Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Шлюбні закони — законодавство Октавіана Августа, яке найінтенсивніше розвивалося в проміжок між 18 р. до н. е. та 9 р. н. е. в Римській Імперії. У 18 р. до н. е. з метою обмеження безшлюбності, яка дедалі більше починала переважати серед знаті, та впорядкування сімейного життя було видано серію законів, які прийнято об'єднувати у дві групи або навіть два закони: закон, що обмежує шлюби між різними станами (лат. Lex Iulia de maritandis ordinibus) та «Юліїв закон про перелюб» (лат. Lex Iulia de adulteriis coercendis).
Причини та передумови
Нестабільність економічного і політичного життя, коли в умовах громадянських воєн, що супроводжувалися масовими стратами римських громадян і переслідуваннями, людина не знала, що на неї може очікувати завтра і жила тільки сьогоденням, приводила до розриву всіх колишніх зв'язків та моральних цінностей, що руйнувала певну структуру порядку в римському суспільстві. У цих умовах такі поняття як шлюб і сім'я перестали розглядатися як основні поняття моральної римської свідомості. Наслідком цього був крах усієї системи моральних цінностей римського суспільства. Заможні римляни дедалі менше хотіли пов'язувати себе сім'єю, адже вважали її обтяжливим і небезпечним тягарем і прагнули або зовсім не одружуватися, або розглядали останній як короткочасний і нічого не значущий акт, що його в будь-який момент може бути розірвано. У I ст. до РХ безшлюбність, бездітні шлюби і велике число розлучень стають у середовищі римської правлячої верстви масовим явищем. Не можна сказати, що моральний вакуум вищих станів нічим не був заповнений. Протестуючи проти похмурої дійсності, римляни шукали заспокоєння у сферах, які традиційно викликали осуд у суспільстві. До початку правління Августа (27 р. до РХ) проституція і жахлива розбещеність звичаїв досягають у Римі величезних масштабів. Характерно, що носієм усіх цих вад була багато в чому саме столична знать, яка, опинившись відчуженою від державних справ і звикнувши до цього, дедалі частіше нехтувала виконанням свого державного, релігійного і сімейного обов'язку. Головний напрямок так би мовити моральної політки Августа займала боротьба з жахливою розбещеністю звичаїв і зміцнення давньоримської сім'ї. Подолати негативні процеси суспільного розвитку було покликане шлюбне законодавство Августа, яке найінтенсивніше розвивалося в проміжок між 18 р. до РХ. і 9 р. РХ.
«Переглянув закони та встановив деякі нові, як-от про марнотратство, перелюб та розпусту, хабарництво, а також про шлюби між різними верствами населення. В останньому законі намірився встановити жорсткіші умови, аніж в інших, але через протести, що виникли, не зміг цього здійснити, і був змушений усунути чи полегшити деякі покарання, побільшивши винагороди та дозволивши трирічне вдівство…»
Шлюбні закони
У 18 р. до н. е. з метою обмеження безшлюбності, що дедалі більше починала переважати серед знаті, та впорядкування сімейного життя видали серію законів, які заведено об'єднувати у дві групи або навіть два закони. Обидва ці закони отримали в історичній науці назву Юлієвих. Перший із них лат. Lex Iulia de maritandis ordinibus (закон, що обмежує шлюби між різними станами), був спрямований на зміцнення традиційної римської сім'ї та збільшення відтворення населення. Другий закон (серія законів) — «Юліїв закон про перелюб» (лат. Lex Iulia de adulteriis coercendis) стосувався боротьби з жахливою розбещеністю звичаїв і зростаючою аморальністю взаємин між статями. Перші спроби регулювання сімейних відносин були зроблені ще в період громадянських воєн.
Lex Iulia de maritandis ordinibus
У 18 р. до РХ. з початком широкого втручання держави у сферу шлюбних відносин закон про шлюби було відновлено. Щоб покласти край безшлюбності вищих станів, закон зобов'язав усіх чоловіків віком від 25 до 60 років і жінок від 20 до 50 років одружитися. У разі припинення шлюбу зі смертю одного з подружжя або після розлучення громадяни повинні були укласти повторний шлюб. Одночасно, щоб зберегти «чистоту» римської крові, сенаторам було заборонено одружуватися з тими, хто стояв в римському суспільстві на найнижчих щаблях соціальних сходів, а римським громадянам — із повіями і порушницями подружньої вірності та іншими жінками, які дискредитували себе. За порушення закону покладалися суворі покарання. Так, громадяни, які не одружилися, були позбавлені права бути присутніми на видовищах. Із послабленням ролі народних зборів за часів імператорів цирк слугував не тільки розвагою народу, а й був місцем обговорення римлянами найважливіших питань внутрішньої і зовнішньої політики Римської держави, а також зустрічей народу з імператором. Заборона громадянам, які не одружилися, бути присутніми на видовищах усувала римлян від участі у найважливішій сфері життєдіяльності громади, пов'язаної з вирішенням її найважливіших проблем, і тим самим фактично позбавляла їх частини громадянських прав.
Разом з тим, закон про шлюби передбачав і суворіші покарання за відмову римлян одружуватися, ніж просто позбавлення права бути присутнім у цирку. Особи, які не одружилися і не мали сім'ї, за законом підлягали обмеженню також у своїх заповідальних правах. Вони були позбавлені права отримувати спадщину за заповітом, яка цілком відходила до державної скарбниці. Це завдавало потужного удару по матеріальному становищу римської знаті, яка зосередила у своїх руках величезні багатства і почувалася економічно незалежною від центральної влади. Обмеження прав сенаторів і вершників не тільки давало в руки уряду потужні важелі економічного впливу на знать, а й, очевидно, було безпосередньо економічно вигідне державі, яка в такий спосіб одержувала важливе джерело поповнення скарбниці. Як і щодо тих, хто відмовлявся одружуватися, цей захід повною мірою поширювався і на сім'ї, які не мали дітей.
Меншою мірою закон про шлюби зачіпав становище римської жінки. Незважаючи на те, що він наказував усім римлянкам у віці від 20 до 50 років одружуватися, покарання до його порушниць було досить м'яким і обмежувалося лише стягненням на користь держави податку в розмірі 1 % з усього їхнього майна. Вочевидь, у даному випадку позначалася традиційна повага в римському суспільстві до жінки, яка до кінця I ст. до н. е. досягла у своєму становищі значної правової та економічної свободи, обмежити яку, незважаючи на нещадну боротьбу з безшлюбністю та розбещеністю моралі, Август не наважився.
Lex Iulia de adulteriis coercendis
Того ж 18 р. до н. е., Августом було ухвалено закон про заборону перелюбства (Lex Iulia de adulteriis coercendis). Як і закон про обмеження шлюбів, він був покликаний врегулювати сімейні відносини всередині римської знаті. Однак, на відміну від першого закону, закон про заборону перелюбу мав більш каральний характер і був покликаний зміцнити сімейні узи насамперед завдяки підвищенню відповідальності батька і чоловіка за поведінку дочки і дружини. За подружню зраду і заняття проституцією вводили суворі покарання. Жінка, викрита в перелюбстві, негайно розлучалася з боку свого чоловіка і віддавалася під суд, причому батько мав право вбити свою доньку та її коханця, а чоловік — убити коханця. Ці покарання також стосувалися і чоловіків, викритих у позашлюбних зв'язках. Особливої жорстокості закону про перелюбства надавало те, що всі справи мали розголошуватися і розглядатися в державних судах поряд з особливо небезпечними злочинами. У зв'язку з цим, закон прямо зобов'язував батька або чоловіка притягувати жінку до суду. У разі, якщо протягом півроку після скоєного злочину батько або чоловік не притягували викриту в злочині жінку до суду, їх могли самі віддати під суд.
