Мітрідат II Антіох Епіфан Філоромей Філеллін Монокрит Μιθριδάτης Ἀντίοχος ὀ Ἐπιφανής Φιλορωμαίος Φιλέλλην Μονοκρίτης д н

Мітрідат II Антіох Епіфан Філоромей Філеллін Монокрит (*Μιθριδάτης Ἀντίοχος ὀ Ἐπιφανής Φιλορωμαίος Φιλέλλην Μονοκρίτης, д/н —20 до н. е.) — цар Коммагени у 38—20 роках до н. е.

Мітрідат II
Рельєф Мітрідата II та його сестри
Народився	невідомо
Помер	20 до н. е. Рим
Діяльність	монарх
Знання мов	давньогрецька
Титул	цар Коммагени
Посада	монарх
Термін	38—20 роки до н. е.
Попередник	Антіох II
Наступник	Мітрідат III
Рід	Єрвандіди
Батько	Антіох I
Мати	Ісія Каппадокійська
Брати, сестри	Антіох II
У шлюбі з	Лаодіка
Діти	1 син
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походив з династії Єрвандідів. Старший син Антіоха I, царя Коммагени, та Ісії (доньки Аріобарзан I, царя Каппадокії). Про дату народження нічого невідомо.

39 року до н. е. брав участь у захисті римлянами на чолі із Вентидієм Бассом узбережжя Євфрату від нападу парфян. У 38 році до н. е. після смерті батька відсторонив брата Антіоха II від трону й сам став царем.

Був союзником триумвіра Марка Антонія, надавши тому дипломатичну та військову допомогу під час вірменського походу 36 року до н. е. У 31 році до н. е. привів війська до Еллади на допомогу Антонію. Проте після поразок суходольних військ останнього перейшов на бік Октавіана.

В подальшому залишався вірним васалом римського імператора. На вимогу останнього передав фортецю Зевгму біля Євфрату до провінції Сирія. Водночас продовжив політику батька з еллінізації населення, поєднанню перських й еллінських культів, спорудження величних скульптур для звеличення правлячої династії. Насамперед відзначається величне святилище в Кара-Куш, де зображено самого царя, мати, сестру й небогу. В Сезенку споруджено гробницю Мітрідата II та його дружини.

Помер Мітрідат II у 20 році до н. е. у Римі. Йому спадкував єдиний син Мітрідат III.

Джерела

Toumanoff C., Manuel de Généalogie et de Chronologie pour l'histoire de la Caucasie Chrétienne (Arménie — Géorgie — Albanie), Edizioni Aquila, Roma 1976, s. 407—408 (tabl. 86).
Mark Chahin, The Kingdom of Armenia, Routlege, 2001 ().