Кривенко Євген Іванович

|Ukrcenter=

Євген Іванович Кривенко
Народився	3 лютого 1912(1912-02-03) Варшава
Помер	21 лютого 1960(1960-02-21) (48 років) Київ,  УРСР
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР
Діяльність	письменник
Мова творів	російська

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кривенко.

Євген Іванович Кривенко (3 лютого 1912, Варшава, Польща — 21 лютого 1960, Київ, УРСР) — український радянський прозаїк і поет, батько українського графіка та живописця .

З життєпису

Могила Євгена Кривенка

Учасник рад.-фін. та 2-ї світ. воєн. Бойові нагороди. 1914 з родиною переїхав до Полтави. У 1931 році закінчив Полтавський індустріальний технікум. З 1931 працював на будівництві шосейних доріг у Туркменістані, з 1933 — міських парків у Києві.

Учасник радянсько-фінської війни. Після Другої світової війни — на творчій роботі.

Автор:

• поетичних збірок: «Иду к тебе» (1956), «Радость моя, Украина» (1957), «Ласточки летают высоко» (1960), «Станция Мечта» (1961), «Стихотворения и поэмы» (1965);
• повістей: «Ночной сигнал» (1959), «Там, где была тишина» (1960, 1973, 1982), «Наша Любушка» (1962).

Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 8-а).

Примітки

1. . Архів оригіналу за 22 вересня 2013. Процитовано 3 листопада 2012.

Джерела

• КРИВЕ́НКО Євген Іванович [ 4 лютого 2016 у Wayback Machine.]
• Полтавщина літературна^{[недоступне посилання з липня 2019]}