Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Трав янка чорна Самець чорної трав янки підвид S c nilgiriensis гори Нілґірі Самиця чорної трав янки підвид S c bicolor

Saxicola caprata

Saxicola caprata
Трав'янка чорна
image
Самець чорної трав'янки (підвид S. c. nilgiriensis, гори Нілґірі)
image
Самиця чорної трав'янки (підвид S. c. bicolor, [en], Мадг'я-Прадеш)
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід: Трав'янка (Saxicola)
Вид: Трав'янка чорна
Біноміальна назва
Saxicola caprata
(Linnaeus, 1766)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Motacilla caprata Linnaeus, 1766
Pratincola caprata (Linnaeus, 1766)
Посилання
image Вікісховище: Saxicola caprata
image Віківиди: Saxicola caprata
image ITIS: 562829
image МСОП: 22710209
image NCBI: 491955

Трав'я́нка чорна (Saxicola caprata) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Азії і Океанії.

Опис

Довжина птаха становить 13-14,5 см. Самці мають повністю чорне забарвлення, за винятком білих плям на надхвісті, нижній частині живота, гузці і крилах. Самиці мають переважно коричнювато-сіре або тьмяно-коричнювате забарвлення, хвіст у них повністю темний, а надхвістя має рудуватий відтінок. Райдужки темно-карі, дзьоб і лапи чорні. Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення самиць, однак нижня частина тіла у них легко поцяткована лускоподібним візерунком.

Таксономія

image
Самець чорної трав'янки
image
Самиця чорної трав'янки
image
Чорні трав'янки

В 1760 році французький зоолог Матюрен Жак Бріссон включив опис чорної трав'янки до своєї книги «Ornithologie», описавши птаха за зразком, зібраним на філіппінському острові Лусон. Він використав французьку назву Le traquet de l'Isle de Luçon та латинську назву Rubetra Lucionensis. Однак, хоч Бріссон і навів латинську назву, вона не була науковою, тобто не відповідає біномінальній номенклатурі і не визнана Міжнародною комісією із зоологічної номенклатури. Коли в 1766 році шведський натураліст Карл Лінней випустив дванадцяте видання своєї «Systema Naturae», він доповнив книгу описом 240 видів, раніше описаних Бріссоном. Одним з цих видів була чорна трав'янка, для якої Лінней придумав біномінальну назву Motacilla caprata. Пізніше вид був переведений до роду Трав'янка (Saxicola), введеного німецьким натуралістом Йоганом Бехштайном у 1802 році.

Підвиди

Виділяють шістнадцять підвидів:

Поширення і екологія

Чорні трав'янки гнідяться в Ірані, Туркменістані, Узбекистані, Казахстані, Киргизстані, Таджикистані, Афганістані, Пакистані, Індії, Китаї, Непалі, Бутані, Бангладеш, М'янмі, Таїланді, Лаосі, В'єтнамі, Камбоджі, Індонезії, Папуа Новій Гвінеї та на Філіппінах, Шрі-Ланці і Східному Тиморі. Представники підвиду S. c. rossorum взимку мігрують на південь, до Південної Азії і на Аравійський півострів. Індійські популяції також іноді здійснюють локальні переміщення . Чорні трав'янки живуть у відкритих ландшафтах, зокрема на луках. в саванах і чагарникових заростях, трапляються на полях і плантаціях та в садах, на висоті до 2400 м над рівнем моря.

Чорні трав'янки живляться комахами, зокрема вогнівками і білокрилками, якимх ловлять в польоті. Гніздування у них триває з лютого по серпень з піком у березні-червні. Гніздо розміщується в заглибині в стіні або в іншиму подібному місці, встелюється травою і шерстю. В кладці від 2 до 5 блідо-сизуватих або рожевуватих яєць, поцяткованих темними плямками, розміром 17×14 мм. Інкубаційний період триває 12-13 днів, насиджують переважно самиці.

