Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Класифіка́ція на́фт за хімі́чним скла́дом (рос. классификация нефтей по химическому составу; англ. chemical classification of oils; нім. Erdölklassifikation f nach dem chemischen Anteil m) — розподіл нафт на основі переважання вмісту в нафті будь-якого одного чи декількох класів вуглеводнів.
Розрізняють нафти:
- парафінові,
- парафіно-нафтенові,
- нафтенові,
- парафіно-нафтено-ароматичні,
- нафтено-ароматичні,
- ароматичні.
У парафінових нафтах усі фракції містять значну кількість алканів: бензинових — не менше 50 %, масляних — 20 % і більше.
У парафіно-нафтенових нафтах містяться поряд з алканами у проміжних кількостях циклоалкани, вміст аренів невеликий. Як і в чисто парафінових, у нафтах цієї групи мало смол і асфальтенів.
Для нафтенових нафт характерний високий (до 60 % і більше) вміст циклоалканів у всіх фракціях; алканів у цих нафтах мало, смоли і асфальтени є також в обмеженій кількості.
У парафіно-нафтено-ароматичних нафтах вуглеводні усіх трьох класів містяться приблизно в однакових кількостях, твердих парафінів мало (не більше 1,5 %), а кількість смол і асфальтенів сягає 10 %.
Нафтено-ароматичні нафти характеризуються переважним вмістом циклоалканів і аренів, особливо у важких фракціях. Алкани є тільки в легких фракціях, причому в невеликій кількості. Вміст твердого парафіну в нафті не перевищує 0,3 %, а смол і асфальтенів — 15 — 20 %.
Ароматичні нафти характеризуються високою густиною; у всіх фракціях цих нафт міститься багато аренів.
Хімічна класифікація нафт
За хімічною класифікацією нафт, яка запропонована Гірничим бюро США і в основу котрої покладено зв'язок між густиною і вуглеводневим складом нафт, виділяють три типи нафт за характерними фракціями і сім класів).
| Фракція | Відносна густина | ||
| парафінової основи | проміжної основи | нафтенової основи | |
| 250-275ºС (за атмосферного тиску) | <0,8251 | 0,8251-0,8597 | >0,8597 |
| 275-300ºС (за 5,3 кПа) | <0,8762 | 0,8762-0,9334 | >0,9334 |
| Номер класу | Назва класу | Основа легкої частини нафти | Основа важкої частини нафти |
| 1 | Парафіновий | Парафінова | Парафінова |
| 2 | Парафіно-проміжний | -// - | Проміжна |
| 3 | Проміжно-парафіновий | Проміжна | Парафінова |
| 4 | Проміжний | -// - | Проміжна |
| 5 | Проміжно-нафтеновий | -// - | Нафтенова |
| 6 | Нафтено-проміжний | Нафтенова | Проміжна |
| 7 | Нафтеновий | -// - | Нафтенова |
За хімічною класифікацією нафт, яка запропонована інститутом ГрозНИИ і в основу якої покладено переважний вміст у нафті одного чи кількох класів вуглеводнів, виділяють п'ять типів нафт: парафіновий (метановий); парафіно-нафтеновий; нафтеновий; парафіно-нафтено-ароматичний; нафтено-ароматичний; ароматичний.
У парафінових нафтах усі фракції містять значну кількість алканів: бензинові — не менше 50%, оливні — 20% і більше. У парафіно-нафтенових нафтах містяться поряд із алканами в значних кількостяхциклоалкани, вміст аренів невеликий. Для нафтенових нафт характерним є високий (до 60% і більше) вміст циклоалканів у всіх фракціях; алканів у цих нафтах мало, як і смол та асфальтенів. У парафіно-нафтено-ароматичних нафтах вуглеводні всіх трьох класів містяться приблизно в рівних кількостях, твердих парафінів мало (не більше 1,5%), а кількість смол та асфальтенів сягає 10%. Нафтено-ароматичні нафти характеризуються переважним вмістом циклоалканів і аренів, особливо у важких фракціях, алкани є тільки в легких фракціях, причому в невеликій кількості, вміст твердого парафіну не перевищує 0,3%, а смол і асфальтенів — 15-20%. Ароматичні нафти характеризуються високою густиною, у всіх фракціях міститься багато аренів. За хімічною класифікацією нафт, яку запропонував Ал. А.Петров, нафти розділено на дві категорії А і Б (за наявністю в нафт категорії А на хроматограмах фракції 200–430ºС в аналітичних кількостях піки н-алканів), а залежно від відносного вмісту нормальних та ізопреноїдних вуглеводнів у нафтах категорії А і від наявності або відсутності ізопреноїдних вуглеводнів у нафтах категорії Б — кожну категорію на два підтипи: А1, А2, Б1, Б2:
| Тип | Алкани | Циклоалкани | Арени | ||
| сума | нормальні | розгалужені | |||
| А1 | 15-60 (25-50) | 5-25 (8-12) | 0,05-6,0 (0,5-3) | 15-45 (20-40) | 10-70 (20-40) |
| А2 | 10-30 (15-25) | 0,5-5 (1-3) | 1,0-6,0 (1,5-3) | 20-60 (35-55) | 15-70 (20-40) |
| Б1 | 4-10 (6-10) | - | - | 20-70 (50-65) | 25-80 (25-50) |
| Б2 | 5-30 (10-25) | 0,5 - | 0,5-6,0 (0,2-3,0) | 20-70 (35-55) | 20-80 (20-45) |
Нафти типу А1 відповідають нафтам парафінової і нафтено-парафінової основи. Вміст суми алканів у фракції 200–430ºС 15-60%. Для цього типу є характерним високий вміст н-алканів (5-25% на дослідну фракцію). Загальний вміст циклоалканів в нафтах типу А1 є дещо меншим, ніж алканів. Циклоалкани в основному представлені моно- і біциклічними сполуками, причому вміст моноциклоалканів часто дорівнює або є більшим вмісту біцикланів.
