Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Зерноїд масковий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець маскового зерноїда  Самиця маскового зерноїда | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Sporophila collaris (Boddaert, 1783) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
| (Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Loxia collaris | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Зерноїд масковий (Sporophila collaris) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Південній Америці.
Опис
Довжина птаха становить 10-12 см, вага 7,5-14 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова чорна. Обличчя чорно-біле, на щоках білі плями, горло біле. Шия біла, на шиї чорний "комірець". Верхня частина тіла і крила чорнуваті, края крил темно-сірі, на крилах є невеликі білі "дзеркальця". Нижня частина тіла охриста. Дзьоб чорнувато-сірий, лапи сірі. У самиць і молодих птахів забарвлення переважно коричневе, знизу світліше, чорно-білі плями на обличчі відсутні, "комірец" відсутній. Голова і спина оливково-коричневі, горло білувате, крила чорнуваті з сірими краями, надхвістя рудувате. Дзьоб темно-сірий, лапи сірі.
Таксономія
Масковий зерноїд був описаний французьким натуралістом Жоржем-Луї Леклерком де Бюффоном в 1775 році в праці «Histoire Naturelle des Oiseaux». Біномінальну назву птах отримав в 1783 році, коли нідерландський натураліст Пітер Боддерт класифікував його під назвою Loxia collaris у своїй праці Planches Enluminées. Бюффон помилково вважав, що птах походив з Анголи. Пізніше, у 1904 році німецький орнітолог Карл Едуард Геллмайр виправив типове місцезнаходження птаха на Ріо-де-Жанейро в Бразилії.
Підвиди
Виділяють три підвиди:
- S. c. ochrascens Hellmayr, 1904 — від східної Болівії (Бені) до західної Бразилії (північ Мату-Гросу, захід Сан-Паулу);
- S. c. collaris (Boddaert, 1783) — східна Бразилія (південний Гояс, Мінас-Жерайс, Еспіріту-Санту і Ріо-де-Жанейро);
- S. c. melanocephala (Vieillot, 1817) — від Парагваю до південно-західної Бразилії (південний захід Мату-Гросу), Уругваю і північної Аргентини.
Поширення і екологія
Маскові зерноїди мешкають в Бразилії, Болівії, Парагваї, Уругваї і Аргентині. Вони живуть на луках, зокрема на заплавних, на болотах та на інших водно-болотних угіддях. Зустрічаються парами, рідше невеликими зграйками, на висоті до 800 м над рівнем моря. Живляться насінням, зокрема насінням смикавця Cyperus giganteus, а також комахами. Гніздо чашоподібне, робиться з корінців, листя і трави, розміщується в чагарниках або на дереві, переважно на висоті від 1,5 до 2 м над землею. В кладці від 3 до 5 сіруватих яєць, поцяткованих коричневими плямками. Інкубаційний період триває 12-14 днів, пташенята покидають гніздо через 9-12 днів після вилуплення. Насиджує лише самиця, за пташенятами доглядають і самиці, і самці.
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 23 лютого 2022.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1775). . Histoire Naturelle des Oiseaux (фр.). Т. 6. Paris: De L'Imprimerie Royale. с. 207. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
- Buffon, Georges-Louis Leclerc de; ; ; Daubenton, Louis-Jean-Marie (1765–1783). . Planches Enluminées D'Histoire Naturelle. Т. 7. Paris: De L'Imprimerie Royale. Plate 659 Fig. 2. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
- Boddaert, Pieter (1783). . Utrecht. с. 40, Number 659 Fig. 2. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
- Hellmayr, Carl Eduard (1904). . Verhandlungen der Kaiserlich-Königlichen Zoologisch-Botanischen Gesellschaft in Wien (нім.). 54: 516-537 [534]. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
- Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). . Т. 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 139. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 23 лютого 2022.