Чорні трав'янки іноді стають жертвами гніздового паразитизму звичайних зозуль. На цих птахах паразитиують нематоди Acuaria. Дорослі чорні трав'янки іноді стають здобиччю кажанів Lyroderma lyra і зимуючих болотяних сов.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Saxicola caprata: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 16 листопада 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  3. Rasmussen PC; JC Anderton (2005). Birds of South Asia: The Ripley Guide. Smithsonian Institution and Lynx Edicions.
  4. Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode contenant la division des oiseaux en ordres, sections, genres, especes & leurs variétés (фр.) (лат.). Т. 4. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 442—444, Plate 24 figs 2, 3.
  5. Allen, J.A. (1910). Collation of Brisson's genera of birds with those of Linnaeus. Bulletin of the American Museum of Natural History. 28: 317—335. hdl:2246/678. Процитовано 25 грудня 2021.
  6. Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (лат.). Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 335.
  7. Bechstein, Johann Matthäus (1802). Ornithologisches Taschenbuch von und für Deutschland, oder, Kurze Beschreibung aller Vögel Deutschlands für Liebhaber dieses Theils der Naturgeschichte (нім.). Leipzig: Carl Friedrich Enoch Richter. с. 216.
  8. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 листопада 2022.
  9. Whistler, Hugh (1949). Popular Handbook of Indian birds. Gurney And Jackson. с. 85–87.
  10. Whistler, H (1940). A new race of bush-chat from India. Bull. Brit. Orn. Club. 60 (432): 90.
  11. Blyth, Edward (1851). Report on the Mammalia and more remarkable species of birds inhabiting Ceylon. J. Asiatic Soc. Bengal. 20: 153—185.
  12. Bell, HL; GW Swainson (1985). The colonization, ecology and breeding of the Pied Stonechat Saxicola caprata at Port Moresby, Papua New Guinea. Ibis. 127 (1): 74—83. doi:10.1111/j.1474-919X.1985.tb05038.x.
  13. Yosef, Reuven & Martin Rydberg-Hedaen (2002). (PDF). Sandgrouse. 24: 63—65. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2008.
  14. Ali, Salim; Ripley, S.D. (1998). Handbook of the birds of India and Pakistan. Т. 9 (вид. 2nd). Oxford University Press. с. 33—36.
  15. Ramani, S; Poorani, J. & Bhumannavar, BS (2002). (PDF). Biocontrol News and Information. 23: 55—62. Архів оригіналу (PDF) за 15 квітня 2007.
  16. Mason CW (1911). The food of birds in India. Agricultural Research Institute, Pusa.
  17. Livesey, TR (1935). Habits of the Burmese Stone Chat Saxicola caprata burmanica (Stuart Baker). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 38 (2): 398—401.
  18. Livesey, TR (1938). Egg-laying of the Khasia Hills Cuckoo (C. c. bakeri) in the nest of the Burmese Stone Chat (Saxicola caprata burmanica). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 40 (1): 125—127.
  19. Gupta, S. P. & M. Jehan (1972). (PDF). Japanese Journal of Parasitology. 21: 365—373. Архів оригіналу (PDF) за 16 листопада 2022. Процитовано 16 листопада 2022.
  20. Gupta, S. P. & P. Kumar (1977). On some species of the genus Acuaria Bremser, 1811 from avian hosts from Uttar Pradesh. Indian Journal of Helminthology. 29: 120—136.
  21. Primrose, AM (1907). Bats feeding on small birds. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 17 (4): 1021—1022.
  22. Prakash, Ishwar (1 листопада 1959). Foods of the Indian False Vampire. Journal of Mammalogy. 40 (4): 545—547. doi:10.2307/1376273. JSTOR 1376273.
  23. Srinivasulu, B; C. Srinivasulu (2007). (PDF). Zoos' Print Journal. 22 (9): 2829—2831. doi:10.11609/jott.zpj.1550.2829-31. Архів оригіналу (PDF) за 29 вересня 2011. Процитовано 16 листопада 2022.

