Тайрона або чибча-тайрона (taironas/tayronas) — група індіанських племен, що існувала на території сучасної Колумбії з I ст. н. е. Мали складну суспільно-політичну організацію (постала у XV ст. як конфедерація), розвинену культуру, виробництво, торгівлю, землеробство. Була підкорена іспанськими конкістадорами на початку XVII ст. після 75-річної війни. Сьогодні племена коги, вйюа, араукани, іка, канкуамо вважаються нащадками тайрона.
Тайрона | |
Країна | Колумбія |
---|---|
Адміністративна одиниця | d |
Мова комунікації | d |
Тайрона у Вікісховищі |
Поняття
Сам термін «Тайрона» досить довго викликав суперечки серед археологів і антропологів. Він вперше з'явився в роботі іспанського хроніста . Сам він не бував у Сьєрра Невада.
Ця назва стосується долини річки і її західних і східних приток, в якій на момент іспанського завоювання жило плем'я тайро, а найбільше місто долини носив ім'я Тайронака, тому й долина часто називалася в іспанських документах долина Тайрона (ісп. Valle de Tairona). Тепер же під цією назвою об'єднують індіанські культури західних і північних схилів Сьєрра-Невади, а також прилеглої до них прибережної смуги.
Історія
Племена тайрона близько 200 року н. е. зайняли території, що відповідають сучасним землям північного заходу Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта на півночі Колумбії. Спочатку оселилися на узбережжі, були потім розширюється місце свого проживання у гірській місцевості, де звели свої міста. До 900 року відбувається поступовий розвиток.
З 900 року, а особливо у XV ст. починається стрімкий розвиток. Водночас тайрона не намагалися розширювати межі своїх земель, мирно співіснували з усіма сусідами.
Перший контакт тайрона з європейцями відбувся у 1498 році, тоді були встановлені торговельні відносини з Іспанією, від імені якої виступав конкістадор Фернандо Гонсалес Ов'єдо. 1525 року проти них виступив іспанський конкістадор Родріго де Бастідас, що заснував місто Санта-Марта, але не досяг підкорення тайрона. З цього моменту до 1599 року тривалі постійні військові сутички, в ході яких тайрона декілька разів спалювали місто Санта-Марта. Для спротиву вони встановили союзницькі відносини з французькими та англійськими піратами.
У 1599—1600 роках проти тайрона почалася потужна військова кампанія на чолі із губернатором Санта-Марти Хуаном Гіралєм Велоном. Йому вдалося завдати поразки тайрона та захопити більшість касиків. В цій ситуації тайрона відступили у гори. 1602 року повстання тайрона вимушений був придушувати Гарсія де Лерма. Загалом напади тайрона на іспанців у лісах та горах тривали до 1650 року.
Демографія
Іспанські хроністи та конкістадори вказують на значну щільність населення, існування сотень великих і малих міст, кілька тисяч великих будинків у найбільших містах Бонда, Посігейка, Тайронака (засновано бл. 800 року, сьогодні має назву Сьюдад Пердіда), Рікегуейка. Кожне з них в середньому мало 3 тис. мешканців.
Мова
Належала до родини чибчанських мов. Тому часто їх називають чибча-тайрона.
Політично-соціальна структура
Державність
Столицею було місто Тайронака (засновано бл. 800 року, сьогодні має назву Сьюдад Пердіда), яке розташовувалося у верхів'ях річок Кордова та Мендігуака. Фактично тайрона не створила монолітної держави, це було нецентралізоване об'єднання, пов'язане племінною спорідненістю, являла собою конфедерація родів. На верхівці розташовувалася знать, що утворювала вищу раду, з якою рахувався головний вождь (його іспанці називали касік), нижче розташовувався вождь з нижчим статусом, оскільки мав обмежений територіальний характер. Той теж знаходився під впливом знаті. Фактично в кожному місті був свій касік, втім загалом визнававши владу головного касіка. Водночас часто касіки могли підкорятися могутньому жерцю, який мав політичну та сакральну владу.
Водночас процес державності знаходився у розвитку: в X—XV ст. існують складні вождества з трирівневою ієрархією поселень, у XVI ст. територія регіону була поділена між декількома такими вождіствами, а влада вождя при цьому була спадковою. Вождь поєднував військову, політичну та судову функцію. Часто остання була найголовнішою.
Верстви
Найбільші привілеї мали касіки, їх родичі жрецтво, знать (chagualas). Середню ланку становили голови поселень (mandadores) та їх заступники pregoneros.
Особливе становище мали жерці (наома), шамани (mohanes) та провісники. При цьому перші користувалися більшим впливом ніж світська та військова знать. Шамани відповідали за природні сили, матеріальний і духовний добробут суспільства. На них навчали в спеціальних будинках (без жінок та обмеженим денним світлом), яке тривало з 16 до 20 років. Полягало у визначені волі богів та майбутнього по зіркам та польоту птахів.
Найнижчий статус мали торговці та ремісники. На селі зберігалася родова громада. Значну частину складали простолюдини-землероби.
Військо
Відрізнялися войовничістю, жагою до свободи, її збереження за будь-яку ціну від загарбників. Їх головною зброєю були луки, стріли, пращі з камінням, видувні трубки або духові рушниці зі тонкими стрілами, дротики і кийки. Застосовували вогняні стріли: бавовну намотували на наконечник, підпалювали та пускали у ворога. Наконечники робили з дерева або хребта ската, він зазвичай був отруйний. Тайрона у сусідів мали славу найкращих і найвправніших лучників.
Економіка
Землеробство
На характер обробки землі вплинуло те, що тайрона мешкали в ізольований частині, що є частиною Анд. Їх місцевість за кліматичними умовами докорінно відрізнялася від сусідніх племен та народів. Великою мірою на неї впливав клімат Карибського регіону. Тут розташовуються річки Ранчерія, Сезар, Арігуані, Бонда, Паломіно, Бурітака, висота гір середня — близько 2000 м над рівнем моря, клімат доволі вологий.
Як техніки застосовували тераси, які дозволяли високо підійматися у гору, охоплювати значні площі та при цьому перешкоджали ерозії ґрунту. Іншим засобом, що застосовували землероби тайрона, були штучні зрошувальні канали (іригація), які пов'язувалася з чисельними річками.
У тайрона набуло значного розвитку вирощування маїсу, овочів та фруктів (насамперед відомі були плантаціями юки та авокадо), батат, перець, бобові культури, маніону, бавовоник, поширено річкове та прибережне рибальство (у великій кількості заготовляли сушену рибу), полювання на оленів та птахів. Їх область була потужним місцем виробництво меду. Вони тримали значні пасіки, в яких кількість вуликів доходило до 8000. З фруктів та маїсу робилися алкогольні напої.
Корисні копалини
Землі тайрона не були багаті на сіль. Вони її добували випарюючи морську воду, отримували таким чином сіль з океану. В значній кількості добували мідь, кварц, сланець, граніт, жадеїт.
Обробка металів та каміння
Було досить широко поширено ливарство, особливого розвитку воно досягло у 2-й пол. XV-напочатку XVI ст. Технічна оборобка металів була ковкою, литтям у відкритих і закритих формах, тисненням, сплавом. При литті застосовували моделі (форми) для виробів. Продукція мала вигляд різних інструментів, наконечників для стріл та дротиків, масок тварин, прикрас для головних уборів, дисків, дзвіночків.
З каміння робили побутові, військові та ритуальні сокири, мотиги, ковальські інструменти, стамески, шліфувальні та полірувальні камені, кульки для намиста, сережки. Робилися рельєфні витвори для будівель та великого посуду, на яких зображували людей або тварин, зазвичай птахів і пум.
Ювелірне мистецтво
Знані як майстри з обробки золота та коштовного каміння. Основою було золото, також використовували сплав міді й золота знаний як тумбага.
В перший період (з 200 до 900 роки, або Науанге) для знаті виготовлялися золоті нагрудні знаки з різьбленням міфічних та героїчних подій тайрона. Крім того, на них зображували птахів, сонце, змій з двома головами, а з тумбаги — пекторалі та кільця для носа. Їх прикрашали точками, колами, трикутниками, схематичними тваринами, двоголовими зміями.
Для другого періоду (з 900 року, Класичний Тайрона) характерно створення золотих діадем на лоб, підвісок й пекторалів у форми птаха з розкритими крилами або сонця, намиста, сережки, гребені з пір'ям зі вставленими серболіками, яшмою та смарагдами, циліндричні кільця для носа. Для шаманів створювалися прикраси з зображенням напівтварин-напівлюдей у великих головних уборах.
Гончарство
Матеріал для гончарства являв собою бруд та глину.
Розрізняють 3 різних види кераміки за кольором: чорним, червоним або жовто-коричневим, що датуються періодом з 900 до 1650 року. Створювалися вони спочатку під впливом культури Неуанге. Кераміка прототайрон (або протоісторична) охоплює період від 200 до 900 року.
Червона (або Тайрон I) характеризується доволі грубими формами, великими вазами, урнами та чашками, тарілки та миски присутні в невеликій кількості. Великі ємності зверху прикрашені обличчями людей, прикрашені червоні плямочками, точками.
Чорна кераміка (або Тайрон II) більш якісна, урочиста, зовнішня сторона блискуча, у них є підставка та витягнута шия (довжина різниться), посуд кулястої форми або з ручками. Розписано антропоморфними фігурами, проте значно яскравіше ніж в червоній кераміці, в більш ошатному вбрані та головних уборах.
Жовто-коричнева кераміка (або Класичний Тайрон) представлена високими ємностями заввишки в 1 м циліндричної та сферичної форми, з антропоморфними і зооморфними фігурами. Перелік виробів перевищує дві попередні кераміки, зокорема в цьому стилі виготовлявся посуд (побутовий, святковий та ритуальний), музичні інструменти, якість їх також більш досконала.
Ткацтво
Займалися насамперед виготовленням одягу з бавовни, також створювали різного розміру килимки, на яких зазвичай зображували геометричні фігури та пум, орлів і змій. Вироби з тканин доповнялися вставками з золотих виробів, кристалів кварцу, обробленої яшми, корала, вправлених в золото. Крім того, створювалися гамаки, різні намети.
Іншим матеріалом, з якого тайрона ткали речі були пташині пір'я. Вони працювали в техніці мозаїки з пір'я (на відміну від ацтеків у тайрона вона ближче була до ткацтва ніж до живопису). Застосовувалося перо папуг, індиків. Ними прикрашалися церемоніальні шати, накидки, плащі, діадеми володарів та головні убори знаті, з них створювалися опахала.
Торгівля
Торговельні відносили були доволі жваві як між містами тайрона, так й іншими племенами. Процес торгівлі мав вигляд обміну товарами. Тайрона експортували вироби з золота, бавовну, морську сіль, рибу, фрукти і мед. Натомість отримували вироби з бавовни, коштовне каміння (смарагди та нефрит) та золото. Значні обсяги торгівлі тайрона були з муїсками.
Для поліпшення торгівлі було розбудовано чисельні шляхи та створені підвісні мости. Якість шляхів тайрона була така, що нагадувала асфальтовані дороги.
Культура
Архітектура
Оселі зводилися на штучних терасах, до яких йшли дороги або кам'яні ступені. Будинки були зведені переважно з масивної деревини або глинобитні хатини з солом'яними дахами конічної форми з діаметром 4-12 м. Двері прикрашали низками равликів, що висіли на ниткам (робилися з ліан) й видавали гармонійне звучання. Меблі були циновками, зробленими з очерету або пофарбованими килимками з бавовняної тканини.
Дослідники вирізняють три стилі таких терас тайрона для будинків:
- складається з простого круглого кам'яного кільця майже без будь-якого розміру, не дуже добре з'єднані один з одним і утворюють переривчасту поверхню. Вони знаходилися в місцях на деякій відстані від центру поселення.
- складається з 2 кілець: зовнішнього — тонкої, симетрично різьбленої плити, що розташовані вертикально глибоко вкопані, добре з'єднані разом. Друге кільце всередині перших плит знаходиться горизонтально на рівні підлоги кімнаті. Іноді присутня третя група кілець, що розташована у шаховому порядку. Загалом конструкція виконана у вигляді круглої ступінчастої піраміди, яка є основою для усієї будівлі, доступ до якої, можливий з двох протилежних дверей.
- третій тип схожий на другий, але відрізняється більш досконалою роботою. Горизонтальні плити внутрішніх кілець тонкіше та утворюють ідеальне коло. Зовнішні кільця висічені з шести сторін, що дозволяла утворювати не лише двері, а й округлі вікна. Зустрічається лише в найбільш населених районах.
Існували в тайрона також суцільно кам'яні будинки: прикладом є старовинне поселення знане як Бурітака 200. Тут з каменю зроблено усе — сходи, стіни, платформи, канали, дренажні системи.
Основу міст складали центральні площі, що мали трикутну форму. До них вели широкі та прямі вулиці. Оселі поділялися на звичайні (для ремісників та торговців) та великі (для знаті). В останніх могло поміститися з конфортом до 300 осіб.
Скульптура
Були знані як майстри з обробки каміння. Створювали різних ідолів, церемоніальних стовпів, масок у вигляді кажанів.
Одяг і прикраси
Основу одягу складали довгі бавовняні сорочки, при цьому плечі залишалися відкритими. У жінок додавалося широка тканина на кшталт шарфу або хустки, яку вони накидали зверху на голову чи плечі, мали також спідницю. При цьому тайрона, що мешкали у горах мали сорочки, накидки, а прибережні лише настегнову пов'язку, прикрашену малюнком або золотом. При цьому не існувало заборони на носіння золотих або інших прикрас, окрім знаті, на це мали право усі тайрона.