Реакції суспільства та успіхи законів
Таким чином, Юлієві закони були покликані зміцнити римську сім'ю і повернути відносини між її членами до традиційних засад. Законодавство Августа запроваджувало цілий набір каральних заходів до порушників подружньої вірності, зобов'язувало всіх громадян вступати в шлюб і народжувати дітей. Однак як показали подальші події, видання шлюбних законів виявилося не тільки не здатним ефективно протистояти негативним процесам розвитку суспільства, а й значно загострило кризу давньоримської сім'ї. Сім'я здавна була сферою суспільних відносин, у якій влада держави завжди стояла нижче за владу глави сімейства. Останнього розглядали як єдиного пана над своїми домочадцями, у рішення якого (право вбити або помилувати) держава за законами XII таблиць не могла втручатися або могла втручатися лише в обмеженій мірі. З ухваленням Юлієвих законів грубе, безцеремонне втручання влади у сферу сімейних стосунків послаблювало владу батька або чоловіка в сім'ї, підривало його становище і вело до розриву традиційних стосунків між членами сім'ї, які могли тепер безпосередньо звертатися до імператора з проханням розв'язати їхні проблеми. Це не могло не викликати невдоволення й опору римлян, які розцінювали прагнення держави поставити під свій контроль сім'ю як втручання влади в їхнє особисте життя, обмеження їхніх споконвічних прав і свобод.
Одними адміністративними заходами неможливо було розв'язати весь комплекс проблем, що накопичувалися в римському суспільстві десятиліттями. Неможливо було зміцнити сім'ю, вказуючи людині, коли їй одружуватися, скільки народжувати дітей, або за допомогою законів намагатися змінити її спосіб життя. Законодавство Августа не враховувало, що криза сімейних відносин у римському суспільстві була спричинена зовсім не громадянськими війнами, які її тільки загострили, а передусім трансформацією самої моделі римського поліса, що давно перетворився з громади рівноправних громадян, які однаковою мірою брали участь у її управлінні та розділяли відповідальність за її життєдіяльність, у суспільство, в якому верховна влада дедалі більше зосереджувалася в руках відносно вузької групи громадян. Порушення суспільних функцій громадянського колективу вело до поширення в його середовищі абсентеїзму, впоратися з яким навіть найкращі закони були не в змозі. Невідповідність Юлієвих законів об'єктивній реальності засвідчує відомий вірш римського поета Горація:
«Що нам закони, коли вони не знаходять собі опори в вдачах!»
Негативні наслідки шлюбних законів Августа підкреслював пізніше й Тацит, який оцінював закони як надмірно ідеологізовані й суворі, а тим самим такі, що суперечили давньому милосердю. Найцікавішім фактом є те, що закони Августа певно не поширювалися на нього самого, адже він дозволяв собі активні порушення власних ініціатив:
«Що ж до інших пристрастей, то ніколи не втрачав до них запалу, адже подейкують, що і пізніше був падкий на молодих дівчат, яких звідусіль приводила навіть його власна дружина…»
Примітки
- Betzig, L. (1992) Roman polygyny // Ethology and sociobiology. № 13. 309—349.
- Гай Светоній Транквілл. Життєписи дванадцяти цезарів. — Львів: Піраміда, 2019. — Т. пер. з латин. П. Содомора.
- Домиций Ульпиан (1998) Фрагменты // Юлий Павел. Пять книг сентенций к сыну. Фрагменты Домиция Ульпиана / пер. с лат. Е. М. Штаерман;
- Шифман І. Ш., Цезар Август, 1990
- Закони XII таблиць.
- Аннали. З часу відходу божественного Авґуста.
Література
- Cambridge Ancient History (2008). Cambridge: Cambridge University Press. Vol. 10. 1137 р
- Csillag, P. (1976) The Augustan laws of family relation. Budapest: Akademiai Kiado. 275 р.
- Galinsky, K. (1981) Augustus Legislation on moralis and marriage // Philologus. Bd. 125. Рр. 126—144.
Джерела
- Гай Светоній Транквілл. Життєписи дванадцяти цезарів. — Львів: Піраміда, 2019. — Т. пер. з латин. П. Содомора.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno 12 travnya 2024 Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni 12 travnya 2024 Cya stattya nedostatno chi zovsim ne kategorizovana abo kategoriyi do yakih vona nalezhit ne isnuyut Bud laska dopomozhit dodati nalezhni kategoriyi abi cyu stattyu mozhna bulo kategorizuvati iz sumizhnimi storinkami 12 travnya 2024 Shlyubni zakoni zakonodavstvo Oktaviana Avgusta yake najintensivnishe rozvivalosya v promizhok mizh 18 r do n e ta 9 r n e v Rimskij Imperiyi U 18 r do n e z metoyu obmezhennya bezshlyubnosti yaka dedali bilshe pochinala perevazhati sered znati ta vporyadkuvannya simejnogo zhittya bulo vidano seriyu zakoniv yaki prijnyato ob yednuvati u dvi grupi abo navit dva zakoni zakon sho obmezhuye shlyubi mizh riznimi stanami lat Lex Iulia de maritandis ordinibus ta Yuliyiv zakon pro perelyub lat Lex Iulia de adulteriis coercendis Imperator Oktavian AvgustPrichini ta peredumoviNestabilnist ekonomichnogo i politichnogo zhittya koli v umovah gromadyanskih voyen sho suprovodzhuvalisya masovimi stratami rimskih gromadyan i peresliduvannyami lyudina ne znala sho na neyi mozhe ochikuvati zavtra i zhila tilki sogodennyam privodila do rozrivu vsih kolishnih zv yazkiv ta moralnih cinnostej sho rujnuvala pevnu strukturu poryadku v rimskomu suspilstvi U cih umovah taki ponyattya yak shlyub i sim ya perestali rozglyadatisya yak osnovni ponyattya moralnoyi rimskoyi svidomosti Naslidkom cogo buv krah usiyeyi sistemi moralnih cinnostej rimskogo suspilstva Zamozhni rimlyani dedali menshe hotili pov yazuvati sebe sim yeyu adzhe vvazhali yiyi obtyazhlivim i nebezpechnim tyagarem i pragnuli abo zovsim ne odruzhuvatisya abo rozglyadali ostannij yak korotkochasnij i nichogo ne znachushij akt sho jogo v bud yakij moment mozhe buti rozirvano U I st do RH bezshlyubnist bezditni shlyubi i velike chislo rozluchen stayut u seredovishi rimskoyi pravlyachoyi verstvi masovim yavishem Ne mozhna skazati sho moralnij vakuum vishih staniv nichim ne buv zapovnenij Protestuyuchi proti pohmuroyi dijsnosti rimlyani shukali zaspokoyennya u sferah yaki tradicijno viklikali osud u suspilstvi Do pochatku pravlinnya Avgusta 27 r do RH prostituciya i zhahliva rozbeshenist zvichayiv dosyagayut u Rimi velicheznih masshtabiv Harakterno sho nosiyem usih cih vad bula bagato v chomu same stolichna znat yaka opinivshis vidchuzhenoyu vid derzhavnih sprav i zviknuvshi do cogo dedali chastishe nehtuvala vikonannyam svogo derzhavnogo religijnogo i simejnogo obov yazku Golovnij napryamok tak bi moviti moralnoyi politki Avgusta zajmala borotba z zhahlivoyu rozbeshenistyu zvichayiv i zmicnennya davnorimskoyi sim yi Podolati negativni procesi suspilnogo rozvitku bulo poklikane shlyubne zakonodavstvo Avgusta yake najintensivnishe rozvivalosya v promizhok mizh 18 r do RH i 9 r RH Pereglyanuv zakoni ta vstanoviv deyaki novi yak ot pro marnotratstvo perelyub ta rozpustu habarnictvo a takozh pro shlyubi mizh riznimi verstvami naselennya V ostannomu zakoni namirivsya vstanoviti zhorstkishi umovi anizh v inshih ale cherez protesti sho vinikli ne zmig cogo zdijsniti i buv zmushenij usunuti chi polegshiti deyaki pokarannya pobilshivshi vinagorodi ta dozvolivshi tririchne vdivstvo Shlyubni zakoniU 18 r do n e z metoyu obmezhennya bezshlyubnosti sho dedali bilshe pochinala perevazhati sered znati ta vporyadkuvannya simejnogo zhittya vidali seriyu zakoniv yaki zavedeno ob yednuvati u dvi grupi abo navit dva zakoni Obidva ci zakoni otrimali v istorichnij nauci nazvu Yuliyevih Pershij iz nih lat Lex Iulia de maritandis ordinibus zakon sho obmezhuye shlyubi mizh riznimi stanami buv spryamovanij na zmicnennya tradicijnoyi rimskoyi sim yi ta zbilshennya vidtvorennya naselennya Drugij zakon seriya zakoniv Yuliyiv zakon pro perelyub lat Lex Iulia de adulteriis coercendis stosuvavsya borotbi z zhahlivoyu rozbeshenistyu zvichayiv i zrostayuchoyu amoralnistyu vzayemin mizh statyami Pershi sprobi regulyuvannya simejnih vidnosin buli zrobleni she v period gromadyanskih voyen Lex Iulia de maritandis ordinibus U 18 r do RH z pochatkom shirokogo vtruchannya derzhavi u sferu shlyubnih vidnosin zakon pro shlyubi bulo vidnovleno Shob poklasti kraj bezshlyubnosti vishih staniv zakon zobov yazav usih cholovikiv vikom vid 25 do 60 rokiv i zhinok vid 20 do 50 rokiv odruzhitisya U razi pripinennya shlyubu zi smertyu odnogo z podruzhzhya abo pislya rozluchennya gromadyani povinni buli uklasti povtornij shlyub Odnochasno shob zberegti chistotu rimskoyi krovi senatoram bulo zaboroneno odruzhuvatisya z timi hto stoyav v rimskomu suspilstvi na najnizhchih shablyah socialnih shodiv a rimskim gromadyanam iz poviyami i porushnicyami podruzhnoyi virnosti ta inshimi zhinkami yaki diskredituvali sebe Za porushennya zakonu pokladalisya suvori pokarannya Tak gromadyani yaki ne odruzhilisya buli pozbavleni prava buti prisutnimi na vidovishah Iz poslablennyam roli narodnih zboriv za chasiv imperatoriv cirk sluguvav ne tilki rozvagoyu narodu a j buv miscem obgovorennya rimlyanami najvazhlivishih pitan vnutrishnoyi i zovnishnoyi politiki Rimskoyi derzhavi a takozh zustrichej narodu z imperatorom Zaborona gromadyanam yaki ne odruzhilisya buti prisutnimi na vidovishah usuvala rimlyan vid uchasti u najvazhlivishij sferi zhittyediyalnosti gromadi pov yazanoyi z virishennyam yiyi najvazhlivishih problem i tim samim faktichno pozbavlyala yih chastini gromadyanskih prav Razom z tim zakon pro shlyubi peredbachav i suvorishi pokarannya za vidmovu rimlyan odruzhuvatisya nizh prosto pozbavlennya prava buti prisutnim u cirku Osobi yaki ne odruzhilisya i ne mali sim yi za zakonom pidlyagali obmezhennyu takozh u svoyih zapovidalnih pravah Voni buli pozbavleni prava otrimuvati spadshinu za zapovitom yaka cilkom vidhodila do derzhavnoyi skarbnici Ce zavdavalo potuzhnogo udaru po materialnomu stanovishu rimskoyi znati yaka zoseredila u svoyih rukah velichezni bagatstva i pochuvalasya ekonomichno nezalezhnoyu vid centralnoyi vladi Obmezhennya prav senatoriv i vershnikiv ne tilki davalo v ruki uryadu potuzhni vazheli ekonomichnogo vplivu na znat a j ochevidno bulo bezposeredno ekonomichno vigidne derzhavi yaka v takij sposib oderzhuvala vazhlive dzherelo popovnennya skarbnici Yak i shodo tih hto vidmovlyavsya odruzhuvatisya cej zahid povnoyu miroyu poshiryuvavsya i na sim yi yaki ne mali ditej Menshoyu miroyu zakon pro shlyubi zachipav stanovishe rimskoyi zhinki Nezvazhayuchi na te sho vin nakazuvav usim rimlyankam u vici vid 20 do 50 rokiv odruzhuvatisya pokarannya do jogo porushnic bulo dosit m yakim i obmezhuvalosya lishe styagnennyam na korist derzhavi podatku v rozmiri 1 z usogo yihnogo majna Vochevid u danomu vipadku poznachalasya tradicijna povaga v rimskomu suspilstvi do zhinki yaka do kincya I st do n e dosyagla u svoyemu stanovishi znachnoyi pravovoyi ta ekonomichnoyi svobodi obmezhiti yaku nezvazhayuchi na neshadnu borotbu z bezshlyubnistyu ta rozbeshenistyu morali Avgust ne navazhivsya Lex Iulia de adulteriis coercendis Togo zh 18 r do n e Avgustom bulo uhvaleno zakon pro zaboronu perelyubstva Lex Iulia de adulteriis coercendis Yak i zakon pro obmezhennya shlyubiv vin buv poklikanij vregulyuvati simejni vidnosini vseredini rimskoyi znati Odnak na vidminu vid pershogo zakonu zakon pro zaboronu perelyubu mav bilsh karalnij harakter i buv poklikanij zmicniti simejni uzi nasampered zavdyaki pidvishennyu vidpovidalnosti batka i cholovika za povedinku dochki i druzhini Za podruzhnyu zradu i zanyattya prostituciyeyu vvodili suvori pokarannya Zhinka vikrita v perelyubstvi negajno rozluchalasya z boku svogo cholovika i viddavalasya pid sud prichomu batko mav pravo vbiti svoyu donku ta yiyi kohancya a cholovik ubiti kohancya Ci pokarannya takozh stosuvalisya i cholovikiv vikritih u pozashlyubnih zv yazkah Osoblivoyi zhorstokosti zakonu pro perelyubstva nadavalo te sho vsi spravi mali rozgoloshuvatisya i rozglyadatisya v derzhavnih sudah poryad z osoblivo nebezpechnimi zlochinami U zv yazku z cim zakon pryamo zobov yazuvav batka abo cholovika prityaguvati zhinku do sudu U razi yaksho protyagom pivroku pislya skoyenogo zlochinu batko abo cholovik ne prityaguvali vikritu v zlochini zhinku do sudu yih mogli sami viddati pid sud Reakciyi suspilstva ta uspihi zakonivTakim chinom Yuliyevi zakoni buli poklikani zmicniti rimsku sim yu i povernuti vidnosini mizh yiyi chlenami do tradicijnih zasad Zakonodavstvo Avgusta zaprovadzhuvalo cilij nabir karalnih zahodiv do porushnikiv podruzhnoyi virnosti zobov yazuvalo vsih gromadyan vstupati v shlyub i narodzhuvati ditej Odnak yak pokazali podalshi podiyi vidannya shlyubnih zakoniv viyavilosya ne tilki ne zdatnim efektivno protistoyati negativnim procesam rozvitku suspilstva a j znachno zagostrilo krizu davnorimskoyi sim yi Sim ya zdavna bula sferoyu suspilnih vidnosin u yakij vlada derzhavi zavzhdi stoyala nizhche za vladu glavi simejstva Ostannogo rozglyadali yak yedinogo pana nad svoyimi domochadcyami u rishennya yakogo pravo vbiti abo pomiluvati derzhava za zakonami XII tablic ne mogla vtruchatisya abo mogla vtruchatisya lishe v obmezhenij miri Z uhvalennyam Yuliyevih zakoniv grube bezceremonne vtruchannya vladi u sferu simejnih stosunkiv poslablyuvalo vladu batka abo cholovika v sim yi pidrivalo jogo stanovishe i velo do rozrivu tradicijnih stosunkiv mizh chlenami sim yi yaki mogli teper bezposeredno zvertatisya do imperatora z prohannyam rozv yazati yihni problemi Ce ne moglo ne viklikati nevdovolennya j oporu rimlyan yaki rozcinyuvali pragnennya derzhavi postaviti pid svij kontrol sim yu yak vtruchannya vladi v yihnye osobiste zhittya obmezhennya yihnih spokonvichnih prav i svobod Odnimi administrativnimi zahodami nemozhlivo bulo rozv yazati ves kompleks problem sho nakopichuvalisya v rimskomu suspilstvi desyatilittyami Nemozhlivo bulo zmicniti sim yu vkazuyuchi lyudini koli yij odruzhuvatisya skilki narodzhuvati ditej abo za dopomogoyu zakoniv namagatisya zminiti yiyi sposib zhittya Zakonodavstvo Avgusta ne vrahovuvalo sho kriza simejnih vidnosin u rimskomu suspilstvi bula sprichinena zovsim ne gromadyanskimi vijnami yaki yiyi tilki zagostrili a peredusim transformaciyeyu samoyi modeli rimskogo polisa sho davno peretvorivsya z gromadi rivnopravnih gromadyan yaki odnakovoyu miroyu brali uchast u yiyi upravlinni ta rozdilyali vidpovidalnist za yiyi zhittyediyalnist u suspilstvo v yakomu verhovna vlada dedali bilshe zoseredzhuvalasya v rukah vidnosno vuzkoyi grupi gromadyan Porushennya suspilnih funkcij gromadyanskogo kolektivu velo do poshirennya v jogo seredovishi absenteyizmu vporatisya z yakim navit najkrashi zakoni buli ne v zmozi Nevidpovidnist Yuliyevih zakoniv ob yektivnij realnosti zasvidchuye vidomij virsh rimskogo poeta Goraciya Sho nam zakoni koli voni ne znahodyat sobi opori v vdachah Negativni naslidki shlyubnih zakoniv Avgusta pidkreslyuvav piznishe j Tacit yakij ocinyuvav zakoni yak nadmirno ideologizovani j suvori a tim samim taki sho superechili davnomu miloserdyu Najcikavishim faktom ye te sho zakoni Avgusta pevno ne poshiryuvalisya na nogo samogo adzhe vin dozvolyav sobi aktivni porushennya vlasnih iniciativ Sho zh do inshih pristrastej to nikoli ne vtrachav do nih zapalu adzhe podejkuyut sho i piznishe buv padkij na molodih divchat yakih zvidusil privodila navit jogo vlasna druzhina PrimitkiBetzig L 1992 Roman polygyny Ethology and sociobiology 13 309 349 Gaj Svetonij Trankvill Zhittyepisi dvanadcyati cezariv Lviv Piramida 2019 T per z latin P Sodomora Domicij Ulpian 1998 Fragmenty Yulij Pavel Pyat knig sentencij k synu Fragmenty Domiciya Ulpiana per s lat E M Shtaerman Shifman I Sh Cezar Avgust 1990 Zakoni XII tablic Annali Z chasu vidhodu bozhestvennogo Avgusta LiteraturaCambridge Ancient History 2008 Cambridge Cambridge University Press Vol 10 1137 r Csillag P 1976 The Augustan laws of family relation Budapest Akademiai Kiado 275 r Galinsky K 1981 Augustus Legislation on moralis and marriage Philologus Bd 125 Rr 126 144 DzherelaGaj Svetonij Trankvill Zhittyepisi dvanadcyati cezariv Lviv Piramida 2019 T per z latin P Sodomora