Борис Федорович Ніколаєв рос Борис Фёдорович Николаев 1 жовтня 1907 Санкт Петербург 29 березня 1973 місто Ленінград тепе

Борис Федорович Ніколаєв (рос. Борис Фёдорович Николаев; 1 жовтня 1907, Санкт-Петербург — 29 березня 1973, місто Ленінград, тепер Санкт-Петербург) — радянський партійний діяч. Член ЦК КПРС у 1952—1956 роках. Депутат Верховної ради СРСР 2—3-го скликань.

Борис Федорович Ніколаєв
рос. Борис Фёдорович Николаев

1-й секретар Вологодського обласного комітету ВКП (б)

квітень 1942 — 8 січня 1945

Попередник:

Комаров Павло Тимофійович

Спадкоємець:

Дербінов Василь Микитович

1-й секретар Архангельського обласного комітету ВКП (б)

січень 1945 — грудень 1948

Попередник:

Спадкоємець:

Латунов Іван Сергійович

1-й секретар Смоленського обласного комітету ВКП (б)-КПРС

липень 1952 — січень 1954

Попередник:

Спадкоємець:

Доронін Павло Іванович

Народження:

1 жовтня 1907
Санкт-Петербург, Російська імперія

Смерть:

29 березня 1973 (65 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР

Країна:

СРСР

Освіта:

Вища партійна школа при ЦК КПРС^[d]

Партія:

КПРС

Нагороди:

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ніколаєв.

Біографія

Народився (1 жовтня) 1907 року у Санкт-Петербурзі в родині робітника, складача друкарні. У 1918 році закінчив Петроградське міське початкове училище.

З вересня 1922 року працював складачем у друкарні губернського фінансового відділу в Петрограді. У 1923 році вступив до Російської комуністичної спілки молоді, в 1928 році — до ВКП(б). У 1927 році закінчив курс робітничого факультету Ленінградського хіміко-технологічного інституту, в 1929 році — неповну середню школу в Ленінграді.

З вересня 1929 року — агент, потім секретар комітету комсомолу Ленінградської спілки споживчої кооперації. З березня 1931 року — інструктор Октябрського районного комітету ВЛКСМ міста Ленінграда, з вересня 1931 року — секретар комітету ВЛКСМ школи фабрично-заводського учнівства Союзверфі. З 1932 року — завідувач відділу кадрів Октябрського районного комітету ВЛКСМ в Ленінграді.

З травня 1933 року — інструктор, з травня 1937 року — заступник завідувача відділу кадрів Ленінградського обласного комітету ВКП(б). З серпня 1937 року — інструктор Ленінградського міського комітету ВКП(б) по Червоногвардійському і Виборзькому районах Ленінграда, один з найближчих співробітників А. О. Жданова. Займався питаннями викриття «ворогів народу» в підвідомчих йому районах, один з організаторів (по партійній лінії) масових репресій в Ленінграді.

З грудня 1937 року — завідувач відділу керівних партійних органів, з квітня 1939 року — секретар з кадрів, з вересня 1940 року — 2-й секретар, з квітня 1942 по 8 січня 1945 року — 1-й секретар Вологодського обласного комітету ВКП(б).

З січня 1945 по грудень 1948 року — 1-й секретар Архангельського обласного і міського комітетів ВКП(б).

З грудня 1948 по червень 1949 року — слухач Курсів перепідготовки секретарів обласних комітетів при ЦК ВКП(б).

29 червня 1949 року, коли у зв'язку з так званою була повністю змінена верхівка партійного керівництва Ленінграда, Бориса Ніколаєва призначили 2-м секретарем Ленінградського обласного комітету ВКП(б). Цю посаду займав до 5 липня 1952 року.

З липня 1952 по 21 січня 1954 року — 1-й секретар Смоленського обласного комітету КПРС.

У 1954—1956 роках — заступник голови виконавчого комітету Куйбишевської обласної ради депутатів трудящих.

У 1956—1961 роках — член Комісії радянського контролю Ради міністрів Російської РФСР.

У 1958 році заочно закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

З 1961 року — в апараті ЦК КПРС: завідувач сектора загального відділу ЦК КПРС.

Помер 23 березня 1973 року.

Нагороди

Література

Руководители Смоленской области (1917–1991 годы). Биографический справочник. Смоленск, 2008(рос.)