Прикраси складалися з золотого кільця для носа, що мало форму кільця або напівмісяця, нагрудних різьблених знаків, намиста з кулонів та бісеру, браслетів та підвісок (останні два носили переважно жінки).
Усі тайрона, особливо знать, полюбляла себе розписувати спеціальною червоною фарбою — annatto.
Поховання
Небіжчиків тайрона ховали на спеціальних кладовищах. Могили були прямокутними, зверху вкриті майолікою, орнаментом з огранованого каміння. Заможні та знатні будували гробниці з бічними камерами. Померлих спалювали, а попіл клали в керамічні урни (інколи туди клали сидячих мерців), які заривали у могили або ставили в гробницях.
Також існували поховання в склепах, де пов'язані трупи «всідалися на лавки» зі стрілами і луками в руках, а їхні тіла одягалися і прикрашалися золотом, намистом з каменів, кістки, мушель, навколо них розставлялися посудини з питвом та їжею.
Міфологія
Про вірування замало інформації. Відомо, що тайрона поклонялися божествам у чоловічій та жіночій подобах, зіркам. найголовнішою була Гаутеован, мати всіх речей, творець сонця, Пейко, хто навчив всьому народ тайрона. Також поклонялися дитині, народженій від діви, яка залишилася під землею, вірили у потойбічне життя. Серед міфів тайрона присутній міф про велику повінь (на кшталт біблійного потопу).
Присутні численні релігійні церемонії, що супроводжувалися співами та танцями під музику. Практикувалась ритуальна гомосексуальність в храмах та поклоніння фалосу.
Джерела
- PRECOLOMBIA Introducción al estudio del indígena Colombiano. Autor: Teresa Arango Bueno Ed. Sucesores de Rivadeneyra S. A. 1954
- Bray W. Gold, stone and ideology: symbols of power in the Tairona tradition of Northern Colombia // Gold and Power in Ancient Costa Rica, Panama and Colombia. Washington, 2003. P. 301—344.
- Herrera de Turbay, Luisa Fernanda 1985 Agricultura aborigen y cambios de vegetación en la Sierra Nevada de Santa Marta. Publicación de la Fundación de Investigaciones Arqueológicas Nacionales; no. 27, Fundación de Investigaciones Arqueológicas Nacionales Banco de la República (FIAN), Bogotá.
- Alejandro Dever: Social and Economic Development of a Specialized Community in Chengue, Parque Tairona, Colombia. University of Pittsburgh 2007
- Langebaek C. H. Indios y españoles en la antigua Provincia de Santa Marta, Colombia: Documentos de los siglos XVI y XVII. Bogotá, 2007.
- Oliver J.R. Gold Symbolism among Caribbean Chiefdoms: Of Feathers, Gibas, and Guanín Power among Taíno Elites // Precolumbian Gold: Technology, Style and Iconography. British Museum, London, 2000. P.196-219.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тайрона |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tajrona abo chibcha tajrona taironas tayronas grupa indianskih plemen sho isnuvala na teritoriyi suchasnoyi Kolumbiyi z I st n e Mali skladnu suspilno politichnu organizaciyu postala u XV st yak konfederaciya rozvinenu kulturu virobnictvo torgivlyu zemlerobstvo Bula pidkorena ispanskimi konkistadorami na pochatku XVII st pislya 75 richnoyi vijni Sogodni plemena kogi vjyua araukani ika kankuamo vvazhayutsya nashadkami tajrona Tajrona Krayina Kolumbiya Administrativna odinicyad Mova komunikaciyid Tajrona u VikishovishiPonyattyaSam termin Tajrona dosit dovgo viklikav superechki sered arheologiv i antropologiv Vin vpershe z yavivsya v roboti ispanskogo hronista Sam vin ne buvav u Syerra Nevada Cya nazva stosuyetsya dolini richki i yiyi zahidnih i shidnih pritok v yakij na moment ispanskogo zavoyuvannya zhilo plem ya tajro a najbilshe misto dolini nosiv im ya Tajronaka tomu j dolina chasto nazivalasya v ispanskih dokumentah dolina Tajrona isp Valle de Tairona Teper zhe pid ciyeyu nazvoyu ob yednuyut indianski kulturi zahidnih i pivnichnih shiliv Syerra Nevadi a takozh prilegloyi do nih priberezhnoyi smugi IstoriyaStatuyi tajrona Plemena tajrona blizko 200 roku n e zajnyali teritoriyi sho vidpovidayut suchasnim zemlyam pivnichnogo zahodu Syerra Nevada de Santa Marta na pivnochi Kolumbiyi Spochatku oselilisya na uzberezhzhi buli potim rozshiryuyetsya misce svogo prozhivannya u girskij miscevosti de zveli svoyi mista Do 900 roku vidbuvayetsya postupovij rozvitok Z 900 roku a osoblivo u XV st pochinayetsya strimkij rozvitok Vodnochas tajrona ne namagalisya rozshiryuvati mezhi svoyih zemel mirno spivisnuvali z usima susidami Pershij kontakt tajrona z yevropejcyami vidbuvsya u 1498 roci todi buli vstanovleni torgovelni vidnosini z Ispaniyeyu vid imeni yakoyi vistupav konkistador Fernando Gonsales Ov yedo 1525 roku proti nih vistupiv ispanskij konkistador Rodrigo de Bastidas sho zasnuvav misto Santa Marta ale ne dosyag pidkorennya tajrona Z cogo momentu do 1599 roku trivali postijni vijskovi sutichki v hodi yakih tajrona dekilka raziv spalyuvali misto Santa Marta Dlya sprotivu voni vstanovili soyuznicki vidnosini z francuzkimi ta anglijskimi piratami U 1599 1600 rokah proti tajrona pochalasya potuzhna vijskova kampaniya na choli iz gubernatorom Santa Marti Huanom Giralyem Velonom Jomu vdalosya zavdati porazki tajrona ta zahopiti bilshist kasikiv V cij situaciyi tajrona vidstupili u gori 1602 roku povstannya tajrona vimushenij buv pridushuvati Garsiya de Lerma Zagalom napadi tajrona na ispanciv u lisah ta gorah trivali do 1650 roku DemografiyaIspanski hronisti ta konkistadori vkazuyut na znachnu shilnist naselennya isnuvannya soten velikih i malih mist kilka tisyach velikih budinkiv u najbilshih mistah Bonda Posigejka Tajronaka zasnovano bl 800 roku sogodni maye nazvu Syudad Perdida Rikeguejka Kozhne z nih v serednomu malo 3 tis meshkanciv MovaNalezhala do rodini chibchanskih mov Tomu chasto yih nazivayut chibcha tajrona Politichno socialna strukturaDerzhavnist Stoliceyu bulo misto Tajronaka zasnovano bl 800 roku sogodni maye nazvu Syudad Perdida yake roztashovuvalosya u verhiv yah richok Kordova ta Mendiguaka Faktichno tajrona ne stvorila monolitnoyi derzhavi ce bulo necentralizovane ob yednannya pov yazane pleminnoyu sporidnenistyu yavlyala soboyu konfederaciya rodiv Na verhivci roztashovuvalasya znat sho utvoryuvala vishu radu z yakoyu rahuvavsya golovnij vozhd jogo ispanci nazivali kasik nizhche roztashovuvavsya vozhd z nizhchim statusom oskilki mav obmezhenij teritorialnij harakter Toj tezh znahodivsya pid vplivom znati Faktichno v kozhnomu misti buv svij kasik vtim zagalom viznavavshi vladu golovnogo kasika Vodnochas chasto kasiki mogli pidkoryatisya mogutnomu zhercyu yakij mav politichnu ta sakralnu vladu Vodnochas proces derzhavnosti znahodivsya u rozvitku v X XV st isnuyut skladni vozhdestva z tririvnevoyu iyerarhiyeyu poselen u XVI st teritoriya regionu bula podilena mizh dekilkoma takimi vozhdistvami a vlada vozhdya pri comu bula spadkovoyu Vozhd poyednuvav vijskovu politichnu ta sudovu funkciyu Chasto ostannya bula najgolovnishoyu Verstvi Najbilshi privileyi mali kasiki yih rodichi zhrectvo znat chagualas Serednyu lanku stanovili golovi poselen mandadores ta yih zastupniki pregoneros Osoblive stanovishe mali zherci naoma shamani mohanes ta provisniki Pri comu pershi koristuvalisya bilshim vplivom nizh svitska ta vijskova znat Shamani vidpovidali za prirodni sili materialnij i duhovnij dobrobut suspilstva Na nih navchali v specialnih budinkah bez zhinok ta obmezhenim dennim svitlom yake trivalo z 16 do 20 rokiv Polyagalo u viznacheni voli bogiv ta majbutnogo po zirkam ta polotu ptahiv Najnizhchij status mali torgovci ta remisniki Na seli zberigalasya rodova gromada Znachnu chastinu skladali prostolyudini zemlerobi Vijsko Vidriznyalisya vojovnichistyu zhagoyu do svobodi yiyi zberezhennya za bud yaku cinu vid zagarbnikiv Yih golovnoyu zbroyeyu buli luki strili prashi z kaminnyam viduvni trubki abo duhovi rushnici zi tonkimi strilami drotiki i kijki Zastosovuvali vognyani strili bavovnu namotuvali na nakonechnik pidpalyuvali ta puskali u voroga Nakonechniki robili z dereva abo hrebta skata vin zazvichaj buv otrujnij Tajrona u susidiv mali slavu najkrashih i najvpravnishih luchnikiv EkonomikaZemlerobstvo Na harakter obrobki zemli vplinulo te sho tajrona meshkali v izolovanij chastini sho ye chastinoyu And Yih miscevist za klimatichnimi umovami dokorinno vidriznyalasya vid susidnih plemen ta narodiv Velikoyu miroyu na neyi vplivav klimat Karibskogo regionu Tut roztashovuyutsya richki Rancheriya Sezar Ariguani Bonda Palomino Buritaka visota gir serednya blizko 2000 m nad rivnem morya klimat dovoli vologij Yak tehniki zastosovuvali terasi yaki dozvolyali visoko pidijmatisya u goru ohoplyuvati znachni ploshi ta pri comu pereshkodzhali eroziyi gruntu Inshim zasobom sho zastosovuvali zemlerobi tajrona buli shtuchni zroshuvalni kanali irigaciya yaki pov yazuvalasya z chiselnimi richkami U tajrona nabulo znachnogo rozvitku viroshuvannya mayisu ovochiv ta fruktiv nasampered vidomi buli plantaciyami yuki ta avokado batat perec bobovi kulturi manionu bavovonik poshireno richkove ta priberezhne ribalstvo u velikij kilkosti zagotovlyali sushenu ribu polyuvannya na oleniv ta ptahiv Yih oblast bula potuzhnim miscem virobnictvo medu Voni trimali znachni pasiki v yakih kilkist vulikiv dohodilo do 8000 Z fruktiv ta mayisu robilisya alkogolni napoyi Korisni kopalini Zemli tajrona ne buli bagati na sil Voni yiyi dobuvali viparyuyuchi morsku vodu otrimuvali takim chinom sil z okeanu V znachnij kilkosti dobuvali mid kvarc slanec granit zhadeyit Obrobka metaliv ta kaminnya Bulo dosit shiroko poshireno livarstvo osoblivogo rozvitku vono dosyaglo u 2 j pol XV napochatku XVI st Tehnichna oborobka metaliv bula kovkoyu littyam u vidkritih i zakritih formah tisnennyam splavom Pri litti zastosovuvali modeli formi dlya virobiv Produkciya mala viglyad riznih instrumentiv nakonechnikiv dlya stril ta drotikiv masok tvarin prikras dlya golovnih uboriv diskiv dzvinochkiv Z kaminnya robili pobutovi vijskovi ta ritualni sokiri motigi kovalski instrumenti stameski shlifuvalni ta poliruvalni kameni kulki dlya namista serezhki Robilisya relyefni vitvori dlya budivel ta velikogo posudu na yakih zobrazhuvali lyudej abo tvarin zazvichaj ptahiv i pum Yuvelirne mistectvo Znani yak majstri z obrobki zolota ta koshtovnogo kaminnya Osnovoyu bulo zoloto takozh vikoristovuvali splav midi j zolota znanij yak tumbaga Zolota pidviska V pershij period z 200 do 900 roki abo Nauange dlya znati vigotovlyalisya zoloti nagrudni znaki z rizblennyam mifichnih ta geroyichnih podij tajrona Krim togo na nih zobrazhuvali ptahiv sonce zmij z dvoma golovami a z tumbagi pektorali ta kilcya dlya nosa Yih prikrashali tochkami kolami trikutnikami shematichnimi tvarinami dvogolovimi zmiyami Dlya drugogo periodu z 900 roku Klasichnij Tajrona harakterno stvorennya zolotih diadem na lob pidvisok j pektoraliv u formi ptaha z rozkritimi krilami abo soncya namista serezhki grebeni z pir yam zi vstavlenimi serbolikami yashmoyu ta smaragdami cilindrichni kilcya dlya nosa Dlya shamaniv stvoryuvalisya prikrasi z zobrazhennyam napivtvarin napivlyudej u velikih golovnih uborah Goncharstvo Material dlya goncharstva yavlyav soboyu brud ta glinu Rozriznyayut 3 riznih vidi keramiki za kolorom chornim chervonim abo zhovto korichnevim sho datuyutsya periodom z 900 do 1650 roku Stvoryuvalisya voni spochatku pid vplivom kulturi Neuange Keramika prototajron abo protoistorichna ohoplyuye period vid 200 do 900 roku Chervona abo Tajron I harakterizuyetsya dovoli grubimi formami velikimi vazami urnami ta chashkami tarilki ta miski prisutni v nevelikij kilkosti Veliki yemnosti zverhu prikrasheni oblichchyami lyudej prikrasheni chervoni plyamochkami tochkami Chorna keramika abo Tajron II bilsh yakisna urochista zovnishnya storona bliskucha u nih ye pidstavka ta vityagnuta shiya dovzhina riznitsya posud kulyastoyi formi abo z ruchkami Rozpisano antropomorfnimi figurami prote znachno yaskravishe nizh v chervonij keramici v bilsh oshatnomu vbrani ta golovnih uborah Keramichna Okarina z zoomorfnoyu figuroyu Zhovto korichneva keramika abo Klasichnij Tajron predstavlena visokimi yemnostyami zavvishki v 1 m cilindrichnoyi ta sferichnoyi formi z antropomorfnimi i zoomorfnimi figurami Perelik virobiv perevishuye dvi poperedni keramiki zokorema v comu stili vigotovlyavsya posud pobutovij svyatkovij ta ritualnij muzichni instrumenti yakist yih takozh bilsh doskonala Tkactvo Zajmalisya nasampered vigotovlennyam odyagu z bavovni takozh stvoryuvali riznogo rozmiru kilimki na yakih zazvichaj zobrazhuvali geometrichni figuri ta pum orliv i zmij Virobi z tkanin dopovnyalisya vstavkami z zolotih virobiv kristaliv kvarcu obroblenoyi yashmi korala vpravlenih v zoloto Krim togo stvoryuvalisya gamaki rizni nameti Inshim materialom z yakogo tajrona tkali rechi buli ptashini pir ya Voni pracyuvali v tehnici mozayiki z pir ya na vidminu vid actekiv u tajrona vona blizhche bula do tkactva nizh do zhivopisu Zastosovuvalosya pero papug indikiv Nimi prikrashalisya ceremonialni shati nakidki plashi diademi volodariv ta golovni ubori znati z nih stvoryuvalisya opahala Torgivlya Torgovelni vidnosili buli dovoli zhvavi yak mizh mistami tajrona tak j inshimi plemenami Proces torgivli mav viglyad obminu tovarami Tajrona eksportuvali virobi z zolota bavovnu morsku sil ribu frukti i med Natomist otrimuvali virobi z bavovni koshtovne kaminnya smaragdi ta nefrit ta zoloto Znachni obsyagi torgivli tajrona buli z muyiskami Dlya polipshennya torgivli bulo rozbudovano chiselni shlyahi ta stvoreni pidvisni mosti Yakist shlyahiv tajrona bula taka sho nagaduvala asfaltovani dorogi KulturaArhitektura Oseli zvodilisya na shtuchnih terasah do yakih jshli dorogi abo kam yani stupeni Budinki buli zvedeni perevazhno z masivnoyi derevini abo glinobitni hatini z solom yanimi dahami konichnoyi formi z diametrom 4 12 m Dveri prikrashali nizkami ravlikiv sho visili na nitkam robilisya z lian j vidavali garmonijne zvuchannya Mebli buli cinovkami zroblenimi z ocheretu abo pofarbovanimi kilimkami z bavovnyanoyi tkanini Oselya tajrona Doslidniki viriznyayut tri stili takih teras tajrona dlya budinkiv skladayetsya z prostogo kruglogo kam yanogo kilcya majzhe bez bud yakogo rozmiru ne duzhe dobre z yednani odin z odnim i utvoryuyut pererivchastu poverhnyu Voni znahodilisya v miscyah na deyakij vidstani vid centru poselennya skladayetsya z 2 kilec zovnishnogo tonkoyi simetrichno rizblenoyi pliti sho roztashovani vertikalno gliboko vkopani dobre z yednani razom Druge kilce vseredini pershih plit znahoditsya gorizontalno na rivni pidlogi kimnati Inodi prisutnya tretya grupa kilec sho roztashovana u shahovomu poryadku Zagalom konstrukciya vikonana u viglyadi krugloyi stupinchastoyi piramidi yaka ye osnovoyu dlya usiyeyi budivli dostup do yakoyi mozhlivij z dvoh protilezhnih dverej tretij tip shozhij na drugij ale vidriznyayetsya bilsh doskonaloyu robotoyu Gorizontalni pliti vnutrishnih kilec tonkishe ta utvoryuyut idealne kolo Zovnishni kilcya visicheni z shesti storin sho dozvolyala utvoryuvati ne lishe dveri a j okrugli vikna Zustrichayetsya lishe v najbilsh naselenih rajonah Isnuvali v tajrona takozh sucilno kam yani budinki prikladom ye starovinne poselennya znane yak Buritaka 200 Tut z kamenyu zrobleno use shodi stini platformi kanali drenazhni sistemi Osnovu mist skladali centralni ploshi sho mali trikutnu formu Do nih veli shiroki ta pryami vulici Oseli podilyalisya na zvichajni dlya remisnikiv ta torgovciv ta veliki dlya znati V ostannih moglo pomistitisya z konfortom do 300 osib Skulptura Buli znani yak majstri z obrobki kaminnya Stvoryuvali riznih idoliv ceremonialnih stovpiv masok u viglyadi kazhaniv Odyag i prikrasi Osnovu odyagu skladali dovgi bavovnyani sorochki pri comu plechi zalishalisya vidkritimi U zhinok dodavalosya shiroka tkanina na kshtalt sharfu abo hustki yaku voni nakidali zverhu na golovu chi plechi mali takozh spidnicyu Pri comu tajrona sho meshkali u gorah mali sorochki nakidki a priberezhni lishe nastegnovu pov yazku prikrashenu malyunkom abo zolotom Pri comu ne isnuvalo zaboroni na nosinnya zolotih abo inshih prikras okrim znati na ce mali pravo usi tajrona Prikrasi skladalisya z zolotogo kilcya dlya nosa sho malo formu kilcya abo napivmisyacya nagrudnih rizblenih znakiv namista z kuloniv ta biseru brasletiv ta pidvisok ostanni dva nosili perevazhno zhinki Usi tajrona osoblivo znat polyublyala sebe rozpisuvati specialnoyu chervonoyu farboyu annatto Pohovannya Nebizhchikiv tajrona hovali na specialnih kladovishah Mogili buli pryamokutnimi zverhu vkriti majolikoyu ornamentom z ogranovanogo kaminnya Zamozhni ta znatni buduvali grobnici z bichnimi kamerami Pomerlih spalyuvali a popil klali v keramichni urni inkoli tudi klali sidyachih merciv yaki zarivali u mogili abo stavili v grobnicyah Takozh isnuvali pohovannya v sklepah de pov yazani trupi vsidalisya na lavki zi strilami i lukami v rukah a yihni tila odyagalisya i prikrashalisya zolotom namistom z kameniv kistki mushel navkolo nih rozstavlyalisya posudini z pitvom ta yizheyu MifologiyaPro viruvannya zamalo informaciyi Vidomo sho tajrona poklonyalisya bozhestvam u cholovichij ta zhinochij podobah zirkam najgolovnishoyu bula Gauteovan mati vsih rechej tvorec soncya Pejko hto navchiv vsomu narod tajrona Takozh poklonyalisya ditini narodzhenij vid divi yaka zalishilasya pid zemleyu virili u potojbichne zhittya Sered mifiv tajrona prisutnij mif pro veliku povin na kshtalt biblijnogo potopu Prisutni chislenni religijni ceremoniyi sho suprovodzhuvalisya spivami ta tancyami pid muziku Praktikuvalas ritualna gomoseksualnist v hramah ta pokloninnya falosu DzherelaPRECOLOMBIA Introduccion al estudio del indigena Colombiano Autor Teresa Arango Bueno Ed Sucesores de Rivadeneyra S A 1954 Bray W Gold stone and ideology symbols of power in the Tairona tradition of Northern Colombia Gold and Power in Ancient Costa Rica Panama and Colombia Washington 2003 P 301 344 Herrera de Turbay Luisa Fernanda 1985 Agricultura aborigen y cambios de vegetacion en la Sierra Nevada de Santa Marta Publicacion de la Fundacion de Investigaciones Arqueologicas Nacionales no 27 Fundacion de Investigaciones Arqueologicas Nacionales Banco de la Republica FIAN Bogota Alejandro Dever Social and Economic Development of a Specialized Community in Chengue Parque Tairona Colombia University of Pittsburgh 2007 Langebaek C H Indios y espanoles en la antigua Provincia de Santa Marta Colombia Documentos de los siglos XVI y XVII Bogota 2007 Oliver J R Gold Symbolism among Caribbean Chiefdoms Of Feathers Gibas and Guanin Power among Taino Elites Precolumbian Gold Technology Style and Iconography British Museum London 2000 P 196 219 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tajrona