Юрій Леонідович Радавський | |
---|---|
Народився | 12 березня 1941 Воронеж (РРФСР) |
Помер | 25 травня 2007 (66 років) |
Поховання | Байкове кладовище |
Діяльність | біолог |
Alma mater | Київський університет |
Галузь | біологія |
Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
Юрій Леонідович Радавський (12 березня 1941, Воронеж — 25 травня 2007) — український молекулярний біолог, доктор біологічних наук, професор.
Біографія
Народився 12 березня 1941 року в місті Воронежі (РРФСР) в родині службовця. Трудову діяльність розпочав у 1958 році після закінчення Київської середньої школи № 85. Працював учнем з холодильних устаткувань НДІ епідеміології і мікробіології МОЗ УРСР, токарем на одному із заводів Києва. У 1959–1960 роках навчався в . У 1965 році закінчив біологічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «біолог-вірусолог». Біологічна освіта й подальша робота в Інституті геронтології АМН СРСР та Київському медичному інституті ім. О. О. Богомольця визначили наукові інтереси Ю. Л. Радавського як такі, що знаходилися на стику хімії, біохімії і медицини.
З 1967 по 1970 рік навчався в аспірантурі Інституту молекулярної біології і генетики АН УРСР, де під керівництвом професора С. Б. Серебряного проводив роботу із встановлення амінокислотної послідовності та вивчення вторинної структури фрагментів бромціанового розщеплення білка тіл включення вірусу ядерного поліедрозу тутового шовкопряда. У 1974 році успішно захистив кандидатську дисертацію на тему: «Дослідження фрагментів бромціанового розщеплення білка тіл включення вірусу ядерного поліедрозу Bombyx mori».
З 1970 по 1977 рік обіймав посади інженера і молодшого наукового співробітника Інституту молекулярної біології і генетики АН УРСР, у 1977–1983 роках — старшого наукового співробітника Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського МОЗ УРСР, з 1983 року — старшого наукового співробітника відділу біоорганічної хімії Інституту органічної хімії АН України. Після створення у 1987 році Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України був завідувачем лабораторії, а потім відділу структури і функції білків і пептидів.
У 1994 році захистив докторську дисертацію «Антигенна структура капсидних білків вірусів рослин і білкових антигенів Bordetella pertussis», яка була присвячена вивченню антигенної структури капсидних білків X-, Y- і M-вірусів картоплі, дослідженню імуногенних і антигенних властивостей коклюшного токсину і філаментозного гемаглютиніну із Bordetella pertussis, а також ряду синтетичних пептидів, які відповідали амінокислотній послідовності окремих функціональних ділянок цих білків.
У 1993–1995 роках дослідження протективних білків коклюшного мікроба фінансувалися Міжнародним науковим фондом (Фонд Сороса). Юрій Леонідович був одним із розробників і керівників проекту «Національна програма імунопрофілактики населення України 1993–2000 рр.», членом Нью-Йоркської академії наук, Комітету з питань імунобіологічних препаратів МОЗ України, комісії з імуноферментних препаратів Фармакологічного комітету МОЗ України. Брав участь у роботі декількох спеціалізованих вчених рад із захистів кандидатських і докторських дисертацій.
У 1995 році Ю. Л. Радавському присвоєно звання професора зі спеціальності «біоорганічна хімія, хімія природних і фізіологічно активних речовин». Під його керівництвом виконано 6 кандидатських дисертацій. Він був висококваліфікованим спеціалістом в галузі хімії білка та імунохімії, автором майже 100 наукових публікацій. Брав участь у роботі багатьох зарубіжних і вітчизняних конгресів і симпозіумів.
В останні роки вчений досліджував пептиди — інгібітори фурину, які б забезпечували ефективну нейтралізацію бактеріальних токсинів. Після тяжкої хвороби помер 25 травня 2007 року. Похований на Байковому кладовищі (стара частина).
