порядку укрупнення сільських районів, ліквідований як адміністративно-територіальна одиниця і приєднаний до Нижньогірського району. У 1966 р. знов відновлений.
Адміністративний поділ
Район адміністративно-територіально поділяється на 1 селищну раду і 116 сільських рад, які підпорядковані Совєтській районній раді та об'єднують 49 населених пунктів.
- Ічкінська селищна рада
- Дмитрівська сільська рада
- Завітненська сільська рада
- Киянлівська сільська рада
- Новоцюріхтальська сільська рада
- Кайнашська сільська рада
- Некрасовська сільська рада
- Прудовська сільська рада
- Пушкинська сільська рада
- Урожайнівська сільська рада
- Черкезтобайська сільська рада
- Чорноземненська сільська рада
Населення
Населення — 37,6 тис. чоловік
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 18 039 | 3695 | 3486 | 5353 | 4006 | 1458 | 41 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 19 537 | 3461 | 3113 | 5337 | 4773 | 2680 | 173 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення району за переписом 2001 р. та 2014 р.
2001 | 2014 | |||
---|---|---|---|---|
чисельність | частка, % | чисельність | частка, % | |
росіяни | 18 234 | 48,5 | 16 653 | 52,2 |
кримські татари | 8 344 | 22,2 | 8 066 | 25,3 |
українці | 8 287 | 22,1 | 4 188 | 13,1 |
татари | 757 | 2,0 | 837 | 2,6 |
білоруси | 499 | 1,3 | 255 | 0,8 |
мордва | 186 | 0,5 | 100 | 0,3 |
цигани | 150 | 0,4 | 205 | 0,6 |
Етномовний склад району (рідні мови населення за переписом 2001 р.)
російська | кримсько- татарська | українська | білоруська | циганська | |
---|---|---|---|---|---|
Ічківський район | 64,4 | 21,2 | 10,4 | 0,3 | 0,3 |
смт Ічкі | 67,7 | 20,9 | 8,3 | 0,3 | 0,6 |
Дмитрівська сільрада | 66,3 | 15,8 | 17,5 | 0,1 | |
Завітненська сільрада | 66,9 | 20,7 | 7,9 | 0,6 | |
Киянлівська сільрада | 67,8 | 20,7 | 10,0 | 0,3 | |
Новоцюріхтальська сільрада | 61,8 | 15,4 | 13,3 | 1,0 | 0,1 |
Кайнашська сільрада | 57,2 | 23,3 | 11,5 | 0,8 | 1,2 |
Некрасовська сільрада | 64,2 | 20,2 | 14,2 | 0,6 | |
Прудівська сільрада | 69,3 | 17,4 | 7,7 | ||
Пушкінська сільрада | 47,5 | 36,4 | 14,9 | 0,3 | |
Урожайнівська сільрада | 56,8 | 11,9 | 13,2 | 0,1 | |
Черкезтобайська сільрада | 62,1 | 24,8 | 11,2 | 0,4 | 0,2 |
Чорноземненська сільрада | 63,9 | 25,5 | 9,4 | 0,2 |
Економіка
Пріоритетна галузь народного господарства району — сільськогосподарське виробництво. Господарства багатогалузеві, з розвиненим садівництвом і виноградарством. На базі реформованих колективних господарств створені: 8 виробничих сільськогосподарських кооперативу, 5 — ТОВ, 1 — ЗАТ.
Станом на 01.01.2001 у районі діє 21 підприємство різних форм власності, 90 фермерських господарств які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції.
У структурі культивованої площі найбільшу питому вагу займають зернові, технічні і кормові культури. Сільськогосподарські підприємства обслуговують: ремонтно-транспортні підприємства, сільгоспхімія, сільенерго, інкубаторна станція і ряд інших підприємств місцевого значення.
Промислові підприємства спеціалізуються у області переробки сільськогосподарської сировини: комбінат хлібопродуктів, маслобойний, виноробницькі заводи, ефіроолійний завод. Діє також друкарня.
Інфраструктура
У районі — 16 загальноосвітніх шкіл, 2 позашкільних установи, технікум механізації і гідромеліорації сільського господарства, 2 ПТУ; районна лікарня, 24 фельдшерсько-акушерських пункту, 6 амбулаторій, поліклініку; 23 клубних установи, 25 бібліотек, музична школа, 2 народних музеї, 15 театральних і 2 народних колективи; готель.
Територією району проходить залізниця Керч-Джанкой і автодорога республіканського значення.
Пам'ятки
На території району є кургани з похованнями епохи ранньої і пізньої бронзи, скіфські поховання.
Примітки
- Розпорядження Президента України від 4 червня 2010 року № 807/2010-рп «Про призначення Г.Глобинця головою Совєтської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим»
- Постанова Верховної Ради України від 12.05.2016 № 1352-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя»
- Адміністративно-територіальний устрій Совєтського району на сайті Верховної Ради України
- [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 20 вересня 2020.
- . Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 4 вересня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 5 червня 2013.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ічкінський район (АР Крим) |
- стаття Совєтський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sovyetskij rajon Postanova VRU vid 12 05 2016 roku 1352 VIII zgidno z yakoyu Sovyetskij rajon perejmenovano na Ichkinskij rajon vvoditsya v diyu z 7 veresnya 2023 roku Pidpunkt 1 punktu 3 postanovi VRU 807 IX vid 17 07 2020 zgidno z yakim Ichkinskij rajon AR Krim likvidovuyetsya nabrav chinnosti z 7 veresnya 2023 roku Ichkinskij rajo n krim Icki rayoni z 1944 roku po 2023 rik Sovyetskij rajon ros Sovetskij rajon kolishnij rajon Avtonomnoyi Respubliki Krim zaraz u skladi Feodosijskogo rajonu Administrativnij centr smt Ichki Naselennya stanovit 34 329 zhiteliv na 1 08 2012 Ichkinskij rajon administrativno teritorialna odinicya Gerb Prapor Rajon na karti Avtonomna Respublika Krim Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Avtonomna Respublika Krim Kod KOATUU 125200000 Utvorenij 1935 Naselennya na 1 01 2019 Plosha 1080 km Gustota 31 7 osib km Tel kod 380 6551 Poshtovi indeksi 97200 97251 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr smt Ichki Selishni radi 1 Silski radi 11 Smt 1 Sela 38 Rajonna vlada Golova radi Masnik Ivan Mikolajovich Golova RDA Globinec Grigorij Ivanovich Vebstorinka Sovyetska RDA Adresa 97200 Avtonomna Respublika Krim Sovyetskij rajon smt Sovyetskij vul 30 rokiv Peremogi 15 Mapa Ichkinskij rajon u Vikishovishi 12 travnya 2016 roku Verhovna Rada Ukrayini povernula rajonu nazvu Ichkinskij Postanova pro perejmenuvannya nabere chinnosti pislya povernennya timchasovo okupovanoyi teritoriyi Avtonomnoyi Respubliki Krim ta mista Sevastopolya pid zagalnu yurisdikciyu Ukrayini GeografiyaRoztashovanij na pivnichnomu shodi Krimskogo pivostrova za 105 km vid stolici respubliki m Simferopolya Na pivnochi i pivnichnomu shodi mezha jogo prohodit po uzberezhzhyu oz Sivash na shodi mezhuye z Kirovskim na pivdni z Bilogirskim na zahodi z Nizhnogirskim rajonom Nizhnogirskij rajon Nizhnogirskij rajon Azovske more Sivash Nizhnogirskij rajon Bilogirskij rajon Kirovskij rajon Kirovskij rajon Plosha 107 9 tis ga Teritoriyi rajonu vhodyat do zoni zroshuvannya Pivnichno Krimskogo kanalu Grunti vid solonchakiv i burih solonciv blizko oz Sivash do kashtanovih i pivdennih chornozemiv IstoriyaPersha pismova zgadka pro Ichki datuyetsya 1798 r Rajon utvorenij v sichni 1935 r yak Ichkinskij z 1944 r Sovyetskij U 1962 r u poryadku ukrupnennya silskih rajoniv likvidovanij yak administrativno teritorialna odinicya i priyednanij do Nizhnogirskogo rajonu U 1966 r znov vidnovlenij Administrativnij podilDokladnishe Administrativnij ustrij Sovyetskogo rajonu Rajon administrativno teritorialno podilyayetsya na 1 selishnu radu i 116 silskih rad yaki pidporyadkovani Sovyetskij rajonnij radi ta ob yednuyut 49 naselenih punktiv Ichkinska selishna rada Dmitrivska silska rada Zavitnenska silska rada Kiyanlivska silska rada Novocyurihtalska silska rada Kajnashska silska rada Nekrasovska silska rada Prudovska silska rada Pushkinska silska rada Urozhajnivska silska rada Cherkeztobajska silska rada Chornozemnenska silska radaNaselennyaNaselennya 37 6 tis cholovik Rozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85 Choloviki 18 039 3695 3486 5353 4006 1458 41 Zhinki 19 537 3461 3113 5337 4773 2680 173 Statevo vikova piramida Choloviki Vik Zhinki 41 85 173 62 80 84 233 232 75 79 596 547 70 74 934 617 65 69 917 980 60 64 1386 566 55 59 754 1039 50 54 1169 1421 45 49 1464 1527 40 44 1566 1395 35 39 1394 1170 30 34 1159 1261 25 29 1218 1409 20 24 1338 2077 15 20 1775 1586 10 14 1509 1203 5 9 1060 906 0 4 892 Nacionalnij sklad naselennya rajonu za perepisom 2001 r ta 2014 r 2001 2014 chiselnist chastka chiselnist chastka rosiyani 18 234 48 5 16 653 52 2 krimski tatari 8 344 22 2 8 066 25 3 ukrayinci 8 287 22 1 4 188 13 1 tatari 757 2 0 837 2 6 bilorusi 499 1 3 255 0 8 mordva 186 0 5 100 0 3 cigani 150 0 4 205 0 6 Etnomovnij sklad rajonu ridni movi naselennya za perepisom 2001 r rosijska krimsko tatarska ukrayinska biloruska ciganska Ichkivskij rajon 64 4 21 2 10 4 0 3 0 3 smt Ichki 67 7 20 9 8 3 0 3 0 6 Dmitrivska silrada 66 3 15 8 17 5 0 1 Zavitnenska silrada 66 9 20 7 7 9 0 6 Kiyanlivska silrada 67 8 20 7 10 0 0 3 Novocyurihtalska silrada 61 8 15 4 13 3 1 0 0 1 Kajnashska silrada 57 2 23 3 11 5 0 8 1 2 Nekrasovska silrada 64 2 20 2 14 2 0 6 Prudivska silrada 69 3 17 4 7 7 Pushkinska silrada 47 5 36 4 14 9 0 3 Urozhajnivska silrada 56 8 11 9 13 2 0 1 Cherkeztobajska silrada 62 1 24 8 11 2 0 4 0 2 Chornozemnenska silrada 63 9 25 5 9 4 0 2EkonomikaPrioritetna galuz narodnogo gospodarstva rajonu silskogospodarske virobnictvo Gospodarstva bagatogaluzevi z rozvinenim sadivnictvom i vinogradarstvom Na bazi reformovanih kolektivnih gospodarstv stvoreni 8 virobnichih silskogospodarskih kooperativu 5 TOV 1 ZAT Stanom na 01 01 2001 u rajoni diye 21 pidpriyemstvo riznih form vlasnosti 90 fermerskih gospodarstv yaki zajmayutsya virobnictvom silskogospodarskoyi produkciyi U strukturi kultivovanoyi ploshi najbilshu pitomu vagu zajmayut zernovi tehnichni i kormovi kulturi Silskogospodarski pidpriyemstva obslugovuyut remontno transportni pidpriyemstva silgosphimiya silenergo inkubatorna stanciya i ryad inshih pidpriyemstv miscevogo znachennya Promislovi pidpriyemstva specializuyutsya u oblasti pererobki silskogospodarskoyi sirovini kombinat hliboproduktiv maslobojnij vinorobnicki zavodi efiroolijnij zavod Diye takozh drukarnya InfrastrukturaU rajoni 16 zagalnoosvitnih shkil 2 pozashkilnih ustanovi tehnikum mehanizaciyi i gidromelioraciyi silskogo gospodarstva 2 PTU rajonna likarnya 24 feldshersko akusherskih punktu 6 ambulatorij polikliniku 23 klubnih ustanovi 25 bibliotek muzichna shkola 2 narodnih muzeyi 15 teatralnih i 2 narodnih kolektivi gotel Teritoriyeyu rajonu prohodit zaliznicya Kerch Dzhankoj i avtodoroga respublikanskogo znachennya Pam yatkiNa teritoriyi rajonu ye kurgani z pohovannyami epohi rannoyi i piznoyi bronzi skifski pohovannya PrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 4 chervnya 2010 roku 807 2010 rp Pro priznachennya G Globincya golovoyu Sovyetskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Avtonomnoyi Respubliki Krim Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 12 05 2016 1352 VIII Pro perejmenuvannya okremih naselenih punktiv ta rajoniv Avtonomnoyi Respubliki Krim ta mista Sevastopolya Administrativno teritorialnij ustrij Sovyetskogo rajonu na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 20 veresnya 2020 Arhiv originalu za 28 serpnya 2012 Procitovano 4 veresnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2013 Procitovano 5 chervnya 2013 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ichkinskij rajon AR Krim stattya Sovyetskij rajon Informacijno piznavalnij portal Krimska oblast u skladi URSR Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Krimska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 992 s Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi