Ангерт Олександр Анатолійович

Олександр Анатолійович Ангерт (відомий на прізвисько Ангел) — бізнесмен, один з найвпливовіших кримінальних авторитетів Одеси 90-х років.

Ангерт Олександр Анатолійович
Народився	24 грудня 1955(1955-12-24) (68 років) Одеса, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна  Венесуела  Ізраїль
Діяльність	грабіжник, підприємець
Олександру Ангерту приписують спроби впливу на вибори у місцеві органи влади Одеси. Подібні заяви зробив і Михайло Саакашвілі, який на той момент був головою в Одеській ОДА. Олександр Ангерт на 2017 рік був громадянином двох країн: Венесуели та Ізраїлю. Ангерту приписують дружні зв'язки та вплив на мера Одеси — Геннадія Труханова. Неодноразово висвітлювалася версія про те, що замовником вбивства Віктора Кулівара міг бути Олександр Ангерт, який, нібито, успадкував від нього владу в місті. Однак прямих доказів цьому твердженню на сьогоднішній момент немає. У травні 2017-го року ЗМІ повідомили про смерть Олександра Ангерта, проте у вересні того ж року, начальник поліції Одеської області повідомив про те, що Ангерт живий. До цього випадку вже з'являлися повідомлення про смерть Олександра Ангерта. Примітки . ОТКАТ (рос.). 12.05.2017. Архів оригіналу за 13 березня 2018. Процитовано 12 березня 2018. Юлия Гаврильчук (15.05.2017). . ИА Антифашист (рос.). Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 13 березня 2018. . 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 10 грудня 2021. Сергей Никонов (13.04.2017). . ОРД (рос.). Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 13 березня 2018. . www.mzk1.ru (рос.). 17.01.2018. Архів оригіналу за 14 березня 2018. Процитовано 13 березня 2018. . comments.ua (рос.). 12.05.2017. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 13 березня 2018. . rupor.od.ua. 05.09.2017. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 13 березня 2018. . crime-ua.com (рос.). 28.10.2015. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 13 березня 2018. . Обозреватель (рос.). 12.05.2017. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 15 березня 2018. . dumskaya.net (рос.). 22.04.2014. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 13 березня 2018. . www.mzk1.ru (рос.). 18.05.2017. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 15 березня 2018. Александр ЛЕВИТ (20.09.2017). . Факты (рос.). Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 15 березня 2018. Джерела Dina Siegel. [1] — Springer Science & Business Media, 2009. — 219 с. — . з джерела 16 березня 2018 Vserossiĭskai͡a gosudarstvennai͡a biblioteka inostrannoĭ literatury imeni M.I. Rudomino. Зарубежная периодическая печать на русском языке. — Университет штата Индиана, 2003. International Consortium of Investigative Journalists, Center for Public Integrity. [2] — Public Integrity Books, 2003. — 166 с. — . з джерела 16 березня 2018