Джерела
- www.bioorganica.org.ua [ 6 січня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Mati Druzhina Cholovik Yurij Leonidovich RadavskijNarodivsya12 bereznya 1941 1941 03 12 Voronezh RRFSR Pomer25 travnya 2007 2007 05 25 66 rokiv PohovannyaBajkove kladovisheDiyalnistbiologAlma materKiyivskij universitetGaluzbiologiyaNaukovij stupindoktor biologichnih nauk Yurij Leonidovich Radavskij 12 bereznya 1941 Voronezh 25 travnya 2007 ukrayinskij molekulyarnij biolog doktor biologichnih nauk profesor BiografiyaNarodivsya 12 bereznya 1941 roku v misti Voronezhi RRFSR v rodini sluzhbovcya Trudovu diyalnist rozpochav u 1958 roci pislya zakinchennya Kiyivskoyi serednoyi shkoli 85 Pracyuvav uchnem z holodilnih ustatkuvan NDI epidemiologiyi i mikrobiologiyi MOZ URSR tokarem na odnomu iz zavodiv Kiyeva U 1959 1960 rokah navchavsya v U 1965 roci zakinchiv biologichnij fakultet Kiyivskogo derzhavnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka za specialnistyu biolog virusolog Biologichna osvita j podalsha robota v Instituti gerontologiyi AMN SRSR ta Kiyivskomu medichnomu instituti im O O Bogomolcya viznachili naukovi interesi Yu L Radavskogo yak taki sho znahodilisya na stiku himiyi biohimiyi i medicini Z 1967 po 1970 rik navchavsya v aspiranturi Institutu molekulyarnoyi biologiyi i genetiki AN URSR de pid kerivnictvom profesora S B Serebryanogo provodiv robotu iz vstanovlennya aminokislotnoyi poslidovnosti ta vivchennya vtorinnoyi strukturi fragmentiv bromcianovogo rozsheplennya bilka til vklyuchennya virusu yadernogo poliedrozu tutovogo shovkopryada U 1974 roci uspishno zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Doslidzhennya fragmentiv bromcianovogo rozsheplennya bilka til vklyuchennya virusu yadernogo poliedrozu Bombyx mori Z 1970 po 1977 rik obijmav posadi inzhenera i molodshogo naukovogo spivrobitnika Institutu molekulyarnoyi biologiyi i genetiki AN URSR u 1977 1983 rokah starshogo naukovogo spivrobitnika Institutu epidemiologiyi ta infekcijnih hvorob im L V Gromashevskogo MOZ URSR z 1983 roku starshogo naukovogo spivrobitnika viddilu bioorganichnoyi himiyi Institutu organichnoyi himiyi AN Ukrayini Pislya stvorennya u 1987 roci Institutu bioorganichnoyi himiyi ta naftohimiyi NAN Ukrayini buv zaviduvachem laboratoriyi a potim viddilu strukturi i funkciyi bilkiv i peptidiv U 1994 roci zahistiv doktorsku disertaciyu Antigenna struktura kapsidnih bilkiv virusiv roslin i bilkovih antigeniv Bordetella pertussis yaka bula prisvyachena vivchennyu antigennoyi strukturi kapsidnih bilkiv X Y i M virusiv kartopli doslidzhennyu imunogennih i antigennih vlastivostej koklyushnogo toksinu i filamentoznogo gemaglyutininu iz Bordetella pertussis a takozh ryadu sintetichnih peptidiv yaki vidpovidali aminokislotnij poslidovnosti okremih funkcionalnih dilyanok cih bilkiv Mogila Yuriya Radavskogo U 1993 1995 rokah doslidzhennya protektivnih bilkiv koklyushnogo mikroba finansuvalisya Mizhnarodnim naukovim fondom Fond Sorosa Yurij Leonidovich buv odnim iz rozrobnikiv i kerivnikiv proektu Nacionalna programa imunoprofilaktiki naselennya Ukrayini 1993 2000 rr chlenom Nyu Jorkskoyi akademiyi nauk Komitetu z pitan imunobiologichnih preparativ MOZ Ukrayini komisiyi z imunofermentnih preparativ Farmakologichnogo komitetu MOZ Ukrayini Brav uchast u roboti dekilkoh specializovanih vchenih rad iz zahistiv kandidatskih i doktorskih disertacij U 1995 roci Yu L Radavskomu prisvoyeno zvannya profesora zi specialnosti bioorganichna himiya himiya prirodnih i fiziologichno aktivnih rechovin Pid jogo kerivnictvom vikonano 6 kandidatskih disertacij Vin buv visokokvalifikovanim specialistom v galuzi himiyi bilka ta imunohimiyi avtorom majzhe 100 naukovih publikacij Brav uchast u roboti bagatoh zarubizhnih i vitchiznyanih kongresiv i simpoziumiv V ostanni roki vchenij doslidzhuvav peptidi ingibitori furinu yaki b zabezpechuvali efektivnu nejtralizaciyu bakterialnih toksiniv Pislya tyazhkoyi hvorobi pomer 25 travnya 2007 roku Pohovanij na Bajkovomu kladovishi stara chastina Dzherelawww bioorganica org ua 6 sichnya 2009 u Wayback Machine