Тури́ця — село у колишньому Перечинському районі (з 2020 р. - Ужгородський район) Закарпатської області, України. Населення становить 1098 осіб (за переписом 2001 року). Герб села є промовистим.
село Туриця | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Закарпатська область | ||
Район | Перечинський район | ||
Рада | Турицька сільська рада | ||
Код КАТОТТГ | UA21100210130080722 | ||
Облікова картка | Облікова картка | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1552 | ||
Населення | 1098 осіб | ||
Площа | 23,26 км² | ||
Густота населення | 47,21 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 89222 | ||
Телефонний код | +380 3145 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 48°43′38″ пн. ш. 22°38′24″ сх. д. / 48.72722° пн. ш. 22.64000° сх. д.Координати: 48°43′38″ пн. ш. 22°38′24″ сх. д. / 48.72722° пн. ш. 22.64000° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря | 208 м | ||
Водойми | р. Туричка | ||
Відстань до районного центру | 9,5 км | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 89222, Закарпатська обл., Перечинський р-н, с. Туриця, вул. Центральна, 78 | ||
Карта | |||
Туриця | |||
Мапа | |||
Після 2020 року село Туриця входить у Тур'я-реметівську об'єднану сільську громаду.
Географія
Село розташоване у центрі колишнього Перечинського району, за 9,5 кілометра від м. Перечин. Село лежить у Тур'янській долині, між горами Гораїць та Кичурка, вздовж річки Турички.
Клімат Туриці | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | 0,0 | 2,0 | 7,9 | 14,9 | 20,0 | 22,9 | 24,8 | 24,2 | 20,2 | 14,7 | 7,3 | 2,2 | 13,4 |
Середня температура, °C | −3,3 | −1,4 | 3,6 | 9,6 | 14,4 | 17,4 | 19,2 | 18,6 | 14,8 | 9,7 | 4,0 | −0,5 | 8,8 |
Середній мінімум, °C | −6,6 | −4,7 | −0,6 | 4,4 | 8,8 | 12,0 | 13,6 | 13,0 | 9,5 | 4,8 | 0,8 | −3,2 | 4,3 |
Норма опадів, мм | 47 | 40 | 42 | 48 | 73 | 90 | 84 | 74 | 55 | 48 | 51 | 59 | 711 |
Джерело: [1] |
Походження назви
Віддавна слово «туриця» означало пасовисько для худоби.
Інші відомі попередні назви села, які зустрічаються у письмових джерелах: Nagyturica, Nagy Turicza (Велика Туриця), Turyca Welká, Velika-Turica, Vel’ká Turica, Turicza, угорськ: Nagyturjá (1903), Nagyturjaszög (1904).
Є дві легенди про походження назви села Туриця.
У першій розповідається про те, що в долині між двома річками водилося багато диких звірів – турів. На полювання на турів сюди приходили і великі магнати. Тому і називали цю долину - Тур’янською, а річки, з яких тури пили воду, - річка Тур’я і річка Туричка. Поселення, яке виникло на березі Турички, було названо - Туриця.
У другій легенді йде мова про те, що село заснувало четверо сильних чоловіків, силу яких порівнювали із силою диких звірів – турів. Тому тих людей і називали "турами", а їхнє поселення – Туриця.
Історія
Перша згадка про село є в документах 1552 року. Тоді село належало Невицькій замковій домінії.
У далекому минулому село становило декілька десяток убогих халуп, розташованих на берегах річки Турички, русло якої за геологічними даними, проходило теперішньою Центральною вулицею села. У 1567 році село оподатковане від трьох наділів. Першими переселенцями села і навколишніх сіл були переселенці із придунайської і тисянської рівнин, які тікали від турецької навали. Вони будували свої житла на відвойованих у лісі клаптиках землі. У 1588 році — 5 господарств, що володіли двома портами землі. В останній чверті XVI ст. Туриця вважалася великим селом. На початку наступного століття населення села значно скоротилося — у 1715 році тут залишилось тільки 11 кріпацьких і 2 желярські родини. На початку XIX ст. в селі нараховувалося вже більше 50 хат.
Туриця мала попівську фару, церкву, нотаріальний уряд і корчму. У селі існувала тільки початкова школа, в якій один учитель навчав в дві зміни всіх учнів. Вчитель і директор був один — Карпинець Тиберій. Навчання велося більше угорською мовою.
12 лютого 1939 року відбулись вибори до Сойму Карпатської України, на яких абсолютну більшість голосів виборців (близько 92,4%) здобули кандидати Українського Національного Об'єднання. У селі Туриця, яке належало до округи Перечин, за УНО проголосували 416 виборців, проти — 72.
Релігія
- Храм св. Петра і Павла (1830)
Храм належить православній громаді села Туриця (Мукачівська Єпархія Української Православної церкви).
У 1751 р. згадують дерев'яну церкву св. Петра і Павла з двома дзвонами, забезпечена всіма образами «в слабом состоянію» у Великій Туриці (нині Туриця), новозбудована і ще не освячена дерев'яна церква св. Дмитра в Малій Туриці (нині Турички) і ще одна дерев'яна церква св.Михайла (можливо, йдеться про церкву в сусідніх Лумшорах).
Теперішня церква є стрункою мурованою базилікою. Селяни згадують, що камінь на церкву брали з річки Туриці, а будували її 12 років. У кінці XIX ст. інтер'єр церкви розмалював Ф.Видра. У церкві збережено розкішний стародавній іконостас, на зворотному боці якого записано головні події стосовно обладнання храму: «Сія церьков муровати почалася: 1820 г. / посвящена: 1830 г. во время Станковича/душпастыря, кураторы: Быша инг. Виличка/Феод. Шикула Мих. и Мегела Грег. которым / да будет вечная память./Созданіе пришла в 2830 зол. иконостас устроенный 1758 г.». Пізніше текст, записаний церківником Петром Мицянкою, повідомляє, що за підтримки вірників у 1958 р. церкву розмалювали, а іконостас прикрасили під час душпастирства Щоки Дмитра. Кураторами були Іван Мулеса, Юрій Якица та Василь Мицянка. Третій текст написаний на балці кріплення іконостасу: «Сія церковь оброблена знадвору в 1987 р. / і позолочений іконостас у 1989 р. при /настоятелю свящ. Ярослав Нанинець/ куратори: Цубина Іван Вас. Герзанич / Анна Вас. Мулеса Юрій Фед. Нехай благословить їх господь на многая літа.» Дах церкви перекрили бляхою у 1982 році. На куполі церкви вказаний рік перекриття-1982..
- Також в селі Туриця функціонує і греко-католицький храм Св.Петра і Павла (2015), який належить сільській греко-католицькій громаді Мукачівської греко-католицької єпархії.
Туристичні, цікаві місця
- Унікальною пам'яткою села є джерельце «Сячена вода», яке розташоване досить далеко в лісі Це джерельце з цілющою водою, яка лікує ревматизм, має протизапальні та омолоджувальні властивості.
- храм св. Петра і Павла (1830), який належить православній громаді села.
- храм св. Петра і Павла (2015), який належить греко-католицькій громаді села.
Населення
За переписом населення у 1989 році у селі проживали 1127 осіб, серед них— 544 чоловіки і 583 жінки.
За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 1098 осіб. Рідною мовою назвали:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1076 | 98,00% |
російська | 21 | 1,91% |
білоруська | 1 | 0,09% |
Політика, місцеве самоврядування
З 2020 року село Туриця має свій старостинський округ, який входить у Тур'я-реметівську об'єднану сільську громаду.
Староста Турицького старостинського округу - Фрайтик Мар’яна Іванівна.
Голова колишньої сільської ради (до 2020 р.) — Бокшан Іван Іванович (1977 р. народження, вперше обраний у 2010 році.) Інтереси громади представляли 16 депутатів сільської ради:
Партія | Кількість депутатів | Відсоток |
---|---|---|
«Партія регіонів» | 15 | 93,75% |
самовисування | 1 | 6,25% |
На виборах у селі Туриця працює окрема виборча дільниця, розташована в приміщенні клубу. Результати виборів по рокам:
- Парламентські вибори 2002: зареєстровано 863 виборці, явка 87,95%, найбільше голосів віддано за Блок Віктора Ющенка «Наша Україна»— 51,25%, за блок «За єдину Україну!»— 10,54%, за Комуністичну партію України— 7,91%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Ігор Кріль (Блок Віктора Ющенка «Наша Україна»)— 32,15%, за Сергія Ратушняка (самовисування)— 16,21%, за Нестора Шуфрича (Соціал-демократична партія України (об'єднана))— 11.59%.
- Вибори Президента України 2004 (перший тур): 730 виборців взяли участь у голосуванні, з них за Віктора Януковича— 52,82%, за Віктора Ющенка— 27,67%, за Олександра Мороза— 1.23%.
- Вибори Президента України 2004 (другий тур): 741 виборець взяв участь у голосуванні, з них за Віктора Януковича— 61,13%, за Віктора Ющенка— 27,80 %.
- Вибори Президента України 2004 (третій тур): зареєстровано 811 виборців, явка 84,96 %, з них за Віктора Ющенка— 55,88%, за Віктора Януковича— 39,04%.
- Парламентські вибори 2006: зареєстровано 833 виборці, явка 83,31%, найбільше голосів віддано за блок Наша Україна— 26,51%, за Партію регіонів— 25,79%, за Блок Юлії Тимошенко— 18,88%.
- Парламентські вибори 2007: зареєстрований 821 виборець, явка 75,03%, найбільше голосів віддано за Партію регіонів— 41,40%, за блок Наша Україна — Народна самооборона— 25,81%, за Блок Юлії Тимошенко— 22,89%.
- Вибори Президента України 2010 (перший тур): зареєстровано 772 виборці, явка 84,59%, найбільше голосів віддано за Віктора Януковича— 51,15%, за Юлію Тимошенко— 24,66%, за Віктора Ющенка— 7,20%.
- Вибори Президента України 2010 (другий тур): зареєстровано 779 виборців, явка 83,70%, з них за Юлію Тимошенко— 50,15%, за Віктора Януковича— 44,94%.
- Парламентські вибори 2012: зареєстровано 777 виборців, явка 82,24%, найбільше голосів віддано за Партію регіонів— 68,70%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»— 17,06% та УДАР— 7,67%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Михайло Ланьо (Партія регіонів)— 70,92%, за Олександра Кеменяша (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»)— 23,38%, за Володимира Алексія (Комуністична партія України)— 2,77%.
- Вибори Президента України 2014: зареєстровано 769 виборців, явка 69,57%, з них за Петра Порошенка— 49,35%, за Юлію Тимошенко— 24,67%, за Олега Ляшка— 10,09%.
- Парламентські вибори в Україні 2014: зареєстровано 768 виборців, явка 70,05%, найбільше голосів віддано за Блок Петра Порошенка— 40,71%, за «Народний фронт»— 26,58% та Радикальну партію Олега Ляшка— 6,69%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Михайло Ланьо (самовисування)— 46,65%, за Івана Кураха (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») проголосували 20,45%, за Василя Канюка (самовисування)— 5,76%.
- Вибори Президента України 2019 (перший тур): зареєстровано 750 виборців, явка 66,00%, найбільше голосів віддано за Володимира Зеленського— 38,18%, за Юлію Тимошенко— 20,00%, за Олега Ляшка— 10,71%.
- Вибори Президента України 2019 (другий тур): зареєстровано 755 виборців, явка 63,71%, найбільше голосів віддано за Володимира Зеленського— 83,37%, за Петра Порошенка— 14,35%.
Примітки
- Облікова картка на сайті ВРУ
- . Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 23 серпня 2015.
- Погода в селі Туриця
- . Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 23 серпня 2015.
- Парафія Святих Верховних апостолів Петра і Павла с. Туриця. МГКЄ (укр.). Процитовано 30 січня 2024.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 серпня 2015.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 серпня 2015.
- Турицька сільська рада. Облікова картка на сайті ВРУ
- Турицька сільська рада. Керівний склад попередніх скликань
- Турицька сільська рада. Результати виборів депутатів ради. Процитовано 23 серпня 2015.
- Результати голосування по дільницях: № округу 70, № виборчої дільниці 94[недоступне посилання з травня 2019]
- Результати голосування по дільницях ТВО № 72, № виборчої дільниці 161, Закарпатська область. Вибори Президента України. Чергові вибори 31.10.2004
- Результати голосування по дільницях ТВО № 72, № виборчої дільниці 161, Закарпатська область. Вибори Президента України. Повторне голосування 21.11.2004
- Результати голосування по дільницях ТВО № 72, Закарпатська область. Вибори Президента України. Повторне голосування 26.12.2004
- Результати голосування по виборчих дільницях ТВО № 67, Закарпатська область. Вибори народних депутатів України 26 березня 2006 року
- Результати голосування по виборчих дільницях ТВО № 67, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 30 вересня 2007 року
- Результати голосування по дільницях ТВО № 71, Закарпатська область. Вибори Президента України 17 січня 2010 року
- Результати голосування по дільницях ТВО № 71, Закарпатська область. Повторне голосування з виборів Президента України 07 лютого 2010 року
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 23 серпня 2015.
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 23 серпня 2015.
- Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях територіального виборчого округу № 71, Закарпатська область. Позачергові вибори Президента України 25 травня 2014 року
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 23 серпня 2015.
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 23 серпня 2015.
- Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях. Територіальний виборчий округ № 70 (Закарпатська область)
- Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях. Територіальний виборчий округ № 70 (Закарпатська область)
Посилання
- Облікова картка на сайті ВРУ
- Погода в селі Туриця
Це незавершена стаття з географії Закарпатської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Turi cya selo u kolishnomu Perechinskomu rajoni z 2020 r Uzhgorodskij rajon Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini Naselennya stanovit 1098 osib za perepisom 2001 roku Gerb sela ye promovistim selo Turicya Gerb Turici Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Perechinskij rajon Rada Turicka silska rada Kod KATOTTG UA21100210130080722 Oblikova kartka Oblikova kartka Osnovni dani Zasnovane 1552 Naselennya 1098 osib Plosha 23 26 km Gustota naselennya 47 21 osib km Poshtovij indeks 89222 Telefonnij kod 380 3145 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 43 38 pn sh 22 38 24 sh d 48 72722 pn sh 22 64000 sh d 48 72722 22 64000 Koordinati 48 43 38 pn sh 22 38 24 sh d 48 72722 pn sh 22 64000 sh d 48 72722 22 64000 Serednya visota nad rivnem morya 208 m Vodojmi r Turichka Vidstan do rajonnogo centru 9 5 km Misceva vlada Adresa radi 89222 Zakarpatska obl Perechinskij r n s Turicya vul Centralna 78 Karta Turicya Mapa Pislya 2020 roku selo Turicya vhodit u Tur ya remetivsku ob yednanu silsku gromadu GeografiyaSelo roztashovane u centri kolishnogo Perechinskogo rajonu za 9 5 kilometra vid m Perechin Selo lezhit u Tur yanskij dolini mizh gorami Gorayic ta Kichurka vzdovzh richki Turichki Klimat Turici Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 0 0 2 0 7 9 14 9 20 0 22 9 24 8 24 2 20 2 14 7 7 3 2 2 13 4 Serednya temperatura C 3 3 1 4 3 6 9 6 14 4 17 4 19 2 18 6 14 8 9 7 4 0 0 5 8 8 Serednij minimum C 6 6 4 7 0 6 4 4 8 8 12 0 13 6 13 0 9 5 4 8 0 8 3 2 4 3 Norma opadiv mm 47 40 42 48 73 90 84 74 55 48 51 59 711 Dzherelo 1 Pohodzhennya nazviViddavna slovo turicya oznachalo pasovisko dlya hudobi Inshi vidomi poperedni nazvi sela yaki zustrichayutsya u pismovih dzherelah Nagyturica Nagy Turicza Velika Turicya Turyca Welka Velika Turica Vel ka Turica Turicza ugorsk Nagyturja 1903 Nagyturjaszog 1904 Ye dvi legendi pro pohodzhennya nazvi sela Turicya U pershij rozpovidayetsya pro te sho v dolini mizh dvoma richkami vodilosya bagato dikih zviriv turiv Na polyuvannya na turiv syudi prihodili i veliki magnati Tomu i nazivali cyu dolinu Tur yanskoyu a richki z yakih turi pili vodu richka Tur ya i richka Turichka Poselennya yake viniklo na berezi Turichki bulo nazvano Turicya U drugij legendi jde mova pro te sho selo zasnuvalo chetvero silnih cholovikiv silu yakih porivnyuvali iz siloyu dikih zviriv turiv Tomu tih lyudej i nazivali turami a yihnye poselennya Turicya IstoriyaPersha zgadka pro selo ye v dokumentah 1552 roku Todi selo nalezhalo Nevickij zamkovij dominiyi U dalekomu minulomu selo stanovilo dekilka desyatok ubogih halup roztashovanih na beregah richki Turichki ruslo yakoyi za geologichnimi danimi prohodilo teperishnoyu Centralnoyu vuliceyu sela U 1567 roci selo opodatkovane vid troh nadiliv Pershimi pereselencyami sela i navkolishnih sil buli pereselenci iz pridunajskoyi i tisyanskoyi rivnin yaki tikali vid tureckoyi navali Voni buduvali svoyi zhitla na vidvojovanih u lisi klaptikah zemli U 1588 roci 5 gospodarstv sho volodili dvoma portami zemli V ostannij chverti XVI st Turicya vvazhalasya velikim selom Na pochatku nastupnogo stolittya naselennya sela znachno skorotilosya u 1715 roci tut zalishilos tilki 11 kripackih i 2 zhelyarski rodini Na pochatku XIX st v seli narahovuvalosya vzhe bilshe 50 hat Turicya mala popivsku faru cerkvu notarialnij uryad i korchmu U seli isnuvala tilki pochatkova shkola v yakij odin uchitel navchav v dvi zmini vsih uchniv Vchitel i direktor buv odin Karpinec Tiberij Navchannya velosya bilshe ugorskoyu movoyu 12 lyutogo 1939 roku vidbulis vibori do Sojmu Karpatskoyi Ukrayini na yakih absolyutnu bilshist golosiv viborciv blizko 92 4 zdobuli kandidati Ukrayinskogo Nacionalnogo Ob yednannya U seli Turicya yake nalezhalo do okrugi Perechin za UNO progolosuvali 416 viborciv proti 72 ReligiyaHram sv Petra i Pavla 1830 Hram nalezhit pravoslavnij gromadi sela Turicya Mukachivska Yeparhiya Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi cerkvi U 1751 r zgaduyut derev yanu cerkvu sv Petra i Pavla z dvoma dzvonami zabezpechena vsima obrazami v slabom sostoyaniyu u Velikij Turici nini Turicya novozbudovana i she ne osvyachena derev yana cerkva sv Dmitra v Malij Turici nini Turichki i she odna derev yana cerkva sv Mihajla mozhlivo jdetsya pro cerkvu v susidnih Lumshorah Teperishnya cerkva ye strunkoyu murovanoyu bazilikoyu Selyani zgaduyut sho kamin na cerkvu brali z richki Turici a buduvali yiyi 12 rokiv U kinci XIX st inter yer cerkvi rozmalyuvav F Vidra U cerkvi zberezheno rozkishnij starodavnij ikonostas na zvorotnomu boci yakogo zapisano golovni podiyi stosovno obladnannya hramu Siya cerkov murovati pochalasya 1820 g posvyashena 1830 g vo vremya Stankovicha dushpastyrya kuratory Bysha ing Vilichka Feod Shikula Mih i Megela Greg kotorym da budet vechnaya pamyat Sozdanie prishla v 2830 zol ikonostas ustroennyj 1758 g Piznishe tekst zapisanij cerkivnikom Petrom Micyankoyu povidomlyaye sho za pidtrimki virnikiv u 1958 r cerkvu rozmalyuvali a ikonostas prikrasili pid chas dushpastirstva Shoki Dmitra Kuratorami buli Ivan Mulesa Yurij Yakica ta Vasil Micyanka Tretij tekst napisanij na balci kriplennya ikonostasu Siya cerkov obroblena znadvoru v 1987 r i pozolochenij ikonostas u 1989 r pri nastoyatelyu svyash Yaroslav Naninec kuratori Cubina Ivan Vas Gerzanich Anna Vas Mulesa Yurij Fed Nehaj blagoslovit yih gospod na mnogaya lita Dah cerkvi perekrili blyahoyu u 1982 roci Na kupoli cerkvi vkazanij rik perekrittya 1982 Takozh v seli Turicya funkcionuye i greko katolickij hram Sv Petra i Pavla 2015 yakij nalezhit silskij greko katolickij gromadi Mukachivskoyi greko katolickoyi yeparhiyi Turistichni cikavi miscya Unikalnoyu pam yatkoyu sela ye dzherelce Syachena voda yake roztashovane dosit daleko v lisi Ce dzherelce z cilyushoyu vodoyu yaka likuye revmatizm maye protizapalni ta omolodzhuvalni vlastivosti hram sv Petra i Pavla 1830 yakij nalezhit pravoslavnij gromadi sela hram sv Petra i Pavla 2015 yakij nalezhit greko katolickij gromadi sela NaselennyaZa perepisom naselennya u 1989 roci u seli prozhivali 1127 osib sered nih 544 choloviki i 583 zhinki Za danimi perepisu naselennya 2001 roku u seli prozhivali 1098 osib Ridnoyu movoyu nazvali Mova Kilkist osib Vidsotok ukrayinska 1076 98 00 rosijska 21 1 91 biloruska 1 0 09 Politika misceve samovryaduvannyaDokladnishe Turicka silska rada Z 2020 roku selo Turicya maye svij starostinskij okrug yakij vhodit u Tur ya remetivsku ob yednanu silsku gromadu Starosta Turickogo starostinskogo okrugu Frajtik Mar yana Ivanivna Golova kolishnoyi silskoyi radi do 2020 r Bokshan Ivan Ivanovich 1977 r narodzhennya vpershe obranij u 2010 roci Interesi gromadi predstavlyali 16 deputativ silskoyi radi Partiya Kilkist deputativ Vidsotok Partiya regioniv 15 93 75 samovisuvannya 1 6 25 Na viborah u seli Turicya pracyuye okrema viborcha dilnicya roztashovana v primishenni klubu Rezultati viboriv po rokam Parlamentski vibori 2002 zareyestrovano 863 viborci yavka 87 95 najbilshe golosiv viddano za Blok Viktora Yushenka Nasha Ukrayina 51 25 za blok Za yedinu Ukrayinu 10 54 za Komunistichnu partiyu Ukrayini 7 91 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Igor Kril Blok Viktora Yushenka Nasha Ukrayina 32 15 za Sergiya Ratushnyaka samovisuvannya 16 21 za Nestora Shufricha Social demokratichna partiya Ukrayini ob yednana 11 59 Vibori Prezidenta Ukrayini 2004 pershij tur 730 viborciv vzyali uchast u golosuvanni z nih za Viktora Yanukovicha 52 82 za Viktora Yushenka 27 67 za Oleksandra Moroza 1 23 Vibori Prezidenta Ukrayini 2004 drugij tur 741 viborec vzyav uchast u golosuvanni z nih za Viktora Yanukovicha 61 13 za Viktora Yushenka 27 80 Vibori Prezidenta Ukrayini 2004 tretij tur zareyestrovano 811 viborciv yavka 84 96 z nih za Viktora Yushenka 55 88 za Viktora Yanukovicha 39 04 Parlamentski vibori 2006 zareyestrovano 833 viborci yavka 83 31 najbilshe golosiv viddano za blok Nasha Ukrayina 26 51 za Partiyu regioniv 25 79 za Blok Yuliyi Timoshenko 18 88 Parlamentski vibori 2007 zareyestrovanij 821 viborec yavka 75 03 najbilshe golosiv viddano za Partiyu regioniv 41 40 za blok Nasha Ukrayina Narodna samooborona 25 81 za Blok Yuliyi Timoshenko 22 89 Vibori Prezidenta Ukrayini 2010 pershij tur zareyestrovano 772 viborci yavka 84 59 najbilshe golosiv viddano za Viktora Yanukovicha 51 15 za Yuliyu Timoshenko 24 66 za Viktora Yushenka 7 20 Vibori Prezidenta Ukrayini 2010 drugij tur zareyestrovano 779 viborciv yavka 83 70 z nih za Yuliyu Timoshenko 50 15 za Viktora Yanukovicha 44 94 Parlamentski vibori 2012 zareyestrovano 777 viborciv yavka 82 24 najbilshe golosiv viddano za Partiyu regioniv 68 70 za Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 17 06 ta UDAR 7 67 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Mihajlo Lano Partiya regioniv 70 92 za Oleksandra Kemenyasha Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 23 38 za Volodimira Aleksiya Komunistichna partiya Ukrayini 2 77 Vibori Prezidenta Ukrayini 2014 zareyestrovano 769 viborciv yavka 69 57 z nih za Petra Poroshenka 49 35 za Yuliyu Timoshenko 24 67 za Olega Lyashka 10 09 Parlamentski vibori v Ukrayini 2014 zareyestrovano 768 viborciv yavka 70 05 najbilshe golosiv viddano za Blok Petra Poroshenka 40 71 za Narodnij front 26 58 ta Radikalnu partiyu Olega Lyashka 6 69 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Mihajlo Lano samovisuvannya 46 65 za Ivana Kuraha Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina progolosuvali 20 45 za Vasilya Kanyuka samovisuvannya 5 76 Vibori Prezidenta Ukrayini 2019 pershij tur zareyestrovano 750 viborciv yavka 66 00 najbilshe golosiv viddano za Volodimira Zelenskogo 38 18 za Yuliyu Timoshenko 20 00 za Olega Lyashka 10 71 Vibori Prezidenta Ukrayini 2019 drugij tur zareyestrovano 755 viborciv yavka 63 71 najbilshe golosiv viddano za Volodimira Zelenskogo 83 37 za Petra Poroshenka 14 35 PrimitkiOblikova kartka na sajti VRU Arhiv originalu za 9 serpnya 2017 Procitovano 23 serpnya 2015 Pogoda v seli Turicya Arhiv originalu za 28 lipnya 2014 Procitovano 23 serpnya 2015 Parafiya Svyatih Verhovnih apostoliv Petra i Pavla s Turicya MGKYe ukr Procitovano 30 sichnya 2024 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 23 serpnya 2015 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 23 serpnya 2015 Turicka silska rada Oblikova kartka na sajti VRU Turicka silska rada Kerivnij sklad poperednih sklikan Turicka silska rada Rezultati viboriv deputativ radi Procitovano 23 serpnya 2015 Rezultati golosuvannya po dilnicyah okrugu 70 viborchoyi dilnici 94 nedostupne posilannya z travnya 2019 Rezultati golosuvannya po dilnicyah TVO 72 viborchoyi dilnici 161 Zakarpatska oblast Vibori Prezidenta Ukrayini Chergovi vibori 31 10 2004 Rezultati golosuvannya po dilnicyah TVO 72 viborchoyi dilnici 161 Zakarpatska oblast Vibori Prezidenta Ukrayini Povtorne golosuvannya 21 11 2004 Rezultati golosuvannya po dilnicyah TVO 72 Zakarpatska oblast Vibori Prezidenta Ukrayini Povtorne golosuvannya 26 12 2004 Rezultati golosuvannya po viborchih dilnicyah TVO 67 Zakarpatska oblast Vibori narodnih deputativ Ukrayini 26 bereznya 2006 roku Rezultati golosuvannya po viborchih dilnicyah TVO 67 Zakarpatska oblast Pozachergovi vibori narodnih deputativ Ukrayini 30 veresnya 2007 roku Rezultati golosuvannya po dilnicyah TVO 71 Zakarpatska oblast Vibori Prezidenta Ukrayini 17 sichnya 2010 roku Rezultati golosuvannya po dilnicyah TVO 71 Zakarpatska oblast Povtorne golosuvannya z viboriv Prezidenta Ukrayini 07 lyutogo 2010 roku Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 23 serpnya 2015 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 23 serpnya 2015 Vidomosti pro pidrahunok golosiv viborciv na viborchih dilnicyah teritorialnogo viborchogo okrugu 71 Zakarpatska oblast Pozachergovi vibori Prezidenta Ukrayini 25 travnya 2014 roku Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 23 serpnya 2015 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 23 serpnya 2015 Vidomosti pro pidrahunok golosiv viborciv na viborchih dilnicyah Teritorialnij viborchij okrug 70 Zakarpatska oblast Vidomosti pro pidrahunok golosiv viborciv na viborchih dilnicyah Teritorialnij viborchij okrug 70 Zakarpatska oblast PosilannyaOblikova kartka na sajti VRU Pogoda v seli Turicya Ce nezavershena stattya z geografiyi Zakarpatskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi