Олекса́ндра Фе́дорівна Акі́мова (рос. Александра Фёдоровна Акимова; 5 травня 1922 — 29 грудня 2012) — радянська військова льотчиця, в роки Другої світової війни — штурман ескадрильї 46-го гвардійського нічного бомбардувального авіаційного полку, гвардії старший лейтенант. Герой Російської Федерації (1994).
Олександра Федорівна Акімова | |
---|---|
рос. Александра Фёдоровна Акимова | |
Народження | 5 травня 1922 d, Рязанська губернія, Російська СФРР |
Смерть | 29 грудня 2012 (90 років) Москва, Росія |
Поховання | Троєкуровське кладовище |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | бомбардувальна авіація |
Роки служби | 1941—1945 |
Партія | КПРС |
Звання | Старший лейтенант авіації |
Формування | 46-й гв. нбап |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
По відставці | кандидат історичних наук, доцент |
Нагороди |
Життєпис
Народилася у селі Петрушино, нині Рязанської області Росії, в селянській родині. Росіянка. З 1930 року мешкала в селі Чернава Мстиславського району Московської (з 1937 року — Рязанської) області. У 1939 році з відзнакою закінчила середню школу і була залишена при школі вчителем. У 1940 році вступила на історичний факультет Московського державного педагогічного інституту.
З початком німецько-радянської війни подала заяву з проханням направити на фронт, проте була направлена на будівництво оборонних укріплень.
До лав РСЧА призвана по мобілізації ЦК ВЛКСМ у жовтні 1941 року. У лютому 1942 року закінчила прискорені курси штурманів при Енгельській військовій авіаційній школі льотчиків. У діючій армії — з 27 травня 1942 року: механік авіаційного озброєння, майстер з авіаційного озброєння 588-го нічного бомбардувального авіаційного полку. У березні 1943 року переведена до льотного складу полку: спочатку — стрілець-бомбардир, а з квітня того ж року — штурман авіаційної ланки. З жовтня 1943 року і до кінція війни — штурман ескадрильї 46-го гвардійського нічного бомбардувального авіаційного полку. Воювала на Південному, Закавказькому, Північно-Кавказькому, 2-у Білоруському фронтах.
У грудні 1945 року звільнена в запас. Продовживши навчання, у 1948 році закінчила історичний факультет Московського державного педагогічного інституту. У 1953 році закінчила аспірантуру при цьому ж інституті, 30 липня 1953 року присвоєно науковий ступінь кандидат історичних наук.
З 1952 року і до виходу на пенсію у 1992 році працювала в Московському авіаційному інституті: асистент, з 1953 року — старший викладач кафедри історії КПРС, з 1960 року — доцент.
Нагороди
Указом Президента Російської Федерації від 31 грудня 1994 року «за мужність і героїзм, виявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років», гвардії старшому лейтенантові у відставці Акімовій Олександрі Федорівні присвоєне звання Героя Російської Федерації (№ 103).
Також нагороджена орденами Леніна (15.05.1946), Червоного Прапора (26.04.1944), Вітчизняної війни 1-го (22.02.1945) та двічі (15.06.1945, 11.03.1985) 2-го ступенів, Червоної Зірки (22.10.1943) і медалями.
Вшанування пам'яті
У Москві, на фасаді будинку, в якому проживала О. Ф. Акімова, встановлена меморіальна дошка.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Akimova Oleksa ndra Fe dorivna Aki mova ros Aleksandra Fyodorovna Akimova 5 travnya 1922 29 grudnya 2012 radyanska vijskova lotchicya v roki Drugoyi svitovoyi vijni shturman eskadrilyi 46 go gvardijskogo nichnogo bombarduvalnogo aviacijnogo polku gvardiyi starshij lejtenant Geroj Rosijskoyi Federaciyi 1994 Oleksandra Fedorivna Akimovaros Aleksandra Fyodorovna AkimovaNarodzhennya5 travnya 1922 1922 05 05 d Ryazanska guberniya Rosijska SFRRSmert29 grudnya 2012 2012 12 29 90 rokiv Moskva RosiyaPohovannyaTroyekurovske kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskbombarduvalna aviaciyaRoki sluzhbi1941 1945PartiyaKPRSZvannya Starshij lejtenant aviaciyiFormuvannya46 j gv nbapVijni bitviNimecko radyanska vijnaPo vidstavcikandidat istorichnih nauk docentNagorodiRadyanska gvardiyaZhittyepisNarodilasya u seli Petrushino nini Ryazanskoyi oblasti Rosiyi v selyanskij rodini Rosiyanka Z 1930 roku meshkala v seli Chernava Mstislavskogo rajonu Moskovskoyi z 1937 roku Ryazanskoyi oblasti U 1939 roci z vidznakoyu zakinchila serednyu shkolu i bula zalishena pri shkoli vchitelem U 1940 roci vstupila na istorichnij fakultet Moskovskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni podala zayavu z prohannyam napraviti na front prote bula napravlena na budivnictvo oboronnih ukriplen Do lav RSChA prizvana po mobilizaciyi CK VLKSM u zhovtni 1941 roku U lyutomu 1942 roku zakinchila priskoreni kursi shturmaniv pri Engelskij vijskovij aviacijnij shkoli lotchikiv U diyuchij armiyi z 27 travnya 1942 roku mehanik aviacijnogo ozbroyennya majster z aviacijnogo ozbroyennya 588 go nichnogo bombarduvalnogo aviacijnogo polku U berezni 1943 roku perevedena do lotnogo skladu polku spochatku strilec bombardir a z kvitnya togo zh roku shturman aviacijnoyi lanki Z zhovtnya 1943 roku i do kinciya vijni shturman eskadrilyi 46 go gvardijskogo nichnogo bombarduvalnogo aviacijnogo polku Voyuvala na Pivdennomu Zakavkazkomu Pivnichno Kavkazkomu 2 u Biloruskomu frontah U grudni 1945 roku zvilnena v zapas Prodovzhivshi navchannya u 1948 roci zakinchila istorichnij fakultet Moskovskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu U 1953 roci zakinchila aspiranturu pri comu zh instituti 30 lipnya 1953 roku prisvoyeno naukovij stupin kandidat istorichnih nauk Z 1952 roku i do vihodu na pensiyu u 1992 roci pracyuvala v Moskovskomu aviacijnomu instituti asistent z 1953 roku starshij vikladach kafedri istoriyi KPRS z 1960 roku docent NagorodiUkazom Prezidenta Rosijskoyi Federaciyi vid 31 grudnya 1994 roku za muzhnist i geroyizm viyavleni v borotbi z nimecko fashistskimi zagarbnikami u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rokiv gvardiyi starshomu lejtenantovi u vidstavci Akimovij Oleksandri Fedorivni prisvoyene zvannya Geroya Rosijskoyi Federaciyi 103 Takozh nagorodzhena ordenami Lenina 15 05 1946 Chervonogo Prapora 26 04 1944 Vitchiznyanoyi vijni 1 go 22 02 1945 ta dvichi 15 06 1945 11 03 1985 2 go stupeniv Chervonoyi Zirki 22 10 1943 i medalyami Vshanuvannya pam yatiU Moskvi na fasadi budinku v yakomu prozhivala O F Akimova vstanovlena memorialna doshka Posilannya