Масюкови козацько старшинський згодом дворянський рід що походить від Федора Юрійовича Масюка р н невід п бл 1711 веприц

Масюкови — козацько-старшинський, згодом дворянський рід, що походить від Федора Юрійовича Масюка (р. н. невід — п. бл. 1711), веприцького сотника (1708–09). 1711–29 веприцьким сотником був його син Леонтій Федорович Масюк, який підписав Коломацькі чолобитні 1723 (див. також Д.Апостол). Прокопій Леонтійович Масюков (р. н. невід. — п. до 1784) також обіймав уряд веприцького сотника (1738–68). Син Прокопія — Семен Прокопійович (бл. 1745 — до 1832) — був чернігівським губернським предводителем дворянства (1788–90), а один з онуків Павло Семенович (бл. 1793—1864) — відставний підполковник (1820), багаторічний гадяцький повітовий предводитель дворянства (1835–41, 1853–56, 1862–64), фундатор Свято-Успенської церкви в с. Веприк (1837; нині село Гадяцького району Полтавської обл.), що є перлиною архітектури в стилі класицизму. До цього роду належав Костянтин Павлович (1832 — бл. 1914), відомий земський діяч, полтавський губернський гласний.

Рід внесений до 2-ї та 3-ї частин Родовідних книг Черніг., Полтав. і Харків. губерній.

Джерела та література

Томазов В.В. Масюкови [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — .

Література

Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 3. К., 1912.