Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йосип Стритар (*Josip Stritar, *6 березня 1836, Подсмрека-при-Великих Лащах —†25 листопада 1923, Рогашка Слатина) — словенський прозаїк, поет, літературний критик.
| Йосип Стритар | |
|---|---|
 | |
| Псевдо | Boris Miran[1], Kopriva Jurij, Jos. Odurni, Negoda, Peter Samotar і Peter Einsam |
| Народився | 6 березня 1836 Подсмрека-при-Великих Лащах |
| Помер | 25 листопада 1923 Рогашка Слатина |
| Країна |  Королівство Сербів, Хорватів і Словенців Долитавщина Австрійська імперія |
| Національність | словенець |
| Діяльність | письменник |
| Alma mater | Віденський університет |
| Знання мов | словенська[2] |
| Конфесія | католицтво |
| Батько | Андрій Стритар |
| Мати | Урсула Стритар |
| У шлюбі з | Тереза Гохрейтер |
| Діти | 1 син та 1 донька |
| Нагороди |  |
| |
Життєпис
Походив з селянської родини. Народився у 1836 році в селищі Подсмрека-при-Великих Лащах. Навчався у церковній школі свого селища. Продовжив навчання у 1846 році в Любляні. У 1847 році поступив до місцевої середньої школи. У 1855 році поступив до Віденського університету на факультет філології.
Після закінчення університету став видавати журнал Дзвін (1870 рік). Водночас подорожував Європою — 1861 року по Бельгії та Франції, 1871 відвідав Швейцарію, 1873 був у Дрездені. Після цього повернувся на батьківщину. Втім незабаром повернувся до Відня. Тут в 1873 році одружився.
З 1874 року працював у школах та гімназіях Відня. З 1876 до 1880 року знову видавав журнал «Дзвін». З 1878 до 1901 року був професором гімназії у Відні. Під час Першої світової війни відійшов від громадської діяльності.
Після розпаду Австро-Угорщини у 1918 році повертається на батьківщину. У 1919 році він був обраний почесним членом Югославської академії наук і мистецтв (натепер Хорватська академія наук і мистецтв). Незабаром отримав державну пенсію та був нагороджений орденом Св. Сави III ступеня. У 1923 році перебирається до селища Рогашка Слатина, де помирає 25 листопада того ж року. Похований на кладовищі св. Христофора.
Творчість
Йосип Стритар зіграв велику роль у розвитку словенської естетичної думки і у вихованні молодого літературного покоління. На його творчості позначився вплив європейського романтизму і німецької ідеалістічної естетики.
Він є автором сентиментально-романтичних віршів (збірка «Вірші», 1869 рік), поем, сатиричних творів, що викривали потворні явища політичного і культурного життя («Віденські сонети», 1872 рік), повістей і романів («Светінова Метка», 1868 рік; «Росана», 1877 рік; «Зорін», 1870 рік; «Священик Міродольський», 1876). Стритар в них розмірковує про призначення мистецтва, про цілющу силу природи, про страждання людини, породжені розладами мрії і дійсності.
Найкращим твором Стритара вважається роман «Содніки» (1878 рік), що вирізняється реалистичними рисами і соціально-критичним аналізом. У цьому романі письменник відходить від утопічної ідеалізації патріархального минулого, критично зображуючи життя села в епоху капіталістичної індустріалізації.
В публіцистиці висловлював ідеї слов'янського месіанізму і водночас вказував на несправедливість буржуазного ладу («Розмови», 1885 рік).
Відомий був як літературний критик. Найзначущішим та найвпливовішим твором є збірка «Критичні листи» (1867–1868 роки). Рішення основних завдань, які постали перед словенською літературою, він бачив у зближенні її з західними літературами.
Й. Стритар велику увагу приділяв розвитку словенського театру. В його доробку 19 драм та комедій. Найзначущішими є «Орест», «Медея», «Лист», «Оренда», «Логар», «Лист батька».
Джерела
- Pogačnik J., Stritarjev literarni nazor, Ljubljana, 1963.
- Gašper Troha, Sebastijan Pregelj: Ljubljana Literary Trail, pgs. 25-26, Beletrina, 2011,
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Йосип Стритар |
- Czech National Authority Database
- CONOR.Sl
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Josip Stritar Josip Stritar 6 bereznya 1836 18360306 Podsmreka pri Velikih Lashah 25 listopada 1923 Rogashka Slatina slovenskij prozayik poet literaturnij kritik Josip StritarPsevdoBoris Miran 1 Kopriva Jurij Jos Odurni Negoda Peter Samotar i Peter EinsamNarodivsya6 bereznya 1836 18360306 Podsmreka pri Velikih LashahPomer25 listopada 1923 Rogashka SlatinaKrayina Korolivstvo Serbiv Horvativ i Slovenciv Dolitavshina Avstrijska imperiyaNacionalnistslovenecDiyalnistpismennikAlma materVidenskij universitetZnannya movslovenska 2 KonfesiyakatolictvoBatkoAndrij StritarMatiUrsula StritarU shlyubi zTereza GohrejterDiti1 sin ta 1 donkaNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z selyanskoyi rodini Narodivsya u 1836 roci v selishi Podsmreka pri Velikih Lashah Navchavsya u cerkovnij shkoli svogo selisha Prodovzhiv navchannya u 1846 roci v Lyublyani U 1847 roci postupiv do miscevoyi serednoyi shkoli U 1855 roci postupiv do Videnskogo universitetu na fakultet filologiyi Pislya zakinchennya universitetu stav vidavati zhurnal Dzvin 1870 rik Vodnochas podorozhuvav Yevropoyu 1861 roku po Belgiyi ta Franciyi 1871 vidvidav Shvejcariyu 1873 buv u Drezdeni Pislya cogo povernuvsya na batkivshinu Vtim nezabarom povernuvsya do Vidnya Tut v 1873 roci odruzhivsya Z 1874 roku pracyuvav u shkolah ta gimnaziyah Vidnya Z 1876 do 1880 roku znovu vidavav zhurnal Dzvin Z 1878 do 1901 roku buv profesorom gimnaziyi u Vidni Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vidijshov vid gromadskoyi diyalnosti Pislya rozpadu Avstro Ugorshini u 1918 roci povertayetsya na batkivshinu U 1919 roci vin buv obranij pochesnim chlenom Yugoslavskoyi akademiyi nauk i mistectv nateper Horvatska akademiya nauk i mistectv Nezabarom otrimav derzhavnu pensiyu ta buv nagorodzhenij ordenom Sv Savi III stupenya U 1923 roci perebirayetsya do selisha Rogashka Slatina de pomiraye 25 listopada togo zh roku Pohovanij na kladovishi sv Hristofora TvorchistJosip Stritar zigrav veliku rol u rozvitku slovenskoyi estetichnoyi dumki i u vihovanni molodogo literaturnogo pokolinnya Na jogo tvorchosti poznachivsya vpliv yevropejskogo romantizmu i nimeckoyi idealistichnoyi estetiki Vin ye avtorom sentimentalno romantichnih virshiv zbirka Virshi 1869 rik poem satirichnih tvoriv sho vikrivali potvorni yavisha politichnogo i kulturnogo zhittya Videnski soneti 1872 rik povistej i romaniv Svetinova Metka 1868 rik Rosana 1877 rik Zorin 1870 rik Svyashenik Mirodolskij 1876 Stritar v nih rozmirkovuye pro priznachennya mistectva pro cilyushu silu prirodi pro strazhdannya lyudini porodzheni rozladami mriyi i dijsnosti Najkrashim tvorom Stritara vvazhayetsya roman Sodniki 1878 rik sho viriznyayetsya realistichnimi risami i socialno kritichnim analizom U comu romani pismennik vidhodit vid utopichnoyi idealizaciyi patriarhalnogo minulogo kritichno zobrazhuyuchi zhittya sela v epohu kapitalistichnoyi industrializaciyi V publicistici vislovlyuvav ideyi slov yanskogo mesianizmu i vodnochas vkazuvav na nespravedlivist burzhuaznogo ladu Rozmovi 1885 rik Vidomij buv yak literaturnij kritik Najznachushishim ta najvplivovishim tvorom ye zbirka Kritichni listi 1867 1868 roki Rishennya osnovnih zavdan yaki postali pered slovenskoyu literaturoyu vin bachiv u zblizhenni yiyi z zahidnimi literaturami J Stritar veliku uvagu pridilyav rozvitku slovenskogo teatru V jogo dorobku 19 dram ta komedij Najznachushishimi ye Orest Medeya List Orenda Logar List batka DzherelaPogacnik J Stritarjev literarni nazor Ljubljana 1963 Gasper Troha Sebastijan Pregelj Ljubljana Literary Trail pgs 25 26 Beletrina 2011 ISBN 978 961 242 362 9 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Josip Stritar Czech National Authority Database d Track Q13550863 CONOR Sl d Track Q16744133