Посилання

  • Wink, M; Sauer-gürth, H. & Gwinner (2002). Evolutionary relationships of stonechats and related species inferred from mitochondrial-DNA sequences and genomic fingerprinting (PDF). British Birds. 95: 349—355.
  • Illera, JC; Richardson, DS; Helm, B; Atienza, JC; Emerson, BC (September 2008). (PDF). Molecular Phylogenetics and Evolution. 48 (3): 1145—1154. doi:10.1016/j.ympev.2008.05.016. PMID 18571939. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2010.
image Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Trav yanka chorna Samec chornoyi trav yanki pidvid S c nilgiriensis gori Nilgiri Samicya chornoyi trav yanki pidvid S c bicolor en Madg ya Pradesh Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Muholovkovi Muscicapidae Rid Trav yanka Saxicola Vid Trav yanka chorna Binomialna nazva Saxicola caprata Linnaeus 1766 Pidvidi Div tekst Sinonimi Motacilla caprata Linnaeus 1766 Pratincola caprata Linnaeus 1766 Posilannya Vikishovishe Saxicola caprata Vikividi Saxicola caprata ITIS 562829 MSOP 22710209 NCBI 491955 Trav ya nka chorna Saxicola caprata vid gorobcepodibnih ptahiv rodini muholovkovih Muscicapidae Meshkaye v Aziyi i Okeaniyi OpisDovzhina ptaha stanovit 13 14 5 sm Samci mayut povnistyu chorne zabarvlennya za vinyatkom bilih plyam na nadhvisti nizhnij chastini zhivota guzci i krilah Samici mayut perevazhno korichnyuvato sire abo tmyano korichnyuvate zabarvlennya hvist u nih povnistyu temnij a nadhvistya maye ruduvatij vidtinok Rajduzhki temno kari dzob i lapi chorni Zabarvlennya molodih ptahiv podibne do zabarvlennya samic odnak nizhnya chastina tila u nih legko pocyatkovana luskopodibnim vizerunkom TaksonomiyaSamec chornoyi trav yanki Samicya chornoyi trav yanki Chorni trav yanki V 1760 roci francuzkij zoolog Matyuren Zhak Brisson vklyuchiv opis chornoyi trav yanki do svoyeyi knigi Ornithologie opisavshi ptaha za zrazkom zibranim na filippinskomu ostrovi Luson Vin vikoristav francuzku nazvu Le traquet de l Isle de Lucon ta latinsku nazvu Rubetra Lucionensis Odnak hoch Brisson i naviv latinsku nazvu vona ne bula naukovoyu tobto ne vidpovidaye binominalnij nomenklaturi i ne viznana Mizhnarodnoyu komisiyeyu iz zoologichnoyi nomenklaturi Koli v 1766 roci shvedskij naturalist Karl Linnej vipustiv dvanadcyate vidannya svoyeyi Systema Naturae vin dopovniv knigu opisom 240 vidiv ranishe opisanih Brissonom Odnim z cih vidiv bula chorna trav yanka dlya yakoyi Linnej pridumav binominalnu nazvu Motacilla caprata Piznishe vid buv perevedenij do rodu Trav yanka Saxicola vvedenogo nimeckim naturalistom Joganom Behshtajnom u 1802 roci Pidvidi Vidilyayut shistnadcyat pidvidiv S c rossorum Hartert EJO 1910 vid shidnogo Iranu do pivdnya centralnogo Kazahstana Afganistana i pivnichnogo Kashmira S c bicolor Sykes 1832 vid Pakistanu do pivnichnoyi Indiyi i Nepala S c burmanicus Baker ECS 1922 vid centralnoyi i pivdenno shidnoyi Indiyi do M yanmi pivdennogo Kitaya Tayilanda i Indokitaya S c nilgiriensis Whistler 1940 pivdenno zahidna Indiya gori Nilgiri S c atratus Blyth 1851 ostriv Shri Lanka S c caprata Linnaeus 1766 ostrovi Luson Lubang i Mindoro pivnich Filippin S c randi Parkes 1960 ostrovi Negros Bohol Masbate en Sebu i Sikihor S c anderseni Salomonsen 1953 ostrovi Mindanao Kamiguyin Sur Lejte i Biliran S c fruticola Horsfield 1821 ostrovi Yava Bali Lombok i Sumbava en i Alor S c pyrrhonotus Vieillot 1818 ostrovi en Vetar en en en i Timor S c francki Rensch 1931 ostriv Sumba S c albonotatus Stresemann 1912 ostrovi Sulavesi en i Buton S c cognatus Mayr 1944 ostrovi en S c aethiops Sclater PL 1880 pivnich Novoyi Gvineyi i Nova Britaniya S c belensis Rand 1940 gori Centralnogo hrebta Novoyi Gvineyi vid ozer en do gir Sudirman S c wahgiensis Mayr amp Gilliard 1951 gori Centralnogo hrebta Novoyi Gvineyi ta gori na pivostrovah Guon i Papua Poshirennya i ekologiyaChorni trav yanki gnidyatsya v Irani Turkmenistani Uzbekistani Kazahstani Kirgizstani Tadzhikistani Afganistani Pakistani Indiyi Kitayi Nepali Butani Bangladesh M yanmi Tayilandi Laosi V yetnami Kambodzhi Indoneziyi Papua Novij Gvineyi ta na Filippinah Shri Lanci i Shidnomu Timori Predstavniki pidvidu S c rossorum vzimku migruyut na pivden do Pivdennoyi Aziyi i na Aravijskij pivostriv Indijski populyaciyi takozh inodi zdijsnyuyut lokalni peremishennya Chorni trav yanki zhivut u vidkritih landshaftah zokrema na lukah v savanah i chagarnikovih zarostyah traplyayutsya na polyah i plantaciyah ta v sadah na visoti do 2400 m nad rivnem morya Chorni trav yanki zhivlyatsya komahami zokrema vognivkami i bilokrilkami yakimh lovlyat v poloti Gnizduvannya u nih trivaye z lyutogo po serpen z pikom u berezni chervni Gnizdo rozmishuyetsya v zaglibini v stini abo v inshimu podibnomu misci vstelyuyetsya travoyu i sherstyu V kladci vid 2 do 5 blido sizuvatih abo rozhevuvatih yayec pocyatkovanih temnimi plyamkami rozmirom 17 14 mm Inkubacijnij period trivaye 12 13 dniv nasidzhuyut perevazhno samici Chorni trav yanki inodi stayut zhertvami gnizdovogo parazitizmu zvichajnih zozul Na cih ptahah parazitiuyut nematodi Acuaria Dorosli chorni trav yanki inodi stayut zdobichchyu kazhaniv Lyroderma lyra i zimuyuchih bolotyanih sov PrimitkiBirdLife International 2016 Saxicola caprata informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 16 listopada 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Rasmussen PC JC Anderton 2005 Birds of South Asia The Ripley Guide Smithsonian Institution and Lynx Edicions Brisson Mathurin Jacques 1760 Ornithologie ou Methode contenant la division des oiseaux en ordres sections genres especes amp leurs varietes fr lat T 4 Paris Jean Baptiste Bauche s 442 444 Plate 24 figs 2 3 Allen J A 1910 Collation of Brisson s genera of birds with those of Linnaeus Bulletin of the American Museum of Natural History 28 317 335 hdl 2246 678 Procitovano 25 grudnya 2021 Linnaeus Carl 1766 Systema naturae per regna tria natura secundum classes ordines genera species cum characteribus differentiis synonymis locis lat T 1 Part 1 vid 12th Holmiae Stockholm Laurentii Salvii s 335 Bechstein Johann Matthaus 1802 Ornithologisches Taschenbuch von und fur Deutschland oder Kurze Beschreibung aller Vogel Deutschlands fur Liebhaber dieses Theils der Naturgeschichte nim Leipzig Carl Friedrich Enoch Richter s 216 Gill Frank Donsker David red Chats Old World flycatchers World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 16 listopada 2022 Whistler Hugh 1949 Popular Handbook of Indian birds Gurney And Jackson s 85 87 Whistler H 1940 A new race of bush chat from India Bull Brit Orn Club 60 432 90 Blyth Edward 1851 Report on the Mammalia and more remarkable species of birds inhabiting Ceylon J Asiatic Soc Bengal 20 153 185 Bell HL GW Swainson 1985 The colonization ecology and breeding of the Pied Stonechat Saxicola caprata at Port Moresby Papua New Guinea Ibis 127 1 74 83 doi 10 1111 j 1474 919X 1985 tb05038 x Yosef Reuven amp Martin Rydberg Hedaen 2002 PDF Sandgrouse 24 63 65 Arhiv originalu PDF za 21 listopada 2008 Ali Salim Ripley S D 1998 Handbook of the birds of India and Pakistan T 9 vid 2nd Oxford University Press s 33 36 Ramani S Poorani J amp Bhumannavar BS 2002 PDF Biocontrol News and Information 23 55 62 Arhiv originalu PDF za 15 kvitnya 2007 Mason CW 1911 The food of birds in India Agricultural Research Institute Pusa Livesey TR 1935 Habits of the Burmese Stone Chat Saxicola caprata burmanica Stuart Baker J Bombay Nat Hist Soc 38 2 398 401 Livesey TR 1938 Egg laying of the Khasia Hills Cuckoo C c bakeri in the nest of the Burmese Stone Chat Saxicola caprata burmanica J Bombay Nat Hist Soc 40 1 125 127 Gupta S P amp M Jehan 1972 PDF Japanese Journal of Parasitology 21 365 373 Arhiv originalu PDF za 16 listopada 2022 Procitovano 16 listopada 2022 Gupta S P amp P Kumar 1977 On some species of the genus Acuaria Bremser 1811 from avian hosts from Uttar Pradesh Indian Journal of Helminthology 29 120 136 Primrose AM 1907 Bats feeding on small birds J Bombay Nat Hist Soc 17 4 1021 1022 Prakash Ishwar 1 listopada 1959 Foods of the Indian False Vampire Journal of Mammalogy 40 4 545 547 doi 10 2307 1376273 JSTOR 1376273 Srinivasulu B C Srinivasulu 2007 PDF Zoos Print Journal 22 9 2829 2831 doi 10 11609 jott zpj 1550 2829 31 Arhiv originalu PDF za 29 veresnya 2011 Procitovano 16 listopada 2022 PosilannyaWink M Sauer gurth H amp Gwinner 2002 Evolutionary relationships of stonechats and related species inferred from mitochondrial DNA sequences and genomic fingerprinting PDF British Birds 95 349 355 Illera JC Richardson DS Helm B Atienza JC Emerson BC September 2008 PDF Molecular Phylogenetics and Evolution 48 3 1145 1154 doi 10 1016 j ympev 2008 05 016 PMID 18571939 Arhiv originalu PDF za 24 veresnya 2010 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