Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Казімеж Лукоський пс Орлик пол Kazimierz Orlik Łukoski 13 вересня 1890 Сокул квітень 1940 Харків бригадний генерал Війсь

Казімеж Орлик‑Лукоський

Казімеж Орлик‑Лукоський

Казімеж Лукоський, пс. «Орлик» (пол. Kazimierz Orlik-Łukoski; 13 вересня 1890 Сокул — квітень 1940, Харків) — бригадний генерал Війська Польського, кавалер ордена Virtuti Militari, жертва Катинської бійні.

Казімеж Орлик‑Лукоський
image
Народився13 вересня 1890(1890-09-13)
Сокул, Ґміна Соболев, Гарволінський повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща
Померквітень 1940 (49 років) або 1940
Харків, Українська РСР, СРСР
·розстріл
Країнаimage Республіка Польща
Діяльністьофіцер
Знання мовпольська
УчасникПерша світова війна і Друга світова війна
Військове званнягенерал-майор
Нагороди
image image image image image image image image

Життєпис

Він був сином Ігнація та Владислави, уродженої Квасеборської. У 1910 році закінчив реальну гімназію у Варшаві. У 1911—1914 роках навчався у Вищій сільськогосподарській школі у Відні. Був членом (з 1912) і останнім командиром польських стрілецьких команд у Відні. У 1914—1917 роках служив у польських легіонах. З 31 січня по 9 березня 1917 р. був слухачем курсів офіцерів Генерального штабу у Варшаві. 22 березня 1917 року був призначений до 2-го піхотного полку. 3 червня 1917 р. призначений до Навчальної інспекції польських збройних сил ад'ютантом генерала Фелікса фон Барта. У 1917—1918 рр. в тому числі у Польському допоміжному корпусі, потім у ІІ Польському корпусі в Росії. Був командиром 6-го польського стрілецького полку у Армії Галлера, який 1 вересня 1919 року, після повернення в країну та об'єднання з Військом Польським, був перейменований у 48-й піхотний полк прикордонних стрільців.

Командував 48-м піхотним полком до 25 серпня 1920 року, а потім прийняв командування 21-ю піхотною бригадою. Він також тимчасово командував XXII піхотною бригадою. У жовтні 1921 року призначений командиром піхотної дивізії 12-ї стрілецької дивізії в Тернополі. 3 травня 1922 р. завірений у званні полковника зі старшинством 1 червня 1919 р. і 98 посадою в офіцерському корпусі піхоти. У серпні 1925 року переведений до 15-ї піхотної дивізії в Бидгощі на посаду командира піхоти дивізії. 7 березня 1927 року призначений командиром 11-ї піхотної дивізії в Станіславові. 1 січня 1928 року президент Республіки Польща Ігнацій Мосціцький привів його до звання бригадного генерала 1 січня 1928 року і на 4-му місці в генеральському корпусі. На посаді командира дивізії залишався до 7 липня 1939 року.

У вересні 1939 р. командував Оперативною групою «Ясло» (перейменовано в «Південну») в армії «Карпати». Після агресії СРСР проти Польщі потрапив до радянського полону і перевезений до табору в Старобельську. Навесні 1940 р. був убитий у Харкові НКВС.

Казімеж Лукоський був одружений на Ірені Юнг, від якої мав двох синів: Анджея (командир 1-ї роти "Мацек " батальйону «Зоська» Армії Крайової), який загинув 18 серпня 1944 року під час Варшавського повстання, та Єжи.

Ордени та відзнаки

Почесні звання

У 1938 року йому присвоєно звання «Почесний громадянин Станиславова».

Вшанування пам'яті

Указом Президента Республіки Польща Леха Качинського від 5 жовтня 2007 р. № 112-48-07 посмертно присвоєно звання генерал-майора. Про акцію було оголошено 9 листопада 2007 року у Варшаві під час церемонії «Пам'ятаємо Катинь — вшануймо пам'ять Героїв».

Докладніше:

15 серпня 2014 року, до 94-ї річниці Варшавської битви, в Оссуві на цвинтарі загиблих у Варшавській битві в Оссуві було відкрито меморіальну дошку вшанування пам'яті восьми командирів польських частин, які брали участь у боях, які в 1940 р. були жертвами катинської розправи. На ній зазначені: генерал-майор Станіслав Галлер, генерал-майор Генрик Мінкевич, генерал-майор. Леонард Скірський, бригадний генерал Броніслав Богатеревич, бригадний генерал Казімєж Орлік-Лукоскі, бригадний генерал Мечислав Сморавінський, полковник Стефан Косецький, лейтенант Вільгельм Каспшикевич.

Примітки

  1. Lista starszeństwa, 1922.
  2. Dz. Pers. MSWojsk., Nr 83 z 13 sierpnia 1925 roku, s. 455.
  3. Dz. Pers. MSWojsk., Nr 9 z 17 marca 1927 roku, s. 70.
  4. Dz. Pers. MSWojsk., Nr 1 z 2 stycznia 1928 roku, s. 1.
  5. (вид. II popr). Warszawa: Główna Księgarnia Wojskowa. с. 447. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 18 березня 2022.
  6. Dekret Naczelnika Państwa z 21 marca 1922 r. L. 11435/V.M. Adj. Gen. (Dziennik Personalny z 1922 r. Nr 12, s. 365) [ 18 травня 2021 у Wayback Machine.]
  7. M.P. z 1937 r. nr 260, poz. 410 «za zasługi w służbie wojskowej».
  8. . Nr 258 z 13 listopada 1937: 3. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  9. M.P. z 1931 r. nr 18, poz. 31 «za pracę w dziele odzyskania niepodległości».
  10. . Warszawa: . 1926. с. 26. Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 18 березня 2022.
  11. M.P. z 1930 r. nr 98, poz. 143 «za zasługi na polu organizacji i wyszkolenia wojska».
  12. M.P. z 1933 r. nr 110, poz. 139.
  13. Warszawa: Wydawnictwo Zarządu Głównego Ligi Obrony Powietrznej i Przeciwgazowej. 1938. с. 286. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  14. Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 19 z 12 grudnia 1929 r.
  15. M.P. z 2007 r. nr 85, poz. 885.
  16. . 18 sierpnia 2015. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 18 березня 2022.
  17. . 16 sierpnia 2015. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 18 березня 2022.

Бібліографія

  • . Архів оригіналу за 9 липня 2017. Процитовано 18 березня 2022.
  • . Warszawa: . Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 18 березня 2022.
  • Generałowie Polski niepodległej. Warszawa: Editions Spotkania.
  • Słownik biograficzny generałów Wojska Polskiego 1918–1939. Warszawa: Wydawnictwo Bellona. 1994. ISBN .
  • Obrona Polski 1939. Warszawa: Instytut Wydawniczy PAX. ISBN .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kazimezh Lukoskij ps Orlik pol Kazimierz Orlik Lukoski 13 veresnya 1890 Sokul kviten 1940 Harkiv brigadnij general Vijska Polskogo kavaler ordena Virtuti Militari zhertva Katinskoyi bijni Kazimezh Orlik LukoskijNarodivsya13 veresnya 1890 1890 09 13 Sokul Gmina Sobolev Garvolinskij povit Mazovecke voyevodstvo Respublika PolshaPomerkviten 1940 49 rokiv abo 1940 Harkiv Ukrayinska RSR SRSR rozstrilKrayina Respublika PolshaDiyalnistoficerZnannya movpolskaUchasnikPersha svitova vijna i Druga svitova vijnaVijskove zvannyageneral majorNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisVin buv sinom Ignaciya ta Vladislavi urodzhenoyi Kvaseborskoyi U 1910 roci zakinchiv realnu gimnaziyu u Varshavi U 1911 1914 rokah navchavsya u Vishij silskogospodarskij shkoli u Vidni Buv chlenom z 1912 i ostannim komandirom polskih strileckih komand u Vidni U 1914 1917 rokah sluzhiv u polskih legionah Z 31 sichnya po 9 bereznya 1917 r buv sluhachem kursiv oficeriv Generalnogo shtabu u Varshavi 22 bereznya 1917 roku buv priznachenij do 2 go pihotnogo polku 3 chervnya 1917 r priznachenij do Navchalnoyi inspekciyi polskih zbrojnih sil ad yutantom generala Feliksa fon Barta U 1917 1918 rr v tomu chisli u Polskomu dopomizhnomu korpusi potim u II Polskomu korpusi v Rosiyi Buv komandirom 6 go polskogo strileckogo polku u Armiyi Gallera yakij 1 veresnya 1919 roku pislya povernennya v krayinu ta ob yednannya z Vijskom Polskim buv perejmenovanij u 48 j pihotnij polk prikordonnih strilciv Komanduvav 48 m pihotnim polkom do 25 serpnya 1920 roku a potim prijnyav komanduvannya 21 yu pihotnoyu brigadoyu Vin takozh timchasovo komanduvav XXII pihotnoyu brigadoyu U zhovtni 1921 roku priznachenij komandirom pihotnoyi diviziyi 12 yi strileckoyi diviziyi v Ternopoli 3 travnya 1922 r zavirenij u zvanni polkovnika zi starshinstvom 1 chervnya 1919 r i 98 posadoyu v oficerskomu korpusi pihoti U serpni 1925 roku perevedenij do 15 yi pihotnoyi diviziyi v Bidgoshi na posadu komandira pihoti diviziyi 7 bereznya 1927 roku priznachenij komandirom 11 yi pihotnoyi diviziyi v Stanislavovi 1 sichnya 1928 roku prezident Respubliki Polsha Ignacij Moscickij priviv jogo do zvannya brigadnogo generala 1 sichnya 1928 roku i na 4 mu misci v generalskomu korpusi Na posadi komandira diviziyi zalishavsya do 7 lipnya 1939 roku U veresni 1939 r komanduvav Operativnoyu grupoyu Yaslo perejmenovano v Pivdennu v armiyi Karpati Pislya agresiyi SRSR proti Polshi potrapiv do radyanskogo polonu i perevezenij do taboru v Starobelsku Navesni 1940 r buv ubitij u Harkovi NKVS Kazimezh Lukoskij buv odruzhenij na Ireni Yung vid yakoyi mav dvoh siniv Andzheya komandir 1 yi roti Macek bataljonu Zoska Armiyi Krajovoyi yakij zaginuv 18 serpnya 1944 roku pid chas Varshavskogo povstannya ta Yezhi Ordeni ta vidznakiSribnij hrest ordena Virtuti Militari 1922 Komandorskij hrest ordena Vidrodzhennya Polshi 11 listopada 1937 Hrest Nezalezhnosti 20 sichnya 1931 r Oficerskij hrest ordena Vidrodzhennya Polshi 2 travnya 1923 r Hrest Horobrih chotiri razi Zolotij hrest zaslugi dvichi 17 bereznya 1930 r 13 travnya 1933 r Pam yatna medal za vijnu 1918 1921 rr Medal desyatilittya vidnovlenoyi nezalezhnosti Zolotij Pochesnij znak Ligi protipovitryanoyi ta gazovoyi oboroni 1 go stupenya Oficerskij znak Parasolka Velikij oficer ordena rumunskoyi koroni 1929 Rumuniya Medal Peremogi Medaille Interalliee Pochesni zvannyaU 1938 roku jomu prisvoyeno zvannya Pochesnij gromadyanin Stanislavova Vshanuvannya pam yatiUkazom Prezidenta Respubliki Polsha Leha Kachinskogo vid 5 zhovtnya 2007 r 112 48 07 posmertno prisvoyeno zvannya general majora Pro akciyu bulo ogolosheno 9 listopada 2007 roku u Varshavi pid chas ceremoniyi Pam yatayemo Katin vshanujmo pam yat Geroyiv Dokladnishe 15 serpnya 2014 roku do 94 yi richnici Varshavskoyi bitvi v Ossuvi na cvintari zagiblih u Varshavskij bitvi v Ossuvi bulo vidkrito memorialnu doshku vshanuvannya pam yati vosmi komandiriv polskih chastin yaki brali uchast u boyah yaki v 1940 r buli zhertvami katinskoyi rozpravi Na nij zaznacheni general major Stanislav Galler general major Genrik Minkevich general major Leonard Skirskij brigadnij general Bronislav Bogaterevich brigadnij general Kazimyezh Orlik Lukoski brigadnij general Mechislav Smoravinskij polkovnik Stefan Koseckij lejtenant Vilgelm Kaspshikevich PrimitkiLista starszenstwa 1922 Dz Pers MSWojsk Nr 83 z 13 sierpnia 1925 roku s 455 Dz Pers MSWojsk Nr 9 z 17 marca 1927 roku s 70 Dz Pers MSWojsk Nr 1 z 2 stycznia 1928 roku s 1 vid II popr Warszawa Glowna Ksiegarnia Wojskowa s 447 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2021 Procitovano 18 bereznya 2022 Dekret Naczelnika Panstwa z 21 marca 1922 r L 11435 V M Adj Gen Dziennik Personalny z 1922 r Nr 12 s 365 18 travnya 2021 u Wayback Machine M P z 1937 r nr 260 poz 410 za zaslugi w sluzbie wojskowej Nr 258 z 13 listopada 1937 3 Arhiv originalu za 18 bereznya 2022 Procitovano 18 bereznya 2022 M P z 1931 r nr 18 poz 31 za prace w dziele odzyskania niepodleglosci Warszawa 1926 s 26 Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2021 Procitovano 18 bereznya 2022 M P z 1930 r nr 98 poz 143 za zaslugi na polu organizacji i wyszkolenia wojska M P z 1933 r nr 110 poz 139 Warszawa Wydawnictwo Zarzadu Glownego Ligi Obrony Powietrznej i Przeciwgazowej 1938 s 286 Arhiv originalu za 30 sichnya 2022 Procitovano 18 bereznya 2022 Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 19 z 12 grudnia 1929 r M P z 2007 r nr 85 poz 885 18 sierpnia 2015 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2020 Procitovano 18 bereznya 2022 16 sierpnia 2015 Arhiv originalu za 9 travnya 2021 Procitovano 18 bereznya 2022 Bibliografiya Arhiv originalu za 9 lipnya 2017 Procitovano 18 bereznya 2022 Warszawa Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 18 bereznya 2022 Generalowie Polski niepodleglej Warszawa Editions Spotkania Slownik biograficzny generalow Wojska Polskiego 1918 1939 Warszawa Wydawnictwo Bellona 1994 ISBN 8311082626 Obrona Polski 1939 Warszawa Instytut Wydawniczy PAX ISBN 8321110967

Дата публікації:
Топ