Нафти типу А2 за груповим складом відповідають нафтено-парафіновим парафіно-нафтеновим. Вміст алканів порівняно із нафтами типу А1 є дещо нижчим і сягає значин 25-40%. Вміст алканів коливається в межах 0,5-5%, а ізопреноїдів — 1-6%. Відмінною рисою більшості нафт типу А2 є переважання розгалужених алканів над нормальними. Загальний вміст циклоалканів сягає 60%. Серед циклоалканів переважають моно- і біциклічні вуглеводні, хоча вміст трицикланів є дещо вищим, ніж у нафтах А1.
Нафти типу Б2 відповідають нафтам парафіно-нафтенової і особливо нафтенової основ. Серед насичених вуглеводнів переважають циклоалкани (60-75%), а серед них — моно-, бі- і трициклічні вуглеводні. Алканові вуглеводні (5-30%) представлені в основному розгалуженими структурами. Відмінною рисою нафт типу Б2 є відсутність на хроматограмах піків монометилзаміщених алканів. Нафти типу Б2 зустрічаються частіше, ніж типу А2.
Нафти типу Б1 за груповим складом відносяться до нафт нафтенової або нафтено-ароматичної основи. Вони містять мало легких фракцій. Характерною рисою нафт цього типу є повна відсутність нормальних та ізопреноїдних алканів та малий вміст інших розгалужених алканів (4-10%). Серед циклоалканів спостерігається переважання біциклічних вуглеводнів над моноциклічними. Хімія нафти і гіпотези її походження. Сполуки із циклічними і поліциклічними структурами переважають в нафтах, приурочених до відносно молодих відкладів (третичних), а аліфатичні структури характерніші для нафт із палеозойської формації.
Закономірності в хімічному складі нафт пояснюють у залежності від їх походження (генезису) і вторинного перетворення в надрах Землі, тобто зумовлені будовою вихідних нафтоматеринських речовин і направленістю тих хімічних процесів, в які ці речовини залучаються протягом геологічного часу:
| Вік порід | Алкани | Циклоалкани | Арени | |||
| межі | середнє | межі | середнє | межі | середнє | |
| Кайнозой | 0-53 | 26 | 30-80 | 52 | 10-35 | 22 |
| Мезозой | 11-76 | 37 | 12-78 | 50 | 7-26 | 13 |
| Палеозой | 83-93 | 55 | 1-45 | 28 | 3-37 | 16 |
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Саранчук В. І., Ільяшов М. О., Ошовський В. В., Білецький В. С. Основи хімії і фізики горючих копалин. (Підручник з грифом Мінвузу). — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — 640 с.
- Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу: (5-ти мовний укр.-рос.-англ.-фр.-нім.): в 2 т. / В. С. Бойко, Р. В. Бойко. — Київ, 2004—2006. — Т. 1 : А-К: близько 4800 ст. — Київ: Міжнар. екон. фундація, 2004. — 551 с.
- Українська нафтогазова енциклопедія / за загальною редакцією В. С. Іванишина. — Львів : Сполом, 2016. — 603 с. : іл., табл. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Klasifika ciya na ft za himi chnim skla dom ros klassifikaciya neftej po himicheskomu sostavu angl chemical classification of oils nim Erdolklassifikation f nach dem chemischen Anteil m rozpodil naft na osnovi perevazhannya vmistu v nafti bud yakogo odnogo chi dekilkoh klasiv vuglevodniv Rozriznyayut nafti parafinovi parafino naftenovi naftenovi parafino nafteno aromatichni nafteno aromatichni aromatichni U parafinovih naftah usi frakciyi mistyat znachnu kilkist alkaniv benzinovih ne menshe 50 maslyanih 20 i bilshe U parafino naftenovih naftah mistyatsya poryad z alkanami u promizhnih kilkostyah cikloalkani vmist areniv nevelikij Yak i v chisto parafinovih u naftah ciyeyi grupi malo smol i asfalteniv Dlya naftenovih naft harakternij visokij do 60 i bilshe vmist cikloalkaniv u vsih frakciyah alkaniv u cih naftah malo smoli i asfalteni ye takozh v obmezhenij kilkosti U parafino nafteno aromatichnih naftah vuglevodni usih troh klasiv mistyatsya priblizno v odnakovih kilkostyah tverdih parafiniv malo ne bilshe 1 5 a kilkist smol i asfalteniv syagaye 10 Nafteno aromatichni nafti harakterizuyutsya perevazhnim vmistom cikloalkaniv i areniv osoblivo u vazhkih frakciyah Alkani ye tilki v legkih frakciyah prichomu v nevelikij kilkosti Vmist tverdogo parafinu v nafti ne perevishuye 0 3 a smol i asfalteniv 15 20 Aromatichni nafti harakterizuyutsya visokoyu gustinoyu u vsih frakciyah cih naft mistitsya bagato areniv Himichna klasifikaciya naftZa himichnoyu klasifikaciyeyu naft yaka zaproponovana Girnichim byuro SShA i v osnovu kotroyi pokladeno zv yazok mizh gustinoyu i vuglevodnevim skladom naft vidilyayut tri tipi naft za harakternimi frakciyami i sim klasiv Normi dlya klasifikaciyi naft zaproponovani Girnichim byuro SShA Frakciya Vidnosna gustina parafinovoyi osnovi promizhnoyi osnovi naftenovoyi osnovi 250 275ºS za atmosfernogo tisku lt 0 8251 0 8251 0 8597 gt 0 8597 275 300ºS za 5 3 kPa lt 0 8762 0 8762 0 9334 gt 0 9334 Himichna klasifikaciya naft zaproponovana Girnichim byuro SShA Nomer klasu Nazva klasu Osnova legkoyi chastini nafti Osnova vazhkoyi chastini nafti 1 Parafinovij Parafinova Parafinova 2 Parafino promizhnij Promizhna 3 Promizhno parafinovij Promizhna Parafinova 4 Promizhnij Promizhna 5 Promizhno naftenovij Naftenova 6 Nafteno promizhnij Naftenova Promizhna 7 Naftenovij Naftenova Za himichnoyu klasifikaciyeyu naft yaka zaproponovana institutom GrozNII i v osnovu yakoyi pokladeno perevazhnij vmist u nafti odnogo chi kilkoh klasiv vuglevodniv vidilyayut p yat tipiv naft parafinovij metanovij parafino naftenovij naftenovij parafino nafteno aromatichnij nafteno aromatichnij aromatichnij U parafinovih naftah usi frakciyi mistyat znachnu kilkist alkaniv benzinovi ne menshe 50 olivni 20 i bilshe U parafino naftenovih naftah mistyatsya poryad iz alkanami v znachnih kilkostyahcikloalkani vmist areniv nevelikij Dlya naftenovih naft harakternim ye visokij do 60 i bilshe vmist cikloalkaniv u vsih frakciyah alkaniv u cih naftah malo yak i smol ta asfalteniv U parafino nafteno aromatichnih naftah vuglevodni vsih troh klasiv mistyatsya priblizno v rivnih kilkostyah tverdih parafiniv malo ne bilshe 1 5 a kilkist smol ta asfalteniv syagaye 10 Nafteno aromatichni nafti harakterizuyutsya perevazhnim vmistom cikloalkaniv i areniv osoblivo u vazhkih frakciyah alkani ye tilki v legkih frakciyah prichomu v nevelikij kilkosti vmist tverdogo parafinu ne perevishuye 0 3 a smol i asfalteniv 15 20 Aromatichni nafti harakterizuyutsya visokoyu gustinoyu u vsih frakciyah mistitsya bagato areniv Za himichnoyu klasifikaciyeyu naft yaku zaproponuvav Al A Petrov nafti rozdileno na dvi kategoriyi A i B za nayavnistyu v naft kategoriyi A na hromatogramah frakciyi 200 430ºS v analitichnih kilkostyah piki n alkaniv a zalezhno vid vidnosnogo vmistu normalnih ta izoprenoyidnih vuglevodniv u naftah kategoriyi A i vid nayavnosti abo vidsutnosti izoprenoyidnih vuglevodniv u naftah kategoriyi B kozhnu kategoriyu na dva pidtipi A1 A2 B1 B2 Grupovij sklad naft riznih himichnih tipiv frakciya 200 430ºS Tip Alkani Cikloalkani Areni suma normalni rozgaluzheni A1 15 60 25 50 5 25 8 12 0 05 6 0 0 5 3 15 45 20 40 10 70 20 40 A2 10 30 15 25 0 5 5 1 3 1 0 6 0 1 5 3 20 60 35 55 15 70 20 40 B1 4 10 6 10 20 70 50 65 25 80 25 50 B2 5 30 10 25 0 5 0 5 6 0 0 2 3 0 20 70 35 55 20 80 20 45 Nafti tipu A1 vidpovidayut naftam parafinovoyi i nafteno parafinovoyi osnovi Vmist sumi alkaniv u frakciyi 200 430ºS 15 60 Dlya cogo tipu ye harakternim visokij vmist n alkaniv 5 25 na doslidnu frakciyu Zagalnij vmist cikloalkaniv v naftah tipu A1 ye desho menshim nizh alkaniv Cikloalkani v osnovnomu predstavleni mono i biciklichnimi spolukami prichomu vmist monocikloalkaniv chasto dorivnyuye abo ye bilshim vmistu biciklaniv Nafti tipu A2 za grupovim skladom vidpovidayut nafteno parafinovim parafino naftenovim Vmist alkaniv porivnyano iz naftami tipu A1 ye desho nizhchim i syagaye znachin 25 40 Vmist alkaniv kolivayetsya v mezhah 0 5 5 a izoprenoyidiv 1 6 Vidminnoyu risoyu bilshosti naft tipu A2 ye perevazhannya rozgaluzhenih alkaniv nad normalnimi Zagalnij vmist cikloalkaniv syagaye 60 Sered cikloalkaniv perevazhayut mono i biciklichni vuglevodni hocha vmist triciklaniv ye desho vishim nizh u naftah A1 Nafti tipu B2 vidpovidayut naftam parafino naftenovoyi i osoblivo naftenovoyi osnov Sered nasichenih vuglevodniv perevazhayut cikloalkani 60 75 a sered nih mono bi i triciklichni vuglevodni Alkanovi vuglevodni 5 30 predstavleni v osnovnomu rozgaluzhenimi strukturami Vidminnoyu risoyu naft tipu B2 ye vidsutnist na hromatogramah pikiv monometilzamishenih alkaniv Nafti tipu B2 zustrichayutsya chastishe nizh tipu A2 Nafti tipu B1 za grupovim skladom vidnosyatsya do naft naftenovoyi abo nafteno aromatichnoyi osnovi Voni mistyat malo legkih frakcij Harakternoyu risoyu naft cogo tipu ye povna vidsutnist normalnih ta izoprenoyidnih alkaniv ta malij vmist inshih rozgaluzhenih alkaniv 4 10 Sered cikloalkaniv sposterigayetsya perevazhannya biciklichnih vuglevodniv nad monociklichnimi Himiya nafti i gipotezi yiyi pohodzhennya Spoluki iz ciklichnimi i policiklichnimi strukturami perevazhayut v naftah priurochenih do vidnosno molodih vidkladiv tretichnih a alifatichni strukturi harakternishi dlya naft iz paleozojskoyi formaciyi Zakonomirnosti v himichnomu skladi naft poyasnyuyut u zalezhnosti vid yih pohodzhennya genezisu i vtorinnogo peretvorennya v nadrah Zemli tobto zumovleni budovoyu vihidnih naftomaterinskih rechovin i napravlenistyu tih himichnih procesiv v yaki ci rechovini zaluchayutsya protyagom geologichnogo chasu Masovij vmist v osnovnih klasiv vuglevodniv v naftah iz porid riznogo geologichnogo rostu Vik porid Alkani Cikloalkani Areni mezhi serednye mezhi serednye mezhi serednye Kajnozoj 0 53 26 30 80 52 10 35 22 Mezozoj 11 76 37 12 78 50 7 26 13 Paleozoj 83 93 55 1 45 28 3 37 16Div takozhHimiya naftiLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Saranchuk V I Ilyashov M O Oshovskij V V Bileckij V S Osnovi himiyi i fiziki goryuchih kopalin Pidruchnik z grifom Minvuzu Doneck Shidnij vidavnichij dim 2008 640 s Tlumachno terminologichnij slovnik dovidnik z nafti i gazu 5 ti movnij ukr ros angl fr nim v 2 t V S Bojko R V Bojko Kiyiv 2004 2006 T 1 A K blizko 4800 st Kiyiv Mizhnar ekon fundaciya 2004 551 s Ukrayinska naftogazova enciklopediya za zagalnoyu redakciyeyu V S Ivanishina Lviv Spolom 2016 603 s il tabl ISBN 9789669191403