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zernoyid maskovij Samec maskovogo zernoyida Samicya maskovogo zernoyida Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Sayakovi Thraupidae Rid Zernoyid Sporophila Vid Zernoyid maskovij Binomialna nazva Sporophila collaris Boddaert 1783 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Loxia collaris Posilannya Vikishovishe Sporophila collaris Vikividi Sporophila collaris EOL 916006 ITIS 563080 MSOP 22723428 NCBI 200160 Zernoyid maskovij Sporophila collaris vid gorobcepodibnih ptahiv rodini sayakovih Thraupidae Meshkaye v Pivdennij Americi Samec maskovogo zernoyidaOpisDovzhina ptaha stanovit 10 12 sm vaga 7 5 14 g Vidu pritamannij statevij dimorfizm U samciv golova chorna Oblichchya chorno bile na shokah bili plyami gorlo bile Shiya bila na shiyi chornij komirec Verhnya chastina tila i krila chornuvati kraya kril temno siri na krilah ye neveliki bili dzerkalcya Nizhnya chastina tila ohrista Dzob chornuvato sirij lapi siri U samic i molodih ptahiv zabarvlennya perevazhno korichneve znizu svitlishe chorno bili plyami na oblichchi vidsutni komirec vidsutnij Golova i spina olivkovo korichnevi gorlo biluvate krila chornuvati z sirimi krayami nadhvistya ruduvate Dzob temno sirij lapi siri TaksonomiyaMaskovij zernoyid buv opisanij francuzkim naturalistom Zhorzhem Luyi Leklerkom de Byuffonom v 1775 roci v praci Histoire Naturelle des Oiseaux Binominalnu nazvu ptah otrimav v 1783 roci koli niderlandskij naturalist Piter Boddert klasifikuvav jogo pid nazvoyu Loxia collaris u svoyij praci Planches Enluminees Byuffon pomilkovo vvazhav sho ptah pohodiv z Angoli Piznishe u 1904 roci nimeckij ornitolog Karl Eduard Gellmajr vipraviv tipove misceznahodzhennya ptaha na Rio de Zhanejro v Braziliyi PidvidiVidilyayut tri pidvidi S c ochrascens Hellmayr 1904 vid shidnoyi Boliviyi Beni do zahidnoyi Braziliyi pivnich Matu Grosu zahid San Paulu S c collaris Boddaert 1783 shidna Braziliya pivdennij Goyas Minas Zherajs Espiritu Santu i Rio de Zhanejro S c melanocephala Vieillot 1817 vid Paragvayu do pivdenno zahidnoyi Braziliyi pivdennij zahid Matu Grosu Urugvayu i pivnichnoyi Argentini Poshirennya i ekologiyaMaskovi zernoyidi meshkayut v Braziliyi Boliviyi Paragvayi Urugvayi i Argentini Voni zhivut na lukah zokrema na zaplavnih na bolotah ta na inshih vodno bolotnih ugiddyah Zustrichayutsya parami ridshe nevelikimi zgrajkami na visoti do 800 m nad rivnem morya Zhivlyatsya nasinnyam zokrema nasinnyam smikavcya Cyperus giganteus a takozh komahami Gnizdo chashopodibne robitsya z korinciv listya i travi rozmishuyetsya v chagarnikah abo na derevi perevazhno na visoti vid 1 5 do 2 m nad zemleyu V kladci vid 3 do 5 siruvatih yayec pocyatkovanih korichnevimi plyamkami Inkubacijnij period trivaye 12 14 dniv ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 9 12 dniv pislya viluplennya Nasidzhuye lishe samicya za ptashenyatami doglyadayut i samici i samci PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 1 veresnya 2021 Procitovano 23 lyutogo 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Buffon Georges Louis Leclerc de 1775 Histoire Naturelle des Oiseaux fr T 6 Paris De L Imprimerie Royale s 207 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2022 Procitovano 23 lyutogo 2022 Buffon Georges Louis Leclerc de Daubenton Louis Jean Marie 1765 1783 Planches Enluminees D Histoire Naturelle T 7 Paris De L Imprimerie Royale Plate 659 Fig 2 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2022 Procitovano 23 lyutogo 2022 Boddaert Pieter 1783 Utrecht s 40 Number 659 Fig 2 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2022 Procitovano 23 lyutogo 2022 Hellmayr Carl Eduard 1904 Verhandlungen der Kaiserlich Koniglichen Zoologisch Botanischen Gesellschaft in Wien nim 54 516 537 534 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2022 Procitovano 23 lyutogo 2022 Paynter Raymond A Jr red 1970 T 13 Cambridge Massachusetts Museum of Comparative Zoology s 139 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2022 Procitovano 23 lyutogo 2022 Gill Frank Donsker David red 2021 World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 29 kvitnya 2014 Procitovano 23 lyutogo 2022 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi