Приро́дне очи́щення стічни́х во́д збага́чувальних фа́брик відбувається в басейнах-сховищах, де під дією сили ваги тверда фаза відходів осаджується, а прояснений злив через водозабірні пристрої безперервно відкачується на збагачувальну фабрику і використовується як оборотна вода або частково скидається у природні водойми (якщо вода задовольняє нормам ГДК).
Видалення грубодисперсних частинок, які містяться у стічних водах, здійснюють за одну або дві стадії: за першу — відділяють на решітках і ситах найбільш крупні частинки, за другу (або одну стадію) — відстоюванням у полі сил тяжіння і відцентрових сил видаляють тонкі частинки. Для збільшення швидкості осадження тонких частинок у стічні води додають коагулянти і флокулянти. Крім відстоювання води від механічних домішок, у басейнах-сховищах відбувається розкладення шкідливих домішок, що містяться в стічних водах. Згідно з Правилами охорони поверхневих вод від забруднення, концентрація шкідливих речовин не повинна перевищувати 0,25 мг/л для водойм господарсько-питного значення і 0,75 мг/л для водойм рибогосподарського значення.
При відстоюванні у басейні-сховищі під дією температури, кисню повітря, сонячної радіації, біологічних та інших факторів концентрація реагентів у стічних водах зменшується. У басейні-сховищі протікають фізико-хімічні процеси, у результаті яких у стоках знижується вміст міді, цинку, свинцю, ціанідів, ксантогенатів і рН середовища.
Зниження рН середовища обумовлене взаємодією стоків з вуглекислим газом повітря. Так, за 5 — 6 діб рН середовища зменшується з 10 — 10,5 до 7,5 — 8. В усіх випадках спостерігається зниження окиснювання і зменшення концентрації реагентів. Зниження концентрації ціанідів у стічних водах пояснюється їх вивітрюванням у вигляді синильної кислоти, що обумовлено зниженням рН середовища, а також їх біологічним окисненням. Феноли руйнуються повільно і тільки влітку. Швидкість розкладення ксантогенатів залежить від їхнього спиртового радикалу. Ксантогенати з малим радикалом (наприклад, етилові) розкладаються швидше, ніж ксантогенати з великим радикалом. Ксантогенати окиснюються киснем повітря, розчиненим у рідкій фазі стоків. У басейні-сховищі відбувається розкладення дитіофосфатів, поверхнево-активних речовин та інших реагентів.
Таким чином, басейни-сховища є не тільки акумуляційними, але й очисними спорудами. Якщо після відстоювання в басейні-сховищі вміст шкідливих домішок у проясненій воді перевищує гранично допустиму концентрацію (ГДК), то вона спрямовується на додаткове очищення.
Література
- В. О. Смирнов, В. С. Білецький. Флотаційні методи збагачення корисних копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2010. — 492 с.
- Білецький В. С., Олійник Т. А., Смирнов В. О., Скляр Л. В. Техніка та технологія збагачення корисних копалин. Частина ІІІ. Заключні процеси. — Кривий Ріг: Криворізький національний університет. 2019. — 232 с.
Див. також
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Листопад 2012) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Priro dne ochi shennya stichni h vo d zbaga chuvalnih fa brik vidbuvayetsya v basejnah shovishah de pid diyeyu sili vagi tverda faza vidhodiv osadzhuyetsya a proyasnenij zliv cherez vodozabirni pristroyi bezperervno vidkachuyetsya na zbagachuvalnu fabriku i vikoristovuyetsya yak oborotna voda abo chastkovo skidayetsya u prirodni vodojmi yaksho voda zadovolnyaye normam GDK Vidalennya grubodispersnih chastinok yaki mistyatsya u stichnih vodah zdijsnyuyut za odnu abo dvi stadiyi za pershu viddilyayut na reshitkah i sitah najbilsh krupni chastinki za drugu abo odnu stadiyu vidstoyuvannyam u poli sil tyazhinnya i vidcentrovih sil vidalyayut tonki chastinki Dlya zbilshennya shvidkosti osadzhennya tonkih chastinok u stichni vodi dodayut koagulyanti i flokulyanti Krim vidstoyuvannya vodi vid mehanichnih domishok u basejnah shovishah vidbuvayetsya rozkladennya shkidlivih domishok sho mistyatsya v stichnih vodah Zgidno z Pravilami ohoroni poverhnevih vod vid zabrudnennya koncentraciya shkidlivih rechovin ne povinna perevishuvati 0 25 mg l dlya vodojm gospodarsko pitnogo znachennya i 0 75 mg l dlya vodojm ribogospodarskogo znachennya Pri vidstoyuvanni u basejni shovishi pid diyeyu temperaturi kisnyu povitrya sonyachnoyi radiaciyi biologichnih ta inshih faktoriv koncentraciya reagentiv u stichnih vodah zmenshuyetsya U basejni shovishi protikayut fiziko himichni procesi u rezultati yakih u stokah znizhuyetsya vmist midi cinku svincyu cianidiv ksantogenativ i rN seredovisha Znizhennya rN seredovisha obumovlene vzayemodiyeyu stokiv z vuglekislim gazom povitrya Tak za 5 6 dib rN seredovisha zmenshuyetsya z 10 10 5 do 7 5 8 V usih vipadkah sposterigayetsya znizhennya okisnyuvannya i zmenshennya koncentraciyi reagentiv Znizhennya koncentraciyi cianidiv u stichnih vodah poyasnyuyetsya yih vivitryuvannyam u viglyadi sinilnoyi kisloti sho obumovleno znizhennyam rN seredovisha a takozh yih biologichnim okisnennyam Fenoli rujnuyutsya povilno i tilki vlitku Shvidkist rozkladennya ksantogenativ zalezhit vid yihnogo spirtovogo radikalu Ksantogenati z malim radikalom napriklad etilovi rozkladayutsya shvidshe nizh ksantogenati z velikim radikalom Ksantogenati okisnyuyutsya kisnem povitrya rozchinenim u ridkij fazi stokiv U basejni shovishi vidbuvayetsya rozkladennya ditiofosfativ poverhnevo aktivnih rechovin ta inshih reagentiv Takim chinom basejni shovisha ye ne tilki akumulyacijnimi ale j ochisnimi sporudami Yaksho pislya vidstoyuvannya v basejni shovishi vmist shkidlivih domishok u proyasnenij vodi perevishuye granichno dopustimu koncentraciyu GDK to vona spryamovuyetsya na dodatkove ochishennya LiteraturaV O Smirnov V S Bileckij Flotacijni metodi zbagachennya korisnih kopalin Doneck Shidnij vidavnichij dim 2010 492 s Bileckij V S Olijnik T A Smirnov V O Sklyar L V Tehnika ta tehnologiya zbagachennya korisnih kopalin Chastina III Zaklyuchni procesi Krivij Rig Krivorizkij nacionalnij universitet 2019 232 s Div takozhOchisni sporudi Ochishennya stichnih vod zbagachuvalnih fabrik Stichni vodi Ochishennya stichnih vod Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Listopad 2012