Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Neotoma stephensi — вид гризунів родини Cricetidae, поширений в Аризоні, Нью-Мексико та Юті в США.
| Neotoma stephensi | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Хом'якові (Cricetidae) |
| Підродина: | Neotominae |
| Рід: | Neotoma |
| Вид: | N. stephensi |
| Біноміальна назва | |
| Neotoma stephensi Goldman, 1905 | |
Опис
Особини N. stephensi невеликі з довгим шовковистим хутром і злегка пухким хвостом. Вони забарвлені в сірувато-охровий колір із більш блідою головою та рожево-охровим животом. У них біле хутро на грудях, паху (пах), лапах і іноді на горлі. Їх вуха і верхня частина хвоста мають сірувато-коричневе хутро. Вони мають короткий і широкий череп з невеликою і плавно заокругленою мозковою коробкою; широка, плоска лобова область; великі булли.
- Подібні види
N. stephensi нагадує вид Neotoma lepida, але його можна відрізнити за більшою задньою лапою, кольором і формою черепа, який зазвичай більший з довшим зубцем, більшою міжтім'яною кісткою та меншими буллами, ніж у N. lepida.
Ареал і поширення
N. stephensi був вперше виявлений в горах Хуалапай в Аризоні на висоті 1900 метрів. N. stephensi мешкає в скелястих районах і горах у ялівцевих лісах, іноді, але не зазвичай, біля скель. Вони також можуть жити серед жовтих сосен, кактусів або агави. Їх хатина зроблена з уламків і побудована серед скель або навколо основи дерев, а також над землею в ялівцю. Вони зустрічаються в діапазонах від центральної Аризони до південної Юти, західної частини Нью-Мексико на північ від округу Грант і до округу Мохаве в західній Аризоні, але можуть вимерти в Юті.
Поведінка
N. stepheni веде нічний спосіб життя. Вони не впадають у сплячку і не впадають у сплячку.
N. stepheni переважно споживає листя та насіння ялівцю, і може навчитися вибірково їсти ялівці, які мають низький рівень токсичних захисних хімікатів. Вони також можуть харчуватися ефедрою, але в першу чергу вони спеціалізуються на Juniperus monosperma.
Розмножуються взимку і на початку осені, а молодняк з'являється з березня по травень. N. stepheni може мати до двох або більше виводків на рік, від 1 до 5 нащадків на послід, в середньому по два. Самиці стають статевозрілими в 9–10 місяців і зазвичай не виживають для розмноження в наступному сезоні.
Примітки
- Linzey, A.V.; Hammerson, G. (2008). Neotoma stephensi. IUCN Red List of Threatened Species. 2008. Процитовано 05.05.2010.
- Goldman, Edward Alphonso (1905). Twelve new wood rats of the genus Neotoma. Proceedings of the Biological Society of Washington. 18: 27–33 [32–33].
- Green, Adam K.; Haley, Shannon L.; Dearing, M. Denise; Barnes, David M.; Kasarov, William H. (2004). Intestinal capacity of P-glycoprotein is higher in the juniper specialist, Neotoma stephensi, than the sympatric generalist, Neotoma albigula. Comparative Biochemistry and Physiology Part A: Molecular & Integrative Physiology. 139: 325—333. doi:10.1016/j.cbpb.2004.09.017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Neotoma stephensi vid grizuniv rodini Cricetidae poshirenij v Arizoni Nyu Meksiko ta Yuti v SShA Neotoma stephensi Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Hom yakovi Cricetidae Pidrodina Neotominae Rid Neotoma Vid N stephensi Binomialna nazva Neotoma stephensi Goldman 1905OpisOsobini N stephensi neveliki z dovgim shovkovistim hutrom i zlegka puhkim hvostom Voni zabarvleni v siruvato ohrovij kolir iz bilsh blidoyu golovoyu ta rozhevo ohrovim zhivotom U nih bile hutro na grudyah pahu pah lapah i inodi na gorli Yih vuha i verhnya chastina hvosta mayut siruvato korichneve hutro Voni mayut korotkij i shirokij cherep z nevelikoyu i plavno zaokruglenoyu mozkovoyu korobkoyu shiroka ploska lobova oblast veliki bulli Podibni vidi N stephensi nagaduye vid Neotoma lepida ale jogo mozhna vidrizniti za bilshoyu zadnoyu lapoyu kolorom i formoyu cherepa yakij zazvichaj bilshij z dovshim zubcem bilshoyu mizhtim yanoyu kistkoyu ta menshimi bullami nizh u N lepida Areal i poshirennyaN stephensi buv vpershe viyavlenij v gorah Hualapaj v Arizoni na visoti 1900 metriv N stephensi meshkaye v skelyastih rajonah i gorah u yalivcevih lisah inodi ale ne zazvichaj bilya skel Voni takozh mozhut zhiti sered zhovtih sosen kaktusiv abo agavi Yih hatina zroblena z ulamkiv i pobudovana sered skel abo navkolo osnovi derev a takozh nad zemleyu v yalivcyu Voni zustrichayutsya v diapazonah vid centralnoyi Arizoni do pivdennoyi Yuti zahidnoyi chastini Nyu Meksiko na pivnich vid okrugu Grant i do okrugu Mohave v zahidnij Arizoni ale mozhut vimerti v Yuti PovedinkaN stepheni vede nichnij sposib zhittya Voni ne vpadayut u splyachku i ne vpadayut u splyachku N stepheni perevazhno spozhivaye listya ta nasinnya yalivcyu i mozhe navchitisya vibirkovo yisti yalivci yaki mayut nizkij riven toksichnih zahisnih himikativ Voni takozh mozhut harchuvatisya efedroyu ale v pershu chergu voni specializuyutsya na Juniperus monosperma Rozmnozhuyutsya vzimku i na pochatku oseni a molodnyak z yavlyayetsya z bereznya po traven N stepheni mozhe mati do dvoh abo bilshe vivodkiv na rik vid 1 do 5 nashadkiv na poslid v serednomu po dva Samici stayut statevozrilimi v 9 10 misyaciv i zazvichaj ne vizhivayut dlya rozmnozhennya v nastupnomu sezoni PrimitkiLinzey A V Hammerson G 2008 Neotoma stephensi IUCN Red List of Threatened Species 2008 Procitovano 05 05 2010 old form url Goldman Edward Alphonso 1905 Twelve new wood rats of the genus Neotoma Proceedings of the Biological Society of Washington 18 27 33 32 33 Green Adam K Haley Shannon L Dearing M Denise Barnes David M Kasarov William H 2004 Intestinal capacity of P glycoprotein is higher in the juniper specialist Neotoma stephensi than the sympatric generalist Neotoma albigula Comparative Biochemistry and Physiology Part A Molecular amp Integrative Physiology 139 325 333 doi 10 1016 j cbpb 2004 09 017